Дослідження впливу впровадження енергозберігаючих заходів на результати діяльності підприємства

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Втім, незважаючи на значну кількість розробок у сфері енергозбереження, актуальними залишаються питання щодо розробки,

Дослідження впливу впровадження енергозберігаючих заходів на результати діяльності підприємства

Статья

Физика

Другие статьи по предмету

Физика

Сдать работу со 100% гаранией
ують результативність діяльності підприємства. Слід наголосити на тому, що реалізація енергозберігаючих заходів на промисловому підприємстві, у багатьох випадках, пов’язана з процесом модернізації, має комплексний характер та одночасно вирішує низку важливих завдань, а саме: підвищення ефективності виробництва, економія енергоресурсів, зниження собівартості продукції, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище, підвищення безпеки праці тощо. Отже, впровадження засад енергозбереження дає можливість промисловому підприємству отримати ряд економічних, екологічних та соціальних ефектів.

До економічних ефектів доцільно віднести:

    скорочення витрат на енергетичні ресурси, що сприяє зниженню собівартості продукції та підвищенню конкурентоспроможності продукції;

    вивільнення обігових коштів;

    можливість забезпечення оптимального завантаження виробничих потужностей;

    підвищення прибутковості тощо.

До екологічних ефектів можна віднести:

    зменшення обсягів викиду шкідливих речовин в навколишнє середовище, а отже скорочення величини платежів екологічного характеру (екологічний податок, штрафні санкції за порушення екологічних норм тощо);

    покращення загальної екологічної ситуації в межах підприємства, прилеглих районів, регіону.

Серед соціальних впливів можна виділити:

    покращення здоров’я та безпеки праці працівників;

    підвищення рівня соціальної відповідальності підприємства, корпоративної культури, іміджу підприємства тощо.

Декларування й втілення ідей енергозбереження сприяє покращенню репутації підприємства серед громадськості, підвищенню лояльності споживачів, органів місцевої влади та потенційних інвесторів.

Беручи до уваги все вище викладене, авторами статті запропоновано систему показників оцінки впливу впровадження енергозберігаючих заходів на основні результати діяльності підприємства. Дана система охоплює наступні групи показників:

Показники, що характеризують обсяги виробництва, дохід, витрати на виробництво та збут продукції, а саме: обсяг реалізованої продукції (дохід); витрати на виробництво та збут продукції; витрати на 1 грн. реалізованої продукції.

Показники, що характеризують використання енергетичних ресурсів: енергоємність продукції; електроємність продукції; паливоємність продукції; коефіцієнт економії енергетичних ресурсів.

Показники, що характеризують екологічні аспекти діяльності підприємства: обсяги викидів забруднюючих речовин (по напрямках забруднення в приведених одиницях); екологічні платежі (екологічний податок, штрафи за порушення екологічного законодавства тощо); коефіцієнт економії екологічних платежів.

енергозберігаючий захід оцінювання показник

Трудові показники: чисельність персоналу; продуктивність праці; енергоємність праці.

Узагальнюючи показники, що характеризують прибуток та рентабельність.

На нашу думку, запропонована у статті система показників дозволить оперативно та достатньо повно оцінити вплив впровадження енергозберігаючих заходів на основні результати діяльності підприємства. Вона охоплює найбільш важливі напрямки впливу виробничої діяльності підприємства (економічний, екологічний, соціальний) та показники, що характеризують результативність його діяльності.

Згідно офіційних даних [5] найбільш енергоємною галуззю української промисловості є металургійна. Зважаючи на це, практична апробація запропонованого у статті підходу до оцінки впливу впровадження енергозберігаючих заходів на результати діяльності підприємства була проведена на базі крупного металургійного підприємства України.

Проведення економіко-енергетичного обстеження металургійного підприємства дозволило виявити суттєві втрати енергії при транспортуванні пари на шляху "заводська котельня - основний виробничий цех", що обумовлено фізичною зношеністю паропроводу. Загальна сума втрат оцінюється фахівцями заводу в 3666,35 тис. грн/рік. Крім того, обладнання заводської котельної є фізично та морально зношеним, що призводе до значних витрат енергетичних ресурсів на виробництво пари. З метою збереження енергетичних ресурсів та зниження витрат на виробництво продукції основного цеха, розроблено проект переходу від центральної системи парозабезпечення "заводська котельня - основний виробничий цех" до автономної.

Загальний обсяг інвестування у проект складе 5,52 млн. грн. Впровадження автономної системи парозабезпечення дозволить скоротити щорічне споживання природного газу на 738,99 тис. м3 та електричної енергії на 51892 кВт. Зниження обсягу використання природного газу для виробництва пари, дозволить запобігти викиду до атмосфери забруднюючих речовин у обсязі 2,02 прив. т/рік та скоротити екологічний податок на 93,12 тис. грн/рік.

