Патріотичне виховання курсантів у вищому навчальному закладі

The article deals with the problems of patriotic education of cadets specialized in higher educational institution. Raised tasks foresaw

Патріотичне виховання курсантів у вищому навчальному закладі

Статья

Педагогика

Другие статьи по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией

Київський факультет Національної академії Національної гвардії України

Патріотичне виховання курсантів у вищому навчальному закладі

Коба М.М.

Анотація

У статті висвітлено питання патріотичного виховання студентів у вищому навчальному закладі. Завдання дослідження передбачали аналіз змістовного навантаження термінів «нація», «етнос», «ментальність», «духовність», «патріотизм». Визначено механізм формування національної свідомості курсантів. Подано результати аналізу процесу патріотичного виховання курсантів у закладах вищої освіти.

Ключові слова: патріотичне виховання, курсанти, заклади вищої освіти, нація, етнос, патріотизм.

Аннотация

В статье отображена проблема патриотического воспитания курсантов в высшем учебном заведении. Поставленные задачи предусматривали проведение анализа смысловой нагрузки терминов «нация», «этнос», «ментальность», «духовность», «патриотизм». Определен механизм формирования национальной самосознательности у курсантов. Приведены результаты анализа процесса патриотического воспитания курсантов в учреждениях высшего образования.

Ключевые слова: патриотическое воспитание, курсанты, учреждения высшего образования, нация, этнос, патриотизм.

Summary

The article deals with the problems of patriotic education of cadets specialized in higher educational institution. Raised tasks foresaw the analysis of semantic meaning of terms «nation», «mentality», «spirituality», «patriotism»; determination of the mechanism of formation of cadets national self-consciousness; analysis of patriotic education of students of higher educational institution. Strength and effectiveness of patriotic education is determined by the depth of penetration of the idea of Motherland into the spiritual world of a cadet while he is growing up as a human being and a citizen; how profoundly he sees the world and himself through the eyes of a patriot. Dialectical unity of three components of patriotism: knowledge - feelings - actions defines the depth of that feeling.

Keywords: patriotic education, cadets, higher educational institution, nation, ethnic group, patriotism.

Постановка проблеми. Головною метою національного виховання на сучасному етапі є передача соціального досвіду, багатств духовної культури народу, його соціальної ментальності, своєрідності світогляду. На цій основі формуються особистісні риси громадянина — патріота України, які включають у себе національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну, художньо-естетичну, правову, трудову, фізичну, екологічну культуру, розвиток індивідуальних здібностей і таланту. Саме тому національна спроможність освіти, про що наголошується в Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХ1 століття)», — полягає в невіддільності «національного ґрунту, її органічному поєднанні з національною історією і народними традиціями, збереженні та збагаченні культури українського народу».

Однак сьогодні, в умовах економічної кризи, спотвореного переходу до ринкових відносин відбувається інтенсивний процес соціальної й моральної деградації значної частини населення України. Це зумовлено тим, що, по-перше, із ліквідацією уніфікованих молодіжних організацій, які займались ідейним вихованням молоді в колишньому СРСР, новостворені молодіжні організації за роки незалежності України за браком кваліфікованих педагогічних кадрів і слабкої матеріальної бази так і не спромоглись охопити широкий загал підростаючого покоління. У результаті цього в соціальній освіті утворився ідеологічний вакуум, що є однією з причин втрати інтересу до чесної праці, знецінення духовних ідеалів, набуття комплексу меншовартості, притуплення природних потреб дітей у пізнанні й творчості, що в цілому тенденційно орієнтує підростаюче покоління на звуження свого духовного світу до поля цінностей, спрямованих на потребу особи, а не суспільства, нації, України.

По-друге, чинні законодавчі акти, зокрема Конституція України, Закон України «Про освіту», забороняють здійснювати виховання молоді в дусі політики будь-якої партії чи громадсько-політичної організації в галузі національної освіти та виховання. Це природно й цілком виправдано, але у свідомості значної частини педагогів сталася підміна понять: справедливо відкинувши партійно-класове виховання, вони разом із ним відкинули й ідейно-ціннісне, національне, моральне виховання молоді в умовах становлення держави України.

Отже, у сучасній освіті відбувається процес «збагачення розуму при зубожінні душі»(В. Сухомлинський), бо лише за допомогою епізодичних виховних заходів і програмових занять з українознавства (що, безсумнівно, сприяють формуванню поглядів, переконань, ідеалів) національно спрямованої особистості не виховаєш. Для цього потрібно, щоб у кожному навчальному закладі функціонувала чітка система національного, ідейно-ціннісного, патріотичного, державного формування підростаючого покоління.

