Використання полісемантичних слів у англійському публіцистичному тексті

  Англо-український словник: у 2 т. / упор. Балла М. І. К., 1996. Т. 1. 752 с. Англо-український словник:

Використання полісемантичних слів у англійському публіцистичному тексті

Курсовой проект

Иностранные языки

Другие курсовые по предмету

Иностранные языки

Сдать работу со 100% гаранией

Зміст

 

Вступ

Розділ І Поняття полісемії

1.1 Значення слова. Типологія значень

1.1.1 Граматичне значення

1.1.2 Лексичне значення

1.1.3 Денотативне і конотативне значення

1.2 Мотивація значення

1.3 Поняття та види омонімії

1.4 Зміна значення слова. Полісемія

1.4.1 Полісемія і широкозначність

1.4.2 Загальне визначення контексту. Типи контексту

Розділ ІІ. Полісемія У Публіцистичних Текстах

2.1 Загальна характеристика публіцистичного стилю

2.2 Лексичні граматичні та стилістичні особливості публіцистичного стилю

2.3 Особливості реалізації полісемії в тексті

2.3.1 Полісемія: типологія

2.3.2 Функціональні особливості вживання полісемантичних слів у англійському публіцистичному тексті

Висновки

Бібліографія

 

ВСТУП

 

Слово як елемент мови, що виражає окреме поняття, може бути однозначним і багатозначним, оскільки кількість предметів і явищ дійсності, відображених в свідомості людини, значно перевищує кількість слів, що позначають ці предмети і явища. При цьому смислова структура слова утворює не просту сукупність значень і вживань, а деяку систему взаємозв'язаних і взаємообумовлених елементів.

Мова постійно вдосконалюється, збагачується, особливо активно в лексиці, в семантиці слів. Віддалення окремих значень полісемантичних слів, утворення нових лексем процес тривалий і безповоротний. Оновлення значень у мові відбувається постійно, особливо якщо йдеться про сучасну англійську мову, котра підвладна дії інтра- та екстралінгвістичних впливів більше, ніж інші мови через свою глобалізуючу функцію. Адже англійська мова є основною мовою, котра обслуговує безліч сфер діяльності світової спільноти.

Лексична система мови має невичерпні резерви для безперервного розвитку свого словникового складу. Такі резерви виявляються насамперед і в полісемантичних словах, а завдяки засобам масової інформації новотвори можуть набувати значного поширення, входити в ужиток.

Актуальність теми полягає у необхідності вивчення динаміки лексичного складу мови, встановлення універсальних закономірностей у розвитку значень слів, що допоможе виявити спільні та відмінні риси семантичних процесів у різних мовах, обумовлені як лінгвістичними, так і національно-культурними чинниками.

Питання дослідження полісемії у своїх працях торкалися Виноградов, Смірніцкій, Ахманова, Уфімцева, Левицький, Полюга, у тому числі на матеріалі англійської мови Д. Хебрідж, Р. Міддлтон, Б. Аткінс, Н. Ольстер, Д. Джамет, Дж. Ліч, власне полісемію у функціональних стилях досліджував І. Арнольд (Arnold I. “Semantic structure of English word in modern English”).

Обєктом дослідження є явище полісемії в англійській мові, предметом випадки вживання полісемантичних слів у публіцистичних текстах англомовних видань.

Матеріалом для нашого дослідження ми навмисне обрали три різнопрофільні видання, маючи на меті охопити якомога ширший лексичний діапазон. Це “The Economist”, де ми брали до уваги огляди політичного та соціального спрямування, “Moscow News”, де переважно розглядалися репортажі культурного спрямування та есе, і “Rolling Stone” музичний часопис.

Мета нашої роботи дослідити явище полісемії у англійській публіцистиці, способи її реалізації, ефект використання полісемії в публіцистичних текстах.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

  • вивчення теоретичних питань стосовно явища полісемії;
  • дослідження поняття «публіцистичний стиль» та його складових;
  • опис різноманіття виявлених лексико-семантичних варіантів в англійській мові, їх типологізація;
  • визначення контекстуального компоненту переносного значення;
  • дослідження залежності значення від дистрибуції.

Досліджуючи полісемію в англійській публіцистиці, ми підходитимемо до розгляду кожного конкретного випадку реалізації полісемантичного слова як до єдиного цілого, тобто узгодженої сукупності елементів та взаємовідносин. Для цього ми скористаємося такими методами:

  1. Описовий (дескриптивний) характеристика лексико-семантичних варіантів, їх типологія.
  2. Порівняльно-історичний розгляд особливостей еволюції значень полісемантичного слова в англійській мові.
  3. Дистрибутивний вивчення оточення аналізованих лексико-семантичних варіантів, встановлення впливів контексту на формування лексичного значення полісемантичного слова.

