2. Правила підготовки і призначення судових експертиз
Для того, щоб правильно призначити судову експертизу, необхідно послідовно виконати ряд дій:
Прийняти рішення про проведення експертизи (залежно від ситуації, на підставі ч.1 ст.75 КПК або ст.76 КПК).
Визначити конкретний предмет експертизи, тобто ті питання, які необхідно вирішити.
Визначити вид експертизи.
Визначити черговість проведення кількох експертиз по одному обєкту. Черговість визначається таким чином: у першу чергу призначаються експертизи, методика яких не передбачає пошкодження або руйнування обєкту дослідження; у другу чергу призначаються експертизи, методика яких передбачає часткове руйнування обєкту; в останню чергу призначаються експертизи, у ході яких передбачається повне руйнування обєкту.
Підготувати обєкти для проведення експертизи. Крім безпосередньо обєктів дослідження сюди також відносяться порівняльні зразки і необхідні матеріали кримінальної справи. Кількість порівняльних зразків визначається „Інструкцією” для кожного з видів експертиз. Обєкти повинні бути підготовлені за правилами, викладеними у „Інструкції про призначення та проведення судових експертиз” [Інструкція Мінюста 2005] щодо кожного з видів обєктів та упаковані таким чином, щоб убезпечити обєкт від пошкодження та контакту з іншими обєктами.
Вибрати державну експертну установу або приватного експерта. Державні експертні установи обираються за принципами відомчості та територіальності. Тобто, у першу чергу експертизи призначаються у експертний заклад того ж відомства, до якого відноситься і особа, що призначає експертизу та у той заклад, що обслуговує територію, на якій розташована установа або підрозділ, службова особа якого призначила експертизу.
Винести постанову про призначення експертизи. Експертиза вважається призначеною з моменту її підписання.
Ознайомити обвинувачуваного (підозрюваного) з постановою про призначення експертизи.
Направити постанову про призначення експертизи та обєкти дослідження в експертну установу або приватному експертові. Матеріали на експертизу можуть доставлятися у експертну установу особисто слідчим, нарочним або поштою. Заборонено направляти поштою обєкти які є обмеженими у цивільному обігу.
3. Сучасні можливості судових експертиз у слідчій діяльності
Сучасні можливості судових експертиз визначаються, в першу чергу, якісними змінами у структурі злочинності. Так, все більша кількість злочинів вчинюється із застосуванням вибухових приладів і вибухових речовин, а також вогнепальної зброї. Кількісно і якісно змінилась злочинність у фінансовій сфері, а також у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.
Так, вибухово-технічна експертиза дозволяє вирішити завдання:
класифікаційні визначення належності речовини або сумішей речовин до категорії вибухових речовин, визначення належності виробу до категорії вибухових пристроїв, боєприпасів або засобів, що їх імітують;
діагностичні визначення способу виготовлення, найменування, конструкції, принципу дії, призначення, областей застосування та інших характеристик вибухотехнічного виробу, визначення стану вибухової речовини або вибухового пристрою, визначення придатності речовини або виробу до вибуху, вивчення конструкції засобу, що імітує вибуховий пристрій, встановлення наявності або відсутності професійних знань і навичок у вибуховій справі по за ознаками, що відобразились на матеріальних носіях;
ідентифікаційні встановлення загальної родової, групової (видової) приналежності, спільного джерела походження зразків вибухових речовин, що порівнюються, засобів ініціювання, інших вибухотехнічних виробів, встановлення цілого обєкта по його частинам;
ситуаційні визначення можливості вибуху при конкретних обставинах поводження з небезпечними предметами, визначення можливих наслідків вибуху в конкретній обстановці, встановлення наявності або відсутності реальної небезпеки для життя та здоровя людей у конкретній ситуації, визначення відповідності масштабів руйнувань на місті події потужності (сили вибуху) конкретного вибухотехнічного виробу, рішення інших ситуаційних питань, повязаних з зясуванням обставин події;
реконструкційні визначення конструкції підірваного пристрою, принципу його дії, виду, найменування, маси підірваної вибухової речовини, найменування штатних вибухотехнічних виробів, використаних при його виготовленні.
Висновки цієї експертизи сприяють встановленню не лише обєктивної, а й субєктивної сторони складу злочину.
В останні роки спостерігається активне впровадження в експертну практику нової високоефективної аналітичної техніки для провадження складних фізико-хімічних досліджень наркотичних засобів. Зазначене викликано тим, що все найчастіше на дослідження потрапляють напівсинтетичні (героїн, кокаїн) та синтетичні (ЛСД, амфетамін) наркотики.
