Лляні кормові екстракти як компоненти комбікормів

В статті наведено результати досліджень хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води

Лляні кормові екстракти як компоненти комбікормів

Статья

Сельское хозяйство

Другие статьи по предмету

Сельское хозяйство

Сдать работу со 100% гаранией

Лляні кормові екстракти як компоненти комбікормів

Тракало Т.О.

Національний університет харчових технологій

В статті наведено результати досліджень хімічного, мінерального складу, мікробіологічних показників та терміну придатності лляних кормових екстрактів на основі води та сироватки. Вперше було досліджено хімічний та мінеральний склад лляних кормових екстрактів, які є джерелом білку, вміст сирого протеїну становить 17,2-18,8%, а вміст сирого жиру становить 9,5-10,3%. Проведеними дослідженнями щодо лляних кормових екстрактів ідентифіковано 11 незамінних амінокислот. Серед незамінних амінокислот підвищений вміст мали фенілаланін+тирозин та треонін. За амінокислотним складом білок лляних кормових екстрактів є повноцінним, оскільки до його складу входять усі незамінні амінокислоти, в тому числі найважливіші з них - метіонін + цистеїн та лізин. Визначено біологічну цінність білка екструдованих кормових сумішей за амінокислотним скором, яка знаходиться в межах 84-87,8%. Дослідженнями доведено, що лляні кормові екстракти є цінними побічними продуктами виробництва лляних екстрактів харчового призначення і їх доцільно використовувати при виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці.

Ключові слова: льон, корм, білок, мінеральні речовини, комбікорм.

Постановка проблеми. Технологічні схеми на базі РІА дозволяють отримувати високоякісні харчові, біологічно активні та кормові екстракти.

При розробці екструдованих кормових сумішей використовували лляні кормові екстракти на основі води або сироватки. Екстракти отримували в роторно імпульсному апараті (РІА) за принципом дискретно-імпульсного введення енергії (ДІВЕ) шляхом розділення лляних екстрактів харчового призначення на рідкий та концентрований продукт. Рідкий продукт використовують у харчових цілях, а концентрований — для годівлі сільськогосподарських тварин.

Роторно імпульсні апарати (РІА) — це перспективне та ефективне обладнання, яке використовують для забезпечення інтенсифікації технологічних процесів, а також дає можливість впроваджувати на їх основі енергоефективні технологіі в харчовій, фармацевтичній, сільськогосподарській та інших галузях промисловості.

РІА — є ефективними апаратами завдяки багатофакторній дії на гетерогенну рідину для отримання стабільних, високодисперсних емульсій і суспензій, інтенсифікації процесів розчинення і емульгування речовин, зміни фізико- хімічних параметрів речовини, що піддається обробки викликає деструкцію, молекулярних сполучень і діє на колонії живих мікроорганізмів, дріжджів та плісняв. В роботі використовували апарат РІА-5000 з зазором між статором і ротором 450 мкм.

Цей апарат був використаний для обробки сумішей, до складу яких входило насіння льону, а в якості розчинника вода або молочна сироватка.

Головні механізми, що виникають при обробці вищезгаданих систем є:

    механічна дія на частинки гетерогенного середовища, що виникає завдяки удару, зрізування та перетирання при контакті з робочим органом РІА;

    гідродинамічна дія, що виникає у великих зсувних напругах рідини, турбулентності, пульсацій, швидкості і тиску потоку рідини;

    гідродинамічна дія на рідину, що обробляється, виникає за рахунок мало масштабних пульсацій і тиску, інтенсивної кавітації, ударних хвиль та нелінійних акустичних ефектів.

Дослідження впливу кавітаційних ефектів в РІА проводили при екстрагуванні насіння льону, орієнтуючись на показники фізико-хімічних властивостей та біологічної цінності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поживність та хімічний склад лляних екстрактів на основі води та сироватки насамперед залежать від хімічного складу насіння льону. Хімічний склад насіння льону залежить від сорту, кліматичних особливостей, району вирощування та методів обробки.

Проведені експериментальні дослідження впливу механізму ДІВЕ з активізацією кавітаційної дії на екстрагування з рослинної сировини вказують на перспективне використання процесу вилучення БАР з ініціюванням кавітаційних ефектів. Встановлено, що активізація кавітаційного механізму приводить до інтенсифікації процесу екстрагування за рахунок перенесення корисних речовин в екстрагент з наступним розчиненням. Встановлено, що ефективність кавітаційного впливу на процес екстрагування в певній мірі залежить від природи і структури рослинної сировини [5].

Мета статті. Метою нашого дослідження було визначити можливість використання лляних кормових екстрактів у виробництві кормів для сільськогосподарських тварин та птиці, дослідити хімічний склад, мікробіологічні показники та встановити термін придатності ЛКЕОВ та ЛКЕОС.

Виклад основного матеріалу. Порівняльна характеристика хімічного складу лляних кормових екстрактів наведено в табл. 1 (на суху речовину).

