Валютний курс

Наприкінці 1997р. змінилася міжнародна конюнктура, почався відплив короткострокових капіталів із нових ринків, до яких належить і Україна. Нерезиденти України стали

Валютний курс

Контрольная работа

Экономика

Другие контрольные работы по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Вступ

 

На сьогоднішній день ми живемо в досить не простих відносинах між суспільствами. Держави, їх уряди та субєкти економічної діяльності постійно взаємодіють між собою. З розвитком міжнародних відносин та поширенні глобалізації, державні економіки все більше інтегруються в світову економічну систему.

Як відомо, ринки економічних відносин обслуговуються грошима специфічним товаром, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом [2, ст.10]. Але виявляється, що в різних країнах, різних національностях даний еквівалент різний. Саме тому економісти вводять в науку таке поняття, як валюта будь-які грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано повязано з зовнішньоекономічними відносинами [2, ст.252].

Отже, даний реферат розкриє всю інформацію, яку необхідно знати про поняття валюти в структурованому вигляді, а також в даній роботі я зроблю дослідження валютного курсу української гривні за останні роки. Впевнена, що таке дослідження виявиться цікавим, адже наша економіка та дії уряду самі по собі вже цікаві.

 

 

1. Поняття про валюту

 

1.1 Валюта

 

Валюта (англ. currency грошовий обіг, валюта) грошові кошти, формування та використання яких прямо чи опосередковано повязано із зовнішньоекономічними відносинами. За емітентською належністю вирізняють такі валюти як:

  • грошова одиниця країни або національна валюта (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.) та її певний тип (золота, кредитно-паперова, срібна);
  • іноземна валюта, тобто грошові знаки іноземних країн, а також кредитні і платіжні засоби, які виражені в іноземних грошових одиницях і використовуються у міжнародних грошових розрахунках;
  • Міжнародна або колективна (в тому числі регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СПЗ, євро).

На нижчий стадії розвитку капіталізму як валюту використовували золото і срібло.

Тепер роль валюти виконують кредитно-паперові гроші.

Сучасна валюта поділяється на:

  • вільно конвертовану (яку вільно можуть обмінювати на валюту будь-якої країни як фізичні, так і юридичні особи), якою можуть розраховуватися за експортно-імпортні операції, депонувати в національних банках та інше)
  • частково конвертовану (обмін якої частково обмежується для певних категорій фізичних і юридичних осіб і для окремих видів операцій).

Часткова конвертованість означає допущення лише зовнішньої конвертованості і тільки в поточних, а інколи лише в зовнішньоторгівельних операціях (зовнішня конвертованість та внутрішня).

Розрізняють також неконвертовану валюту, що означає заборону держави на проведення будь яких операцій щодо обміну національної валюти на іноземну або дозвіл це робити за погодженням уповноважених валютних органів.

Валютні відносини це сукупність економічних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств і обслуговуються валютою.

Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови функціонування ринку, на якому можна вільно продавати та купувати валюту.

 

1.2 Валютний ринок

 

Валютний ринок це економічні відносини, що виникають у процесі купівлі-продажу іноземних валют за курсом національної валюти, який складається на основі співвідношення попиту і пропозиції на ці валюти.
За економічним змістом валютний ринок являє собою частину грошового ринку, на якому врівноважується попит і пропозиція на валюту як специфічний товар. За призначенням і організаційною формою валютний ринок це сукупність спеціальних установ і механізмів, які у взаємодії забезпечують вільний продаж і купівлю національної та іноземної валюти за співвідношенням попиту і пропозиції.

Валютний ринок має атрибути звичайного ринку: обєкти і субєкти, та функціонування ринкового механізму з його елементами: попиту, пропозиції і ціни. Він характеризується особливою інфраструктурою та комунікаціями.

Обєктом валютного ринку служать валютні цінності, зокрема іноземні, коли субєкти цього ринку купують чи продають їх за національну валюту, та національні, коли субєкти ринку купують чи продають ці валютні цінності за іноземну валюту. Оскільки на ринку одночасно відбувається продаж іноземної та національної валюти, то вони існують, як обєкти валютного ринку.

Субєктами валютного ринку можуть виступати фізичні і юридичні особи, посередники банки, брокерські контори, валютні біржі, які «зводять» продавців і покупців валюти та забезпечують організацію купівлі-продажу валюти. Основна мета діяльності всіх субєктів валютного ринку є отримання прибутку від своїх операцій.