Розрахунок показників економічної ефективності впровадження автономної системи парозабезпечення основного виробничого цеху, при використанні ставки дисконтування 25% та строку прогнозування 5 років, дозволив отримати такі результати: значення чистої теперішньої вартості проекту становить 6211,08 тис. грн; дисконтований період окупності проекту дорівнює 1,73 роки; внутрішня норма прибутковості проекту 73%; індекс рентабельності 2,13. Виходячи з отриманих значень показників ефективності, робимо висновок про визнання економічно доцільним впровадження на підприємстві розглянутого проекту переходу від централізованої системи парозабезпечення до автономної.

Використовуючи запропоновану авторами статті систему показників розглянемо, вплив впровадження запропонованого енергозберігаючого проекту на основні показники діяльності основного виробничого цеха та підприємства.

Перша група показників включає ті, що характеризують обсяги виробництва, дохід, витрати на виробництво та збут продукції. Зважаючи на те, що основним завданням розглянутого у статті проекту є скорочення енергетичних витрат на виробництво пари для технологічних потреб основного виробничого цеху, він не передбачає зміни обсягу виробництва або якісних характеристик продукції, а отже, обсяг реалізованої продукції (дохід) цеху не зміниться. Загальна величина витрат на виробництво та збут продукції основного цеха скоротиться на 3973,37 тис. грн/рік. Це обумовлено зниженням енергетичних витрат на виробництво пару та величини екологічного податку, а також зростанням величини амортизаційних відрахувань. Витрати на одну гривню реалізованої продукції знизяться на 0,2 коп., що вказує на підвищення ефективності роботи підприємства.

Друга група показників включає ті, що характеризують використання енергетичних ресурсів. Енергетичні витрати цеху внаслідок впровадження енергозберігаючого заходу скоротяться на 4984,25 тис. грн/рік, енергоємність продукції зменшиться до 0, 195 грн/грн, а паливоємність продукції до 0,1312 грн/грн. Коефіцієнт економії енергетичних ресурсів складе 0,463%.

Впровадження енергозберігаючого заходу позитивно відобразиться на екологічних характеристиках діяльності підприємства. Згідно проведених розрахунків, приведений обсяг викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря скоротиться на 2,02 прив. т/рік, а величина екологічного податку зменшиться на 93,12 тис. грн. Даний захід також дозволить знизити енергоємність праці до 5657 тис. грн/особу.

Підсумовуючи все вище викладене слід зазначити, що впровадження енергозберігаючого проекту переходу від централізованої системи парозабезпечення до автономної, призведе до поліпшення узагальнюючих показників, що характеризують прибуток та рентабельність цеху та підприємства. Так, прибуток від реалізації продукції зросте на величину, що відповідає скороченню витрат на виробництво продукції основного виробничого цеху, а саме 3973,37 тис. грн/рік. Зростання рівня прибутку та скорочення витрат на виробництво та збут продукції призведе до підвищення показників рентабельності продукції (на 0,22%), рентабельності продажів (на 0,18%), рентабельності виробництва (на 0,14%).

Висновки та пропозиції

Проведене у статті дослідження дозволило зробити висновок щодо позитивного впливу впровадження енергозберігаючих заходів на основні результати діяльності підприємства. Скорочення рівня енергоспоживання окремих господарюючих об’єктів сприятиме підвищенню рівня енергетичної безпеки держави, поліпшенню екологічних характеристик навколишнього природного середовища та матиме позитивний соціальний ефект.


Список літератури

    Гаприндашвілі Б.В. Енергозбереження як чинник підвищення конкурентоспроможності підприємств / Б.В. Гаприндашвілі // Бізнес-інформ. 2014. - No 8. - С.213-217.

    Джеджула В.В. Енергозбереження промислових підприємств: методологія формування, механізм управління: монографія / В.В. Джеджула. - Вінниця: ВНТУ, 2014. - 346 с.

    Запащук Л.В. Енергозбереження як напрям підвищення ефективності виробничої діяльності / Л.В. Запа - щук // Економіка і суспільство. - 2017. - No 9. - С.428-434.

    Запухляк І.Б. Оцінка ефективності функціонування механізму енергозбереження підприємства / І.Б. Запух - ляк // Теоретичні та прикладні питання економіки. - 2011. - Вип.25. - С.179-184.

    Інтернет-портал Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

    Інтернет-портал Міністерства енергетики та вугільної промисловості України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.mpe. kmu.gov.ua

    Мітрахович М.М., Герасимчук І.С. Методика розрахунку основних показників енергоефективності підприємства / М.М. Мітрахович, І.С. Герасимчук // Наукові технології. - 2009. - No 3. - С.93-95.

    Сухонос М.К. Система показателей энергоэффективности энергоинфраструктуры предприятия / М.К. Сухонос // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. - 2011. - No 7 (89). - С.25-34.

Похожие работы

< 1 2