Ідеї організації літнього дитячого майданчика у педагогічному доробку К. Толмачевської і А. Гендрихівської (перша третина XX століття)

1910 року викладач Фребелівського педагогічного інституту К. Толмачевська ввійшла до складу спеціальної комісії з облаштування дитячих майданчиків, що була

Ідеї організації літнього дитячого майданчика у педагогічному доробку К. Толмачевської і А. Гендрихівської (перша третина XX століття)

Статья

Педагогика

Другие статьи по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией

Київський університет імені Б.Д. Грінченка

Ідеї організації літнього дитячого майданчика у педагогічному доробку К. Толмачевської І А. Гендрихівської (перша третина XX століття)

Січкар А.Д., Потапенко Є.П.

Анотація

В статті розкрито особливості витоків і трансформації ідей організації і функціонування літнього дитячого майдану, як однієї із форм суспільного дошкільного виховання на початку XX століття. Висвітлено внесок українських педагогів К. Толмачевської і А. Гендрихівської у розробку мети, завдань організації, змістово-методичного забезпечення літнього дитячого майдану. З’ясовано вплив ідеологічних чинників на становлення суспільного дошкільного виховання в цілому і функціонування літніх дитячих майданів зокрема. Виокремлено та схарактеризовано продуктивні ідеї організації літнього дитячого майдану, з метою їх адаптації до умов сучасного освітнього простору.

Ключові слова: літній дитячий майданчик, літній дошкільний майдан, літній майданчик для ігор, сезонний тип дитячого садка, керівниця дитячого майдану.

Аннотация

В статье раскрыты особенности истоков и трансформации идей организации и функционирования летней детской площадки, как одной из форм общественного дошкольного воспитания в начале XX века. Освещен вклад украинских педагогов К. Толмачевськой и А. Гендрихивськой в разработку теоретических основ организации, содержательно-методического обеспечения летней детской площадки. Выяснено влияние идеологических факторов на становление общественного дошкольного воспитания в целом и функционирования летних детских площадок в частности. Выделены продуктивные идеи организации летней детской площадки, с целью их адаптации к условиям современного образовательного пространства.

Ключевые слова: летняя детская площадка, летняя дошкольная площадка, летняя площадка для игр, сезонный тип детского сада, руководительница детской площадки.

Summary

The article is devoted to the features of the origins and transformations at the beginning of the 20-th century concerning the ideas of organization and functioning of the summer playground for children as one of the forms of social preschool education. This problem was highlighted by the Ukrainian teachers K. Tolmachevskaya and A. Gendrikhivskaya as for the development of theoretical foundations of organization and substantially methodological support for a summer playground. The influence of ideological factors on the formation of public preschool education in general and functioning of summer playgrounds in particular is clarified. According to the results of the theoretical analysis some productive ideas on organization of summer playgrounds are singled out in order to adapt them to conditions of modern educational field.

Keywords: summer children’s playground, summer preschool playground, summer playground, season type of kindergarten, leader of children’s playground.

Постановка проблеми. Реформування системи освіти в Україні, зокрема дошкільної, на основі гуманістичних і культурних пріоритетів посилюють інтерес педагогів до історико-педагогічної спадщини. Кінець XIX — перша третина XX століття характеризується становленням та розвитком в Україні різних типів установ суспільного дошкільного виховання. Вивчення та узагальнення теоретико-практичних здобутків педагогів минулого (К. Толмачевська, А. Гендрихівська), що працювали над проблемою створення моделей дитячого майдану, сприяє успішному вирішенню завдань реформування сучасного дошкільного виховання з урахуванням досвіду педагогів попередніх періодів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здійснений історико-педагогічний пошук показав, що окремі аспекти проблеми становлення та розвитку літніх дитячих майданчиків як різновиду дошкільних установ в Україні кінця XIX — першої третини XX століття презентовано в сучасних наукових історико-педагогічних розвідках, а саме: розвиток теоретико-практичних засад дошкільного виховання (А. Бубін, С. Попиченко); змістове наповнення педагогічного процесу в дитячих установах (О. Венгловська); створення нових типів дошкільних навчальних закладів як результат співпраці С. Русової й А. Животка (Ю. Калічак); організаційно-педагогічна діяльність К. Толмачевської (А. Січкар); місце дитячої гри в структурі педагогічного процесу дошкільної установи (Т. Філімонова).

Метою статті є дослідження творчого доробку К. Толмачевської та А. Гендрихівської з проблеми організації і змістово-методичного забезпечення функціонування літнього дитячого майданчика на українських теренах (перша третина XX століття).

Виклад основного матеріалу. Суспільне дошкільне виховання в Україні починає свою історію з кінця XIX століття, коли підросійська Україна, стала на шлях капіталістичного розвитку. Перші дошкільні установи були започатковані з ініціативи приватних осіб, педагогічних товариств, доброчинних асоціацій. Вони існували на кошти батьків та доброчинні пожертви. Основні типи дитячих установ складали народні дитячі садки, ясла, осередки, літні дитячі майданчики, притулки (кінець XIX — початок XX століття).

