Деякі аспекти навчання іноземного усного мовлення

Постановка проблеми. Зростання значення іноземних мов у житті суспільства і кожної людини, наявність багатомовного й полікультурного середовища в усіх

Деякі аспекти навчання іноземного усного мовлення

Статья

Педагогика

Другие статьи по предмету

Педагогика

Сдать работу со 100% гаранией

Тернопільський національний економічний університет

Деякі аспекти навчання іноземного усного мовлення

Штохман Л.М.

Анотація

навчання іноземний мова усний

У статті розглядається питання навчання іноземних мов, зокрема усного мовлення. Аналізуються деякі аспекти навчання за комунікативною методикою, що полягає у використанні реальних ситуацій із життя, які спонукають до спілкування, описані в працях західних науковців та практиків. Досліджується поняття «прогалин» у спілкуванні та способи їх заповнення. Описуються деякі труднощі, з якими стикається вчитель, навчаючи усного мовлення. Приділяється увага практичним питанням ефективного моніторингу і контролю за мовленням.

Ключові слова: навчання, мовлення, заняття, спілкування, завдання.

Аннотация

В статье рассмаривается вопрос обучения иностранному языку, устной речи в частности. Анализируются некоторые аспекты обучения по коммуникативной методике, которая заключается в задействовании реальных ситуаций, побуждающих к общению, описанных в работах западных ученых и практиков. Исследуется понятие «пробелов» в общении и способы их заполнения. Описываются некоторые трудности, с которыми сталкивается учитель, обучая устной речи. Уделяется внимание практическим вопросам эффективного мониторинга и контроля над речью.

Ключевые слова: обучение, речь, занятие, общение, задание.

Summary

The article deals with the issue of teaching a foreign language, speaking in particular. Analyzed are some aspects of communicative language teaching that makes use of real-life situations necessitating communication which is considered in western experts’ and practitioners’ works. This article looks at how the notion of a gap between speakers can be used to provide a reason for communication. Finding ways to create gaps between students, gaps which need closing, creates speaking opportunities and prompts the creation of new activities. Described are some problems teachers have with monitoring and some possible solutions and also the practicalities of developing an effective procedure for monitoring.

Keywords: teaching, speaking, class, communication, task.

Постановка проблеми. Зростання значення іноземних мов у житті суспільства і кожної людини, наявність багатомовного й полікультурного середовища в усіх європейських країнах вимагає розширення індивідуального мовного досвіду особистості. Сприйняття іноземної мови як засобу міжнародного спілкування стимулює пошук нових підходів в організації процесу навчання іноземних мов.

Потенційний ринок робочих місць зростає із великою швидкістю, а школи, коледжі, університети пропонують освітні послуги із викладання іноземних мов не лише для студентів, але й для спеціалістів, які відчувають високу мотивацію та бажання здобути необхідні, чи доповнити вже здобуті знання для покращення комунікативних навичок з метою просування у кар’єрі. У сучасній світовій економіці необхідними є не лише навички вільного читання, письма, говоріння — ті, хто вивчають мову, хочуть спілкуватись так, щоб їх рівень визнали та оцінили співрозмовники — партнери із багатьох країн.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Домінуючим умінням, на розвиток якого спрямовані всі зусилля у навчанні мови, є говоріння. Воно вважається способом реалізації за допомогою мови комунікативного наміру, тому процес навчання розглядається як комунікативно спрямований процес включення у взаємодію зі світом (Є.І. Пасов) [2]. Відповідно до дидактичної теорії, у руслі якої здійснюється процес навчання, визначаються особливості підготовки і проведення навчального заняття. Досить докладно описана їхня специфіка в пояснювально-ілюстративному і проблемному навчанні (І.Я. Лернер, А.М. Матюшкін, М.І. Махмутов, І.М. Черг та ін.) [1; 3; 4]. Його суть полягає у виході за межі сучасного світогляду, інтегруванні традиційного і нетрадиційного знання, у пошуку нестандартних шляхів вирішення професійних задач, посиленні суб’єктивної поведінки студента (Сисоєва С.О., Рибалка В.В., Піхота О.М.) [3; 5; 6].

