Податкова політика України: сучасний стан та зміни

Аналіз останніх досліджень. Проблеми, пов’язані з податковою реформою, постійно перебувають в полі зору відомих вітчизняних вчених, таких, як О.

Податкова політика України: сучасний стан та зміни

Статья

Налоги

Другие статьи по предмету

Налоги

Сдать работу со 100% гаранией


Податкова політика України: сучасний стан та зміни

Голоядова Т.О.

Національний університет «Одеська юридична академія»

Здійснення податкової політики в Україні залишається складним та суперечливим через податкове законодавство, внесення численних змін до Податкового Кодексу України [1], надмірне податкове навантаження на платників податків, зниження ділової активності суб’єктів господарювання, численні конфлікти між контролюючими органами у сфері оподаткування та платниками податків тощо. Намір України інтегруватися в європейський простір зумовлює необхідність не тільки адаптації вітчизняного законодавства до вимог ЄС, але й його гармонізації та уніфікації.

Ключові слова: податкова політика, податкові накладні, електронні сервіси платника податків, відповідальність контролюючих органів.

Осуществление налоговой политики в Украине остается сложным и противоречивым через налоговое законодательство, внесение многочисленных изменений в Налоговый кодекс Украины [1], чрезмерная налоговая нагрузка на плательщиков налогов, снижение деловой активности субъектов хозяйствования, многочисленные конфликты между контролирующими органами в сфере налогообложения и налогоплательщиками тому подобное. Намерение Украины интегрироваться в европейское пространство обуславливает необходимость не только адаптации отечественного законодательства к требованиям ЕС, но и его гармонизации и унификации.

Ключевые слова: налоговая политика, налоговые накладные, электронные сервисы налогоплательщика, ответственность контролирующих органов.

The implementation of tax policy in Ukraine remains complicated and controversial due to the tax legislation, the introduction of numerous amendments to the Tax Code of Ukraine [1], excessive tax burden on taxpayers, reduction of business activity of economic entities, numerous conflicts between tax authorities and taxpayers etc. Ukraine’s intention to integrate into the European space necessitates not only adaptation of domestic legislation to EU requirements, but also its harmonization and unification. Keywords: tax policy, tax invoices, electronic services of taxpayer, responsibility of controlling bodies.

Постановка проблеми. Сьогодні необхідне формування податкової політики, а саме перетворення податкової системи з суто фіскального інструменту на ефективний засіб соціально-економічної стратегії держави. Разом з тим сучасні вимоги часу висувають потребу в нових дослідженнях податкової системи, які дозволять окреслити особливості податкової політики в умовах фінансової кризи та зовнішньої агресії, здатні забезпечити зростання ефективності функціонування національної економіки держави. На міжнародному рівні боротьба з уникненням сплати податків та ухиленням від оподаткування спрямована на впровадження системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки. Крім того, до міжнародних договорів ЄС з іншими країнами включені положення щодо дотримання стандартів «добросовісного управління» в питаннях оподаткування, що передбачає згоду на обмін податковою інформацією та ліквідацію дискримінаційних податкових законів. Податкова система має стимулювати інноваційну та інвестиційну діяльність, що потребує зменшення податкового тиску, посилення захисту платників податків, максимальне спрощення процедури оподаткування. Попри існуючу недостатньо ефективну практику, яка проявляється в ряді випадків у процесі здійснення удосконалюючих заходів, прагнення до формування оптимально збалансованої системи оподаткування продовжує бути актуальним. Зазначимо, що податкове реформування — це проблема, яка була, є і буде завжди залишатися актуальною.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми, пов’язані з податковою реформою, постійно перебувають в полі зору відомих вітчизняних вчених, таких, як О. Василик, В. Геєць, Т. Єфименко, П. Мельник, Ю. Каспрук, Ю. Касперович, О. Крайник, Л. Тарангул та інші. Їх дослідження окреслюють важливість ефективного функціонування податкової системи для розвитку національної економіки держави.

