Екологічна безпека технологічних процесів виробництва кормових антибіотиків

Антибіотики застосовують для лікування інфекцій тварин, попередження у них захворювань і стимуляції їх росту. Причому в даному випадку використовуються

Екологічна безпека технологічних процесів виробництва кормових антибіотиків

Курсовой проект

Сельское хозяйство

Другие курсовые по предмету

Сельское хозяйство

Сдать работу со 100% гаранией
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ

КАФЕДРА БІОТЕХНОЛОГІЇ

Курсова робота

(ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА)

з дисципліни

"Екологічна безпека біотехнологічних виробництв"

на тему: "Екологічна безпека технологічних процесів виробництва кормових антибіотиків"

Виконав: студент ННІЕБ 403 групи, Фіц Р.І.

Київ 2018

РЕФЕРАТ

Пояснювальна записка до курсового проекту

«Екологічна безпека технологічних процесів виробництва кормових антибіотиків» 30 с.; 1 рисунків; 2 таблиці, 27 літературних джерел.

Об’єкт дослідження – викиди при виробництві кормових антибіотиків.

Предмет дослідження – вивчення опису викидів при виробництві кормових антибіотиків.

Мета роботи – охарактеризувати способи очистки середовища від викидів, що утворюються при виробництві кормових антибіотиків.

Методи досліджень : пошук інформації, аналіз, систематичний підхід до роботи.

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. КОРМОВІ АНТИБІОТИКИ ТА ВИКИДИ ВІД ЇХ ВИРОБНИЦТВА

1.1 Основні шкідливі фактори

1.2 Відходи виробництва

1.3 Оцінка забрудненості середовища

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ОЧИЩЕННЯ ВИКИДІВ ВІД ВИРОБНИЦТВА КОРМОВИХ АНТИБІОТИКІВ

2.1 Механічні методи очищення газових викидів

2.2 Фізико-хімічні методи очищення

2.3 Методи очистки грунтів

2.4 Методи очищення стічних вод

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Антибіотики застосовують для лікування інфекцій тварин, попередження у них захворювань і стимуляції їх росту. Причому в даному випадку використовуються антибіотики тих же класів, які застосовуються з медичною метою у людей. У багатьох країнах антибіотиками лікують тварин навіть більше, ніж людей.

Протягом останніх десятиліть увагу багатьох дослідників в усьому світі привертає проблема зростаючої неконтрольованої присутності залишків лікарських засобів та їх метаболітів у навколишньому середовищі. Лікарські засоби створюються з метою здійснення впливу на організм людини, проте у зв'язку з подібністю фізіологічних механізмів у різних біологічних видів ліки можуть впливати і на інші організми, що являють собою екосистеми на індивідуальному, видовому і міжвидовому рівнях. У зв’язку з цим вивчення життєвого циклу лікарських засобів у навколишньому середовищі і з’ясування впливу залишків ліків на різноманітні живі організми є напрямом досліджень екологічної токсикології.


РОЗДІЛ 1 КОРМОВІ АНТИБІОТИКИ ТА ВИКИДИ ВІД ЇХ ВИРОБНИЦТВА

В тваринництві для профілактики інфекційних хвороб, стимуляції росту тварин, прискорення статевого дозрівання та підвищення ефективності застосування поживних речовин корму раніше широко застосовували кормові препарати різних антибіотиків, гормональних препаратів та інших стимуляторів росту. На початку третього тисячоліття більшість розвинених країн заборонили застосування антибіотиків у годівлі тварин і птиці з метою запобігання попадання продуктів їх метаболізму в продукти харчування.

Сьогодні антибіотики застосовують виключно при виробництві преміксів лікувального призначення та передстартових комбікормів для птиці і свиней. До сучасних кормових антибіотиків пред’являють наступні вимоги: вони не повинні бути токсичними, терратогенними та канцерогенними; повинні повністю виділятися з шлунково-кишкового тракту тварини або птиці у незмінному вигляді з послідом; не поглинатись рослинами та інактивовуватися у ґрунті протягом 10–12 тижнів [1]. При використанні антибіотиків у преміксах і комбікормах слід пам’ятати, що тривале надходження в організм антибіотиків, навіть у малих дозах, може призвести до зміни резистентності організму до розвитку антибіотикостійких штамів мікроорганізмів, до зміни кишкової мікрофлори тварин.

До складу преміксів, білково-вітамінних добавок (БВД) та комбікормів для птиці допускається вводити бацитрацин, гризін та біоміцин шляхом поступового їх змішування з наповнювачем. Але використання їх суворо регламентується. Не дозволяється добавляти кормові антибіотики у корми лактуючим коровам, племінним тваринам і птиці у племгосподарствах, а також курям-несучкам. Комбікорми, премікси та інші добавки, які містять антибіотики, забороняється піддавати тепловій обробці при температурі вище + 80 о С [1-3].

