Показники уваги осіб з набутою короткозорістю слабкого та високого ступеню на фоні процесів гальмування

Проведено исследование характеристик основных свойств внимания (объема, избирательности, концентрации, устойчивости, скорости) у волонтеров 18-35 лет с приобретенной близорукостью слабой

Показники уваги осіб з набутою короткозорістю слабкого та високого ступеню на фоні процесів гальмування

Статья

Психология

Другие статьи по предмету

Психология

Сдать работу со 100% гаранией

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

ПОКАЗНИКИ УВАГИ ОСІБ З НАБУТОЮ КОРОТКОЗОРІСТЮ СЛАБКОГО ТА ВИСОКОГО СТУПЕНЮ НА ФОНІ ПРОЦЕСІВ ГАЛЬМУВАННЯ

Колесник Ю.І., Шейко В.І.

Проведено дослідження характеристик основних властивостей уваги (об’єму, вибірковості, концентрації, стійкості, швидкості) у волонтерів 18-35 років з набутою короткозорістю слабкого і високого ступеню за методикою «Коректурної проби». Показано, що короткозорі люди характеризуються вищими показниками уваги, ніж практично здорові люди, та зберігають їх високий рівень при дії чинників внутрішнього та зовнішнього гальмування. Виявлено, що за умов дії процесів гальмування люди зі слабким ступенем короткозорості демонструють спрямованість в більшій мірі на збереження якісних характеристик роботи, з високим ступенем - кількісних (об’єму зорової інформації). Нами встановлені вірогідні відмінності (р<0,05) між короткозорими та практично здоровими людьми за основними показниками уваги, а також між групами осіб зі слабким і високим ступенем короткозорості як в звичайних умовах, так і при виконанні завдань різної складності.

Ключові слова: набута короткозорість, увага, стійкість, вибірковість, концентрація, об’єм та швидкість переробки зорової інформації.

увага концентрація короткозорість здоровий

Колесник Ю.И., Шейко В.И.

Сумской государственный педагогический университет имени А.С. Макаренко

ПОКАЗАТЕЛИ ВНИМАНИЯ У ЛЮДЕЙ С ПРИОБРЕТЕННОЙ БЛИЗОРУКОСТЬЮ СЛАБОЙ И ВЫСОКОЙ СТЕПЕНИ НА ФОНЕ ПРОЦЕССОВ ТОРМОЖЕНИЯ

Аннотация

Проведено исследование характеристик основных свойств внимания (объема, избирательности, концентрации, устойчивости, скорости) у волонтеров 18-35 лет с приобретенной близорукостью слабой и высокой степени по методике «Корректурной пробы». Показано, что близорукие люди характеризуются более высокими показателями внимания, чем практически здоровые люди, и при воздействии факторов внутреннего и внешнего торможения сохраняют их высокий уровень. Выявлено, что под влиянием процессов торможения люди со слабой степенью близорукости демонстрируют направленность в большей степени на сохранение качественных характеристик работы, с высокой степенью - количественных (больший объем зрительной информации). Также нами выявлены достоверные различия (р<0,05) между близорукими и практически здоровыми людьми по основным показателям внимания, а также между группами лиц со слабой и высокой степенью близорукости как в обычных условиях, так и при выполнении задач различной сложности.

Ключевые слова: приобретенная близорукость, внимание, устойчивость, избирательность, концентрация, объем и скорость переработки зрительной информации.

Kolesnyk Y.I., Sheiko V.I.

Sumy State Pedagogical University named after A.S. Makarenko

THE INDEXES OF ATTENTION IN PERSONS WITH MYOPIA LOW AND HIGH DEGREE ON BACKGROUND OF BRAKING PROCESSES

Summary

The indexes of the function and various characteristics of attention in 18-35-year-olds people with myopia refraction low and high degree were compared in the article. The analysis of the data showed that the people with myopia have high level characteristics of attention (exactness, efficiency, speed of information processing, concentration), as a result of which they performed activities more efficiently (faster and better) under normal conditions and under the influence of factors of internal and external braking. It has also been established that under conditions of braking processes, people with a low degree of myopia have higher qualitative indicators of attention, while people with a high degree of myopia - quantitative (the volume of information processing). We also found valid differences (p<0.05) between low myopic and healthy people in terms of basic attention indicators, as well as between groups of people with low and high degree of myopia, both under normal conditions and when performing tasks of varying complexity. Keywords: myopia, attention, stability, selectivity, concentration, the volume and speed of information processing.

Постановка проблеми. Когнітивні характеристики людини, в тому числі і її увага, є одними із головних факторів, що обумовлюють успішність засвоєння нею знань, набуття професіональних навичок, ефективність виконання певного виду діяльності, і є своєрідним критерієм розумової працездатності [7; 10; 18]. Саме від характеру сприйняття і переробки інформації, а також індивідуально-типологічних особливостей, в значній мірі залежить адаптація людини до все зростаючих вимог сучасного сьогодення [5; 12].

