Великобританія та Німеччина - провідні високорозвинені європейські країни

Історичний розвиток. До початку I тис. н. е. територію сучасної Німеччини заселяли кельтські й германські племена. Ослаблення в IV ст.

Великобританія та Німеччина - провідні високорозвинені європейські країни

Информация

География

Другие материалы по предмету

География

Сдать работу со 100% гаранией

Німеччина провідна постіндустріальна держава Європи

 

Територія та географічне положення. Федеративна Республіка Німеччина розташована в центрі Європи. Вона межує з девятьма державами: на півночі із Данією, на сході із Польщею, і Чехією, на півдні з Австрією і Швейцарією, на заході із Францією, Люксембургом, Бельгією і Нідерландами. Після відновлення єдності Німеччини 3 жовтня 1990 р. країна перетворилася на вузловий центр, що поєднує Схід і Захід, Скандинавію та Середземноморя.

Вигідність географічного положення Німеччини обумовлена також досить широким виходом до морів: із півночі територія країни омивається водами Північного й Балтійського морів.

Природа. На території країни виділяються ти великі природні регіони: прибережні рівнини на півночі (Північно-Німецька низовина), складне сполучення височин і низьких стародавніх гір у центральній частині (Гарц, Шварцвальд) і Баварське плоскогіря з Альпами на крайньому півдні. Поблизу австрійського кордону розташована найвища гора країни Цугшпіце (2963 м).

Клімат досить мякий (відносно суворі зими в гірських районах), середньорічна кількість опадів 600-700 мм. Кліматичні умови сприяють розвитку сільського господарства і є однією з причин досить розгалуженої річкової мережі.

Найбільшими річками є Одер, Везер, Ельба, Дунай усі вони належать до басейну Атлантичного океану. Найбільше значення для розвитку й розміщення промислових підприємств, транспорту й міст має найповноводніша річка Німеччини Рейн.

Третина країни вкрита зеленим покривом, ліси в основному «культурні», найбільшою лісистістю відзначаються гірські райони.

У Німеччині зосереджено небагато видів корисних копалин. До них належать камяне вугілля, буре вугілля. Країна добре забезпечена окремими видами хімічної сировини й будівельних матеріалів. Особливо багаті підземні комори на калійну та камяну сіль, глину, пісок.

Історичний розвиток. До початку I тис. н. е. територію сучасної Німеччини заселяли кельтські й германські племена. Ослаблення в IV ст. н. е. Римської імперії сприяло їхньому розселенню по всій території Європи Першою німецькою державою було Франкське королівство (VI-VIII ст..), що у 843 р. розпалося на окремі князівства. У X ст.. на землях на схід від Рейну уторилося королівство Німеччина. Король Оттон I, захопивши Північну й Середню Італію, у тому числі й Рим, приєднав х до німецьких земель. Так на карті Європи зявилася «Священна Римська імперія німецької нації» (962 р.). Із X до XV ст.. відбуваються численні захоплення земель у південній, центральній і північній Європі. Однак населення захоплених територій прагнуло самостійності. Посилення влади великих феодалів прискорило децентралізацію країни. Вестфальський мир 1648 р. остаточно закріпив утрату територій і перетворив імперію на співтовариство незалежних держав, поєднаних формальною владою імператора. У XVIII ст. особлив посилилися німецькі князівства Австрія та Пруссія. Після поразки Австрії та Пруссії у війні з наполеонівською Францією «Священна Риська імперія німецької нації» була ліквідована, і за рішенням Віденського конгресу 1814-1815 рр. був утворений Німецький союз, до складу якого ввійшли 39 держав на чолі з Австрією. Подальше обєднання Німеччини було здійснено канцлером Пруссії Отто фон Бісмарком після поразки Австрії у війні з Пруссією (1866 р.) Після перемоги у франко-прусскій війні (1871 р.) утворилася Німецька рейх-імперія зі столицею Берлін. Німеччина прагнула європейського панування, а на шляху до цієї мети стояли Англія, Франція та Росія. Тому в 1914 р. вона розпочала Першу світову війну, у якій зазнала поразки. За підписаним Версальським договором 28 червня 1919 р., Німеччина втратила 10% своєї території, а також мала заплатити країнам-переможцям контрибуцію в розмірі 33 млрд доларів і зменшити армію до 100 тис. осіб. Прихід до влади в 1933 р. націонал-соціалістів на чолі з Адольфом Гітлером запобіг погіршенню економічної ситуації в країні. Настала епоха Третього рейху, що призвела до Другої світової війни (1939-1945). У 1945 р. Третій рейх упав під ударами армії країн антигітлерівської коаліції (срср, США, Велика Британія, Франція). Територія Німеччини була поділена на західну і східу зони окупації. У вересні 1949 р. в західній частині була створена Федеративна республіка Німеччина. Поклавши в основу свєї політики соціально орієнтований капіталізм, Західна Німеччина, розорена війною, через кілька років перетворилася на економічно потужну державу. У східній зоні окупації в жовтні 1949 р. була утворена Німецька Демократична Республіка. У ній будували соціалізм за зразком СРСР. Криза соціалістичної системи зумовила обєднання в жовтні 1990 р. двох Німеччин.

