Інноваційні технології, як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В складних сучасних ринкових умовах підприємствам дуже важко знайти оптимальний шлях та розробити

Інноваційні технології, як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства

Статья

Экономика

Другие статьи по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией

Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова

Інноваційні технології, як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємства

Соболєва Г.Г.

Анотація

Досліджено теоретичні питання підвищення конкурентоспроможності підприємства. Конкурентоспроможність підприємства залежить від багатьох факторів, комплексне поєднання яких і визначає подальший розвиток підприємства та його продукції на ринку. Підприємства України потребують сучасного теоретичного, методологічного та методичного забезпечення управління процесом формування власних конкурентних позицій, рекомендацій щодо процесів формування попиту на продукцію підприємств, та контролю її якості. Також підприємства потребують впровадження інноваційних технологій у процес виробництва власної продукції на всіх етапах. Аналіз формування власних конкурентних позицій підприємства використовує весь комплекс доступної інформації, носить оперативний характер і цілком підпорядкований волі керівництва підприємства.

Ключові слова: інновація, конкурентоспроможність, технології, ефективність, підприємство, якість.

Вступ

Постановка проблеми. Найважливіші проблеми, які спіткають українські підприємства пов’язані зі складністю та динамічністю розвитку національного ринку в умовах глобалізації світової економіки, вибір потужної стратегії для формування конкурентних переваг та закріплення наявних конкурентних позицій, втілення у життя прогресивних сучасних технологій через світову економічну кризу. Без здійснення інноваційної діяльності підприємство не стане вносити корективи у свою продукцію, технологію, методи і стиль управління. Тобто перестане розвиватись відповідно до зовнішнього середовища, яке змінюється, а отже більше не буде ефективним щодо споживачів і втратить свою ринкову позицію.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Сучасний стан економіки країни підтверджує, що найбільш прийнятною стратегією її подальшого розвитку є інноваційний напрямок. Дослідженню шляхів його реалізації присвячені праці А. Гальчинського, В. Гейця, А. Кінаха, В. Семиноженка, В. Александрової, М. Данька, О. Лапко, О. Олійника, С. Онишка, Т. Щедріної, Ю. Корецького, В. Марцина, В. Павлова та інших авторів. Значення інновацій для підприємства О. Алейнікова характеризує як життєву необхідність для розвитку підприємства, забезпечення його конкурентноспрможності в довгостроковій перспективі. Проблеми забезпечення конкурентоспроможності підприємств та ефективності інвестиційних проектів досліджувала О.О. Лапко. Утім, не знайшли відображення у наукових працях питання інноваційно-технологічного розвитку. Проблема розвитку кластерної концепції останнім часом широко висвітлюється як іноземними, так і вітчизняними науковцями та практиками. Проте, методологічні питання щодо розбудови технологічних кластерів як точок зростання економіки регіонів на інноваційній основі, мало опрацьовані.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В складних сучасних ринкових умовах підприємствам дуже важко знайти оптимальний шлях та розробити комплекс заходів для підвищення конкурентоспроможності власного підприємства за рахунок розробки та втілення у життя ідей пов’язаних із вдосконаленням продукції та наданням споживачу можливості придбання якісної та сучасної продукції по доступним цінам, а також виробництва та продажу новітніх матеріалів які матимуть перспективу у майбутньому, і збільшать прибутки підприємства шляхом інвестування у власне виробництво.

Мета статті. Головною метою цієї роботи розглянути нові підходи до управління конкурентоспроможністю продукції і формування стратегії підприємства з урахуванням стрімкого розвитку науки та техніки.

Виклад основного матеріалу

Основною ознакою сучасного розподілу сил у світі є суттєвий відрив країн-лідерів. Для країн, що належать до інноваційних лідерів, характерна висока концентрація найбільш рентабельних видів бізнесу (продукт з найбільшим вмістом доданої вартості), переважно високотехнологічна структура національного виробництва, винесення за межі країни промислово-технологічного циклу еколого- та ресурсоємних виробництв, зосередження найбільших фінансових потоків [1, с. 115].

Таким чином, конкурентоспроможність, економічне зростання та інноваційна діяльність тісно пов’язані між собою.

Інновація — це створення нового, яке забезпечує підвищення якості продукції (послуг), за потребами ринку [2, с. 24]. Інновація — це кінцевий результат розумової діяльності людини, її фантазії, відкриттів, винаходів та раціоналізації [3, с. 42]. Прикладом інновації є дифузія на ринок удосконаленої продукції. Інноваційна діяльність направлена на створення та комерціалізацію інновацій з метою підвищення якості продукції, поліпшення технології та організації виробництва.

Інноваційна діяльність включає в себе:

    аналіз проблем підприємства;

    здійснення інноваційного процесу;

    забезпечення інноваційної діяльності [2, с. 113].