Таким чином, ми маємо змогу торкнутися формально-семантичного, функціонального та комунікативного аспектів дослідження обєкта.

Наукова новизна дослідження полягає у аналізі випадків вживання полісемії у текстах англомовної преси, дослідженні впливу контексту на вибір лексико-семантичного варіанту.

Теоретичне значення нашої роботи полягає в тому, що вона може слугувати базою для подальших досліджень у галузі лексикології, зокрема питання вивчення полісемії, а також у стилістиці англійської мови.

Практична значимість роботи полягає у тому, що представлена дипломна робота може бути використана як допоміжний матеріал при вивченні курсу “Лексикологія англійської мови” та “Стилістика англійської мови”, призначених для загальноосвітніх та вищих навчальних закладів.

Структура роботи. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

 

РОЗДІЛ І ПОНЯТТЯ ПОЛІСЕМІЇ

 

1.1 Значення слова. Типологія значень

 

Звукова форма має закріплене за нею (умовно, історично, етимологічно чи звуконаслідувально) значення. Більшість слів повсякденного вжитку можна прослідкувати до їхніх прамовних коренів. Слова, які поєднані з конкретними речами, у безпосередній їх реалізації мовленні чи письмі викликають уяву і мовця, і слухача. Тому при вивченні фонетичної форми важливу роль відіграє співвіднесення процес, що ним людина користується все своє життя, якими б фонетично різними ці форми не були [20, c. 37].

Лише як мовна категорія значення охоплює всі обєкти людського знання і уяви. У мовознавстві під значенням розуміли назву предмета, уявлення про предмет, поняття, різноманітні звязки (головним чином, між знаком і предметом), функцію слова, інваріант інформації, відображення дійсності. Значення у його широкому розумінні розбиває на сім складових частин Д. Ліч: логічне або концептуальне, яке повязане з семантичним досвідом, конотативне, стилістичне, афективне, рефлектне, колокативне (ситуативне) і тематичне. Значна увага приділяється граматичному значенню [55, c. 425].

 

1.1.1 Граматичне значення

Слова, що належать до одного граматичного класу, мають, як правило, спільні риси. Скажімо ряд слів fact, book, face, number у формах множини чи родового відмінка мають спільні граматичні ознаки. Форми facts, books, faces, numbers виражають граматичне значення множини, форми facts, books, faces, numbers граматичне значення родового відмінка тощо. Граматичне значення мають часові форми дієслів, ступені порівняння прикметників тощо [9, c. 13].

Граматичне значення це значення формальної віднесеності слова, яка виражена залежними морфологічними елементами, котрі окремо не вживаються, наприклад, -s у house-s, -ing у writing тощо.

Для кожного висловлювання обовязкові граматичні значення часу, числа, відмінка, виду, порівняння тощо. А. К. Жолковський до граматичних знчень відносить і абстрактні значення контакту, володіння, знання, відчуття, волі, бажання, реальності, потенціальності, уміння [19, c. 15].

Таким чином, граматичне значення визначається наявністю певних морфологічних ознак, спільних для форми цілого ряду слів. У мовному потоці граматичні значення поєднуються з лексичними.

 

1.1.2 Лексичне значення

Кожне слово, окрім своїх граматичних звязків, має лексично-семантичне значення (зміст), історично закріплене. Воно може означати один чи кілька обєктів, мати різні емоційні характери, зрештою, усе те, що належить до значення. На противагу граматичному значенню, воно тотожне у різних граматичних формах. Усі форми слів house, houses, houses, наприклад, повязані з поняттям житла. Лексичне значення це відображення предмета реальної дійсності, яке стає фактом мови внаслідок утворення стійкого звязку змісту з формою, у якій воно реалізується. Лексичне значення входить до структури мовної одиниці як ознака, спільна для всіх мовних ситуацій. “Лексичне значення це не засіб реалізації якоїсь величини, а її наявність” [5, c. 153].

Прямі номінативні значення безпосередньо повязані з поняттями. Їм властива і лексико-семантична узагальненність. Так, у слові land визначаються три основні значення:

1) earth, ground, soil;

2) country, fatherland, nation;

3) province, district, region, territory, tract, plot;

Звідси ці значення виводимо, як “земля взагалі”, “земля людей” і “частина землі, територія”. Решта значень для цього слова є сукупністю лексико-семантичних варіантів [33, c. 135].

Сукупність лексичних і граматичних значень складає лексико-граматичну структуру слова.

 

1.1.3 Денотативне і конотативне значення

Якщо значення співвідноситься з референтом і вказує на поняття, воно є денотативним. Денотативне значення може змінитися в ході історії, тобто у діахронічному аспекті, а у синхронному плані воно завжди стійке. Також денотативне значення спільне для усіх носіїв мови, хоча останні мають про нього неоднакову уяву.

Денотативне значення повязане безпосередньо з де

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>