Покращення становлення відносин в студентській академічній групі ВНЗ при допомозі занять фізичного виховання та спорту

Студентські роки є періодом найбільш інтенсивного соціального формування особистості. Тут проходить період пошуків самоствердження, самостійності, морального становлення, формування соціальної

Покращення становлення відносин в студентській академічній групі ВНЗ при допомозі занять фізичного виховання та спорту

Статья

Психология

Другие статьи по предмету

Психология

Сдать работу со 100% гаранией

Покращення становлення відносин в студентській академічній групі ВНЗ при допомозі занять фізичного виховання та спорту

Мариненко С.І., Кандиба П.О.

У статті проаналізовано проблему становлення відносин в академічній групі, проявлення здібностей студентів у різних сферах, проблемах лідера та лідерства, пропонуються методи їх вирішення при допомозі занять фізичного виховання, спорту та інших факторів.

Ключові слова: студент, група, особистість, відносини, фізичне виховання, спорт.

Постановка проблеми. Однією з необхідних умов життєдіяльності і основною формою поведінки у студентському колективі є адаптація до навчання, умов проживання, спілкування, отримання знань у професійній діяльності майбутнього спеціаліста.

Студентські роки є періодом найбільш інтенсивного соціального формування особистості. Тут проходить період пошуків самоствердження, самостійності, морального становлення, формування соціальної зрілості, розвитку професійних знань, навичок, мислення і способу поведінки. Цей період суттєво впливає на долю і становлення як спеціаліста у подальшому житті. Іде формування особистості. Головне завдання під час навчання повинно полягати в організації спілкування і колективних форм навчання, щоб ці форми давали одночасно максимальні ефекти в пізнавальному і особистісному розвитку людини.

Мета освіти сьогодні — це підготовка фахівців, які здатні забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні, науково-технічній роботі. Наголос робиться на якості освіти, універсальності підготовки випускника та його пристосування до ринку праці, особистісну орієнтованість навчального процесу, його інформатизацію, визначний напрямок у забезпеченні сталого людського розвитку. Україна визначила орієнтир на входження в освітній і науковий простір Європи, прийняла реформу освіти, що допоможе модернізувати освітню діяльність в контексті європейських вимог. У Законі України «Про вищу освіту» наголошується на особливому значенні процесу колективотворення у формуванні органів студентського самоврядування, які мають «сприяти розвитку особистості студента, набуттю ним навичок майбутнього організатора, керівника». Тому в сучасних соціокультурних умовах становлення української державності, інтеграції і глобалізації соціальних, економічних і освітніх процесів, що відбуваються в Україні, а також з погляду перспектив подальшого розвитку, які спрямовані на утвердження демократичних засад, особливо важливим стає питання покращення методів формування студентського колективу в системі вищої освіти. Цьому допоможе становлення відносин у академічній групі, розкриття і розквіт індивідуальності кожного студента.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить, що ця проблема була і залишається в полі зору філософів, психологів, соціологів, педагогів, проте деякі її аспекти є недостатньо розкритими, що не дає змоги повною мірою усвідомлювати можливості колективу студентської групи та використовувати їх як ефективний засіб підвищення якості навчально-виховного процесу у вищій школі. Питання інтенсифікації взаємин у студентській академічній групі, яке обумовлене новою соціальною, економічною та міжкультурною ситуацією, знайшло своє відображення і стало об’єктом спеціальних досліджень В. Бучківської, Т. Рєзніка, Л. Орбан-Лембрик, І. Зязюна, С. Денисюка, М. Єв- туха, О. Дубасенюк, Н. Ничкало, І. Беха та інших вітчизняних і зарубіжних учених.

Дослідженню соціально-психологічних явищ у студентській групі та закономірностей її функціонування приділяється велика увага у вітчизняній психології. Добре відомі роботи Б. Г. Ананьєва,І. П. Волкова, Н. В. Кузьміної, В. Т. Лісовського, М. М. Обозова, В. І. Секуна. Останнім часом з’явилися дослідження також українських психологів Л. М. Жалдак, П. Г. Лу- зан, В. А. Семиченко та ін.

Над проблемою відносини у колективі працювали і використали у практичній діяльності А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський.

Тема міжособистісних відносин розглядається в роботах Г.С. Абрамової, Н.А. Амрекулова, Л.Д. Столяренко та інших.

Ковальов А.Г., Мясищев В.М. вважають відносинами цілісну систему індивідуальних, виборних зв’язків особистості з різними сторонами об’єктивної діяльності.

Петровський В.А., Горбатенко А.С. виділяють положення особи в системі внутрішньогрупових відносин. Велике значення має взаємодія функціональних ролей при внутрішньо-груповому спілкуванні. Цією проблемою займалися В.Г. Ана- ньєв, Є.С. Кузьмін. Одним з найважливіших феноменів міжособистісної взаємодії, що виражається у сприянні позитивним та протидії негативним вчинкам, діяльності партнерства, вніс великий вклад своїми працями і дослідженнями Н.Н. Обозов. Було розкрито питання про педагогічне спілкування та його педагогічний вплив на вихованців у роботах В.Н. Скосирєва, С.Р. Козлова та інших.

