Мотивація вивчення іноземних мов на мовних курсах у контексті імерсійного методу

Дотичною до нашого дослідження є класифікація мотивації/мотивів на три види, запропонована одним із класиків психологічної науки П.М. Якобсоном, - негативна

Мотивація вивчення іноземних мов на мовних курсах у контексті імерсійного методу

Статья

Педагогика

Другие статьи по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией
Київський державний коледж туризму та готельного господарства

Київський державний коледж туризму та готельного господарства

Мотивація вивчення іноземних мов на мовних курсах у контексті імерсійного методу

Тимофєєв В.А.

Анотація

У статті розглядаються мотиваційні складові вивчення іноземних мов на мовних курсах. На тлі традиційних мотивів - інтегративна та інструментальна мотивації - автор виділяє інстинктивну мотивацію, пов’язану з первинними потребами людського організму. Розробляються чотири компоненти інстинктивної мотивації, які інкорпоруються у систему імерсійного методу.

Ключові слова: мотиви вивчення іноземних мов, курси іноземних мов, інстинктивна мотивація, імерсійний метод.

Постановка проблеми

В епоху тотального домінування цифрових технологій майже в усіх сферах людського життя спостерігається заломлення мотиваційної складової професійних компетенцій. За аналогією до того як відбувається відмирання одних професій та зародження інших, так само змінюються стимули у межах вивчення дисциплін освітнього циклу. Завдяки розширенню можливостей комп’ютерної телефонії більш актуальним стає спілкування через скайп, твітер, чати, соціальні мережі, проведення онлайн-конференцій. Навчання таких традиційних видів володіння іноземною мовою як письмо та читання відходить подекуди на другий план. Точніше змінюються форми навчання цих видів діяльності, оскільки в нових умовах розмиваються межі між розмовним та письмовим варіантами мови.

Динамізація ритму життя вимагає від сучасної людини опанування навичками прискорено реагувати на виклики часу. І тому пріоритетними стають знання розмовних лексем та граматичних конструкцій, які відрізняються імпліцитністю та стислістю, та розуміння їх на слух. Як наслідок, створюється нова сфера використання мови - "електронне спілкування".

Під час вивчення іноземних мов для громадян України на передній план дедалі виходять такі мотиви, як саморозвиток, організація корисного дозвілля, забезпечення конкурентоздатності на робочому місці, зміна місця проживання (прагнення до більш комфортних умов проживання), туризм (в умах дії безвізового режиму з країнами Європи).

Аналіз джерел і публікацій

За Українським педагогічним словником мотивація (від лат. точео "рухати") - це "система мотивів, або стимулів, яка спонукає людину до конкретних форм діяльності або поведінки" [3, с.217].

Дотичною до нашого дослідження є класифікація мотивації/мотивів на три види, запропонована одним із класиків психологічної науки П.М. Якобсоном, - негативна та позитивна, пов’язані з позанавчальною ситуацією, - та мотивація, залежна від навчального процесу [8]. Метою нашого вивчення є третій тип, який визначається вузькоособистісними цілями - процес набуття знань, насолода від результату, реалізація своїх схильностей.

Мотиваційну сферу під час вивчення іноземних мов досліджували та досліджують Р. Гарднер, Н.О. Арістова, Н.Д. Гальськова, Н.И. Гез, Т.Є. Гончаренко, Р.О. Гришкова, А.Н. Щукін та інші.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Усі дослідники зосереджують увагу на дослідженні мотивації студентів юнацького віку в умовах навчального закладу без достатнього урахування вимог часу та зміни особистісних ціннісних орієнтирів сучасної людини. У своїх розвідках науковці розглядають способи створення навчально-педагогічних умов для підвищення рівня мотивації у студентів шкіл та вишів. Ми натомість пропонуємо відштовхуватися від самого питання мотивації як передумови для необхідності переформатування методів навчання іноземних мов представників дорослої аудиторії (після 25 років), і висуваємо гіпотезу про ефективність імерсійного методу з цієї точки зору.

Ми підтримуємо усталене бачення мотивації як компоненту теорії і практики викладання іноземних мов, покликаного сприяти підвищенню рівня знань студентів, але разом з тим вважаємо, що настав час для нового погляду на мотиви-по - треби, які спонукають дорослу людину вивчати іноземні мови на мовних курсах.

Постановка завдання. Стимулом до проведення цього дослідження стала необхідність в уточненні та переосмисленні мотивації, з якою людина приходить на курси іноземних мов. Організоване нами опитування та анкетування юнацької та дорослої аудиторії показало, що 50% мотивів - це пошук або зміна роботи, 5% - саморозвиток або хобі ("для себе"), 10% - використання мови у професійній діяльності, 10% - виїзд за кордон на постійне або тимчасове місце проживання, 10% - потреба у володіння мовою для подорожей, 10% - покращення академічних показників з мови, яка вивчається студентом у ВНЗ, 5% - спілкування з друзями або колегами з інших країн світу.

