Психологічні ресурси особистості майбутнього психолога

The article deals with the issue of psychological resource in the structure of the personality of the future psychologist.

Психологічні ресурси особистості майбутнього психолога

Статья

Психология

Другие статьи по предмету

Психология

Сдать работу со 100% гаранией

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Психологічні ресурси особистості майбутнього психолога

Перегончук Н.В., Краєвська Т.С.

Анотація

В статті розглянуто проблему психологічного ресурсу особистості майбутнього психолога. Розкрито зміст поняття «психологічний ресурс». Наведено властивості ресурсів. Зазначено, що психологічний ресурс відіграє важливу роль в професійному становленні психолога. Визначено роль психологічного ресурсу в процесі професійної діяльності майбутнього психолога.

Ключові слова: психологічний ресурс, майбутній психолог, стрес, адаптаційний потенціал, ситуація невизначеності.

Аннотация

В статье рассмотрена проблема психологического ресурса личности будущего психолога. Раскрыто содержание понятия «психологический ресурс». Приведены свойства ресурсов. Отмечено, что психологический ресурс играет важную роль в профессиональном становлении психолога. Определена роль психологического ресурса в процессе профессиональной деятельности будущего психолога.

Ключевые слова: психологический ресурс, будущий психолог, стресс, адаптационный потенциал, ситуация неизвестности.

Summary

The article deals with the issue of psychological resource in the structure of the personality of the future psychologist. The nature of psychological resource is described. The article contains some information about charscteristics of the resource. It is noted that psychological resource plays a significant role of professional development. The role of psychological resource in during professional activity of the future psychologist is determined.

Keywords: psychological resource, future psychologist, stress, adaptive capacity, uncertainty situation.

Постановка проблеми. Взаємостосунки в системі «особистість-професійне середовище» посідають особливе місце у процесі розвитку особистості в змінних умовах ринку праці. Процеси, у яких задіяна професійно ефективна особистість, вимагають від неї неабияких зусиль, адже входження у професійну діяльність можна розглядати як зміну умов звичної життєдіяльності, що зазвичай супроводжується різноманітними психічними станами, а саме стрес, фрустрація, агресивність, ригідність тощо. Особливої актуальності набуває діяльність психолога, оскільки відносини між психологом і клієнтом належать до категорії «допомагаючих». Це передбачає активну особисту участь фахівця у позитивних змінах клієнта. Такі стосунки ґрунтуються на особливій відповідальності та емоційних навантаженнях, а також потенційно містять у собі ризик переживань, пов'язаних з робочими ситуаціями і ймовірність виникнення професійного стресу. Для успішного виходу із подібних ситуацій майбутньому психологу необхідний психологічний ресурс та способи його відновлення. Відтак, необхідність вивчення психологічних ресурсів у мінливих умовах сучасного світу визначають актуальність нашого дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемою психологічних ресурсів займалися як вітчизняні, так і зарубіжні дослідники, зокрема Л.І. Анциферова, Л.А. Китаєв-Смик, С. Хобфолл, Є.Ю. Кожевнікова, О.Б. Сіматова, Г.Ю. Фоменко, А.А. Будницький, І.Г. Малкіна-Пих, О.А. Москвітіна, В.А. Толочек. Серед українських дослідників, які займались дослідженням проблеми ресурсів, О.С. Штепа та В.Ф. Казібекова. Поняття «психологічного ресурсу» розглядалося у працях В.А. Бодрова [1], Н.Е. Водопьянової [2], К. Муздибаєва [10]. Психологічні ресурси розглядалися в рамках різних підходів. Е. Фромм розглядає психологічний ресурс як три психологічні категорії [2]: надія — забезпечує готовність до зустрічі з майбутнім, бачення його перспектив і саморозвиток, що сприяє життю і його зростанню; раціональна віра — усвідомлення існування безлічі можливостей і необхідності вчасно ці можливості виявити і використовувати; душевна сила (мужність) — здатність чинити опір спробам поставити під загрозу надію і віру та зруйнувати їх, перетворивши на голий оптимізм або ірраціональну віру, здатність сказати «ні» тоді, коли увесь світ хоче почути «так». С. Хобфолл розробив власний підхід до розуміння ресурсів представлений у ресурсній концепції стресу [4]. Науковець виокремлює такі види ресурсів [2; 12]: матеріальні об’єкти і нематеріальні; зовнішні і внутрішні змінні; психічні та фізичні стани; вольові, емоційні й енергетичні характеристики, які необхідні для виживання або збереження здоров’я у важких життєвих ситуаціях або служать засобами досягнення особисто значущих цілей [2]. психологічний ресурс професійний психолог

Проте не дивлячись на певні напрацювання у вивченні психологічних ресурсів, дане питання висвітлюється досить фрагментарно, мало вивченим залишається питання психологічного ресурсу особистості майбутнього психолога.