За характером виконуваних операцій і ступенем ризику валютний ринок включає такі субєкти:

а) господарські субєкти, які купують і продають валюту, необхідну для забезпечення своєї комерційної діяльності. В основному це експортери й імпортери;

б) інвестори, які вкладають капітал у валютні цінності з метою отримання відсоткового доходу;

в) спекулянти, які постійно купують і продають валюту задля отримання доходу від різниці в їх курсі. Професійними спекулянтами виступають валютні дилери. Ними можуть бути і фізичні, і юридичні особи;

г) хеджери, які здійснюють операції на валютному ринку від несприятливої зміни валютного курсу;

д) посередницькі банки, брокерські контори, біржі тощо. Провідне місце серед посередників валютного ринку займають банки. Вони ведуть рахунки в національній та іноземній валютах, мають розвинуту систему комунікацій і їм досить зручно виконувати доручення клієнтів з купівлі-продажу валюти. Вони постійно торгують валютою в середині країни та за її межами.

Особливості попиту і пропозиції на валютному ринку зумовлені тим, що обєктом та інструментом купівлі-продажу тут виступають грошові кошти різної національної належності. Тому попит на іноземну валюту одночасно є пропозицією національної валюти, а пропозиція іноземної валюти є одночасно попитом на національну валюту.

Ціною на валютному ринку виступає валютний курс. Він являє собою вартісне співвідношення двох валют, або «ціну» грошової одиниці однієї країни, вираженої в грошових одиницях іншої країни або в міжнародних платіжних засобах.

 

 

2. Валютний курс

 

2.1 Поняття, функції та чинники валютного курсу

 

Валютний курс мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Функції валютного курсу

  1. Забезпечення взаємного обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів і кредитів.
  2. Використовується для порівняння цін світових та національних ринків, а також вартісних показників різних країн, виражених в національних чи іноземних валютах.
  3. Використовується для періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті компаній та банків.
  4. Перерозподіл національного продукту між країнами.

 

Чинники, що впливають на валютний курс [3]

Довгострокові чинникиСередньострокові чинникиКороткострокові чинникиМісце і роль країни в світовій торгівліСтан платіжного балансу за поточними операціямиБанківські інтервенції на валютних ринкахДовгострокові темпи зростання ВНДСальдо балансу руху довгострокових коштівУрядові інтервенції на валютних ринкахРівень продуктивності праціВідсоткові ставки по депозитахПсихологічніТемпи зростання внутрішніх цінСтан державних фінансів

 

Чинники впливу на ВК

Структурного характеруКонюнктурні факториПоказники економічного зростання

Обсяги грошової маси в обігу

Рівень інфляції

Рівень облікової ставки

Стан і структура платіжного балансу країни

Стан дефіциту бюджету країни

Платоспроможність країни та довіра до національної валюти на зовнішніх та внутрішньому ринку

Обсяги внутрішніх та зовнішніх позикСпекулятивні валютні операції

Інфляційні та девальваційні очікування населення

Зміни уряду

Конюнктура світових ринків товарів

Розвиненість фінансового ринку

2.2 Режими валютних курсів

 

Режими вільного плавання (40 країн, МВФ, 2001р.)Вільне плавання

Кероване плаванняПроміжні режими (98 країн, МВФ, 2001р.)Валютний коридор

Повзуча привязка

Привязка до кошика валют

Керована привязкаРежими фіксованих валютних курсів (48 країн, МВФ, 2001р.)Валютне бюро

Доларизація (євроізація)

Монетарний союз

Фіксований валютний курс це офіційно встановлене Центральним банком фіксоване співвідношення між національною грошовою одиницею та валютою іншої країни. Фіксований курс встановлюється на основі таких показників, як співвідношення цін у даній країні з цінами країн головних торговельних партнерів, рівень валютних резервів, стан торговельного балансу тощо.

Фіксований валютний курс є найсприятливішим за умови внутрішніх кризових ситуацій у нестабільній економіці. Він забезпечує нижчі темпи інфляції та досить стабільні умови для зовнішньоекономічної діяльності, бо створює можливість прогнозувати розвиток ситуації в країні.

Фіксований курс дає змогу досягти і певних макроекономічних показників. Теоретично обмінна вартість національної грошової одиниці може бути розрахована у такий спосіб, щоб забезпечити стабілізацію будь-якого макроекономічного показника: попиту на гроші, сукупного попиту, індексу імпортних цін тощо.

Одним із головних питань, які стоять перед Центральним банком при встановленні фіксованого валютного курсу, є пошук певного міжна

Похожие работы

1 2 3 4 > >>