Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів

№ п/пПоказникиРоки, тис.грн.+/-, тис.грн.200920101.Загальний обсяг субвенцій з державного бюджету, з них:2053823,681687398,40-366425,281.1.На виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з

Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів

Контрольная работа

Экономика

Другие контрольные работы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

ПРИВАТНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ІНСТИТУТ ДІЛОВОГО АДМІНІСТРУВАННЯ»

 

 

 

 

 

Кафедра фінансів та кредиту

 

 

 

 

 

 

Контрольна робота

з дисципліни «Бюджетний менеджмент»

Варіант №20

 

 

 

 

Виконала:

Студентка ЗФ 06/1

Тібеж Юлія Олексіївна

 

 

 

м. Кривий Ріг

2010 рік

Зміст

 

  1. Розкрити теоретичний зміст питання «Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів та їх удосконалення»
  2. Розглянути нормативні документи, які регламентують порядок взаємовідносин між бюджетами різних рівнів
  3. Проаналізувати нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та суми дотацій і субвенцій, які отримував даний бюджет за 2 останні роки
  4. Проаналізувати суми бюджетних позичок, які одержував даний бюджет, та терміни повернення не менше як за 2 роки
  5. Проаналізувати суми, що були передані або одержані за взаємними розрахунками, не менше як за 2 роки
  6. Встановити проблеми, які виникають в процесі взаємовідносин між бюджетами, та запропонувати можливі шляхи їх вирішення

7. Тести

Список використаної літератури

 

  1. Розкрити теоретичний зміст питання «Взаємовідносини між бюджетами різних рівнів та їх удосконалення»

 

У процесі виконання бюджету міжбюджетні відносини виникають у звязку із: розщепленням доходів; застосуванням міжбюджетних трансфертів; зміною законодавства, зміною адміністративно-територіального поділу в Україні; передачею платників і податкових платежів та бюджетних установ з одного підпорядкування в інше; одержанням і погашенням бюджетних позичок. Кожна з цих причин по-своєму відображається на змісті і характері міжбюджетних відносин.

Так, розщеплення доходів здійснюється органами Державного казначейства України відповідно до планів відрахувань від державних податків та обовязкових платежів у бюджети нижчого рівня, що затверджуються одночасно із затвердженням бюджетів. Планами відрахувань встановлені проценти, за якими регулюючі доходи, розподіляються між окремими бюджетами. Ці проценти діють на протязі бюджетного року і не можуть бути змінені органом влади чи управління нижчого рівня. Процедура розщеплення доходів є дуже простою і не потребує особливих зусиль та не породжує проблем зумовлених її використанням.

Наступний вид міжбюджетних відносин повязаний із застосуванням міжбюджетних трансфертів: дотації, субвенції, субсидії.

Наступним фактором, який впливає на характер міжбюджетних відносин, є зміна законодавства, що впливає на зміну обсягів доходів або видатків. Якщо в насідок прийняття Законів або постанов Уряду збільшуються доходи або скорочуються видатки, то одержана різниця вилучається до Державного бюджету України. Якщо з прийняттям Законів або інших нормативних документів скоротився обсяг доходів або зріс обсяг видатків, то така різниця мала б покриватися за рахунок коштів резервного фонду Кабінету Міністрів України. У разі, якщо в ході виконання бюджету ради вищого рівня або відповідний орган виконавчої влади в межах своєї компетенції ухвалює рішення, яке призводить до зменшення доходів або збільшення видатків бюджету нижчого рівня, тоді кошти, яких не вистачає для збалансування мали б бути компенсовані органом, який ухвалив таке рішення, за рахунок коштів його бюджету, або коштів, передбачених для цього законом. У такому разі при визначенні нестачі коштів не враховується вільний залишок коштів бюджету нижчого територіального рівня, який утворився на початку поточного бюджетного року і який не було використано до моменту прийняття зазначеного рішення. Якщо рішення вищих органів влади не забезпечені бюджетними ресурсами, то ради нижчого рівня мають право не приймати до виконання ці рішення.

Своєрідний вплив на характер міжбюджетних відносин здійснює зміна адміністративно-територіального поділу в Україні, передача платників податків і обовязкових платежів та бюджетних установ з одного підпорядкування в інше. В цих випадках на відповідні бюджети передаються окремо заплановані доходи і видатки, окремо суми доходів, які заплановано одержати і суми видатків, які слід профінансувати до кінця року, а також узгоджені випадаючі доходи і непокриті суми видатків. Тому міжбюджетні відносини характеризуються двохстороннім рухом доходів та видатків, специфічними прийомами їхнього відображення на рахунках бюджетного обсягу.

