Вивчення гендерної ідентифікації особистості студентів вузів 17-22 років

Для визначення гендерного типу особистості проведено тестування за методикою Сандри Бем «Маскулінність/фемінність» (діагностика психологічної статі). У дослідженні були задіяні

Вивчення гендерної ідентифікації особистості студентів вузів 17-22 років

Статья

Психология

Другие статьи по предмету

Психология

Сдать работу со 100% гаранией

Вивчення гендерної ідентифікації особистості студентів вузів 17-22 років

Бачинська Н.В., Забіяко Ю.О. Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Шуба В.О. Університет імені Альфреда Нобеля

Анотація

Для визначення гендерного типу особистості проведено тестування за методикою Сандри Бем «Маскулінність/фемінність» (діагностика психологічної статі). У дослідженні були задіяні студенти-спортсмени (п = 66) і студентки (п = 48) 17-22 років. Достовірно встановлено, що до маскулінного типу ідентифікації особистості віднесено 29,16% обстежуваних, до андрогін - 66,66%, до фемінінності - всього 4,18%. У юнаків - до маскулінного 27,28%, до андрогін - 72,72%. Отримані результати підтверджують тенденцію до маскулінізації дівчат-спортсменок в досліджуваній групі.

Ключові слова: студенти-спортсмени, статевий диморфізм, андрогинность, фемінінність, маскулінність.

Для определения гендерного типа личности проведено тестирование по методике Сандры Бэм «Маскулинность/фемининность» (диагностика психологического пола). В исследовании были задействованы студенты-спортсмены (п = 66) и студентки (п = 48) 17-22 лет.

Достоверно установлено, что к маскулинному типу идентификации личности отнесено 29,16% обследуемых, к андрогинному - 66,66%, к фемининному - всего 4,18%. У юношей - к маскулинному 27,28%, к андрогинному - 72,72%. Полученные результаты подтверждают тенденцию к маскулинизации девушек-спортсменок в исследуемой группе.

Ключевые слова: студенты-спортсмены, половой диморфм, андрогинность, фемининность, маскулинность.

To determine the gender type of personality, testing was conducted using Sandra Bam’s «Masculinity / Femininity» technique (diagnosis of the psychological gender). The study involved male (n = 66) and female (n = 48) студенты-спортсмены. It is definitely established that 29,16% of the subjects are classified as masculine type of identification, 66,66% of those surveyed and androgynous, and 4,18% of the feminine type. Among young men - to masculine 27,28%, to androgynous - 72,72%. The results confirm the tendency for masculinization of female athletesin the study group.

Keywords: students-athletes, sexual dimorphism, androgyny, femininity, masculinity.

Вступ

Поєднання мужності та жіночності притаманне кожній людині. У сучасній науці низкою вчених зроблені спроби вивчення питань про те, які види спортивної діяльності формують у спортсменів маскулінні і фемінні властивості особистості [1, с. 134].

Серед студентів-спортсменів складнокоординаційних видів спорту дана проблематика залишається маловивченою. У зв’язку з вище- викладеним, ми вважаємо, що вивчення даного питання у студентів-спортсменів є актуальним і вимагає детального розгляду.

Головною метою цієї роботи є виявлення у студентів-спортсменов (дівчат та юнаків), представників Дніпровського національного університета ім. О. Гончара та Університету імені Альфреда Нобеля (м. Дніпро), процентне співвідношення маскулінних, фемінінних і андрогинних особистостей.

Виклад основного матеріалу

Для визначення гендерного типу особистості випробовуваних проведено тестування за методикою Сандри Бем «Маскулінність/фемінність». Дана методика використовується для діагностики психологічної статі і визначає ступінь маскулінності, фемінінності і андрогінності особистості [5, с. 4].

У практичній психології розвиток гендерних досліджень пов’язано з знаннями і дотриманнями дослідниками концептуальних основ в інтерпретації даних, отриманих при використанні популярних особистісних опитувальників.

Всім людям обох статей притаманні різні психологічні риси характеру — одні риси універсальні, а інші ставляться до типово жіночої або чоловічої психології. У зв’язку з цим і існує соціальні стереотипи мужності й жіночності. Тому придбання тих чи інших типово чоловічих чи типово жіночих психологічних рис відбувається в результаті спільного впливу біологічних і соціальних факторів. Психологічна стать радикально відрізняється від статі біологічної. Якщо біологічної статі два: чоловіча і жіноча, то психологічних — три: маскулінна, андрогінна, фемінінна [6, с. 119; 8, с. 67].

До типово чоловічих рис належать такі, як агресивність, незалежність, схильність до ризику, впевненість в собі, наполегливість тощо. До типово жіночих рис належать ніжність, сором’язливість, чутливість, м’якість, здатність до співпереживання, поступливість і ін. Якщо говорити про соціальні стереотипи фемінінності, то вони менше стосуються, наприклад, успішності ділової кар’єри, але значна увага приділяється емоційним аспектам.