Управляти конкурентоспроможністю означає — дотримуватися оптимального співвідношення вказаних елементів, направляти основні сили на вирішення таких завдань: підвищення якості продукції, економічності і рівня обслуговування.

Основою успішної інноваційної діяльності являється підпорядкування інтересів фірми цілям проектування, виробництва і реалізації конкурентоспроможної продукції. Перш за все підприємство орієнтується на довготривалий в часі успіх та на споживача. Керівництво підприємства виносить на розгляд питання стосовно прибутковості з позицій якості продукції, конкурентоспроможності.

Головною передумовою інноваційної діяльності є моральне старіння продукції, яка випускається та технологій. Тому кожні три роки на підприємстві треба здійснювати атестацію виробів, технологій, та устаткування робочих місць, аналізувати ринок.

Головною метою інноваційного підрозділу підприємства є: генерування різноманітних ідей для досягнення поставленої інноваційної цілі. На основі таких ідей приймаються технічні рішення.

Практика доказує: нічого так не змушує керівника сконцентруватися на інноваційній ідеї, як пізнання того, що продукт, який підприємство виробляє за короткий час стане застарілим.

Інновація — це робота, яка потребує таланту, знань та винахідливості.

Прибуток від реалізації інноваційного проекту помітно відрізняється від того, який підприємство отримує від реалізації продукції. Тривалі новаторські починання можуть певний час не давати прибутку. Потім інновації повинні швидко прогресувати та повернути вкладенні в них кошти, по меншій мірі в 5-10 кратному розмірі, інакше їх можна вважати недоцільними. Нововведення розпочинаються з малого, але результати повинні бути масштабними. конкурентоспроможність інновація економічний

Таблиця 1 Сфери впливу інновацій

Види інновацій

Сфери впливу інновацій

Економіка та її сектори

Підприємства, бізнес діяльність

Продукти і процеси

Зростаючі

Стосунки між підприємствами (В2В) Інтеграція ланцюга поставок

Процеси удосконалення організації, (реінженірінг, TQM)

Модифіковані процеси і продукти

Радикальні

Нові, інноваційні структури секторів та економіки

Створення нових бізнес- концепцій

Зміна конфігурації процесів Нові продукти

Джерело: [3]

Ставка на інновації в сучасних економічних умовах є найбільш перспективним підходом, адже, перемогу в конкурентній боротьбі отримують саме ті учасники ринку, які займають активну позицію у використанні інновацій. Саме інновації визначають конкурентні переваги в ринковій боротьбі, реалізація яких дозволяє активно брати участь у формуванні світової економічної системи завдяки досягненню інноваційної конкурентоспроможності на національному рівні. Вони є також істотними для побудови та результативності бізнес-моделей.

Враховуючи вплив і способи створення конкурентної переваги, важливим є виділення двох головних видів інновацій:

    Зростаючі інновації (incremental innovation). Це інновації з характером удосконалення продуктів і технологій. Вводяться найчастіше систематично, уможливлюючи поступове зростання чи також підтримування конкурентоспроможності. Їх можна трактувати як чинник, який послідовно, лінійно впливає на зростання конкурентоспроможності.

    Радикальні інновації. Цей вид інновації створює не тільки нові технології та продукти, але також нові концепції бізнесу. Їхній стрибкоподібний, загалом революційний характер викликає те, що вони забезпечують часто порівняно тривалу конкурентну перевагу, створюючи нові умови конкуренції. Як приростові, так і радикальні інновації впливають на три важливі сфери, які є вирішальними для конкурентоспроможності (табл. 1.):

    Економіка і сектори, що її утворюють.

    Підприємства і реалізовані ними бізнес-діяльності.

    Продукти і процеси.

У першій сфері вплив зростаючих інновацій проявляється переважно у побудові бізнес-стосунків типу В2В, а також змінах й удосконаленні ланцюга поставок. Своєю чергою, радикальні інновації створюють нові сектори економіки. Створюють їх як так звані підприємства нової економіки, так і інших секторів, що застосовують, наприклад, біотехнології чи нанотехнології. Виникнення нових секторів приводить до структурних змін усієї економіки, посилюючи в ній роль і частку підприємств, які спираються на знання. У сфері підприємств і їхньої бізнес-діяльності зростаюча інноваційність пов’язується з удосконаленнями організації, такими, як, наприклад, реінжиніринг або TQM. Радикальні інновації, в свою чергу, створюють нові бізнес-концепції, які значно більше, ніж, наприклад, нові технології, змінюють систему конкуренції, часто тим самим руйнуючи стан речей. Вплив зростаючих інновацій у сфері продуктів і процесів виражається в їхньому покращанні і модифікації. Радикальні інновації вик

Похожие работы

1 2 >