Видатні українські гравери

,%20%d0%86.%20%d0%a9%d0%b8%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>,%20%d0%86.%20%d0%9a%d1%80%d1%89%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87,%20%d0%a1.%20%d0%af%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%94.%20%d0%93%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%85%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%86.%20%d0%a0%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%86.%20%d0%a1%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%b1%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>,%20%d0%97.%20%d0%a1%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F>,%20%d0%9c.%20%d0%a1%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96%d0%b2%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE>,%20%d0%a4%d0%b5%d0%b4%d1%96%d1%80,%20%d0%a2%d0%b8%d1%82,%20%d0%b0%20%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%b0%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%be%d1%8e:%20%d0%92.%20%d0%92%d0%be%d1%89%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d0%be,%20%d0%9c.%20%d0%9a%d0%b0%d1%80%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%93.%20%d0%a2%d0%b5%d0%bf%d1%87%d0%b5%d0%b3%d0%be%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>,%20%d0%86.%20%d0%a1%d1%82%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>%20%d1%82%d0%b0%20%d1%96%d0%bd%d1%88%d1%96%d1%85.>Учився в майстерні братів А. і Ф. Кіліянів в Авугсбурзі, працював у м. Глуську на Білорусі (1670-ті pp.), у Вільні

Видатні українські гравери

Информация

Культура и искусство

Другие материалы по предмету

Культура и искусство

Сдать работу со 100% гаранией

План

 

Вступ

1. Тарасевич Олександр - визначний мідеритник й офортист

2. Леонтій Тарасевич

3. Іван Щирський - визначний гравер на міді доби бароко

4. Левицький (Ніс) Григорій Кирилович

5. Мігура Іван Детесович - визначний український гравер кінця XVII - початку XVIII ст

6. Творчість Никодима Зубрицького

Висновок

Список використаної літератури

 

 

Вступ

 

Основоположником української школи граверства був Олександр Тарасевич (бл. 1640-1727) - найвидатніший митець мідериту й офорту в усій Східній Європі, автор портретів королів та інших знатних осіб, а також ілюстрацій, релігійних образів тощо. До його школи належали: Д. Галаховський - портретист гетьмана Мазепи, Л. Тарасевич - автор портрета І. Мазепи, І. Стрельбицький, І. Щирський, 3. Самойлович та цілий ряд граверів по дереву: М. Семенів, Л. Теодор, А. Тит та інші. Окреме місце серед них посідав Іван Мигура (1704-1772), що сполучав своєрідний стиль з елементами народного мистецтва.

Українська граверська школа доби Мазепи, як і в XVII ст., сягала своїм впливом Польщі, Аитви, Білорусії, Молдови й Валахії, та найбільше Росії, куди українці виїздили на короткий час або працювали там постійно М. Карповський, Г. Тепчегорський, І. Стекловський та інші.

Після 1709 р. почався занепад граверства, яке почало відроджуватися в З0-40-х роках XVIII ст. Найбільшим осередком його був Київ, де працювало до 50 граверів на чолі з Аверкієм Козачковським та Григорієм Левицьким (бл. І697 - 1769) - найвизначнішим українським гравером XVII., автором видатних «тезисів», з яких найкращим є зображення, присвячене Київському митрополитові Р. Заборовському. У Львові продуктивними мідеритниками були І. Филипович, а також Т. Корнахольський, І. Вишловський, М. Фуглевич, Т. Троцкевич.

З середини XVIII ст. розвивається граверство в Почаєві, де в гравюрах поряд із потужними західними впливами зберігається народна орнаментика. Найкращі почаєвські гравери Й. та А. Гогемські і Т. Стрельбицький.

З кінця XVIII ст. поширилось поимітивне популярне граверство на окремих аркушах. Головні осередки: Київ, Львів, Почаїв, Унів, Борзен-ський повіт на Чернігівщині.

