Проведення занять хорового класу в контексті дисципліни "Методика викладання фаху"

Працюючи над хоровим репертуаром викладач показує і пояснює вокально-технічні прийоми, які сприяють загальному розвитку хору і його окремих партій,

Проведення занять хорового класу в контексті дисципліни Методика викладання фаху

Статья

Педагогика

Другие статьи по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией

Київський національний університет культури і мистецтв

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ ХОРОВОГО КЛАСУ В КОНТЕКСТІ ДИСЦИПЛІНИ «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФАХУ»

Нарожна Н.І.

Виноградна Д.В.

Лебедкіна І.Є.

Постановка проблеми. Фахове навчання у вищих музичних закладах освіти проводиться через систему науково-методичних та педагогічних заходів, спрямованих на передачу, засвоєння, примноження і використання знань, умінь і навичок у студентів. Все це вимагає організаційної динамічності навчального процесу, використання ефективних педагогічних та інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці хорових диригентів, педагогів, допомагає студентам в опануванні основами майстерності як початковим рівнем їх професійної підготовки у виконавській і педагогічній діяльності.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання викладання музичних дисциплін останнім часом почали з’являтися у науково-педагогічних працях вітчизняних науковців. Всі вони здебільшо го присвячені науковим розробкам і обґрунтуванню методологічних засад, принципів та методів викладання навчальних дисциплін з різних видів мистецтва. Важливе місце посідають роботи С. Горбенка, О. Михайличенка, О. Олексюк, В. Орлова присвячені глибоким дослідженням теоретичних і методичних засад підготовки майбутніх вчителів музики. Ґрунтовними є праці О. Рудницької, Г. Падалки з питань теорії і методики викладання мистецьких дисциплін для різних рівнів музично-освітніх закладів. З методики викладання саме хорових дисциплін відомі раніше видані роботи Л. Андрє- євої, Л. Безбородової, О. Єгорова, А. Мархлевсько- го, Я. Мединь, які не втратили своєї актуальності і понині. Однак у вищевказаних роботах питання методики викладання досліджувались розрізнено і під іншим кутом зору.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Слід зазначити, що у науково-методичній літературі сьогодення бракує досліджень з питань окремих методик викладання хорових дисциплін, зокрема хорового класу, а саме вони потребують подальшої розробки і розвитку.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є висвітлення питань, пов’язаних з методикою викладання названої дисципліни. Викладений матеріал має таку структуру розгляду: предмет і завдання дисципліни «Хоровий клас»; загальні методичні принципи викладання; організаційно- методичні питання роботи в хоровому класі.

Предмет і завдання дисципліни «Хоровий клас». Загальні методичні принципи викладання. Хоровий клас — це творча, виконавська майстерня, практична лабораторія хормейстерської майстерності, в якій послідовно, крок за кроком, курс за курсом на практичних заняттях з хором вдосконалюється вокально-диригентська техніка студента, перевіряються і закріплюються професійні навички, одержані студентом на заняттях з усіх дисциплін фахового циклу. Це дисципліна наскрізного навчального процесу і проводиться протягом всього періоду навчання.

Основне завдання хорового класу — вокально-художнє виховання, розширення музичного кругозору і поглиблення фахових знань студентів шляхом практичного знайомства з кращими хоровими творами світової музичної культури різних епох, стилів і жанрів, виховання професійних хорових диригентів, артистів хору, викладачів хорових дисциплін теоретично і практично підготовлених до самостійної хормейстерської та педагогічної діяльності. Крім того, хоровий клас являє собою виконавський колектив, який засвідчує на відкритих концертах, фестивалях, конкурсах результати своєї роботи, вся система якої повинна бути зразком професійної діяльності хорового диригента. В хоровому класі реалізується одна із найважливіших і обов’язкових вимог до будь-якого навчально-виховного процесу — взаємозв’язок теорії і практики.

На заняттях хорового класу студенти, окрім співу, мають змогу з одного боку спостерігати за роботою майстра-фахівця, а з іншого — вдосконалюватись у своїй практичній роботі з хором, отримувати навички практичної реалізації знань, умінь і навичок, здобутих на лекційно- теоретичних та індивідуальних заняттях з фаху. Поряд з вирішенням основних завдань вокального та ідейно-художнього виховання, у функції хорового класу входить розвиток у студентів початкових уявлень про навички практичного керівництва хором (організація репетиційного процесу, проведення вокально-виховної роботи тощо). Під наглядом керівника хорового класу перевіряються вміння синтезувати і реалізовувати знання і професійні виконавські навички, одержані в ході вивчення фахових і музично-теоретичних дисциплін, а також виявляються здібності чути і оцінювати якість хорового звучання.

З огляду на це, у хоровому класі взаємодіють дві сторони навчального процесу: одна — участь студента в хорі в якості хориста, а друга — його практична робота в хорі в якості диригента [1, с 21].

