Теоретичне обґрунтування організаційних і методичних основ впровадження олімпійської освіти в навчально-тренувальному процесі дітей 10-12 років

The article summarizes the experience of introducing Olympic education among children in educational institutions; characterizes the organization of specialties

Теоретичне обґрунтування організаційних і методичних основ впровадження олімпійської освіти в навчально-тренувальному процесі дітей 10-12 років

Статья

Туризм

Другие статьи по предмету

Туризм

Сдать работу со 100% гаранией
тично однаковими: «Відверто, оперативно, цікаво» — 27%; «Швидше, точніше, бистріше» — 29%, «Швидше, вище, сильніше» — 29%.

Відповідні знання символіки олімпійського руху продемонстрували діти 10-12 років у відповідях про зображення на олімпійському прапорі. Більше 55% обрали правильний варіант - «П’ять олімпійських кілець». Значно меншу кількість разів обирали інші варіанти учні: «Аполон і Геракл» — 21%; «Знак олімпійської солідарності» — 21%.

Схожими на результати попереднього запитання були і відповіді при визначенні предмета, що використовують в олімпійській естафеті під час передавання вогню. Понад 50% дітей в обох групах вірно визначили, що ним є саме смолоскип. А от два інших варіанти: «обруч» — 28%, «стрічка» — 15%) обирались значно менше дітей.

При виборі варіанту відповіді у запитанні: «Оберіть головний керівний орган Олімпійського руху?» діти найчастіше вибирали все ж правильний варіант: «МОК» — 39%. Практично однакова кількість надавала перевагу двом іншим варіантам, а саме: НОК — 36% та МОА — 25%.

Під час визначення виду спорту, який ще прийнято називати «королевою спорту» в учнів виникли певні труднощі та різні варіанти відповідей. У 45% школярів правильно обрали варіант «легка атлетика». Значна кількість дітей надала перевагу «художній гімнастиці» — 41%. І зовсім невелика частина дітей 10-12 років вибирали третій варіант — «синхронне плавання» — 16%. При виборі назви дистанції бігу на 42 км 195 м., яка входить до програми сучасних Олімпійських ігор, діти які займаються спортом у своїй більшості вірно обрали варіант — «марафон» — 41%. Два інші варіанти також вибирались доволі часто, проте серед обох досліджуваних «спринт» — 33% обирали частіше, ніж «багатоборство» — 26%.

На жаль, далеко не всі діти правильно визначили очільника Національного олімпійського комітету України С. Бубку — 27%. Більшість варіантів серед школярів набрав в даному запитанні В. Кличко — 51%. Найменшу кількість обраних варіантів було пов’язано з ім’ям третього видатного спортсмена А. Шевченко: 21%.

Заключне запитання мало на меті визначити знання учнів олімпійських чемпіонів України. Серед варіантів, представлених учням, мали місце спортсмени не тільки з України. Все ж більшість учнів відповіли правильно і обрали варіант «Кличко, Мерлені, Клочкова, Добринська, Тедееєв» — 39%. Значна частина школярів відмітили варіант «Бубка, Бімон, Мессі, Роналдо» — 44%, що пояснюється переважно наявністю в даному переліку видатних футболістів сьогодення. І зовсім невелика кількість учнів обрала третій варіант: «Болт, Попов, Чистякова, Шевченко» — 17%.

За результатами досліджень науковців [8, 9, 11] рівень знань та вмінь майбутніх тренерів у питаннях організації здорового способу життя, укріплення здоров’я дітей є недостатнім для формування фізичної культури і спорту особистості дитини. Анкетування майбутніх тренерів в було спрямоване на отримання об’єктивних даних про їх ставлення до проблеми вдосконалення навчально-виховного процесу та рівень володіння знаннями з олімпійської тематики. Особливого занепокоєння викликають деякі результати проведеного дослідження, які звичайно ще можуть мати і негативні результати, адже прослідкувати повну відвертість у відповідях, на жаль, проблематично. Зокрема, майбутні тренери, котрі регулярно займаються фізичними вправами виявилось 91% та 6% — інколи використовують вільний час для занять спортом. А 3% взагалі ніколи не мають бажання виконувати будь-які фізичні вправи або цілеспрямовано займатись спортом.

Корисна та об’єктивна інформація була отримана у ході визначення головних чинників, які впливають на бажання дитини займатись фізичною культурою і спортом. Ключовими виявились уроки з фізичної культури у школі — 32% і приклади і наслідування друзів та однокласників — 26%. По 26% займають спортивно-масові та культурні заходи у школі та у класі і 20% приклади з наслідування батьків і лише 12% — віддали перевагу телебаченню та рекламі. Звісно, основний вплив на уподобання та захоплення дітей мають батьки, друзі та однокласники, сім’я, школа та вулиця, як соціальні групи. Розподіл відсотків у даному випадку набуває досить умовного характеру, адже визначення головних не обмежувалось однією відповіддю, а була можливість обрання декількох різних варіантів. Формування чіткої шкали ключових факторів впливу залежить інколи не від особистості дитини, але й від виховання у сім’ї, навчання у певних закладах, стосунки з однолітками та друзями.

