До проблеми діагностики розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку

При цьому провідними стають не засвоєння формальних знань і навичок, а гуманність стосунків, свобода самовиявлення, культивація індивідуальності, творча самореалізація

До проблеми діагностики розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку

Статья

Педагогика

Другие статьи по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией

Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова

До проблеми діагностики розвитку творчої уяви дітей старшого дошкільного віку

Грузинська І.М.

Анотація

творчий уява дошкільник психодіагностика

У статті проаналізована проблема діагностування творчої уяви дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтована актуальність зазначеної проблеми. Опрацьовані вихідні засади та принципи психодіагностостики в аспекті вивчення творчої уяви. Узагальнено прикладні та методичні розробки та на їх основі запропоновано батарею методик діагностування творчої уяви старших дошкільників.

Ключові слова: творча уява, діагностичні методи, старші дошкільники, психодіагностичний інструментарій.

Аннотация

Проанализирована проблема диагностики творческого воображения детей старшего дошкольного возраста. Обоснована актуальность указанной проблемы. Разработаны исходные принципы и принципы психодиагностостикы в аспекте изучения творческого воображения. Обобщено прикладные и методические разработки и на их основе предложено батарею методик диагностирования творческого воображения старших дошкольников.

Ключевые слова: творческое воображение, диагностические методы, старшие дошкольники, психодиагностические инструментарий.

Summary

The problem of diagnostics of creative imagination of children of the senior preschool age is analyzed. The relevance of this problem is substantiated. The initial principles and principles of psychodiagnostics are developed in the aspect of studying creative imagination. The applied and methodical developments are generalized and a battery of methods for diagnosing the creative imagination of older preschool children is suggested on their basis.

Keywords: creative imagination, diagnostic methods, senior preschoolers, psychodiagnostic tools.

Постановка проблеми. Проблема творчої особистості в ХХІ столітті однозначно домінує за кількістю звернень до предмету вивчення зазначеної проблеми науковцями. Адже сучасне суспільство характеризується переосмисленням ціннісних орієнтирів та пріоритетів людського життя. Відповідно до цього змінюються і цілі освіти, які передбачають формування та розвиток інтелектуально розвиненої та творчої особистості, відкритої до демократичного спілкування та самоактуалізації в умовах формування єдиного світового освітнього простору.

При цьому провідними стають не засвоєння формальних знань і навичок, а гуманність стосунків, свобода самовиявлення, культивація індивідуальності, творча самореалізація особистості та використання нестандартних форм мислення. Трансформація суспільства відбувається за рахунок виховання нового типу особистості, який характеризується творчою активністю, ініціативністю, здатністю приймати нестандартні рішення та бути гнучким до змін в оточенні. Основні характеристики особистості, які є базовими компонентами формування майбутньої креативності, закладаються саме в дошкільному віці. Тому, даний віковий етап є періодом бурхливих інтеграційних процесів психіки та становлення дитячої творчості. При цьому чи не найважливішим компонентом, який видається нам базовим, при формуванні творчої особистості є її творча уява. В той же час, як свідчить досвід численних психолого-педагогічних досліджень, результативність організації планомірного розвитку тої чи іншої якості особистості, в тому числі і її творчої уяви безпосередньо залежить від ефективного психологічного діагностування зазначених якостей, оскільки результати такого діагностування є базовим компонентом цілеспрямованої, індивідуалізованої програми розвитку, критерієм для її коригування під час запровадження та надійним підсумком її ефективності в цілому.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Методологія діагностування творчої уяви дошкільників закладена в працях Л.С. Виготського, Д.Б. Ельконіна, Г.С Костюка, В.О. Моляко. Ті чи інші аспекти зазначеної проблеми розроблялися Л.В. Артемовою, В.В. Давидовим, Д.Ф. Ніколенком, Ф.І. Фрадкіною та інші.

Концептуальна основа зазначеної проблеми закладена в працях таких психологів, як Л.А. Венгер, М.В. Вовчик-Блакитна, С.І. Волощук, О.М. Дяченко, О.В. Запорожець, С.Л. Кисельова, С.Є. Кулачківська, І.А. Медведєва, М.М. Поддьяков, І.Г. Тітов.

