Оцінка запасу фінансової міцності аграрних підприємств

Досліджено підходи щодо визначення економічної сутності категорії «запас фінансової міцності». Виявлено як постійні та змінні витрати впливають на даний

Оцінка запасу фінансової міцності аграрних підприємств

Статья

Налоги

Другие статьи по предмету

Налоги

Сдать работу со 100% гаранией


оцінка запасу фінансової міцності аграрних підприємств

Дем’яненко І.В., Петрик С.В.

Національний університет харчових технологій

Досліджено підходи щодо визначення економічної сутності категорії «запас фінансової міцності». Виявлено як постійні та змінні витрати впливають на даний показник. Проведено оцінку порогу рентабельності. Проаналізовано механізм дії операційного левериджу. Визначено вплив факторів, що обумовлюють зміну цих показників.

Ключові слова: запас фінансової міцності, поріг рентабельності, постійні витрати, змінні витрати, операційний леверидж, точка беззбитковості.

Постановка проблеми

У кризових умовах розвитку економіки аграрні підприємства мають мобілізувати всі можливості щодо забезпечення міцності їх фінансової системи і утримання певного рівня прибутковості господарювання. Тому на перший план висувається проблема підвищення ефективності управління доходами і витратами підприємств, що є передумовою досягнення стабільних фінансових результатів і використання можливостей формування достатнього обсягу власних фінансових ресурсів для забезпечення розвитку виробничо-господарської діяльності на перспективу. У цьому контексті важливого значення набуває питання формування запасу фінансової міцності, що дозволить підвищити рівень захищеності сільськогосподарських підприємств і надасть можливість фінансового маневрування у складних економічних умовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Значення оцінки запасу фінансової міцності та методика її проведення широко представлені у працях О.Я. Базілінської, М.Д. Білика, Л.А. Лахтіонової, Г.В. Савицької, Ю.М. Тютюнник, Ю.С. Цал-Цалко. Сучасна практика фінансового менеджменту у поєднанні із оцінкою запасу фінансової міцності потребує також ґрунтовних досліджень механізму операційного левериджу, основні складові якого розроблені І.О. Бланком, Ю.М. Воробйовим, В.В. Ковальовим, А.М. Поддєрьогіним.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми

Розробка дієвих механізмів підвищення запасу фінансової міцності і прибутковості аграрних підприємств на основі виявлення вузьких місць і невикористаних можливостей з урахуванням галузевих особливостей господарювання.

Мета статті

Головною метою роботи є проведення оцінки запасу фінансової міцності та дослідження особливостей використання операційного левериджу та порогу рентабельності у практиці господарювання аграрних підприємств.

Виклад основного матеріалу

Формування ринкових відносин в економіці, створення конкурентного середовища в країнах зумовлюють необхідність теоретичного обґрунтування та розробки практичного інструментарію забезпечення стабільного, сталого розвитку підприємницької діяльності. Підприємництво займає центральне місце в господарському комплексі будь-якої країни. Саме тут створюється національний дохід, а отже, від успіху здійснення підприємницької діяльності залежить соціально-економічний розвиток суспільства, ступінь задоволеності в матеріальних і духовних благах населення країни.

В сучасних ринкових умовах господарювання особливо гостро постає питання про розвиток підприємництва в Україні. Його становлення і розвиток свідчать про те, що проблема підприємницької діяльності досить багатогранна. Її економічні і правові основи знаходяться в стані формування та мають багато недоліків, тому визначення такого показника як запас фінансової міцності особливо важливий для більшості українських підприємств.

Запас фінансової міцності (Margin of safety) є одним з основних показників аналізу фінансового стану підприємства. Розрахунок запасу фінансової міцності дозволяє оцінити можливості додаткового зниження виручки від продажів в межах точки беззбитковості. Іншими словами, підвищення реального виробництва над порогом рентабельності є запас фінансової міцності фірми.

Бенджамін Грем (Benjamin Graham) і Девід Додд (David Dodd), засновники Value Investing (ціннісного інвестування, інвестування в вартість), ввели термін «запас фінансової міцності» у своїй книзі Security Analysis, опублікованій 1934 році. Термін також описаний в книзі The Intelligent Investor Бенжаміна Грема, вперше опублікованої в 1949 році. Грем сказав, що «запас фінансової міцності завжди залежить від ціни, сплаченої», одна на нашу думку запас фінансової міцності (ЗФМ) — це перевищення фактичної чистої виручки над безприбутковим обігом, її сума показує, до якої межі може впасти виручка, щоб не було збитку, або іншими словами — це прибуток, який отримує підприємство.

Щоб зрозуміти економічну сутність даного показника, давайте розглянемо графік на рис. 1.