Відомо, що для сприйняття дійсності необхідним є надходження сигналів із зовнішнього середовища. За їх переробку в найбільшій мірі відповідає зоровий аналізатор, від повноцінної діяльності якого і залежить адекватна реакція на зовнішні подразники будь-якої живої істоти. На сьогодні проблема дисфункцій органів зору привертає значну увагу як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників, а короткозорість набутої форми вважається найбільш розповсюдженою патологією зору на планеті [20; 21; 22]. В Україні понад 30% школярів та 12% дорослого населення страждають на набуту короткозорість і тенденція до збільшення поширеності цього захворювання не зменшується [13].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. На думку Б. Г. Ананьєва [2] та П. Я. Гальперіна [3], під увагою слід розуміти вибіркову спрямованість процесу сприйняття на певний об’єкт, що становить для людини сигнальне значення, з метою адекватного його відображення на період часу, необхідного для виконання певної діяльності. Увага є специфічним психофізіологічним феноменом людини: вона може розглядатися як процес, стан і властивість особистості, не має власного змісту, але впливає на перебіг інших процесів (сприйняття, уяви, мислення, запам’ятовування) [6]. З фізіологічної точки зору увага має відношення до реакції активації (локальної або генералізованої), збільшення збудженості та реактивності нервових структур головного мозку [14; 19] та проходить специфічний онтогенетичний розвиток [11].

Дослідженнями ряду науковців (В. Д. Небиліцин, М. В. Макаренко, В. С. Лизогуб, А. М. Іваницький, С. К. Голяка, О. Д. Боярчук) встановлено, що психофізіологічні якості людини, в тому числі і увага, тісно пов’язані з індивідуально-типологічними властивостями нервової системи людини і є результатом складної інтегративної діяльності мозку; від рівня працездатності центральної нервової системи, в свою чергу, залежить повнота та якість сприйняття дійсності. З такого погляду, увага — це динамічна характеристика будь-якої психічної діяльності, яка впливає на розподіл ресурсів системи переробки інформації людини і забезпечує ефективність її діяльності (як навчальної, так і професійної) [7; 8; 10; 11; 12]. Тому оцінка індивідуальних особливостей уваги необхідна при вирішенні багатьох практичних завдань, а їх всебічне вивчення і до цього часу залишається актуальним.

Враховуючи існування тісного взаємозв’язку нервової системи і зорово-сенсорної системи людини [1], дослідження проблем короткозорості активно ведеться не лише в напрямку вивчення причин, методів профілактики і корекції цього патологічного стану, а й з метою виявлення особливостей фізичного і функціонального розвитку організму короткозорих людей. Так, деякими психофізіологічними дослідженнями показано, що за умов наявності стану короткозорості у людини відбуваються зміни у функціонуванні як зорово-сенсорної системи, так і вищої нервової діяльності [15; 16]. Однак, питання психофізіологічних особливостей короткозорих людей вивчені недостатньо.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. На даному етапі не має систематичних досліджень, які висвітлюють проблему впливу набутої короткозорості різного ступеню на когнітивні процеси і, зокрема, увагу як при звичайних умовах виконання діяльності, так в ускладнених (наприклад, під впливом процесів гальмування).

Мета статті. Зважаючи на вище вказане, метою нашого дослідження стало вивчення основних характеристик у осіб з набутою короткозорістю слабкого та високого ступеню за звичайних умов і під впливом процесів внутрішнього та зовнішнього гальмування.

Таблиця 1 - Показники уваги у осіб з набутою короткозорістю (звичайний режим тестування)

Показники

Практично здорові люди (n=40)

Люди з короткозорістю

Слабкий ступінь (n=30)

Високий ступінь (n=30)

Загальна кількість переглянутих знаків, 8

403,5±1,85

480,9±2,16*

435,1±2,28*П

Об’єм зорової інформації, 0

239,5±1,42

285,4±1,74*

258,3±1,75*П

Кількість допущених помилок, п

3,5±0,41

1,1±0,3*

2,6±0,23П

Коефіцієнт точності, А

0,97±0,04

0,99±0,03

0,98±0,03

Швидкість переробки інформації, V

1,91±0,13

2,35±0,15*

2,09±0,16

Показник загальної продуктивності, Р

389,9±1,45

476,5±1,29*

425,1±1,13*П

Рівень концентрації уваги, (%)

93,29±0,35

98,19±0,38*

95,4±0,38*П

Об’єкт і методи дослідження. В дослідженні брали участь волонтери-студенти віком 18-35 років, розділені на наступні підгрупи: контрольна група (практично здорові люди) — 40 осіб, група людей з набутою короткозорістю — 60 осіб, з них зі слабким ступенем короткозорості — 30 осіб, з високим — 30. Для дослідження функцій уваги використана загальноприйнята психодіагностична методика «Коректурна проба» Б. Бурдона — Я. Анфімова у модифікації, що дозволяє оцінити наступні показники: загальна кількість переглянутих знаків, кількість допущених помилок, коефіцієнт точності, показник загальної продуктивності, об’єм зорової інформації, швидкість перероб

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 > >>