Використання робочих зошитів, підручників та електронних ресурсів на уроках біології у 8 класі

  БабанскийЮ.К.Оптимизация учебно-воспитательного процесса: Методические основы. М., 1982. 192с. Верзілін М.М., КорсунськаВ.М.Загальна методика викладання біологи. К.: Вища шк. Головне

Використання робочих зошитів, підручників та електронних ресурсів на уроках біології у 8 класі

Курсовой проект

Педагогика

Другие курсовые по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией

Вступ

 

Створення та використання нових педагогічних технологій навчання хімії передусім стосується впровадження в шкільну практику як нетрадиційних методик, так і оригінальних засобів навчання. Для цього необхідно оновлювати зміст навчального матеріалу, створювати і впроваджувати нові засоби навчання, які б сприяли цілісному, осмисленому і глибокому розумінню навчального матеріалу. Ось чому актуальною лишається проблема забезпечення учнів шкіл ефективними засобами навчання. Також важливо, щоб учні в шкільні роки навчилися самостійно здобувати знання і продуктивно застосовувати їх у різних навчальних та життєвих ситуаціях. Одним із актуальних шляхів досягнення зазначеного вбачаємо створення та впровадження зошитів з друкованою основою.

Обмаль методичних розробок для вчителів з використання робочих зошитів у навчальному процесі, тривале замовчування цінного багаторічного досвіду інших країн з цього питання призвели до того, що питання створення і використання зошитів з друкованою основою дотепер залишаються недостатньо дослідженими. Зазначені друковані засоби навчання привертають увагу лише окремих методистів, які усвідомлюють цю проблему, шукають нетрадиційні форми і методи організації навчального процесу. Цим можна пояснити появу в Україні останнім часом досить значної кількості таких посібників збіології.

Відсутність науково обгрунтованої технології розробки та використання зошитів з друкованою основою часто зумовлює лише епізодичне використання їх у навчанні. І все ж дані, отримані у констатуючому експерименті, свідчать про здебільшого схвальну думку вчителів стосовно перспектив впровадження у навчальний процес зошитів з друкованою основою. Все це переконливо доводить, що технологія створення та використання у навчанні хімії зошитів з друкованою основою є актуальною проблемою педагогічної теорії і практики.

Відсутність серед друкованих засобів навчання школярів зошитів з друкованою основою як обовязкової складової навчально-методичного комплексу спричиняє суперечності між педагогічними можливостями зошитів з друкованою основою як одного із ефективних засобів навчання та обмеженими можливостями їх використання у сучасному навчальному процесі.

Мета роботи проаналізувати необхідність та ефективність використання робочих зошитів, підручників та електронних ресурсів у вивчення біології в 8 класі.

Предмет дослідження використання в навчальному процесі засобів навчання таких як робочі зошити, підручники та електронні ресурси на уроках біології у 8 класі.

Об`єкт дослідження робочі зошити, підручники та електронні ресурси на уроках біології у 8 класі.

Основними завданнями роботи є наступні:

  1. дати характеристику засобів навчання в біології;
  2. проаналізувати місце в навчальному процес робочих зошитів;
  3. охарактеризувати шкільні підручники та електронні ресурси як засоби навчання;
  4. скласти плани-конспекти уроків.

У звязку з необхідністю подолання виявленої суперечності набуває значущості напрям наукового пошуку, що стосується обгрунтування теоретичних засад створення і функціонування робочих зошитів як засобу навчання учнів загальноосвітніх шкіл.

 

1. Засоби навчання в біології

 

Засоби навчання це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання.

До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди.

Дидактичні засоби, як і методи, форми, є частиною педагогічної системи. Вони виконують такі основні функції: інформаційну, засвоєння нового матеріалу, контрольну. Вибір засобів навчання залежить від дидактичної концепції, мети, змісту, методів і умов навчального процесу.

Прості словесні і візуальні (наочні) засоби навчання мають давню історію. Головними з них є підручники, навчальні посібники [15].