Сучасна Німеччина федеративна парламентська республіка, що складається із 16 земель. Головою держави є федеральний президент, що обирається федеральними зборами терміном на пять років. Верховний законодавчий орган двопалатний парламент (Бундестаг і Бундесрат).

Населення. Німеччина належить до найбільш густозаселених країн світу, навіть у багатолюдній Західній Європі показник густоти у 231 особу/ км2 є високим. За статевим і віковим складом населення Німеччина перебуває в одному ряді з іншими розвиненими країнами. Особливістю ситуації можна вважати надзвичайно низькі показники природного приросту (в окремі роки смертність навіть перевищує народжуваність), у сполученні зі зростаючою тривалістю життя це призводить до постійного зменшення частки населення молодшої вікової групи.

У національному складі Німеччини переважають німці (92%). Особливістю країни є значна кількість іммігрантів, яких налічується близько 7 мільйонів. Їх використовують як робочу силу на трудомістких і мало оплачуваних виробництвах. В основному це турки й вихідці з країн Південно-Східної Європи.

За релігійним складом країна «поділена» на протестантів (45%) і католиків (37%), причому протестантів трохи більше, і вони переважають у північних і центральних районах.

Німеччина високо урбанізована держава, у міських населених пунктах поживає 90% населення.

Звичайне німецьке місто невелике, тихе, дуже чисте. У ньому немає хмарочосів і широких проспектів. У центрі міста, як правило, розташований собор, на ринковій площі ратуша. Саме таким є Бонн (311 тис. осіб) колишня столиця Західної Німеччини.

У країні є й великі міста: Франкфурт-на-Майні, ділова столиця Німеччини, єдине місто, де побудовані хмарочоси, а також Кельн, Дюссельдорф, Дортмунд, Бремен, Ессен.

«Сузіря» найбільших міст Німеччини доповнюють Берлін (3,4 млн осіб), Гамбург (1,7 млн осіб), Мюнхен (1,2 млн осіб), Ляйпціг (494 тис. осіб) і Дрезден (480,2 тис. осіб).

Берлін - столиця Німеччини й землі Бранденбург найбільший промисловий, науковий, культурний центр країни. Із кінця 15 ст. місто було столицею Пруссії, а з 1871 р. усієї Німеччини. Після Другої світової війни Берлін був поділений Берлінською стіною (162 км) на Західний і Східний. Воззєднання німецького народу в 1990 р. супроводжувалося символічним руйнуванням Берлінської стіни, а багато німців, які безпосередньо брали участь у цьому процесі, узяли «цеглинку» додому на пам'ять про значну подію.

Культура. Німеччину можна назвати країною філософії, літератури, музики й старовинної архітектури.

Це батьківщина багатьох великих композиторів: Баха, Бетховена, Вагнера, Шуберта, Шумана, Штрауса. Німці шанувальники класичної музики. У кожному місті є оркестр. Щорічно проводяться не менше ніж 75 великих музичних фестивалів, найвідоміший із них Вагнерівський у баварському містечку Байройт.

До світової літератури ввійшли імена багатьох німецьких поетів і письменників: Йоганна Вольфганга Гете, Томаса Манна, Еріха Марії Ремарка.

Німецькі міста це скупчення архітектурних памяток, музеїв, галерей різних історичних епох.

Памяткою саксонського бароко є палац курфюрста в Дрездені Цвінгер. У Цвінгері розташовані всесвітньо відомі галереї старих і нових майстрів (Дрезденська галерея), колекції старовинної зброї, порцеляни, фізико-математичного приладдя.

Кельн одне з найдавніших міст Німеччини. Над містом височить знаменита памятка готики Кельнський собор, зведений на пагорбі над Рейном. Собор будувався шість століть. Німці стверджують, що описати словами красу Кельнського собору так само важко, як передати принадність органної фуги.

Одними з найбільшим музейних комплексів у світі, що створені в 1830 р., є Берлінські державні музеї. Сюди входять Національна галерея, Картинна галерея, Єгипетський музей, Музей Пергама (Передньоазіатський), Музей ісламу, Античні збори та ін.

Памятками архітектури є в Німеччині й університетські будинки в Берліні, Гамбурзі, Мюнхені, Бонні. Німці завжди надавали великого значення освіті: саме Німеччина однією з перших запровадила єдину державну систему освіти. Середня й вища освіта в Німеччині представлена в основному державними установами і є безкоштовною.

У Німеччині полюбляють спорт, на розвиток якого уряд виділяє значні субсидії. Багато жителів є членами спортивних клубів, які підготували видатних спортсменів. Серед них найвідомішими є Міхаель Шумахер семиразовий чемпіон світу в змаганнях «Формула 1», Борис Беккер «третя ракетка» світу у великому тенісі, Штефі Граф зірка німецького й світового тенісу 80-х рр.. 20 ст.

Найпопулярнішим видом спорту в країні є футбол. Німецька збірна з футболу тричі ставала чемпіоном світу. Крім футболу, популярні подорожі пішки й різні види туризму.

Господарство. Сучасна Німеччина найбільша країна Західної Європи. У її господарстві переважають галузі сфери послуг. Також є значною частка промислової продукції як у загальному обсязі виробництва, так і в експорті. У промисловості зайнято 39% працюючих, ця галузь дає більше ніж трет

Похожие работы

1 2 >