Визначення меж континентального шельфу як неодмінної умови закріплення його правового статусу

Як видно з даного визначення, Конвенція 1982 року зовсім інакше підходить до визначення меж континентального шельфу, але в частині, що

Визначення меж континентального шельфу як неодмінної умови закріплення його правового статусу

Курсовой проект

Юриспруденция, право, государство

Другие курсовые по предмету

Юриспруденция, право, государство

Сдать работу со 100% гаранией

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

 

 

 

Кафедра конституційного права

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему: Визначення меж континенатльного шельфу як неодмінної умови закріплення його правового статусу

З курсу «Міжнародне публічне право»

 

 

 

 

студента 2-ого курсу,

денної форми навчання

Овсієнка Євгена Володимировича

 

Керівник:

асистент, канд. юрид. наук Шамрай В'ячеслав Вікторович

 

 

 

 

Київ 2010

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Поняття континентального шельфу

1.1 Загальні відомості про континентальний шельф та зміст юридичного

поняття континентального шельфу

1.2 Проблема визначення меж континентального шельфу в міжнародному

праві

Розділ 2. Історія розвитку правового статусу континентального шельфу

Розділ 3. Сучасний правовий статус континентального шельфу

3.1 Права прибережної держави на свій шельф, межі реалізації цих прав

та їх співвідношення з правами інших держав

3.2 Імплементація міжнародно-правових норм, що встановлюють статус

континентального шельфу в національне законодавство

Розділ 4. Проблема делімітації континентального шельфу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

Вступ

 

В даній роботі проаналізовано надзвичайно актуальну проблему континентального шельфу в його міжнородно-правовому розумінні. Питання, пов'язані з континентальним шельфом досить часто висвітлюються різноманітними засобами масової інформації, що не в останню чергу є показником важливості шельфу для світової спільноти.

Досить велике практичне значенння має краще розуміння даної проблеми і для України. Широкого розголосу отримали події, пов'язані з делімітацією морських просторів Чорного моря, в тому числі і його континентального шельфу, між Румунією та Україною. Немало різних точок зору висловлювалося стосовно позиції українських представників та рішення Міжнародного Суду ООН щодо остаточного розмежування зазначених просторів.

На разі, невирішеними залишаються проблеми щодо розмежування континентального шельфу між Україною та Російською Федерацією. На даний момент продовжується дослідження перспективності цих спірних районів дна Чорного моря для видобутку вуглеводнів. Вже наявні висновки про великий економічний потенціал цих районів змушують ці держави ефективно розмежувати свої права на континентальний шельф на основі норм міжнародного права.

Якщо для України з огляду на відносно невелику площу її континентального шельфу та недавню історію досліджень економічної перспективності шельфу Чорного та Азовських морів ці проблеми є дещо новими (якщо не брати до уваги радянський досвід), то багато держав світу почали стикатися з правовими проблемами континентального шельфу починаючи з середини 50 років минулого століття. Як відомо, в свій час надзвичайно гостро постала проблема з делімітації шельфу Персидського заливу. Подібні ситуації мали місце у різних частинах світу, наприклад, в свій час Міжнародний Суд ООН вирішував суперечку стосовно делімітації континентального шельфу Північного моря між ФРН, Голландією та Данією. Загалом Суд виносив й інші подібні рішення у справах за зверненнями країн різних континентів.

Як випливає з теми даного дослідження, головною метою його проведення є розкриття змісту правового статусу континентального шельфу. Це означає вивчення відповідних матеріалів, їх аналіз та отримання відповідних результатів, підсумованах у відповідних висновках. Для того, аби досягти цієї мети, необхідно обрати оптимальну логіку дослідження. Звідси маємо поставити певні завдання даного дослідженя.

Отже, для досягнення даної мети в якості головних обрано наступні завдання:

- дослідити фактичний зміст поняття «континентальний шельф» у його первинному значенні, звернувшись при цьому до аналізу відповідних природознавчих матеріалів;

- з'ясувати зміст поняття «континентальний шельф» у його правовому значенні, вказавши при цьому на його відмінності від поняття в первинному значенні;

- дослідити питання визначення меж континенатльного шельфу як неодмінної умови закріплення його правового статусу;

- вивчити та проаналізувати історичне підґрунтя виникнення та розвитку правового статусу континентального шельфу в міжнародному праві;

- дослідити сучасний правовий статус континентального шельфу Світового океану на основі чинних на сьогоднішній день положень відповідних міжнародно-правових актів, а також висвітлити питання імплементації норм зазначених актів;

- окремо розглянути проблему делімітації шельфу між державами з протилежними чи сумісними берегами.