У цих умовах постає необхідність розв’язання на державному рівні найгостріших проблем, пов’язаних із вихованням патріотизму та формуванням національної ментальності населення України як основи консолідації суспільства та зміцнення держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Педагогічні, психологічні й соціально-педагогічні особливості патріотичного виховання в навчальних закладах розглядаються в працях І. Беха, М. Боришевського, М. Євтуха, І. Зязюна, О. Савченко, К. Чорної, Л. Чупрій та ін. Окремі фрагменти громадянського виховання у фізичному вихованні досліджуються в працях В. Бальсевича, М. Визитей, З. Небесної, В. Ситолярова, М. Станькіна, А. Панчука й деяких інших авторів. Проте більшість розвідок присвячено вихованню патріотизму в дошкільних закладах і загальноосвітніх школах, а праць про виховання патріотизму курсантів вищих навчальних закладів практично відсутні. ментальність курсант патріотичний виховання

Цілеспрямовані наукові дослідження й методичні праці видатних педагогів України (В. Ан- друщенка, І. Беха, М. Боришевського, М. Євтуха, І.Зязюна, П. Ігнатенка, О. Сухомлинської, К. Чорної) підкреслюють, що національно свідома особистість формується тільки за умови комплексного впливу розумової, фізичної, моральної, трудової, екологічної та інших складників виховання, коли вони інтегруються в національну свідомість на значно вищому рівні гуманістично спрямованого, героїко патріотичного, національно-цілісного, політико-державного формування молоді.

Мета дослідження — здійснити аналіз патріотичного виховання курсантів у вищому навчальному закладі.

Методи дослідження — аналіз, синтез та узагальнення літературних джерел і власного досвіду з цього напряму.

Виклад матеріалу дослідження. Сучасний розвиток освіти потребує встановити взаємозалежність між певними процесами виховання, надати їм об’єктивну оцінку та творчо застосовувати їх у педагогічній діяльності. Необхідність посилення ролі національного виховання серед курсантів у вищому навчальному закладі на основі предмета «Фізичне виховання» й інтеграції навчальних предметів і зумовили вибір теми цієї роботи. Передусім, яке ж смислове навантаження ми вкладаємо в терміни «нація», «етнос», «ментальність», «духовність», «патріотизм»?

Український дослідник-етнограф, академік С. Рудницький відзначав, що «нація (самостійний народ) — це одна з відмінностей породи «людина» (Homo sapiens)», а національні почуття, тобто любов і прив’язаність до свого народу й своєї Батьківщини, прагнуть «до підтримання цієї відмінності людської породи, що зветься народом, для оптимального існування» [5, с. 278]. Отже, беззаперечним є те, що найпершою потребою будь-якого національного колективу як етносу є така сама потреба, що й у всякої іншої істоти на землі: зберегти своє життя, забезпечити його розвиток, передати спадщину в наступні покоління. Оскільки етнос — це форма спільної життєдіяльності індивідів на конкретній території, то етнонаціональний розвиток людини в такому контексті полягає в безкінечному природно-історичному процесі олюднювання особистості та середовища її існування. Генетично сформовані, підтримані й примножені вихованням, усвідомлені та закріплені в національному інстинкті самовиживання національна свідомість, національна ментальність і національні почуття допомагають особі й національному загалові в цілому мобілізувати свої внутрішні фізичні та духовні сили в боротьбі за своє природне й суспільне виживання. Національна свідомість — це найвищий критерій, за допомогою якого оцінюється рівень суспільного життя. З одного боку, він характеризується такими загальнолюдськими цінностями, як добро, співчуття, здатність сприйняти іншу людину як рівноправного громадянина Землі; з іншого — це відчуття й усвідомлення власної гідності та гордості за приналежність до своєї нації. Ментальність — це колективний, відносно сталий спосіб мислення, в основі якого лежить набір самоочевидностей для представників соціальної спільноти. Ментальність є явищем розумового порядку й не є ідентичним суспільній свідомості, а характеризує лише специфіку цієї свідомості стосовно суспільної свідомості інших великих груп людей, таких як етнос, нація, соціальна верства. Сутність менталітету міститься в когнітивній сфері та артикулюється через дослідження наявного егрого- ру конкретної соціальної спільноти, під яким ми розуміємо пульсуюче силове поле. Оскільки таке поле виникає на основі мисленнєвих процесів людини, його цілком можна розглядати як мислячий ефір. В егрегорі ми маємо момент синтезування фізичного й духовного або феноменального та ноуменального світів у специфічний матеріал, із якого виникає соціальний світ [6, с. 14]. Етнічна ментальність — це детермінанта без свідомого

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 > >>