В цілому організація міжбюджетних відносин у процесі виконання бюджетів здійснюється відповідно до затверджених бюджетів. Проблеми виникають, як правило у звязку з несвоєчасним і неповним перерахуванням відповідних сум, що негативно відбивається на якості виконання бюджетів. Тому актуальним при цьому є питання посилення виконавської дисципліни та запровадження механізму санкціонування і відповідальності посадових осіб, винних у порушенні встановленого порядку.

Головним завданням міжбюджетного компонента головного законодавчого регулятора є встановлення справедливого та неупередженого розподілу фінансових ресурсів.

Бюджетний кодекс прагне досягти наступних фіскальних цілей:

  1. запровадити казначейське обслуговування місцевих бюджетів з метою підвищення ефективності видатків місцевих бюджетів;
  2. встановити суворе обмеження суми боргу і запозичень державного і місцевого бюджетів;
  3. чіткий розподіл видатків, що здійснюються між державою та місцевими бюджетами, а з іншого боку між трьома видами місцевих бюджетів (обласним↔районим↔ (міським), сільським) з метою посилення їх відповідальності за ефективність видатків, що поліпшить стабільність видаткової політики;
  4. здійснити вирівнювальні заходи, що дозволять забезпечити справедливий розподіл суспільних послуг між усіма бюджетами країни в такий спосіб, щоб місцеві органи влади мали приблизно однакові загальні доходні можливості для надання суспільних послуг, за які вони відповідають.

Стратегічним питанням для державної фінансової системи є пропорція між власними доходами місцевих бюджетів та офіційними трансфертами, які передаються з Державного бюджету.

І, нарешті, основним кроком моніторингу міжбюджетних відносин є визначення способу розподілу фінансових ресурсів.

Здебільшого у розподілі між органами влади різних рівнів використовуються такі підходи:

  1. застосування формули;
  2. спеціальні процедури;
  3. відшкодування коштів.

Досвід інших країн показує, що для виправлення вертикальних і горизонтальних дисбалансів найефективнішим є розподіл на базі формули.

Міжнародна практика пропонує чотири можливості:

  1. формули, що враховують потреби у видатках та фінансових можливостях;
  2. формули, що враховують лише вирівнювання фінансових можливостей;
  3. формули, що забезпечують розподіл та вирівнювання трансфертів у однакових частинах на душу населення.

Бюджетний кодекс є важливим кроком на шляху до створення чітких правил бюджетної гри й закладення основ для стабільної, прозорої й виваженої системи міжбюджетних взаємин, для створення сильної фінансової бази регіону.

 

  1. Розглянути нормативні документи, які регламентують порядок взаємовідносин між бюджетами різних рівнів

 

За правовим регулюванням взаємовідносини між бюджетами поділяються на дві групи: регламентовані законодавчими актами та інструктивними документами і договірні. Це дещо умовна класифікація, оскільки в деяких формах взаємовідносин присутні елементи і правового регламентування і договірні стосунки. Наявність навіть окремих елементів правового регулювання дає підставу відносити такі відносини до регламентованих.

Основна форма взаємовідносин між бюджетами - субсидіювання, носить в цілому регламентований характер. Угоди на виділення субсидій не складаються, хоча певні домовленості між органами влади та управління, звісна річ, існують: одні звертаються з проханням про одержання субсидій, другі розглядають ці звернення. Однак виділення субсидій може відбуватись і без звернення відповідних органів влади чи управління. Регламентування субсидіювання визначається насамперед законом "Про бюджетну систему України". Стаття 22 надає повноваження Верховній Раді України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, місцевим Радам народних депутатів та органам державної виконавчої влади визначати розміри дотацій, субвенцій бюджетам нижчого територіального рівня та їх цільове використання. Статтею 17 встановлено, що порядок та умови надання і використання дотацій та субвенцій затверджується Верховною Радою України.

Регламентований характер носять також вилучення коштів і взаємні розрахунки. Вони виникають при певних обставинах і проводяться за чітко встановленим порядком.

Бюджетні позички регулюються на підставі рішень відповідних органів місцевої влади та управління. Вони мають договірні елементи, хоча теж досить жорстко регламентуються.

 

  1. Проаналізувати нормативи відрахувань від загальнодержавних податків і зборів та суми дотацій і субвенцій, які отримував даний бюджет за 2 останні роки

 

На основі рішення Київської міської ради від 6 березня 2009 року N 124/1179 «Про бюджет міста Києва на 2009 рік» та рішення від 14 травня 2010 року №793/4231 «Про бюджет міста Києва на 2010 рік» складаємо таблицю 1 та таблицю 2.

 

Таблиця 1

Суми дотацій і субвенцій, які отримував бюджет м.Київ

за 2009-2010 роки

№ п/пПоказникиРоки, тис.грн.+/-, тис.грн.200920101.Загальний обсяг субвенцій з

Похожие работы

1 2 3 > >>