Але більш показовим для нашого аналізу було повторне анкетування студентів з приводу мотивації на етапі переходу з одного рівня вивчення мови на інший. Мотивами для продовження вивчення іноземної мови на курсах (навіть за умов достатнього володіння нею) були: зручна та ефективна методика, психологічна сумісність з викладачем, комфортний клімат в групі. Деякі ж первинні мотиви, які привели студентів на мовні курси, ставали на другий план і переставали бути вирішальними. Життєва картина слухачів курсів ставала реальнішою: уточнювалися цілі вивчення іноземної мови, коригувалися плани на майбутнє, адекватно оцінювалися власні здібності до вивчення мови. Підвищувався відсоток такого нетрадиційного мотиву, як саморозвиток. Таким чином значення набувала внутрішня мотивація (вузькоособистісний вид мотивів за П.М. Якобсоном) - викладач, методика, група, оточення, яка пов’язана з навчальною діяльністю, на противагу зовнішній (значимість самої мови та інформації про її носіїв та країну для кар’єри та реалізації особистих можливостей), що не пов’язані безпосередньо з навчальною діяльністю. Ми вважаємо, що чинники внутрішньої мотивації співвідносяться з чинниками зовнішньої мотивації як духовні аспекти життя з матеріальними.

Саме такий результат опитування став стимулом для розробки системи мотивів для вивчення іноземних мов на мовних курсах.

Отже окремими завданнями дослідження є:

Виявлення та окреслення нових джерел внутрішньої мотивації під час вивчення іноземних мов на мовних курсах та створення на цій основі системи первинних мотивів.

Роль імерсійного методу як інструменту задоволення "нових" внутрішніх мотивів-потреб.

Виклад основного матеріалу дослідження. Американський науковець Р. Гарднер, вивчаючи роль мотивації в оволодіння другою/іноземною мовою, виділяє чотири класи змінних величин мотивації - інтегративність (інтерес до представників мови), особисте ставлення до процесу навчання (оточення, методика, навчальний матеріал, викладач, імідж мовної школи), власне мотивація (власне бажання), інші величини (практичний інтерес, страх перед незнанням мови, самовпевненість, здібності тощо) [10, с.15-16].

Ми приймаємо дворівневу модель мотиваційного чинника у вивченні іноземної мови, розроблену Р. Гарднером, за якою перші три класи змінних величин вказуються як корелятивні (співвідносні) причини мотивації, та у комплексі утворюють інтегративну (внутрішню) мотивацію (це збігається й з результатами нашого анкетування). Інші мотиваційні чинники утворюють інструментальну (зовнішню) мотивацію, і є відображенням зовнішніх потреб. Однак у своєму дослідженні ми будемо прагнути доповнити запропоновану модель інстинктивною мотивацією, і вважаємо, що вона керує вибором людини на підсвідомому рівні. Отже, наша модель мотивації вивчення іноземних мов на мовних курсах включатиме три рівні і виглядатиме наступним чином (див. рис.1).

Рис. 1.

Виділяючи у мотиваційній складовій вивчення іноземної мови такий елемент як інстинктивні мотиви, не можна не послатися на теорію п’яти рівнів потреб американського психолога А. Маслоу [12]. Важливим для нашого дослідження є визначення потреби у розумовій діяльності як фізіологічної, тобто потреби першого найнижчого рівня (basic needs). Ця діяльність здатна виступати знаряддям для утамування фізичного голоду (hunger - gratifying tool) [12, с.37]. Тому деякі сучасні дослідники до мотивів першого рівня включають також потребу в освіті, моральному та фізичному здоров’ї, гігієні тощо [9].

Якщо визначати інстинкт виживання (збереження фізичного та морального здоров’я), прагнення до отримання морального задоволення (ендорфінізація організму), утамування інформаційного голоду (освіта) та пошук альтернативного "притулку" (соціалізація) як основні потреби людини, то вивченням іноземної мови можуть керувати мотиви (drives) першого фізіологічного рівня (physiological level).

Саме на такому умовиводі ми будуватимемо нашу систему мотивів вивчення іноземних мов на мовних курсах.

Розглянемо детальніше виділені нами чотири компоненти інстинктивної мотивації, і спробуємо інтегрувати їх у контекст вивчення іноземних мов на мовних курсах.

В 2013 році спеціалістами Інституту медичних наук Низама в Індії було проведене клінічне дослідження за участю людей похилого віку, яке виявило профілактичний ефект вивчення іноземних мов у розвитку сенільної деменції. Аналіз медичних записів 648 випадків захворювання на старече недоумство показав, що у білінгвів божевілля розвивається в середньому на 4,5 років пізніше, ніж у монолінгвів.

На підставі результатів вище описаного лабораторного дослідження медики стверджують, що вивчення іноземної мови сприяє профілактиці відмирання клітин головного мозку або принаймні гальмує деструктивні процеси у цьому органі.

Під час вивчення іноземної/другої мови та регулярного користування нею збільшуються окремі ділянки кори великих півкуль головного мозку, наприклад, гіппокамп, який відповідає за закріплення спогадів та їхній перехід у довгострокову пам’ять. Деякі дослідники відмічають зростання сірої речовини в осіб, які впродовж щонайменше трьох місяців поглиблено вивчали ін

Похожие работы

1 2 >