Мета статті. Здійснити теоретичний огляд проблеми психологічного ресурсу особистості майбутнього психолога.

Поставлена мета реалізовувалася в вирішенні таких завдань:

    На основі теоретичного аналізу визначити зміст поняття «психологічний ресурс».

    Розкрити та охарактеризувати психологічний ресурс з точки зору різних підходів.

    Визначити роль психологічного ресурсу у діяльності психолога.

Виклад основного матеріалу. В сучасному суспільстві психологічні ресурси займають провідне місце у структурі особистості. У психологічній практиці та теорії не існує єдиного розуміння поняття «ресурс». Різноманіття визначень терміна «ресурси особистості» зумовлено як багатоплановістю поняття, так і можливістю взаємозамінючих термінів, а також в залежності від напрямку досліджень, в рамках яких вивчалися ресурси. Так, психологи, що займаються вивченням копінг-ресурсів, розуміють їх як «сфери або характеристики, властивості людини, що підживлюють в важкий період» (визначення А. Хамера та М. Цайндер [приведено по 3, с. 164]). Натомість В.А. Бодров розглядає ресурс в рамках розвитку теорії психологічного стресу. При цьому дослідник визначає ресурси так: «вони є тими фізичними та духовними можливостями людини, мобілізація яких забезпечує виконання діяльності і способи (стратегії) поведінки для запобігання або подолання стресу» [1, с. 115-116]. К. Муздибаев [10] стверджує, що психологічні ресурси слід уявляти як засоби для існування, можливості людей і суспільства; як все те, що людина використовує для задоволення вимог середовища; як життєві цінності, які утворюють реальний потенціал для подолання несприятливих життєвих подій.

У дослідженнях Н.Є. Водоп'янової «психологічний ресурс» визначається «як внутрішні і зовнішні змінні, що сприяють психологічній стійкості в стресогенних ситуаціях; це емоційні, мотиваційно-вольові, когнітивні і поведінкові конструкти, які людина актуалізує для адаптації до стресогенних, стресових, трудових і життєвих ситуацій, це інструменти, які використовуються для трансформації взаємодії зі стресогенною ситуацією» [2, с. 290].

Таким чином, ресурси — це системна, інтегральна характеристика особистості, що дозволяє долати важкі життєві ситуації, яка актуалізується і виявляється в процесах самодетермінації особистості.

Загальною властивістю ресурсів є індивідуальність, так як кожна людина наділена унікальним, властивим лише їй набором психологічних ресурсів. Ресурси можуть активно використовуватися або знаходитися в активному або латентному стані — «потенційно наявні». Ще однією важливою характеристикою ресурсів особистості є здатність формуватися в процесі діяльності. За визначенням Р.М. Кумишевої, внутрішні ресурси — «... є одночасно рухомою частиною внутрішнього світу та інструментом для взаємодії із зовнішнім світом, це потенціал досвіду і одночасно творець нових знань і вмінь» [7, с. 40].

При аналізі змісту поняття «ресурс», з'являються близькі, не завжди тотожні терміни, які значно розширюють наше уявлення про досліджуваний феномен. Так, у роботах Маклакова А.Г. [9] з'являється поняття «особистісний адаптаційний потенціал». Автор розглядає здатність до адаптації як процес і як властивість саморегульованої системи, що виявляється в здатності пристосовуватися до мінливих зовнішніх умов. На думку дослідника, психологічні характеристики людини, найбільш значущі для регуляції психічної діяльності і самого процесу адаптації, складають його особистісний адаптаційний потенціал, який включає: нервово-психічну стійкість, рівень розвитку якої забезпечує толерантність до стресу; самооцінку особистості, що є основою саморегуляції і впливає на ступінь адекватності сприйняття умов діяльності і своїх можливостей; відчуття соціальної підтримки, що визначає почуття власної значущості; рівень конфліктності особистості; досвід соціального спілкування.

Тобто, загалом психологічні ресурси утворюють найбільш надійний захист від несприятливих обставин життя і втрата яких призводить до втрати суб'єктивного благополуччя, переживається як стан психологічного стресу, негативно позначається на стані здоров'я особистості.

У концепції С. Хобфолла втрата ресурсів розглядається як первинний механізм, що запускає стресові реакції. Коли відбувається втрата ресурсів, інші ресурси виконують функцію обмеження інструментальної, психологічної і соціальної дії ситуації. Втрата внутрішніх і зовнішніх ресурсів спричиняє втрату суб'єктивного благополуччя, переживається як стан психологічного стресу, негативно позначається на стані здоров'я особистості [13]. Тому, вихід із напружених станів пов’язаний з пошуком ресурсів, що допомагають в подоланні негативних наслідків стресових ситуацій.

Таким чином, роль психологічних ресурсів у житті людини є беззаперечною, особливої актуальності вони набувають в професійній діяльності майбутнього психолога. В процесі навчання, трудової діяльності виникаю

Похожие работы

1 2 >