Однак, не зважаючи на той факт, що кормові антибіотики забезпечують значний стимулюючий ефект у порівнянні з іншими стимуляторами (табл.1), вони „успішно приховують” помилки якості кормової сировини та готових комбікормів, непрофесійні помилки в гігієні утримання тварин і птиці, а при постійному застосуванні продукти метаболізму можуть накопичуватися у продуктах тваринництва, що знижує їх безпечність для людей. Відомо, що останнім часом в суспільстві все більш частіше спостерігається явище бактеріальної резистентності, однією з причин якої є регулярне використання у тваринництві антибіотичних стимуляторів росту [3, 4]. У зв’язку з цим, сучасним кормовим законодавством розвинених країн антибіотики все більше витісняються з кормовиробництва. У країнах Європейського Союзу, починаючи з 2003 року, заборонено використання наступних антибіотичних препаратів: авопарцін, ванкоміцин, тилозинфосфат, бацитрацин цинку, спіраміцин, віргініаміцин, вірджиніаміцин, авіламіцин, пеніцилін, стрептоміцин, тетрациклін. На сьогодні в ЄС дозволено застосовувати авіламіцин (20-40 г до 4-х місячного віку, 10-20 г до 4-6 місячного віку тварин), флавоміцин (до 6-и міс. віку), саліноміцин (30-60 г свиням до 40 кг). Також об’єднаний комітет експертів ФАО/ВООЗ (постанова ЄС No 1881/2006) з харчових добавок і контамінантів затвердив максимально-допустимі рівні залишку антибіотиків у продуктах тваринництва [5].

Деякі гормональні препарати за аналогічною дією переважають природні гормони у 100 разів, вони дуже стійкі і можуть накопичуватися в організмі тварин у великій кількості, при цьому здатні створювати небажаний дисбаланс в обміні речовин і фізіологічних функціях організму людини. ФАО/ВООЗ встановлено граничні рівні залишків зеараленолу, карбадоксу, глюкокортикозостероїду, тренболонацетату в тваринній продукції. Вміст гормональних препаратів та антибіотиків контролюють в продуктах, що імпортуються, а також у вітчизняній продукції. На сучасному етапі розвитку тваринництва і комбікормової промисловості все частіше застосовують такі альтернативи антибіотикам як: пробіотики, пребіотики, синбіотики, фітобіотики, натуральні стимулятори росту, імуностимулятори, специфічні ферментні препарати, підкислювачі (рис. 1).

Сьогодні біля 61 % за межами ЄС або 70 % в ЄС компаній надають перевагу саме цим препаратам. У відповідності до постанови ЄС No 1831/2003, пробіотики входять до класу „зоотехнічних добавок” в якості стабілізаторів флори травної системи [6-8]. Пробіотики – препарати біологічної дії на основі корисних мікроорганізмів та/або їх метаболітів, які не завдають шкоди організму тварин і дозволяють виробляти безпечні харчові продукти. Вважається, що основний механізм дії пробіотиків полягає у нормалізації складу та біологічної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, тобто його заселенні конкурентоспроможними штамами бактерій-пробіонтів, які здійснюють неспецифічний контроль над чисельністю умовно-патогенної мікрофлори шляхом витіснення її з кишкового біоценозу [9, 12].

Кормові пребіотики - компоненти у виді речовини або комплексу (ди-, трисахариди, оліго-, полісахариди, жирні ненасичені кислоти, ферментні комплекси, екстракти), які забезпечують оптимізацію мікроекологічного статусу організму тварини за рахунок вибіркової стимуляції росту або біологічної активності нормальної мікрофлори травного тракту.

Таблиця 1

Ефективність застосування різних стимуляторів росту в кормовиробництві

Фітобіотики - природні специфічні екстракти рослин (фітокоректори або фітогеники), які модифікують роботу травних залоз, забезпечують умови конкурентного росту корисної мікрофлори, стабілізують кислотність та посилюють процес всмоктування поживних речовин, наприклад, Екстракт, Дігестаром, Ломан [10, 11]. До фітогенних добавок також відносять продукти рослинного походження, які містять фрукто-олiгосахариди, рослинні екстракти та ефірні масла, отримані з трав або спецій, які мають ароматичні і функціональні властивості, які є вигідними для тварини. Фітогеники зазвичай не представляють жодної харчової цінності для тварин, але володіють цілим діапазоном властивостей, які потенційно поліпшують конверсію корму, таким чином вносячи свій вклад до підвищення продуктивності тварин і якості корму. Екстракти часнику, хріну і гірчиці можуть мати позитивний вплив на травлення із за їх відповідних активних речовин алліцину і аллілізотіоционату, які збільшують кількість слини і шлункових кислот, а ті у свою чергу сприяють виділенню певних травних ферментів [12]. Імуностимулятори - це синтетичні, біотехнологічні та природні речовини, здатні впливати на різні ланки імунної системи, змінюючи силу, характер і спрямованість імунних реакцій [12].

Рис. 1. Класифікація біологічно активних стимуляторів.

1.1 Основні шкідливі фактори

Вивчення санітарної обстановки і умов праці у виробництві антибіотиків показало, що на цих підприємствах основними шкідливими факторами є виділення в повітря високодисперсної пилу антибіотичних препаратів, а також забруднення повітря спорами продуцента.

Виділення пилу антибіотиків відбувається головним чином на заключних стадіях виробничого процесу - при сушінні, просеве та фасування готової продукції. Забруднення ж спорами має місце, навпаки, на перших стадіях отримання антибіотика - при завантаженні инокуляторов, посівних апаратів і ферментерів, а також при інших роботах з посівним

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>