 

1.Тарасевич Олександр - визначний мідеритник й офортист

 

-1727%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/1727>)%20-%20%d0%b2%d0%b8%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d1%87%d0%bd%d0%b8%d0%b9%20%d0%bc%d1%96%d0%b4%d0%b5%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%bd%d0%b8%d0%ba%20%d0%b9%20%d0%be%d1%84%d0%be%d1%80%d1%82%d0%b8%d1%81%d1%82.">Тарасевич Олександр, у чернецтві Антоній (близько 1650 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1650>-1727 <http://uk.wikipedia.org/wiki/1727>) - визначний мідеритник й офортист.

,%20%d0%86.%20%d0%a9%d0%b8%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>,%20%d0%86.%20%d0%9a%d1%80%d1%89%d0%be%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87,%20%d0%a1.%20%d0%af%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%94.%20%d0%93%d0%b0%d0%bb%d0%b0%d1%85%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%86.%20%d0%a0%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%b8%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%86.%20%d0%a1%d1%82%d1%80%d0%b5%d0%bb%d1%8c%d0%b1%d0%b8%d1%86%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>,%20%d0%97.%20%d0%a1%d0%b0%d0%bc%d0%be%d0%b9%d0%bb%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F>,%20%d0%9c.%20%d0%a1%d0%b5%d0%bc%d0%b5%d0%bd%d1%96%d0%b2%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE>,%20%d0%a4%d0%b5%d0%b4%d1%96%d1%80,%20%d0%a2%d0%b8%d1%82,%20%d0%b0%20%d0%bf%d0%be%d0%b7%d0%b0%20%d0%a3%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d0%be%d1%8e:%20%d0%92.%20%d0%92%d0%be%d1%89%d0%b0%d0%bd%d0%ba%d0%be,%20%d0%9c.%20%d0%9a%d0%b0%d1%80%d0%bd%d0%b0%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9,%20%d0%93.%20%d0%a2%d0%b5%d0%bf%d1%87%d0%b5%d0%b3%d0%be%d1%80%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>,%20%d0%86.%20%d0%a1%d1%82%d0%b5%d0%ba%d0%bb%d0%be%d0%b2%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%b8%d0%b9%20<http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>%20%d1%82%d0%b0%20%d1%96%d0%bd%d1%88%d1%96%d1%85.">Учився в майстерні братів А. і Ф. Кіліянів в Авугсбурзі, працював у м. Глуську на Білорусі (1670-ті pp.), у Вільні (1678 - 88) і (з 1688) Києві, де постригся у ченці Києво-Печерської Лаври і був деякий час її настоятелем. Тарасевич - представник східно-словянских мистецьких традицій - впровадив у книжкову й естампну графіку нову західно-европейську техніку гравюри - мідерит і офорт, підніс професійний рівень української графіки, вимагаючи від граверів знання усіх операцій - від рисунку до друкарських відбиток; сприяв розвиткові стилю українського бароко, виховав у Вільні і Києві плеяду майстрів: Леонтій Тарасевич <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9B%D0%B5%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9>, І. Щирський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>, І. Крщонович, С. Ялиновський, Д. Галаховський, І. Реклинський, І. Стрельбицький <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%B1%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD>, З. Самойлович <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F>, М. Семенів <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE>, Федір, Тит, а поза Україною: В. Вощанко, М. Карнавський, Г. Тепчегорський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BF%D1%87%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87>, І. Стекловський <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD> та іншіх.