Судово генотипоскопічна експертиза (генетична) одержала широкого розвитку в Україні на початку 90-х років. Дані дослідження проводяться у відділі медико-біологічної експертизи ДНДЕКЦ МВС України на підставі методу ДНК. Використання аналізу ДНК дозволяє поглиблено досліджувати біологічні докази і встановити причетність конкретної особи до скоєння злочину. ДНК-докази мають ряд переваг над існуючими методами (дактилоскопія, показники груп крові) і дозволяють осудити або виправдати злочинця.
Обєктами дослідження при проведенні генетичної експертизи можуть бути: кров рідка та висушена, слина, сперма, зразки тканин (мязова, кісткова) та внутрішніх органів (печінка, серце тощо) волосся, сліди біологічного походження на речових доказах (тампони з піхви, ротової порожнини, прямої кишки).
На вирішення генетичної експертизи можуть ставитись такі питання:
1. Чи походять надані біологічні обєкти (кров, слина, сперма, частини тканин, внутрішніх органів) від конкретної особи;
2. Чи належать залишки трупа конкретній людині.
Експертиза вузлів та петель. При вчиненні різноманітних злочинів (серійних сексуальних вбивств, згвалтувань тощо) все чатіше злочинці використовують різні засоби звязування: мотузки, ремені, шнури, синтетичні мотузки, тонкий дріт і електропроводи, шматки (смуги) тканини, за допомогою яких жертва була задушена, звязана. Обєктами дослідження експертизи вузлів та петель є вузли та петлі, що виконані (утворені) на мотузках, ременях тощо [малюнки 1, 2, 3, 4, 5].
Перед направленням обєктів на експертизу варто керуватися такими правилами:
1) мотузки (шнури, ремені тощо) необхідно сфотографувати за правилами масштабної фотографії до їх зняття з обєкта, після чого вузли і петлі, особливо нещільні, бажано зафіксувати (обмотати) 1-2 витками липкої стрічки в місцях перетинань їх елементів;
2) вільні кінці мотузок і шнурів, виготовлених з волокнистих матеріалів, слід на відстані 2-3 мм. від лінії поділу обмотати липкою стрічкою, що перешкодить їх мимовільному розплетенню;
3) розрізати мотузки (шнури тощо) треба як найдалі від вузлів для того, щоб запобігти їх мимовільному розвязуванню;
4) кожну пару кінців мотузки, утворених у процесі розрізування, слід позначити однаковими цифрами чи буквами, щоб в подальшому при дослідженні експерт зміг відновити цілісність мотузки і відповісти на запитання, що цікавлять слідство;
5) якщо мотузки вологі, їх необхідно висушити і лише потім упакувати;
6) для пакування слід використовувати папір чи інший гідроскопічний матеріал (картон тощо);
7) перед призначенням трасологічної експертизи необхідно оцінити доцільність пошуку і дослідження на зазначених обєктах мікрочасток (волокон, рослин тощо) і нашарувань різного роду (крові, побутових речовин тощо). При позитивному вирішенні цього питання слід спочатку провести судовохімічну, судовобіологічну та інші експертизи.
На вирішення експертам ставляться такі питання:
1. Який механізм звязування вузлів на мотузці (шнурі, проводі тощо)?
2. Чи можливо за представленими для дослідження вузлами на вилученій з місця події мотузці тощо судити про професійні чи спеціальні навички осіб, які їх звязали?
3. Скільки часу необхідно для завязування даного вузла ?
4. До якого виду належить даний вузол?
5. Чи однаковими способами звязані вузли на мотузці (шнурі, ремені тощо) вилученій з трупа, і експерементальні вузли, зроблені гр-ном «К».?
6. Чи є особа, що виконала вузол (петлю) правшею (лівшею)?
7. Яким інструмент застосований для відділення мотузки (шнура, дроту)?
Суїцидальна судово-психологічна експертиза може бути проведена після смерті особи, відносно якої вона проводиться, коли є підстави вважати, що особа була доведена до самогубства або при виявленні ознак маскування вбивства під самогубство чи навпаки. Проведення цієї експертизи дозволяє вирішити такі питання:
Якими були індивідуально-психологічні особливості загиблого і яким чином вони проявились у обставинах його смерті?
Чи знаходився загиблий у період до настання смерті, у психічному стані, що схиляє до самогубства і якщо так, то чим зазначений стан міг бути викликаний?
Складність дослідження (відсутність можливості у експерта поспілкуватись із особою підекспертного) обумовлює необхідність ретельного збору слідчим матеріалів, що характеризують особистість загиблого. Зокрема, слід збирати не лише показання осіб, що особисто знали загиблого, але й вилучати та додавати до матеріалів справи зразки творчості загиблого (вірші, малюнки, твори і т.ін.), відповідні фото- відео- чи(і) аудіоматеріали, електронні записи компютерної техніки, електронні та інші повідомлення тощо. Доцільним є також залучення слідчим експерта до участі у проведенні допитів свідків (роди
