Вентиляційні установки

Структурна схема системи регулювання та сигналізації наведена на рис. 19. Вона включає вимірювальний міст, в одно з плеч якого ввімкнені

Вентиляційні установки

Курсовой проект

Физика

Другие курсовые по предмету

Физика

Сдать работу со 100% гаранией
у режимі програмного керування може здійснювати зміну заданої температури в приміщенні до 90 діб, що забезпечує температурний режим протягом циклу вирощування молодняку, коли відповідно до його росту температура утримання зменшується.

Силовий блок, що складається з шести тиристорів, аналогічний пристрою ТСУ-2КЛ. Панель керування включає однокристальну мікро-ЕОМ і виконує функції формування імпульсів керування тиристорами та виконавчими реле.

У порівнянні з попередньою системою вентиляції серії "Климат-4", де регулювання частоти обертання вентиляторів здійснюється зміною підведеної напруги, що подається від певних відпайок автотрансформатора, система "Климат-4М" має такі переваги:

  • вилучення зі схеми автотрансформатора АТ-10 потужністю 10 кВ А зменшує втрати електроенергії на 20 %, одночасно зменшуючи витрати міді і сталі та загальну металоємність комплекту;
  • зменшення кількості релейно-контактних елементів у схемі (при вилученні 6 електромагнітних пускачів та 2 терморегуляторів з 4 реле) зменшує витрати дорогоцінних контактних металів та витрати на обслуговування;
  • плавне регулювання напруги замість триступінчастого дає можливість більш точно підтримувати температуру в приміщенні та вибирати економічніший режим.

Однак, тиристорне регулювання напруги спричиняє живлення електродвигунів від не синусоїдальної напруги, що погіршує режим їх експлуатації та створює радіоперешкоди для приймачів, які живляться від однієї мережі з "Клима-тикою-1".

Тому поряд з тиристорними станціями керування розроблена модернізована станція серії ШОА, де автотрансформатор залишений у схемі, число груп вентиляторів не регулюється, а зміна напруги живлення забезпечує не три, а шість частот обертання електровентиляторів. Це наблизило регулювання до плавного.

У схемі станції використано два терморегулятори, один з яких контролює температуру всередині приміщення за трьома позиціями "Вище норми", "Норма", "Нижче норми", а другий - температуру зовнішнього середовища за межами приміщення, за тими самими трьома позиціями. За співвідношенням позицій терморегуляторів всередині приміщення і зовні виробляється сигнал для подачі відповідної напруги на електровентилятори.

Наприклад, ступеням швидкості від першої до шостої відповідають напруги 70, 90, 110, 160, 220, 380 В.

Комбіновані припливно-витяжні вентиляційні установки ПВУ-4М та ПВУ-6М призначені для вентиляції та опалення тваринницьких приміщень. Комплекс ПВУ-6М використовується переважно у пташниках.

До складу комплексу входять по шість припливно-витяжних установок, в яких суміщені подача свіжого і видалення відпрацьованого повітря. Переміщення повітря забезпечується двоконтурним робочим колесом 2 (рис.21) вентилятора з двома робочими лопатками.

 

Рис.21. Функціональна схема припливно-витяжної установки ПВУ-М: 1 - кільцевий канал; 2 - робоче колесо вентилятора; З - внутрішній повітропровід; 4 - електронагрівачі; 5 - корпус; 6 заслінки

 

Внутрішні лопатки переміщують відпрацьоване повітря по внутрішньому повітропроводу. Зовнішні - свіже повітря по кільцевому каналу 1 між корпусом 5 та внутрішнім повітропроводом 3. Змішувальні заслінки 6 забезпечують рециркуляцію повітря.

Для підігріву повітря в холодну пору року установки мають нагрівні елементи 4. Через стінки внутрішнього повітропроводу відбувається теплообмін між потоками відпрацьованого і свіжого повітря, завдяки чому 5 - 7 % теплоти внутрішнього повітря передається припливному повітрю, що забезпечує деяку економію енергоресурсів.

Схема керування установкою ПВУ-4М наведена на рис.22.

Система керування забезпечує закриття регулюючих заслінок та регулювання потужності нагрівних елементів установкою за л-законом при зниженні температури в приміщенні нижче заданого значення і відкривання заслінок при підвищення температури вище заданого значення.

Керування електродвигунами МІ - МЗ вентиляторів здійснюється кнопковими постами 8В1 - 8В6. Нагрівні елементи можуть бути ввімкненими тільки після вмикання вентиляторів, для чого автоматичні вимикачі (?. Р1 - фРЗ обладнані незалежними розчіплювачами. Вибір режиму керування нагрівними елементами здійснюється перемикачем (35.

В автоматичному режимі напруга живлення на нагрівні елементи подається через блок силових тиристорів У81 - 754, які ввімкнені в дві фази мережі зустрічно-паралельно. Регулюючі заслінки приводяться в дію виконавчим механізмом М4.

Керування регулюючими заслінками та потужністю нагрівних елементів відбувається за командами терморегулятора А1. На вхід регулятора А1 подається сигнал від датчика температури КК, який розміщується в зоні життєдіяльності тварин чи птахів.