На графіку ми можемо розглянути точку беззбитковості (перетин лінії виручки і лінії валових витрат), а також запас фінансової міцності (різниця між запланованим обсягом виробництва / продажів і точкою беззбитковості в будь-якій точці графіка, що перевищує точку беззбитковості). Економічний сенс запасу фінансової міцності полягає у виявленні: на скільки можна скоротити обсяг виручки, не отримуючи фінансовий результат у вигляді збитку.

Найчастіше, аналітики розраховують запас фінансової міцності в процентному, відносному вираженні, прагнучи знайти, наскільки можливе зниження обсягу продажів, що не досягає при цьому порогу рентабельності. Наочно це можна побачити на наведеному вище графіку запасу фінансової міцності (рис. 1).

Рис. 1. Графік запасу фінансової міцності

Джерело: [2]

Найбільш швидко змінюється показник запасу фінансової міцності при незначному перевищенні порога рентабельності, найменш він змінюється при значно більшому обсязі виробництва і продажів, що вказує нам на стабільність виробництва, на його ефективність.

Також слід додати, що економісти не виділяють як такої норми, або нормативного значення для показника фінансової міцності, але при значенні 10% і більше (у відносному вираженні), виробництво вважається високорентабельним і фінансово-стійким, а більш високий показник ЗПМ вказує:

    на мінімальні ризики можливих втрат,

    на стабільність економічної ситуації на підприємстві,

    на мінімальну виручку, що дозволяє підприємству не отримати збитки, але також не дозволяє отримати прибуток — саме вона служить орієнтиром при визначенні наступних виробничих і фінансових витрат.

Взагалі при обчисленні цього показника з поточного обсягу реалізації продукції підприємства віднімається обсяг реалізації в точці беззбитковості, при цьому підсумкове співвідношення виражається у відсотках, і чим воно вище, тим нижче ризик втрат для підприємства, і тим воно стійкіше.

Запас фінансової міцності тісно пов'язаний з порогом рентабельності , оскільки визначенню ЗФМ підприємства передує розрахунок порогу його рентабельності (точки беззбитковості, «критичної» точки, «мертвої точки», точки окупності витрат — різні назви суто одного й того ж).

Поріг рентабельності являє собою таку виручку від реалізації, яка точнісінько покриває всі понесені витрати, тобто, підприємство уже не має збитків, але й не має прибутку. В цій точці маржинального доходу рівно вистачає на покриття постійних витрат, а прибуток при цьому дорівнює нулю. Якщо мова йде про реалізацію одного виду товару, то кількість його одиниць, виручка від яких дорівнює понесеним витратам, можна визначити простим співвідношенням постійних витрат до маржинального доходу одиниці даної продукції.

Слід відзначити, що значення порогу рентабельності і запасу фінансової міцності підприємства формуються під впливом комплексу чинників. Найбільш вагомим з них є операційний дохід, постійні і змінні витрати.

Визначається ЗФМ підприємства і за допомогою аналізу беззбитковості, під яким розуміється співвідношення витрат, обсягів виробництва і прибутку підприємства.

В його основі лежить ряд припущень:

    витрати бувають постійними, змінними та змішаними (наприклад, на електроенергію, транспорт або задіяне обладнання) — останні також доведеться ділити на змінні і постійні. При цьому зберігати постійні витрати на одному рівні можна буде лише тоді, коли обсяг виробництва буде обмежений;

    залежність обсягів реалізованої продукції і змінних витрат є лінійною (в реальності на все це впливає життєвий цикл продукту, що випускається, цін на купується сировину і матеріали, розмір зарплати і т.д.);

    асортимент продукції, що випускається не змінюється;

    обсяг виробництво дорівнює обсягу реалізації протягом всього прогнозованого періоду.

Таблиця 1

Значення змінних і постійних витрат при зміні об’єму виробництва (збуту)

Об’єм виробництва (збуту)

Змінні витрати

Постійні витрати

Сумарні

На одиницю продукції

Сумарні

На одиницю продукції

Зростає

Збільшуються

Незмінні

Незмінні

Зменшуються

Падає

Зменшуються

Незмінні

Незмінні

Збільшуються

Джерело: [3]

Розглядаючи табл. 1 можна сказати, що подібні залежності зазвичай спостерігаються в масовому виробництві, що має досить нетривалий виробничий цикл (сюди не входить авіація, суднобудування і виробництво ексклюзивної продукції).

При цьому чим нижче витрати, особливо постійні, тим сильніше ЗФМ росте. Зазвичай події розвиваються за трьома варіантами:

    збіг обсягу виробництва і обсягу реалізації — так звана точка беззбитковості;

    перевищення обсягом виробництва обсягу реалізації;

    перевищення обсягом реалізації обсягу виробництва.

У другому варіанті спостерігається надлишок продукції, зменшується прибуток підприємства і, природно, фінансова міцність [1, с. 175].

Прямою вказівкою на надлишок обсягу виробництва буде зростання обсягу готової продукції, непрямою — зростання запасу сировини та вихідних матеріалів, оскільки витрати на них пі

Похожие работы

1 2 3 > >>