%20%d1%82%d0%b0%20%d1%96%d0%bd%d1%88%d1%96%d1%85,%20%d0%a2%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b5%d0%b2%d0%b8%d1%87%20%d0%b2%d0%b8%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%b0%d0%b2%20%d0%bc%d0%b0%d0%b9%d1%81%d1%82%d0%b5%d1%80%d0%bd%d1%96%20%d0%bf%d0%be%d1%80%d1%82%d1%80%d0%b5%d1%82%d0%b8%20%d0%ba%d0%bd%d1%8f%d0%b7%d1%8f%20%d0%92.%20%d0%93%d0%be%d0%bb%d1%96%d1%86%d0%b8%d0%bd%d0%b0%20(1690),%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d0%bc%d0%b0%d0%bd%d0%b4%d1%80%d0%b8%d1%82%d0%b0%20%d0%92.%20%d0%92%d1%83%d1%8f%d1%85%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87%d0%b0%20%d1%96%20%d0%b0%d1%80%d1%85%d1%96%d1%94%d0%bf%d0%b8%d1%81%d0%ba%d0%be%d0%bf%d0%b0%20%d0%9b.%20%d0%91%d0%b0%d1%80%d0%b0%d0%bd%d0%be%d0%b2%d0%b8%d1%87%d0%b0%20(1693),%20%d0%bd%d0%b0%20%d1%8f%d0%ba%d0%b8%d1%85%20%d0%bc%d0%be%d0%b6%d0%bd%d0%b0%20%d0%bf%d0%be%d0%bc%d1%96%d1%82%d0%b8%d1%82%d0%b8%20%d0%b7%d0%b2'%d1%8f%d0%b7%d0%be%d0%ba%20%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%b2%d1%8e%d1%80%20%d0%a2%d0%b0%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b5%d0%b2%d0%b8%d1%87%d0%b0%20%d0%b7%20%d0%be%d1%81%d0%be%d0%b1%d0%bb%d0%b8%d0%b2%d0%be%d1%81%d1%82%d1%8f%d0%bc%d0%b8%20%d1%83%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%97%d0%bd%d1%81%d1%8c%d0%ba%d0%be%d1%97%20%d1%96%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%b8%20%d1%82%d0%b0%20%d0%b9%d0%be%d0%b3%d0%be%20%d0%be%d0%b1%d1%96%d0%b7%d0%bd%d0%b0%d0%bd%d1%96%d1%81%d1%82%d1%8c%20%d0%b7%20%d0%b2%d0%b8%d1%80%d0%be%d0%b1%d0%b0%d0%bc%d0%b8%20%d0%bd%d0%b0%d1%80%d0%be%d0%b4%d0%bd%d0%b8%d1%85%20%d1%80%d1%96%d0%b7%d1%8c%d0%b1%d0%b0%d1%80%d1%96%d0%b2,%20%d0%bc%d0%be%d1%81%d1%8f%d0%b6%d0%bd%d0%b8%d0%ba%d1%96%d0%b2,%20%d1%82%d0%ba%d0%b0%d1%87%d1%96%d0%b2%20%d1%82%d0%b0%20%d1%8e%d0%b2%d0%b5%d0%bb%d1%96%d1%80%d1%96%d0%b2%20(%d0%bf%d1%80%d0%b8%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b8%20%d0%be%d0%b4%d1%8f%d0%b3%d1%83)%20[5].">Переважно частина творів Тарасевича докиїського періоду: книжкові ілюстрації, тезові аркуші, барокові композиції, релігійні сюжети. За час діяльности у Глуську Тарасевич виконав серед інших 40 мідеритів до авґсбурзького видання літургічного календаря О. Полубинського «Rosarium» (1672 - 77), заголовну сторінку до віленського видання брошури Т. Біллевича «Triplex philosophia …» (1675) та портрет віленського єп. М. Слупського (1677). У 1680-их pp. виконав дві гравюри до краківського видання книги Ф. Бартошевського «Philosophia rationalis …» (1683), мідерити з зображеннями святих. Твори Тарасевича 1670 - 80-их pp. виконані у бароковому стилі західно-европейського зразка (алегоричність, багатство символів та геральдичних знаків); на деяких портретних гравюрах - короля Яна III Cобєського (1680), одна з них зображена нижче на рис. 1.1., митрополіта К. Жоховського (1683, у техніці офорту), К. Клокоцького (1685), князя М. Паца (1686) - помітні елементи народного мистецтва, зокрема орнаментальні оздоби. У Києві, крім ілюстрацій до книг «Три вінці молитовні» (1688) і двох заголовних аркушів до панегіриків на честь Варлаама Ясинського <http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%B0%D0%BC> та іншіх, Тарасевич виконав майстерні портрети князя В. Голіцина (1690), архімандрита В. Вуяховича і архієпископа Л. Барановича (1693), на яких можна помітити зв'язок гравюр Тарасевича з особливостями української ікони та його обізнаність з виробами народних різьбарів, мосяжників, ткачів та ювелірів (прикраси одягу) [5].

 

"> <http://uk.wikipedia.org/wiki

Похожие работы

1 2 3 4 > >>