Зазначені вище дитячі установи уможливлювали запобігання бездоглядності дітей, матері яких поступово залучалися до промислового виробництва та обслуговування господарств заможних містян. Необхідність організації літніх дитячих майданів, на думку П. Мангенштейна, була «викликана життям задля оздоровлення дитини й бажання уберегти її від розпусного впливу вулиці» [6, с. 19]. Дитячі майданчики поділялися на платні (для дітей заможних батьків); безоплатні (для дітей з бідних родин). У діяльності дитячих майданчиків значне місце відводилося іграм, музиці та співам, малюванню і ліпленню, читанню, бесідам і розповідям вихователя, прогулянкам, екскурсіям, дитячим святам. Право відвідування занять надавалося дітям від 3-х до 14-ти років.

До розбудови мережі літніх дитячих майданчиків долучилися громадські товариства тому, що в умовах імперської системи освіти ця проблема не знаходила підтримку керівних органів (1911-1914). Організаторами літніх дитячих майданів були: Дошкільна комісія Харківського педагогічного товариства (м. Харків); Товариство «Благо дітей» (м. Скадовськ) Товариство взаємної допомоги (м. Маріуполь); Товариство піклування про дітей (м. Полтава); Катеринославське товариство народних дитячих садків.

У Києві спостереження за роботою літніх дитячих майданчиків і призначення керівниць»-фребелічок» було доручено Фребелівському товариству, яке створило для цих цілей особливу комісію з облаштування майданчиків. У комісію ввійшли професори та викладачі Фребелівського педагогічного Інституту з анатомії, теорії фізичного розвитку, дошкільного виховання, керівники дитячих садків та шкіл. Комісія підготувала практичні рекомендації щодо облаштування та обладнання літніх майданчиків, що слугувало популяризації їх діяльності [7, с. 376-377].

1910 року викладач Фребелівського педагогічного інституту К. Толмачевська ввійшла до складу спеціальної комісії з облаштування дитячих майданчиків, що була організована Київським Фребелівським товариством. Хороша професійна підготовка, знання особливостей дитячої природи, системи виховання дітей засобом гри П. Лесгафта, дало можливість К. Толмачевській успішно долучитися до розроблення програм, методичних рекомендацій для керівниць дитячих майданчиків, вести консультативну переписку з організаторами літніх майданчиків на теренах України. У творчому доробку педагога значне місце посідають методичні рекомендації щодо організації дитячих майданчиків, змісту виховної роботи та підготовки фахівців до здійснення керівництва дитячою діяльністю [8].

У праці «Літні майданчики для дитячих ігор» (1913) [5], К. Толмачевська обґрунтувала вимоги щодо облаштування, обладнання та режиму роботи літніх дитячих майданчиків. Дитячі майданчики, на її думку, мають бути наближені до місця проживання дітей: у центрі міст і сіл й на околицях. Щоб забезпечити простір для ігор, запобігти скупченості, загальна площа майданчика: 20-25 кв. м. — на кожну дитину дошкільного віку та 40-55 кв. м., на кожну дитину шкільного віку. Згідно вимог К. Толмачевської дитячий майданчик має бути з легким нахилом для збігання води в дощову погоду; покриття рівним, добре утрамбованим, з доглянутою травою.

К. Толмачевська вважала доцільним висаджувати дерева вздовж території майданчика, щоб відгородити його від відпочиваючих в саду чи парку та забезпечити правильну локацію дітей. В тіні дерев, вздовж території майданчика — розмістити лавки для відпочинку дітей. Обов’язкова умова правильного функціонування майданчика — забезпечення його системою водопостачання. На майданчику необхідно розмістити накриття, під яким діти могли б сховатися в негоду; й приміщення для зберігання іграшок, спортивного обладнання, бібліотеки та аптечки. Важливим вважала К. Толмачевська, передбачити місце для ігор з піском та рухливих ігор для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку; виділити окреме місце для ігор дітей старшого віку в крокет, хокей, теніс, футбол. Педагог визначила перелік іграшок та засобів для ведення ігор на майданчику, а саме: м’ячі, скакалки, віжки, обручі, серсо, крокет, кеглі, лопатки, набори дерев’яних іграшок для ігор з піском. літній дитячий дошкільний майдан

На думку К. Толмачевської, до участі в роботі майданчика необхідно залучати медичних працівників. Їхні функції — огляд дітей та попередження інфекційних захворювань; ретельне обстеження дітей на початку і в кінці літа задля виявлення впливу майданчика на їх фізичний стан.

Передбачалося, що керівництво майданчиком, який відвідує 100 дітей, може здійснювати один вихователь. Якщо кількість дітей більша — запрошується помічниця зі спеціальною підготовкою. Дітей різного

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 > >>