Таблиця 1. Хімічні показники лляних кормових екстрактів

Показник

ЛКЕОВ

ЛКЕОС

Масова частка сухих речовин, %

65

60

Масова частка сирого жиру, %

9,5

10,3

Масова частка сирого протеїну, %

17,2

18,8

Кислотність, град

1,4

2,3

Масова частка сирої золи, %

3,9

4,2

Масова частка клітковини, %

15,1

16,8

Харчові волокна, %

35

35

Аналіз даних табл. 1, свідчить про те, що лляні кормові екстракти містять у своєму складі містять сирого протеїну — 17,2-18,8%, це дає можливість частково замінювати білкові компоненти корму, котрі коштують дорого, на лляні кормові екстракти. Кількість сирого жиру у лляних кормових екстрактах становить 9,5-10,3%, що дає можливість вважати їх високоенергетичною сировиною для виробництва кормів.

ЛКЕ містять у своєму складі багато клітковини 15,1-16,8%, в котрій внаслідок екстракції відбулися фізико-хімічні зміни, завдяки чому перетравність її зросла.

Поживність будь-якого виду сировини визначається вмістом в них білка, проте слід зазначити, що потрібно враховувати його показник якості, а саме вміст незамінних амінокислот. Результати досліджень амінокислотного складу лляних кормових екстрактів наведено у табл. 2.

корм екстракт лляний сироватка

Таблиця 2. Амінокислотний склад концентрованих залишків лляних кормових екстрактів

Показник

Шкала ФАО / ВООЗ, %

ЛКЕОВ

ЛКЕОС

%

Скор

%

Скор

Валін

5,0

1,56

31

1,31

26

Лізин

7,7

0,89

12

0,66

9

Лейцин

9,9

1,52

15

1,53

15

Ізолейцин

4,6

1,42

30

1,24

27

Треонін

5,0

1,65

33

1,44

29

Метіонін + цистеїн

3,5

0,86

25

0,84

24

Фенілаланін + тирозин

7,6

1,94

26

1,65

22

Гістидин

2,9

0,78

27

0,63

22

Аргінін

4,4

3,05

69

2,72

62

Сума незамінних амінокислот

13,76

12,02

КРАС, %

16

14,2

Б Ц, %

84

87,8

Аналіз даних табл. 2 показує, що білок лляних кормових екстрактів містить майже всі незамінні амінокислоти, які необхідні тваринам для життєдіяльності. Лімітуючою амінокислотою у обох зразках є лізин, який знаходиться в межах 0,66-0,89%. Біологічна цінність лляних кормових екстрактів становить 84-87,8%, що свідчить про добру засвоюваність білку тваринами. Незамінні амінокислоти повинні надходити до організму з кормом, оскільки вони не синтезуються в організмі.

Найважливішими мікроелементами для тварин є кальцій і фосфор. Їх обмін в організмі тварини тісно пов’язаний між собою. Тому для нормального функціонування його ці елементи повинні надходити у певних співвідношеннях 1,5-2,0. За нестачі цих елементів у тварин сповільнюється ріст, погіршується апетит, знижується продуктивність і плодючість. Результати наших досліджень показали (табл. 3), що вміст кальцію у лляних кормових екстрактах становить — 1,06-1,23 г/ кг, а фосфору — 2,40-2,58 г/кг.

Таблиця 3. Мінеральний склад концентрованих залишків лляних кормових екстрактів

Показник

ЛКЕОВ

ЛКЕОС

Макроелементи, г/кг

Кальцій

1,23

1,06

Магній

0,93

0,74

Натрій

1,00

0,91

Фосфор

2,58

2,40

Калій

5,40

5,10

Мікроелементи, мг/кг

Залізо

44,86

41,35

Цинк

22,11

20,74

Мідь

3,15

2,93

Марганець

15,64

15,23

Під час проведення дослідів були вивчені зміни мікробіологічного стану лляних кормових екстрактів у процесі зберігання за такими показниками: загальна кількість мікробних клітин (МАФАМ), наявність патогенних мікроорганізмів в тому числі сальмонели, наявність бактерій групи кишкової палички (БГКП, КУО/г), наявність анаеробів та аеробів.

Відомо, що термостійкість мікроорганізмів залежить від властивостей середовища, тобто рослинної суміші, яка нагрівається, а саме: кількості та стану білків, жиру, РН середовища. Бактеріологічне визначення термічної гибелі мікроорганізмів — це коли вони втрачають можливість до поновлення своїх життєвих функцій. Термостійкість мікроорганізмів максимальна у невеликому діапазоні від РН 6,0 до 7,0 причому, за межами цього діапазону різко зменшується. В нашому випадку багатофакторна дія механізмів ДІВЕ приводить до суттєвого збільшення РН від 4,7 у вихідній суміші до РН — 6,5...6,8 після обр

Похожие работы

1 2 >