Підручник це навчальна книга, яка детально відображає зміст освіти, навчальну інформацію, що підлягає засвоєнню. Цю інформацію він передає не тільки у вигляді тексту, а й у фотографіях, малюнках, схемах.

Другою не менш важливою функцією підручника є функція управління пізнавальною діяльністю учнів. Апарат організації засвоєння навчального матеріалу складається з двох частин: допоміжних знань, які включені до основного навчального матеріалу, і завдань, вправ, питань та іншого, що повинно забезпечити процес засвоєння знань. Саме тому вчені трактують підручник як інформаційну модель навчання, як своєрідний сценарій навчального процесу, який відображає теорію і методику процесу навчання. Саме з цих позицій підручник повинен відображати зміст і цілі навчання, визначати систему пізнавальних дій з матеріалом, форми навчання і способи контролю.

Прості візуальні засоби (наочні засоби) допомагають повноцінному розкриттю і засвоєнню змісту навчального матеріалу. Інколи вони слугують самостійним джерелом інформації.

Основною функцією засобів наочності є ілюстрація, допомога у найбільш повному, глибокому розумінні і сприйнятті того чи іншого предмета або явища.

Наочні засоби, що використовуються у процесі навчання, поділяються на два види:

1) зображення предметів і явищ,

2) самі предмети, макети, моделі, що діють.

До першого виду відносять схеми, діаграми, малюнки, картини, репродукції, креслення, фотографії, карти, глобуси, ноти. Ці засоби використовуються тоді, коли предмети, явища, процеси, що вивчаються на уроках, не можна продемонструвати безпосередньо.

До другого виду належать реальні предмети: живі або засушені рослини, живі або законсервовані тварини, гербарії, колекції, прилади, інструменти, апарати, вироби, будь-яке виробництво, моделі, макети, до діють.

Об'єктивна необхідність використання наочних посібників у процесі навчання обумовлена їх великим впливом на процес розуміння і запам'ятовування: при дослідній перевірці ефективності запам'ятовування темпу встановлено, що при слуховому сприйманні засвоюється 15% інформації, при зоровому 25%, а в комплексі, тобто при зоровому і слуховому одночасно, 65%.

Дослідження фізіологів показали, що 80% інформації людина одержує через зоровий аналізатор. Пропускна здатність каналів прийому й обробки інформації по лінії «вухо-мозок» дорівнює 50000 біт/с, а по лінії «око-мозок» 50000000 біт/с.

Ці дані дозволяють зробити висновок про необхідність обов'язкового поєднання учителем словесних і несловесних (зорових, наочних) методів навчання [10].

Розроблено багато класифікацій сучасних засобів навчання біології за різними ознаками:

за складом об'єктів матеріальні (приміщення, устаткування, меблі, комп'ютери, розклад занять) та ідеальні (образні уявлення, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);

за джерелами появи штучні (прилади, картини, підручники) та природні (натуральні об'єкти, препарати, гербарії);

за складністю прості (колекції, моделі, карти) та складні (відеомагнітофони, комп'ютерні мережі);

за способом використання динамічні (кіно-, відеофільми) та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);

за особливостями будови плоскі (таблиці, карти), об'ємні (муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);

за характером дії візуальні (натуральні об'єкти, демонстраційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (телебачення, відеофільми);

за носієм інформації паперові (підручники, картотеки), магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й ресурси);

за рівнями змісту освіти на рівні уроку (дидактичний матеріал), нарівні предмета (підручники), нарівні всього процесу навчання (навчальні кабінети);

за технологічною прогресивністю традиційні (наочні посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації, комп'ютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспективні (веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі) тощо. Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів навчання, найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифікація С.Г.Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:

1) натуральні об'єкти (оригінали);

2) засоби зображення й відображення об'єктів (оригіналів);

3) письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів, фраз;

4) технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної в інших засобах.

Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час формування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдосконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання.

Беручи за основу загальну класифікацію С.Г.Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:

І. Натуральні об'єкти:

предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрунту, палива тощо);

натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);

матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навчального обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти, технічні пристрої, матеріали тощо) [11].

II. Засоби зображення й відображення об'єктів:

<

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>