Ці дві сторони навчального процесу — спів у хорі і практична робота в ньому в якості диригента не ізольовані одне від одного. Кожне із них може розглядатись як самостійний розділ і, в той же час, вони взаємопов’язані і являють собою єдиний педагогічний процес. З огляду на це, робота керівника хорового класу складається з двох розділів:

    організація і виховання хорового колективу як «творчої одиниці» і як творчої бази для виховання майбутніх диригентів-хормейстерів;

    розвиток у студентів початкових уявлень про навички практичного управління хором, керівництво практичною роботою студентів-диригентів.

Перший розділ — робота педагога над вихованням хору як творчого колективу включає в собі такі види роботи: виховання основ вокально-хорової культури; підготовка хору як виконавського колективу; вивчення хорової літератури різних епох, стилів, жанрів, що охоплюють вітчизняних і зарубіжних композиторів-кла- сиків, народно-пісенну творчість і кращі твори композиторів-сучасників; підготовка і проведення концертних виступів та участь у конкурсах, фестивалях.

Другий розділ — керівництво практичною роботою студента-випускника повинен бути спрямований на: набуття студентом практичних навичок організаційної та вокально-хорової роботи з хором; керівництво диригентсько-хоровою практикою студентів, яка забезпечує підготовку програм для державного іспиту чи концертного виступу. Практична робота студента проводиться під керівництвом керівника хору і викладача з фаху. Студент-випускник повинен бути добре підготовлений до такої роботи. Він повинен добре знати хоровий твір, над яким він буде працювати і скласти детальний план проведення репетиції і порядок роботи з хором. Розглянемо детальніше ці два розділи роботи в хоровому класі.

Першим розділом роботи хорового класу є організація і виховання хорового колективу, як «творчої одиниці. З огляду на це керівнику хорового класу можна рекомендувати послідовність занять, спрямованих на виконання таких завдань: а) виховання і засвоєння вокально-хорової техніки і володіння засобами художньої виразності; б) забезпечення художньо-творчої дисципліни в хорі; в) вироблення вокального (хорового) звуку в хорі, вирішення проблем інтерпретації хорових творів; г) організація і проведення концертно-виконавської діяльності.

Працюючи над хоровим репертуаром викладач показує і пояснює вокально-технічні прийоми, які сприяють загальному розвитку хору і його окремих партій, закріплює їх, послідовно розширюючи діапазон хорового звучання і майстерність виконання. Показуючи співочий і виконавський бік роботи, викладач демонструє систему педагогічних прийомів, які застосовуються в подоланні вокально-хорових труднощів. Педагог зобов’язаний показувати різноманітні конкретні і доцільні методичні прийоми, які використовуються в роботі над хоровими творами, різноманітними за музичною фактурою, жанром, рівнем складності. При цьому викладач повинен доводити роботу над хоровим твором до належного виконавського рівня.

а) виховання і засвоєння вокально-технічних навичок в хорі розпочинається із розспівування,що є важливим елементом в структурі занять хорового класу і інструментом для приведення вокального голосу в робочий стан та засвоєння і шліфування вокально-хорової техніки. Розспівування хору може бути всім складом хору, а також окремими партіями чи групами. Розспівки бувають: унісонні (чи октавні); гармонічні (акордові); поліфонічні; крім того, у вигляді розспівок можуть бути використані окремі нотні приклади з хорових творів, що вивчаються. Процес розспівування повинен супроводжуватись детальними поясненнями керівника хору, (бажано демонструючи голосом) і обов’язково а’сарреііа. Варто зазначити, що спів у хорі без супроводу повинен стати основою всієї роботи в хоровому класі.

б) другим важливим завданням хорового класу є забезпечення художньо-творчої дисципліни в хорі, що є важливим елементом хорової виконавської культури, тобто єдиним для всіх співаків ставленням до законів ритму, темпу і нюансування. Практика показує, що розповсюджені ритмічні помилки і промахи призводять до викривлення метро-ритму. При ансамблевому співі нерідко спостерігається порушення ритмічної єдності, відчуття ритмічного «коливання» в середині партії в наслідок недотримування співаками співвідношення різних тривалостей. В ритмі слід відштовхуватись від руху самих дрібних тривалостей, беручи їх за основу протягом всього твору. Особливих труднощів для співаків завдає багаторазове повторення синкоп, тріолей, пауз. Варто пам’ятати, що музичний ритм живе і проявляється тільки у відповідному темпі. Визначення вірного темпу є одним із принципових питань в роботі диригента над твором. При цьому слід мати на увазі не тільки швидкість руху, але і його емоційний характер, його внутрішню динамічність. Вирішуючи питання про швидкість руху, слід враховувати взаємодію і співвідношення швидкості, якості звуку, особливості т

Похожие работы

1 2 3 4 > >>