 

Рис.22. Схема керування припливно-витяжною установкою ПВУ-4М

 

Сигнал термоперетворювача порівнюється з системою за-датчика температури і формується сигнал непогодження. На виході регулятор формує імпульси, які чергуються з паузами відповідно до величини сигналу непогодження. Імпульси через реле К\ і К2 керують роботою виконавчого механізму М4. Виконавчий механізм відкриває або закриває регулюючі заслінки, змінюючи частку зворотної теплоти, що подається в приміщення. Якщо при досягненні регулюючими заслінками положення "Норма рециркуляції" (коли спрацює кінцевий вимикач 5ф2) температура в приміщенні залишається нижчою від заданої, то реле ІСЗ відповідно до команд регулятора А1 починає відкривати тиристори У81 - У8А і через них подавати напругу на нагрівні елементи ЕК1 - ЕКЗ. Якщо і після цього температура в приміщенні продовжує знижуватись і досягне гранично допустимого значення, встановленого на регуляторі А1, увімкнеться реле Я4 і через виконавчий механізм М4 встановить регулюючі заслінки в положення "100 рециркуляція".

При цьому все тепле повітря буде повертатися в приміщення. Коли температура в приміщенні буде підвищуватись, починає діяти зворотний алгоритм регулювання.

Захист електродвигунів вентиляторів від аварійних режимів здійснюється фазочутливими пристроями захисту Р1, Р2, РЗ. Нагрівні елементи від струмів короткого замикання захищені автоматичними вимикачами С) Р1 - С^РЗ, а тиристори - плавкими запобіжниками РЇЛ, РІІ2. Апарати керування та захисту установки ПВУ-4М змонтовані в шафі керування, при цьому одна шафа обслуговує три установки.

Одна установка ПВУ-4М забезпечує подачу повітря в приміщення на припливі - 5 тис. м3/год, на відпливі - 4,5 тис. м3/год. Встановлена потужність електронагрівників дорівнює 15 кВт. Осьовий вентилятор приводиться від електродвигуна потужністю 1,1 кВт, механізм привода заслінок - від мотор-редуктора з двигуном потужністю 0,55 кВт.

 

Особливості автоматизованого електропривода вентиляційних установок в інших технологічних процесах

 

Вентиляційні установки з електроприводом широко застосовуються в багатьох технологічних процесах сільськогосподарського виробництва. Використовують їх для сушіння та активного вентилювання зерна, малосипучих матеріалів, в овоче- та фруктосховищах, спорудах захищеного ґрунту.

Основною відмінністю цих установок є специфічні вимоги до режиму роботи та керування, що зумовлює особливості в схемах керування та принципах автоматизації.

Установка УВС-16А призначена для досушування сіна за допомогою вентилятора з електродвигуном потужністю 15 кВт. Схема керування установкою наведена на рис.23.

 

Рис.23. Схема керування установкою для сушіння сіна типу УВС-16А

 

У ручному режимі (тумблер 51 у положенні "Р") керування пускачем КМ, який подає живлення на двигун, здійснюється кнопками 52 та 53. В автоматичному режимі (положення "А") пуск та зупинка електродвигуна М привода вентилятора відбувається залежно від вологості атмосферного повітря за сигналом А1. Схема керування визначає відносну вологість повітря з корекцією за температурою, порівнює цю величину з заданою і видає сигнал на вмикання або вимикання вентилятора. Електронний блок А1, що працює з первинним датчиком вологості К^ та температури Н{ повітря і задатчиком відносної вологості і? 3, перетворює вхідний сигнал від Кш та Еі у релейний вихідний сигнал, який керує вмиканням та вимиканням котушки магнітного пускача КМ.

Замість електронного блока керування А1 ящик може комплектуватись блоком мікропроцесорного керування, виконаного на базі однокристальної ЕОМ серії К1820.

Алгоритм функціонування системи керування передбачає режим, що забезпечує гарантоване досушування сіна з урахуванням зміни кліматичних умов.

Наприклад, початкова гранична вологість сіна 85 %. Якщо реальна вологість повітря нижче цього значення, то сіно безперервно вентилюється протягом 40 - 50 год, потім відбувається автоматична зміна уставки на наступну, наприклад 80 %, і знову відбувається безперервне вентилювання і далі до кінцевої заданої уставки 65 %. Увесь процес досушування триває близько 200 год.

Якщо раптом погодні умови стали незадовільними і реальна вологість повітря перевищує значення уставки, безперервне вентилювання припиняється. Однак, щоб запобігти самонагріванню сіна, здійснюється примусове продування протягом певного часу (вентилятор вмикається на 0,5 год через кожні 5 год).

Електропривід відділення бункерів для активного вентилювання зерна ОБВ-160А має загальну встановлену потужність 280 кВт при живленні від мережі 380 В. До складу установки входять чотири бункери, в які вмонтовані вентилятори з електродвигунами потужністю 11 кВт кожний, та електронагрівники, з'єднані в 2 секції ЗО та 24 кВт у кожному бункері.

Система переміщення зерна в процесі вентилювання передбачає 2 ковшових елеватори (норії), 4 гвинтових конвеєри (шнеки), системи аспірації зі шлюзовим затвором 1,1 кВт та в

Похожие работы

<< < 2 3 4 5 6 7 >