Базові діагностичні методи виявлення особливостей творчої уяви запропоновані О.М. Дяченко, Дж. Гілфордом, О.Є. Кравцовою, В.Т. Кудрявцевим, Р.С. Нємовим, Е.П. Торенсом, Г.К. Уразалієвою, Т.В. Чередніковою тощо. В цілому, зазначеним науковцями розроблено достатньо надійний, валідний психодіагностичницй інструментарій в аспекті вивчення творчої уяви дошкільників.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. В той же час, потребують додаткового опрацювання проблеми компонування зазначених методів, їх інтегрування та створення батареї методів психодіагностики творчої уяви дошкільників зі співпорівнюваними стандартами обрахування, результати яких можливі для використання при формуванні комплексної програми з активізації творчої уяви старших дошкільників.

Метою статті є аналіз організаційних, методологічних та методичних умов проведення психологічного експерименту, узагальнення напрацьованого методичного забезпечення в аспекті діагностування творчої уяви старших дошкільників, створення на цих засадах оптимального комплексу зазначених методів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Організаційні аспекти проведення подібних досліджень базуються на висновках досліджень Міжнародної комісії з питань освіти для ХХІ століття (1993 р.), було зазначено, що завдання освіти полягає в можливості усім без винятку проявити свої таланти та творчий потенціал. Тому, одним із першочергових завдань педагогіки та психології є розвиток творчості дитини, починаючи з дошкільного віку та переосмислення змісту діяльності всіх соціальних інститутів, які сприяють формуванню та розвитку конкурентноспроможної особистості, зокрема, починаючи із дошкільних навчальних закладів, у яких закладаються основи для розвитку творчого потенціалу і зокрема, розвитку творчої уяви, як її основи [8].

Плануючи, організовуючи та здійснюючи наше психологічне дослідження ми керувалися нормами чинного законодавства, і, в першу чергу, положеннями Конституції України, зокрема такими, які визначають найвищою соціальною цінністю людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку [1]. Зазначені конституційні норми конкретизовані в положеннях освітнього законодавства, зокрема базовому законі України «Про освіту» та спеціальному законі «Про дошкільну освіту».

В Законі України «Про освіту» говориться, що метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству, збагачення на цій основі інтелектуального, економічного, творчого, культурного потенціалу Українського народу, підвищення освітнього рівня громадян задля забезпечення сталого розвитку України та її європейського вибору [2].

В організаційному плані, здійснюючи підготовку до застосування психодіагностичних методик, відповідно до предмету нашого дослідження, крім Закону України «Про освіту», ми керувалися наступними положення Закону України «Про дошкільну освіту», в якому важливими для нас є наступні положення:

    принцип особистісно-орієнтований підхід до розвитку особистості дитини;

    вимога щодо формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

    необхідність постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи [3].

Сучасні пріоритети та цінності дошкільної освіти закладені в Базовому компоненті дошкільної освіти України, який ґрунтується на основних положеннях Міжнародної конвенції ООН про права дитини, Законах України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства» та інших нормативних актах стосовно дитинства.

З позиції теми нашого дослідження, для нас важливими є такі положення Державного стандарту дошкільної освіти України:

    визнання самоцінності дошкільного дитинства, його особливої ролі в розвитку особистості;

    створення сприятливих умов для формування особистісної зрілості дитини, її базових якостей;

    повага до дитини, врахування індивідуального особистого досвіду дошкільника;

    компетентнісний підхід до розвитку особистості, збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки дитини.

В методологічному плані при здійснені психологічного експериментального дослідження ми керувалися наступними вимогами, які визначені видатним психологом-експериментатором Робертом Готтсданкером та Р.С. Нємовим:

    достовірність висновків експерименту: як проміжних, так і узагальнюючих;

    валідність (реальність) експерименту;

    мінімізація мінливості побічних факторів і максимальне приведення їх до оптимальних показників. Для досягнення зазначеної вимоги всі експериментальні дослідження проводились в один і той же час, уникаючи першого і останнього днів тижня, і не здійснювалися після або перед заходами, які мають емоційне або фізичне навантаження (свята, творчі заходи, прогулянки, рухливі ігри, тощо);

    подолання «ефекту упередженості експериментатора». Першим, хто зайнявся проблемою упереджень експериментатора, був Роберт Розенталь (Robert Rosenthal, 1976). Вчений виділяє групу артефактів, обумовлених такими властивостями дослідника: вплив експериментатора на поведінку випробуваного (кінетичні сигнали, зміна тону мови тощо); н

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 > >>