Дослідження впливу впровадження енергозберігаючих заходів на результати діяльності підприємства

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Втім, незважаючи на значну кількість розробок у сфері енергозбереження, актуальними залишаються питання щодо розробки,

Дослідження впливу впровадження енергозберігаючих заходів на результати діяльності підприємства

Статья

Физика

Другие статьи по предмету

Физика

Сдать работу со 100% гаранией
Національна металургійна академія України

Національна металургійна академія України

Дослідження впливу впровадження енергозберігаючих заходів на результати діяльності підприємства

Малюк О.С., Бердникова А.В.

Анотація

В статті розглянуто основні етапи ведення енергозберігаючої діяльності на підприємстві. Виконано аналіз існуючих методичних підходів до оцінювання результатів впровадження енергозберігаючих заходів. Систематизовано види ефектів від впровадження енергозберігаючих заходів на підприємстві. Запропоновано систему показників оцінки впливу реалізації заходів з енергозбереження на основні показники діяльності підприємства. Проведено апробацію запропонованих методичних розробок в умовах діючого металургійного підприємства.

Ключові слова: енергетичні ресурси, енергозбереження, промислове підприємство, результати діяльності, система показників, ефективність, довкілля.

Постановка проблеми

Світова спільнота на протязі останніх десятиріч приділяє підвищену увагу питанням раціоналізації та мінімізації використання у господарській діяльності енергетичних ресурсів. Це обумовлено безлічу факторів серед яких найважливішим є забезпечення енергетичної безпеки держави та окремих господарюючих об’єктів.

Недостатній рівень забезпеченості власними енергетичними ресурсами окремих держав, серед яких і Україна (менше 70%), потребує їх імпортування [5]. Скорочення світових запасів вичерпних природних (енергетичних) ресурсів, до яких відносяться нафта, вугілля, природний газ та інші, стимулює безупинне зростання їх вартості, а геополітичні проблеми обумовлюють труднощі своєчасного їх імпортування. Все це може призвести до порушення надійності функціонування промисловості та інших галузей народного господарства.

Загострює ситуацію висока енергоємність вітчизняної промислової продукції, яка за даними [2, с.22] в 2,6 разів перевищує середньосвітовий рівень. Це негативно відображається на конкурентоспроможності національної продукції, показниках ефективності діяльності промислових підприємств та економіки України.

Загально відомим є те, що екологічна ситуація в Україні найгірша серед країн Європи. Використання енергетичних ресурсів у виробничих процесах призводить до порушення якісних характеристик навколишнього природного середовища, що обумовлено значною кількістю викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в процесі спалювання енергетичних ресурсів на основі нафти, вугілля, природного газу тощо. Суттєве перевищення гранично припустимої концентрації окремих забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та інших складових довкілля має негативні екологічні, економічні та соціальні наслідки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У сфері сучасних наукових досліджень проблеми енергетичної безпеки, забезпечення енергетичними ресурсами держави та окремих господарюючих об’єктів, розробки енергозберігаючих заходів та дослідження впливу їх впровадження на результати діяльності підприємств, галузей та держави розглядаються в роботах багатьох вчених, серед яких: О.І. Амоша, Б.В. Гаприндашвілі [1], І.С. Герасимчук [7], В.В. Джержула [2], Г.М. Дзяна, Л.В. Запащук [3], І.Б. Запухляк [4], М.М. Мітрахович [7], М.К. Сухонос [8], В.Г. Хрящевський, Ю.П. Ященко.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Втім, незважаючи на значну кількість розробок у сфері енергозбереження, актуальними залишаються питання щодо розробки, обґрунтування та впровадження енергозберігаючих заходів в межах окремого підприємства.

Метою статті є дослідження впливу впровадження енергозберігаючих заходів на основні показники, що характеризують результати діяльності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Під енергозбереженням, ми розуміємо, комплекс послідовних дій направлених на раціональне, економічно обґрунтоване використання енергетичних ресурсів, зменшення екологічного та соціального тиску на реципієнтів. Енергозберігаюча діяльність на підприємствах здійснюється в межах енергозберігаючої політики. Схематично процес енергозберігаючої діяльності підприємства зображено на рисунку. Він включає такі етапи:

Економіко-енергетичне обстеження підприємства.

Розробка енергозберігаючих заходів.

Відбір енергозберігаючих заходів для впровадження.

Реалізація обраних енергозберігаючих заходів.

Оцінка та аналіз ефективності енергозберігаючої діяльності підприємства, її оптимізація та корегування.

