ПЛАН
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
РОЗДІЛ 2. ТВОРИ В УКРАЇНІ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АВТОРСЬКЕ ПРАВО
РОЗДІЛ 3. СТРОК ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Основними напрямами духовної творчості народу є наукова діяльність, література і мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності, невичерпні за формами, прийомами, способами об'єктивного вираження духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Певні суспільні відносини, що виникають у зв'язку з їх використанням, потребують правового регулювання, яке бере на себе авторське право.
Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про авторське право і суміжні права”, "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
В об'єктивному розумінні авторське право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. У суб'єктивному розумінні це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв'язку із створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА
Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про авторське право і суміжні права”, "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.
Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.
Авторське право це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, науки, мистецтва [13 , ст. 158].
Основні завдання авторського права:
- встановити найсприятливіші умови для творчої діяльності;
- гарантувати здійснення авторських прав;
- забезпечити доступність результатів цієї діяльності для суспільства.
Основним субєктом авторського права є автор твору. Усі громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які знаходяться на території України, можуть набувати авторського права у повному обсязі (але слід зазначити, що законодавством України охороняються лише ті твори іноземних громадян чи осіб без громадянства, які існують на території України в об'єктивній формі; якщо ж якісь твори будуть вперше оприлюднені за кордоном чи знаходяться в об'єктивній формі поза територією України, то вони охороняються міжнародними договорами).
Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” автор має особисті немайнові та майнові права.
До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:
а) виключне право на використання твору;
б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами.
Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.
Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.
Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:
1) відтворення творів;
2) публічне виконання і публічне сповіщання творів;
3) публічну демонстрацію і публічний показ;
4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;
5) переклади творів;
6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;
7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;
8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;
9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;
10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;
11) імпорт примірників творів [6, ст. 15].
Цей перелік не є вичерпним.
Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.
За винятком випадків, передбачених статтями 21-25 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.
Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.
Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.
Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.
Автору належать такі особисті немайнові права:
1) вимагати визнання свого авторства, згадування його імені в звязку з використанням твору, якщо це практично можливо;
2) заборонити згадування свого імені, якщо він, як автор, бажає залишитися анонімним:
3) вибирати псевдонім у звязку з використанням твору;
4) протидіяти будь-якому викривленню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора;
5) на обнародування твору [14, ст. 151].
Будь-яке використання твору може бути лише за дозволом автора або його правонаступників. Автору чи іншому власнику авторського права належить виключне право дозволяти чи забороняти:
відтворення творів;
публічне виконання творів;
переклади творів;
будь-яке повідомлення в ефірі та інше.
Закон “Про авторське право і суміжні права” охороняє також суміжні права виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення (суміжні права).
Виконавці здійснюють свої права при умові дотримання ними прав авторів творів, які виконуються. Виробники фонограм і організації радіомовлення повинні дотримуватися прав авторів і виконавців.
Захист особистих і майнових прав авторів здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.
РОЗДІЛ 2. ТВОРИ В УКРАЇНІ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АВТОРСЬКЕ ПРАВО
Об'єкти авторського права - будь-які твори, незалежно від матеріальних носіїв, на яких вони розташовані, та способу їх відтворення (літературні, аудіовізуальні, музичні, картографічні твори, фотографії, твори архітектури тощо), крім наступних:
- будь-які офіційні символи: державні символи України, державні нагороди, символіка територіальних громад; символи підприємств, установ, грошові символи;
- фольклорні твори;
- повідомлення про новини дня чи поточні події, якщо вони мають характер звичайної прес-інформації;
- розклади руху транспорту, програми телепередач і подібні бази даних, які не є оригінальними.
Але проекти офіційних і грошових символів до їх затвердження є об'єктами авторського права.
Обєктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені Законом, ознаки:
а) творчий характер;
б) вираження в обєктивній формі.
Обєктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається обєктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка - редагування, коректура тощо) [13, ст. 150].
Твір може бути виражений у будь-якій обєктивній формі, але обовязково придатній для відтворення, сприймання. Сама обєктивна