Перейдемо до поняття «андрогінність». Людина не обов’язково є носієм вираженої в психологічному плані фемінінності і маскулінності. У пріоритеті можуть стояти риси як фемінінного, так і маскулінного типів. Мається на увазі, що у людини-андрогіна дані риси знаходяться в гармонії і один одного доповнюють. Однак зовсім не означає, що, наприклад, поступливість і відсутність явно виражених агресивних проявів рис в спілкуванні вказують на невпевненість особистості в собі. Навпаки, це проявляється на тлі збереження самоповаги до себе, впевненості у власних силах.

Дослідження Lau Sing (1989) показали, що люди-андрогіни мають анітрохи не менший рівень самоповаги в цілому, і не мають низьку самооцінку як по відношенню до своєї зовнішності, так і до своїх досягнень в порівнянні з особистостями маскулінного типу [62, с. 35].

Наприклад, в різних сферах людської діяльності, в родині, гендерна диференціація може не збігатися. Різні жінки і чоловіки мають неоднакові ступені фемінінності й маскулінності. Наприклад, статура «за чоловічим типом» може поєднуватися з так званими «жіночими» інтересами, почуттями або емоціями. Точно також і навпаки. Багато що залежить від сфери та характеру діяльності, виховання.

Залежно від особливостей ситуації, що склалася, пристосованість гендерних ролей може бути в особистих відносинах, жіноча роль або андрогінна — це пов’язано з емоційністю таких відносин. У професійній сфері або в навчанні — це чоловіча або андрогінна.

На початку 70-х років ХХ століття концепція андрогін була запропонована американським психологом Сандрою Бем. З тих пір і по теперішній час численними дослідженнями встановлено і доведено, що жіночність і мужність протиставляються один одному, а їх поєднання являє собою гармонію психічного здоров’я в сучасному суспільстві [8, с. 67].

Нами проведено анкетне опитування за методикою Сандри Бем серед спортсменів і спортсменок, представників Дніпровського національного університету ім. О. Гончара та Університету імені Альфреда Нобеля. Визначено відсоткове співвідношення фемінінних, маскулінних і андрогінних особистостей серед студентів, що входять до збірних команд університетів зі складнокоординаційних видів спорту.

У наших дослідженнях застосовувався аналіз доступної наукової і методичної літератури, інтерв’ювання, метод статистичної обробки отриманих даних.

У дослідженні були задіяні студенти і студенки 17-22 років. Достовірно встановлено, що у дівчат до маскулінного типу ідентифікації особистості віднесено 29,16% обстежуваних, до андрогін — 66,66%, до фемінінності — всього 4,18%. У юнаків — до маскулінного 27,28%, до андрогін — 72,72%.

Необхідно звернути увагу на той факт, що в досліджуваних групах дівчат домінує маскулінний і андрогінний типи гендерної ідентифікації особистості. У досліджуваних групах обох статей досить вагомим виявлено відсоток андрогінного типу особистості. Це може свідчити про адаптивні фактори психологічної діяльності сучасної молоді.

Висновки і пропозиції

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, можна констатувати, що отримані результати підтверджують тенденцію до маскулінізації дівчат-спортсменок в досліджуваній групі.

Подальші дослідження планується вести в напрямку порівняльної характеристики студентів-спортсменів та учнівської молоді, які не займаються спортом щодо їх особистісних характеристик.

гендерний особистість студент маскулінізація

Список літератури

    Бугаевский К.А. Изучение гендерной идентификации и полового диморфизма у спортсменок в ряде видов спорта / К.А. Бугаевский // Физкультура, спорт, здоровье: сборник статей Всероссийской с международным участием очно-заочной научно-практической конференции. - 2016. - С. 133-137.

    Бугаевский К.А. Изучение показателей гендерной идентификации у девушек-спортсменок / К.А. Бугаевский // Актуальные научные исследования в современном мире. - 2016. - No 10-5 (18). - С. 29-37.

    Ворожбитова А.Л. Гендер в спортивной деятельности: учеб. пособие / А.Л. Ворожбитова. - М.: ФЛИНТА: Наука, 2010. - 216 с.

    Кочеткова Е.Ф. Особенности и проблемы полового диморфизма в спорте / Е.Ф. Кочеткова, О.Н. Опарина // Современные научные исследования и инновации. - 2014. - No 7. - C. 15-20.

    Лопухова О.Г. Опросник «Маскулинность, феминность и гендерный тип личности» // Вопросы психологии. - 2013. - No 1. - С. 1-8.

    Тарасевич Е.А. Гендерные отличия спортсменов в различных классификационных группах видов спорта и спортивных дисциплин / Е.А. Тарасевич // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2016. - No 2 (52). - С. 117-120.

    Цикунова Н.Г. Гендерные характеристики личности спортсменов в маскулинных и фемининных видах спорта: дис. ... канд. пед.наук / Н.Г. Цикунова. - СПб., 2003. - С. 136-148.

    Bem S.L. Gender schema theory and its implications for child development: Raising gender-schematic children in a gender-schematic society / S.L. Bem // Signs: Journal of women in culture and society. - 1983. - Vol. 8. - No 4. - P. 65-78.

    Kirk d. Physical Culture, Physical Education and Relational Analysis // Sport, Education and Society, 1999. - Vol. 4 (1). - Pp. 63-73.

Похожие работы