Економіко-енергетичне обстеження підприємства передбачає комплексне дослідження основних характеристик підприємства, які мають вплив на величину споживання енергетичних ресурсів. Особливу увагу, на нашу думку, слід приділити таким характеристикам: технічні та технологічні аспекти виробничої діяльності; стан основних засобів, що використовуються у виробничому процесі; особливості технічного обслуговування та ремонту устаткування; якість енергетичних ресурсів залучених у виробничий процес; організаційні аспекти обліку, аналізу та контролю використання енергетичних ресурсів (в тому числі втрат енергії, теплових характеристик ізоляційних покриттів, проведення тепловізорного контролю) тощо (рис.).

На основі отриманих результатів економіко-енергетичного обстеження підприємства визначається потенціал його енергозбереження, розробляються та обґрунтовуються заходи щодо попередження втрат енергії, раціоналізації та мінімізації її використання у виробничому процесі. За даними [6] доля енергетичних витрат у загальній величині витрат на виробництво та збут промислової продукції становить близько 12%, а усвідомлення того, що вартість енергетичних ресурсів невпинно зростає, дозволяє робити припущення щодо перманентного збільшення їх частки. В той же час встановлено, що впровадження на промислових підприємствах сучасної системи управління енергозбереженням й відповідних принципів організації виробництва може забезпечити до 20% скорочення енергетичних витрат, в тому числі близько 10-15% - без значних капіталовкладень [6].

Відбір енергозберігаючих заходів до впровадження відбувається з урахуванням виду очікуваного результату (економічний, екологічний, соціальний) та основних задач (максимізація очікуваного результату при обмежені обсягу інвестиційного ресурсу; мінімізація обсягу залученого інвестиційного ресурсу при забезпечені досягнення встановленого рівня очікуваного ефекту) тощо.

Після реалізації енергозберігаючих заходів слідує етап оцінювання та аналізу ефективності енергозберігаючої діяльності підприємства, її оптимізації та корегування.

Одним з найважливіших етапів енергозберігаючої діяльності підприємства є обґрунтування енергозберігаючих заходів та дослідження впливу їх впровадження на основні показники, що характеризують результати діяльності промислового підприємства. Проведений аналіз існуючих підходів до оцінки ефективності реалізації енергозберігаючих заходів дозволив виділити декілька підходів.

М.М. Мітрахович та І.С. Герасимчук [7] пропонують результативність енергозберігаючих заходів оцінювати за допомогою цільових значень системи показників, зокрема:

    прямих (питомі витрати паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на одиницю продукції; коефіцієнти корисного використання енергії; ККД окремих агрегатів, технологічних процесів; енергоємність випуску продукції та ін.);

    непрямих (середня ціна одиниці спожитих ПЕР; середня вартість одиниці спожитих ПЕР на одиницю продукції; енергоємність основних виробничих фондів (ОВФ) та ін.);

    вартісних (вартість спожитих ПЕР на одиницю обсягу випуску продукції; частка витрат ПЕР у собівартості продукції та ін.);

    натуральних (питомі витрати (прямі) палива на одиницю продукції; питомі витрати (прямі) електроенергії продукції; питомі витрати (прямі) теплової енергії продукції.

Інші автори, серед яких Є.М. Фрейдкина, В.А. Кокшаров, О.Н. Махов, М.М. Телемпаєв виокремлюють три групи показників оцінки ефективності реалізації енергозберігаючих заходів:

    нормовані показники (показники енерго - ефективності, що відображені у національних та міжнародних стандартах; технічних паспортах продукції; які використовуються при проходженні експертизи, сертифікації тощо);

    показники енергетичної ефективності виробничих процесів;

    показники, що відображають результати реалізації енергозберігаючих заходів (фактична економія ПЕР, зниження втрат ПЕР, зниження енергоємності продукції тощо).

В.В. Джержула пропонує доцільність впровадження енергозберігаючих заходів оцінювати за допомогою таких критеріїв [2, с.14]:

    збільшення прибутку підприємства;

зменшення потенціалу енергозбереження підприємства;

    зменшення питомої енергоємності продукції;

    зменшення питомої енергоємності праці;

    зменшення викидів у навколишнє середовище;

    зростання частки альтернативних і відновлювальних джерел енергії у енергобалансі підприємства.

На нашу думку, всі запропоновані системи показників є обґрунтованими та можуть бути використані при оцінці ефективності впровадження енергозберігаючих заходів. Проте, при розгляді питання оцінки ефективності впровадження енергозберігаючих заходів, особливої уваги потребує дослідження впливу його реалізації на показники, що характеризують основні результати діяльності промислового підприємства, а саме: собівартість виготовленої продукції, прибуток, рентабельність тощо.

Що стосується показника, який характеризує прибуток підприємства, його використання при оцінці ефективності реалізації енергозберігаючих заходів зазначено в роботі В.В. Джержули [2]. Використання показників, що характеризують собівартість та рентабельність не зазначено в жодному з приведених вище підходів. В той же час, показники собівартості та рентабельності є одними з найважливіших показників, що характериз

Лучшие

Похожие работы

1 2 >