Мовленнєва функціональна система, яка забезпечує комунікацію, тобто спілкування, має складний, системний характер і включає в себе цілий ряд ланок: мотив, задум, внутрішню програму і т. д. Ще однією умовою комунікативності є наявність чи відсутність у тих, хто навчається, мотиву для здійснення мовленнєвої діяльності іноземною мовою [1; 4; 6]. Це положення є головним при визначенні комунікативності. Важливою умовою ефективності діяльності, за визначенням багатьох науковців, є наявність і мотиву, і предмету діяльності, їх тотожність [1; 4; 5].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. У вивченні іноземної мови майже всі методи вимагають багатогодинних тренувань як у присутності вчителя, так і самостійних за допомогою технічних засобів навчання. Інтенсивність за часом, використання технічних засобів навчання, багаторазовість повторення матеріалу дозволяють досить швидко досягти певного рівня розвитку вмінь, особливо умінь говоріння. Та часи непомірних захоплень з приводу «лабораторій усного мовлення давно пройшли. Критики цих методів підкреслюють неможливість поглибленого проникнення в структури мови подібним способом: технологія лабораторії усного мовлення дозволяє засвоїти досить обмежений, а отже, одноманітний набір вправ, метою яких є, в основному, відтворення (а не продукція) знайомих мовних структур [3]. Крім того, мішенню для критики часто стають тексти підручників, що створених на основі обох методів. Як правило, це діалоги, покликані продемонструвати, як кажуть носії мови «в житті». Проте, ці спеціально придумані, так звані синтетичні тексти, лише віддалено нагадують розмови реальних носіїв [там само].

Вирішенням такої ситуації стало використання методичної концепції навчання іноземним мовам, яка своєю основою має комунікативний підхід до професійно орієнтованого навчання. що полягає у використанні реальних ситуацій із життя, які спонукають до спілкування. Тобто, якщо студентів до спілкування спонукає реальна потреба чи мотивація, це дозволяє стверджувати, що вони навчаться використовувати мову ефективніше.

Формулювання цілей статті. З огляду на вищевказане метою нашої статті є розгляд питання навчання іноземної мови, зокрема усного мовлення та низки чинників, що мають вплив на його ефективність, описаних у працях західних науковців та методистів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Саме об’єктивна дійсність виступає тією основою, яка викликає потребу у спілкуванні. Мотивація до висловлювання виникає при умові, якщо в того, хто вивчає мову, є потреба висловити свою думку. Як твердить експерт у сфері навчання мови Gareth Rees, систематичне і навмисне створення проблемних ситуацій сприяє виникненню мотиву і потреб висловлювання, висунення гіпотез, припущень, активізації розумової діяльності [10].

Вона досліджує поняття GAP між співрозмовниками як мотиву для комунікації. Пошук способів для створення таких прогалин, які потребують заповнення, створює можливості для спілкування і спонукає до нових видів діяльності. У цьому контексті це — різниця в поінформованості, що широко застосовується в комунікативному підході. А володіє інформацією, В потрібно її дізнатись, для чого необхідно задати кілька запитань.

В інших випадках це — різниця в досвіді. Студенти починають навчання одразу на різних рівнях володіння мовою, знань тощо. Дізнатись про ставлення, позицію щодо того чи іншого факту чи явища так само означає заповнити прогалину між співрозмовниками. Широке використання вправ, які стосуються особистісної інформації, у підручниках з вивчення мов є яскравим свідченням цінності такого прийому. Метою вчителя є збільшити час говоріння на занятті. Саме така діяльність, на думку Gareth Rees, є найефективнішою в умовах групи.

З її досвіду, хороші результати дають такі приклади практичного застосування заповнення прогалин:

    При перевірці завдання вчитель може оголосити правильні відповіді, після чого працювати із питаннями щодо них.

    Повідомити частину відповідей половині студентів, іншу — іншій частині, щоб вони самостійно дізнавались про результати, спілкуючись.

    Прийом «заповнення прогалин» використовується у завданні перевірки відповідей в парах, коли один не знає про результати іншого.

    Питання із застосуванням вивченої лексики чи такі, що вимагатимуть нових слів у відповіді.

Використання прийому заповнення інформаційних чи прогалин досвіду, на думку Gareth Rees, є хорошим способом введення в тему. Наприклад у темі «Зайнятість» студенти можуть розповісти про професії членів родини чи прорангувати професії за певними критеріями. Така діяльність зазвичай не вимагає багато матеріалів і не займає багато часу. Як вважає Gareth Rees, вона є стимулом до обдумування продуктивної практики говоріння і спрямована на створення можливостей для змістовного спілкування та може збільшити кількість учасників, що беруть у ньому участь протягом заняття [там само]. Не менш важливим у цих умовах є зворотний зв’язок, виправлення та оцінювання мовлення студентів — те, що вони чекають отримати від вчителя.

Досвідчений вчитель-практик Barney Griffiths у своєму дослідженні так само приділяє увагу говорінню у навчанні іноземної мови. Він наголошує на тому, що природнього спілкування в умовах навчання таки бракує. Зазвичай комунікативні завдання, за виконанням яких студенти проводять багато часу, базуються лише на підручнику, і не приймається до уваги той факт, що така діяльність може виконуватись з підручником самостійно, в позанавчальний час. Він наголошує, що хороший вчитель мови — це той, хто може створити умови для природнього спілкування мовою, що вивчається, і допомогти, коли студенти хочуть висловити те, що потрібно їм, що і вдосконалить їхню англійську [7].

Окрему увагу Griffiths приді

Лучшие

Похожие работы

1 2 >