Метою статті є дослідження сутності та змісту державної податкової політики України з метою вдосконалення її механізмів, підвищення ефективності впливу на соціально-економічні процеси держави.

Виклад основного матеріалу. 7 грудня 2017 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» (надалі — Закон). [2]. Більшість положень вказаного Закону набрали чинності 01 січня 2018 року. Тимчасове зупинення системи блокування податкових накладних, а саме:

Податкові накладні/розрахунки коригування (ПН/РК), реєстрацію яких у Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) зупинено відповідно до критеріїв оцінки ступеню ризиків, реєструються не пізніше 02 січня 2018 року, крім:

    ПН/РК, щодо яких станом на 01 грудня 2017 р. не подані пояснення і копії документів;

    ПН/РК, щодо яких прийнято рішення про відмову в реєстрації і станом на 01 грудня 2017 р. не розпочато процедуру оскарження в адміністративному або судовому порядку.

Тобто, безумовному розблокуванню підлягають ПН та РК, реєстрацію яких було зупинено до 01 грудня 2017 року, за умови, що:

щодо них було подано пояснення та копії документів, але не було винесено відповідного рішення комісією Державної фіскальної служби України;

в їх реєстрації комісією Державної фіскальної служби України було відмовлено, але платник податку розпочав процедуру адміністративного або судового оскарження.

ПН/РК, реєстрацію яких зупинено з 01 грудня 2017 р. до набрання чинності Законом (до 31 грудня 2017 р., коли набрали чинності відповідні пункти Закону) та за якими платником податку подані пояснення і копії документів, реєструються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом.

Якщо протягом 5 робочих днів не прийнято та/або не надіслано платнику податку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації ПН/РК, реєстрація таких накладних здійснюється на наступний робочий день за днем закінчення строку розгляду пояснень і документів платника податку. Це нововведення досить актуально сьогодні.

Разом з тим, слід зазначити, що Система моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР) не скасована, а лише призупинена з 01 січня 2018 року орієнтовно на два місяці (до визначення Кабінетом Міністрів України нової процедури зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН).

У 2018 році критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК у ЄРПН, затверджуватиме Кабінет Міністрів України (раніше цю функцію виконувало Міністерство фінансів України).

Таким чином, з 01 січня 2018 року до прийняття відповідної постанови Уряду реєстрація ПН/РК у ЄРПН не буде зупинятися. При цьому, для затвердження Кабінетом Міністрів України нового Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно Прикінцевих положень Закону надано строк до 01 березня 2018 року1. Розширено пільгове оподаткування ПДВ операцій з постачання та ввезення на митну територію України медичних виробів. [2]. З 01 січня 2018 року операції з постачання та ввезення на митну територію України медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні, оподатковуватимуться ПДВ у розмірі 7% замість 20%.

До 01 січня 2020 року запроваджено ввезення виробничого обладнання з розстроченням сплати ПДВ на строк до 24 місяця. При цьому розстрочення сплати ПДВ надається лише у разі імпорту обладнання, яке буде використовуватися платником податку для власного виробництва на території України.

Набрали чинності нові правила ввезення товарів у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі.

Відповідно до нової редакції пп. 191.2.3 п. 191.2 ст. 191 Податкового кодексу України (надалі — ПК України) у разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

Тобто, з 01 січня 2018 року фізичним особам дозволяється ввозити на митну територію України товари вартістю не більше 500 євро та вагою не більше 50 кілограмів не частіше ніж один раз на три доби (та за умови відсутності в Україні не менше однієї доби). У разі перетину державного кордону фізичною особою більше одного разу протягом трьох діб або відсутності в Україні менше ніж одну добу, допускається неоподатковуване ввезення товару на суму не більше 50 євро. Ці правила не стосуються випадків перетину фізичною особою державного кордону через пункти пропуску в аеропортах. У зв’язку із зазначеними змінами митних правил запроваджені нововведення щодо операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Відтепер, не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент:

1000 євро — через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення;

500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг — через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через

Похожие работы

1 2 3 > >>