На психологічні аспекти міжособистісної взаємодії викладачів і студентів звернули увагу Л.В. Долинська, В.І. Юрченко та також багато учених. Проблемі скорочення періоду адаптації до умов ВНЗ і ролі в ньому фізичного виховання розглянуто у працях Л.П. Серової, М.В. Севастюк.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Розглядається побудова і покращення становлення відносин, умов психологічного клімату в академічній групі при допомозі занять фізичного виховання, участі у спортивних змаганнях туристських походах, громадсько-суспільній роботі.

Формування цілей статті (постановка завдання). Головною метою є аналіз становлення академічної студентської групи, показати фактори, які покращують умови становлення відносин при допомозі занять фізичного виховання, участі у спортивних змаганнях, туристських походах та інших факторів спрямованих на підготовку до роботи майбутнього спеціаліста на підприємстві та в житті.

Виклад основного матеріалу. Головною метою української системи освіти на всіх її рівнях є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, що передбачає виховання культури міжособистісних взаємин; формування навичок правильної поведінки у сім’ї, колективі і суспільстві [1, с. 278].

Куратор групи і кожен викладач працюють не з окремим студентом, а з групою загалом (лекція, семінарське заняття, збори тощо). Тому вони повинні знати побудову і покращення умов психологічного клімату у академічній групі. Студентська група за час свого існування розвивається від офіційно створеної деканатом і наказом ректора групи до згуртованого колективу. Стадії розвитку студентської групи:

стадія — асоціація — первинне об’єднання студентів за загальними ознаками, адаптація суб’єкта, як члена нової групи. Група існує номінально за списком деканату. Організатором життя є адміністрація ВНЗ, куратор і староста. Вони висувають вимоги щодо трудової дисципліни, виконання режиму, норм поведінки, які стосуються кожного студента і групи загалом. Взаємини опосередковуються переважно особистісно значимими цілями (група друзів, приятелів). Перш ніж реалізувати свою потребу виявити себе як особистість, яка має засвоїти діючі в групі норми (моральні, навчальні й ін.) і опанувати прийоми і засоби діяльності, якими володіють усі її члени. Через це виникає об’єктивна необхідність «бути таким, як усі», що досягається за рахунок суб’єктивно пережитої втрати тих чи інших індивідуальних рис [5, с. 334-337].

Для студентів розпочинається період адаптації до студентського життя і вимог викладачів, відбувається засвоєння правил внутрішнього розпорядку вищої школи, традицій факультету тощо [2, с. 6-8].

стадія — кооперація — адаптація як соціально-психологічна, так і дидактична майже відбулася. Хоча в групі переважають ділові стосунки (спрямовані на досягнення бажаного результату при розв’язанні конкретного завдання в певному виді діяльності), але вже диференціюються і між- особистісні взаємини. Виявляються неофіційні організатори, авторитетні активісти. За ними закріплюються соціальні настанови та керівництво внутрішнім життям групи. Саме актив регулює формальну структуру контактів між членами групи. У студентів проявляється та зростає інтерес до справ групи, є готовність проявляти активність щодо їх реалізації.

Соціальні позиції кожного диференціюються, формується громадська думка, групова мораль. Студенти об’єднуються в малі групи (2-5 осіб) і в кожній з’являється лідер. Взаємодія в малих групах виникає на основі симпатій, спільних інтересів, а також індивідуалізації. Вона полягає між досягнутим результатом адаптації (тим, щоб студент став «таким, як усі») і потребою студента у максимальному прояві себе як неповторної особистості, що має свою індивідуальність, яка при цьому не задовольняється. Студент починає шукати способи і засоби для вираження своєї індивідуальності, для демонстрації її в групі.

Важливо своєчасно вживати заходи (бесіда, групові збори) щодо корекції становища окремих студентів у групі, особливо стосовно ізольованих студентів: залучати їх до спільних справ, доручати їм завдання, щоб розкрити позитивні якості (а можливо і здібності). Треба застерігати від вияву в окремих студентів авторитаризму, зухвалої поведінки, ігнорування інтересів групи. Ступінь впливу керівника на групу в цей період повинна бути максимальною. Загальна вимога до групи на цій стадії така: виявляти чуйність до товаришів, повагу один до одного, допомагати один одному та ін. Лише при таких умовах група досягне вищого рівня свого розвитку.

стадія — студентська академічна група стає колективом.

Ознаки студентського колективу:

Кожен член групи безумовно приймає на себе цілі та завдання спільної навчально-професійної діяльності, яка вже має високу ефективність. Група характеризується високим рівнем організованості та згуртованості — це команда однодумців. Згуртованість визначається єдністю ціннісних орієнтацій, співпадають погляди, оцінки, ставлення стосовно поді

Похожие работы

1 2 3 > >>