Відповідно до даних завдань, побудована сруктура даного дослідження. Для їх виконання досліджено відповідні джерела, вказані в списку наприкінці роботи, в тому числі і оригінальні міжнародно-правові акти.

Що ж стосується наукових досліджень даної проблеми, то вона є достатньо розробленою. При чому досліджували її як науковці різних країн світу, так і радянські вчені, а на сьогоднішній день дана проблема ґрунтовно досліджується російськими юристами та одеською школою морського права. Однак це не означає, що вже вичерпано її науковий потенціал, оскільки спеціальної літератури на дану тему, тобто ґрунтовних досліджень правового статусу континентального шельфу немає, якщо не рахувати окремі дослідження на вужчі теми чи короткі наукові статті, що окреслюють проблематику даної теми.

З огляду на обраний предмет, основними методами дослідження були: детальний аналіз обраної теми, узагальнення та систематизація отриманих результатів та порівняння.

Наукове значення даної роботи полягає також і у наведенні великої кількості посилань на відповідні джерела та представлення їх списку, що має сприяти подальшому дослідженню даної проблеми.

 

Розділ 1. Поняття континентального шельфу

 

1.1. Загальні відомості про континентальний шельф та зміст юридичного поняття континентального шельфу

 

Експлуатація континентального шельфу, як це вже зазначалося, має не давню історію. Лише в 40-х роках ХХ століття [21, с. 3] технічний прогрес зробив природні ресурси морських підводних районів, що знаходилися під глибоким шаром води, досяжними для людини [13, с. 226].

Як вже зазначалося, юридичне значення терміну «континентальний шельф» разюче відмінне від геологічного його визначення. Однак воно все одно засноване на теоритичному матеріалі геологічної науки, тому доречно навести зміст поняття континетального шельфу у розумінні його даною наукою.

У геологічному розумінні континентальний шельф чи материкова обмілина це підводне продоження материка до геоморфологічної лінії переходу його в крутий схил. Ця лінія, тобто зовнішня межа (кордон) континентального шельфу, проходить на різних глибинах, від 50 метрів і нижче [21, с. 3]. Таким чином, континентальний шельф розумыэться, як фактично затоплена морем частина території материка [12, с. 115].

Згідно визначенню Міжнародної комісії з номенклатури форм дна океану, шельф це «зона, яка простягається навколо континенту від лінії найнижчої води до глибин, на яких крутизна підводного схилу різко збільшується».

Однак багато вчених вважає, що таке визначення є неповним, тому що не враховує геоструктурні ознаки різноманітних видів шельфів (шельфа підводних платформ, шельфа складчастих областей, шельфа острівних дуг тощо) [11, с. 143]. Середня ширина зони шельфів близько 42 миль (78 км), при чому мінімальна менше 1 милі, а максимальна більше 800 миль (1500 км). Наприклад, Барєнцеве море має континентальний шельф, який склаєає все його дно і простягається на ширину, що дорівнює ширині Європи з півночі на південь.

Між зовнішньою межею шельфу та глибоководною областю океану розташовується континентальний (материковий) схил. Ширина цього схилу в середному складає 10-20 миль (18-37 км), а його нахил близько 4°. Але нерідко зустрічаються континтальні схили, що мають 25°, а іноді навіть 45°, крутизни [Див. Мал. 2 Додатків]. Також у шельфовій зоні нерідко присутні каньйони, впадини та підводні височини.

Зона континентального шельфу земної кулі складає приблизно 20% площі суходолу, а їх геологічна подібність дає підстави вважати, що шельф має не менше 20% мінеральних запасів від величини запасів на суходолі. Окрім того, часто континентальний шельф має родовища нафти та газу, які зазвичай є значно багатшими, ніж ті, що знаходяться на суходолі. Вже в кінці 60-х років, за приблизними оцінками, видобуток нафти і газу на шельфі Світового океану складав відповідно 20 і 10 відсотків від усього видобутку [21, с. 3-4] На сьогоднішній день видобуток нафти з шельфу складає одну четверту, а газу одну десяту всього видобутку.

Вищезгадані факти і є тим найголовнішим , що зумовлює зацікавленість держав світу у здійсненні певних прав над континентальним шельфом. Від самого початку експлуатації багатств дна Світового океану виникла необхідність створення правового статусу області континентального шельфу, про що детальніше буде сказано в наступних розділах.

Необхідно підкреслити, що правовий статус є немислимим без певного правового визначення, яке власне і складає основу даного статусу. І чим чіткішим та повнішим є це визначення, тим стійкішою і життєздатнішою є правова модель, заснована на ньому, тим менше виникає проблем з реалізацією правового режиму обєкту регулювання.

Проблема визначення континентального шельфу в

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>