Уроки з фізичної культури у початкових класах проводяться тричі на тиждень і не завжди дана кількість уроків є достатньою для дотримання оптимального рухового режиму дня дитини. Щодо визначення кількості занять протягом тижня майже половина опитаних не підтримали діючу систему організації фізичного виховання у школі — це 3 уроки в тиждень — 68%. Проте висувались пропозиції на рахунок збільшення кількості до 4-5 уроків — понад 42%, а також 10% визначили достатніми 3 уроки фізичної культури в тиждень. Думки майбутніх тренерів у даному питанні є досить суб’єктивними, але у більшості, а це понад 60%, майбутніх тренерів не задоволені діючою системою з трьома уроками і 42% прагне реформувати та суттєво збільшити кількість занять (до 5), що має місце у системах освіти багатьох високорозвинених країн світу.

Проведення уроків фізкультури не завжди відповідає елементарним вимогам, інколи набуває лише формальності, але в анкетуванні брали участь майбутніх тренерів, котрі навчаються в м. Чернівці, тож результати є середніми та максимально достовірними.

Заключний блок запитань був сформований на основі використання системи олімпійської освіти у тренерській роботі. Визначаючи обізнаність майбутніх тренерів можна стверджувати, що більшості, а це 56% відомі лише ключові моменти про систему олімпійської освіти, олімпійський рух та Олімпійські ігри.

Визначення ж понять «олімпізм» та «олімпійська освіта» можна ототожнювати із багатьма твердженнями, проте, окремі з них, найбільш повно характеризують це багатогранні поняття, в якому єднається спорт, культура та освіта в єдине та однорідне явище у суспільному середовищі. Відповіді ж майбутніх тренерів також були досить різними та однозначного визначення важко обрати, проте, найчастіше характеризували олімпізм, як гармонійне поєднання якостей тіла, волі й розуму — 34%. Наступні твердження обирали майже однакова кількість респондентів і відповідне значення їхнє для майбутніх тренерів практично не відрізняється. Олімпійські ігри, спортсмени, спорт — з цим поняттям згідні 25%, гармонійний розвиток особистості — 20%, ведення здорового способу життя — 17% і лише найменше згадувалось визначення, яке характеризує виховання підростаючого покоління на основі гуманістичних цінностей — 4%.

Загальні положення, судження та поняття з олімпійської освіти та олімпізму звучали у попередніх запитаннях, але в даному ж випадку визначалось загальне ставлення до процесу інтеграції системи олімпійської освіти у навчально-виховний процес дітей 10-12 років під час занять спортом. Переважною більшістю, саме 55%, ці ідеї та прагнення підтримали і вважають доцільними. Важко відповісти було 34% школярів, що пояснюється звичайним незнанням основ олімпізму взагалі та впливом олімпійської освіти на дітей зокрема. Лише 11% опитаних вважають, що це не відповідає сучасним вимогам та умовам, що там складаються.

Констатуючи отримані відповіді переконуємось у доцільності впровадження інноваційних організаційно-методичних основ олімпійської освіти, які до сьогодні ще конкретно і деталізовано не розглядались, в чому також переконанні 55% майбутніх тренерів. Збільшення рухової активності дітей, залучення до систематичних занять фізичною культурою і спортом, популяризація спортивного руху — це ключові проблеми, на які слід звернути особливу увагу негайно, адже з кожним роком показники здоров’я та фізичної підготовленості дітей, на жаль, погіршуються. Анкетування майбутніх тренерів дозволило з впевненістю стверджувати про необхідність і доцільність інтеграції основ олімпійської освіти у навчально-виховний процес дітей, зокрема 1012 років, як універсальної системи для залучення дітей до фізичної активності, спортивного руху, ведення здорового способу життя та формування гармонійної особистості на загальнолюдських та олімпійських цінностях.

Висновки

Впровадження олімпійської освіти останнім часом набуває дійсно глобальних масштабів завдяки державним та громадським організаціям країн світу. Ідеї олімпізму дедалі частіше постають об’єктами та предметами наукового дослідження фахівців України та зарубіжжя, які визнають олімпійську освіту дієвим фактором навчальної та виховної діяльності. Проте бракує досліджень процесу інтеграції олімпійської освіти в навчально- тренувальний процес дітей 10-12 років.

У світовій практиці не існує чітких критеріїв щодо формування змісту олімпійської освіти, відсутня єдина загальноприйнята програма для різних вікових груп, зокрема дітей 10-12 років, що пояснює відсутність уніфікованих підходів до поширення олімпійської освіти. Олімпійська освіта популяризується та набуває глобальних масштабів завдяки державним та громадським організаціям країн. Ідеї олімпізму все частіше постають об’єктами та предметами дослідження фахівців олімпійського спорту та фізичного виховання України та зарубіжжя. Видавнича діяльність здобуває окрему нішу, формуються національні системи завдяки традиціям народів, активно видаються різноманітні підручники, посібники, методичні рекомендації, зошити, плакати, агітаційні та інформаційні видання, що безумовно сприяє популяризації аспектів олімпійської освіти.

Список літератури

    Вацеба О. Актуальні питання олімпійської освіти у навчально-виховному процесі учнів загальноосвітніх шкіл України (на прикладі м. Львова) / О. Вацеба, В. Юхимук // Матеріали континентального семінару «Олімпійська освіта: виховання, здоровий спосіб життя, соціальна адаптація». К., 2007. С. 87-93.

    Похожие работы

< 1 2 3 >