Київський національний університет культури і мистецтв
ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ РАЦІОНАЛЬНОЇ ПОСТАНОВКИ МУНДШТУКА ТА АМБУШУРА ПРИ ГРІ НА ТРОМБОНІ
Марценюк Г.П.
Постановка проблеми. В сучасному музично-виконавському духовому мистецтві постійно підвищуються вимоги щодо оволодіння професійною майстерністю музиканта. У цьому зв’язку в особливо складних умовах знаходиться виконавство на мідних духових інструментах, зокрема на тромбоні, з його музично-акустичними особливостями звукотворчого процесу. Це зумовлює необхідність проведення наукових досліджень різних компонентів виконавства на тромбоні, пошуку найбільш раціональних способів оволодіння навичками гри.
Однією з найважливіших складових раціональної постановки при грі на тромбоні є найбільш зручне розміщення мундштука на губах та раціональна постановка амбушура виконавця. Дана стаття присвячена вивченню цієї проблеми у контексті загального українського духового мистецтва. Робота виконана за планом НДР Київського Національного університету культури і мистецтв.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання аналізу проблем формування раціональної постановки мундштука та вірного амбушура при грі на духових інструментах знайшли відображення у методичних працях педагогів та виконавців як ХІХ ст. (Ж. Арбан, В. Вурм, Ф Тюрнер, П. Волков), так і педагогів ХХ ст. (Є. Рейхе, В. Блажевич, М. Табаков, Г. Орвід, Ю. Усов, Т. Докшицер, В. Венгловський, В. Сумеркін) а також вітчизняних (І. Кобець, М. Едельман, С. Горовой, та інші).
Ці роботи стали важливим етапом у розвитку гри на духових інструментах, проте швидкий розвиток духового виконавства та завдання,що стають перед сучасними виконавцями, вимагають вирішення нових, більш складних завдань, практичного переосмислення раніше набутих знань.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Одним з новітніх досліджень з означеної проблеми є робота українського вченого В. Апатського «Основи теорії і методики духового музично-виконавського мистецтва» та навчально-методичний посібник «Теорія і методика постановки виконавського апарату трубача» (І. Гишка, О. Горман), де авторами висвітлено питання формування постановки мундштука та амбушура, враховуючи специфіку гри на трубі та різних дерев’яних духових інструментах. У працях В. Посвалюка, О. Степурка, Г. Марценюка а також зарубіжних авторів — Д. Уіка, Є. Кляйнхаммера, Ф. Фаркаша, А. Лафоса та інших — надано багато рекомендацій та порад з означених питань.
Проте, поза межами розгляду залишаються ще багато невирішених питань (враховуючи специфіку виконавства на тромбоні), які й до сьогодні є актуальними. Відтак, вважаємо необхідним висвітлити й окреслити проблеми цього дослідження, оскільки існує науковий запит на системне осмислення проблем теорії і практики гри на мідних духових інструментах в контексті загального розвитку вітчизняного духового мистецтва.
Головною метою цієї роботи є: спроба виявити на основі накопиченого педагогічного й виконавського досвіду найбільш раціональну постановку мундштука на губах при грі на тромбоні; визначити для виконавців прогресивні методи формування амбушура у вітчизняній практиці виконавців на тромбоні; сформувати методичні й практичні поради щодо методики і постановки мундштука і амбушура, використовуючи рекомендації зарубіжних та вітчизняних методик; дати основну, ніби то «академічну модель» постановки амбушура; визначити проблеми притискання мундштука до губ і оптимального ступеню напруження їх в процесі гри; надати рекомендації щодо запобігання пересиханню слизової оболонки губ тощо.
Виклад основного матеріалу
Однією з найважливіших складових раціональної постановки при грі на тромбоні є найбільш зручне розміщення мундштука на губах. Слід ще раз підкреслити, що постановка губного апарату (амбушюра), постановка мундштука, а також постановка вірного виконавського дихання є необхідною передумовою для забезпечення успіху навчання гри на тромбоні. Перш ніж розглядати означені питання, доречно визначитися з технічними характеристиками предмета дослідження — мундштуком.
З практики відомо, що значний вплив на інтонацію, тембр, забарвлення звуків різних регістрів, якість й легкість звуковидобування, витримку губ тощо складають розміри, форма й конфігурація мундштука. В ідеальному варіанті він має задовольняти таким показникам: створювати багатий, повний, добре сфокусований чистий тон, надавати можливості для здійснення різноманітних атак звука й плавного переходу від одного звука до іншого; дозволяти отримувати як нижні звуки гарної якості, так і звуки верхнього регістра; забезпечувати точність висоти тону і, в той же час, не закріпощати амбушур музиканта. Хоча, як показує практика, досягти виконання таких вимог у повному обсязі доки що неможливе.
Як показали останні дослідження (І. Якустиді, С. Горовой), розміри мундштука мають суттєвий вплив на строй інструмента, й «відносна зміна строю, що визначається впливом мундштука, дорівнює відношенню еквівалентної довжини мундштука до загальної довжини каналу» [1, 4].
Проте, мундштук є не тільки складовою частиною інструмента, але, одночасно, і джерелом звука, тому що без опори на поверхню ободка губи не в змозі вібрувати. Крім того, внутрішня форма й розміри мундштука складають суттєвий вплив на легкість звуковидобування. Цим й пояснюється необхідність ретельного добору мундштука, бо фізіологічна побудова губ музиканта у кожному випадку індивідуальна, тому поняття «зручно» у значній мірі залежить від того, наскільки мундштук співпадає з фізіологічними особливостями губ виконавця.
Тому слід підкреслити важливе значення діаметру, глибини й форми чашки мундштука, що обумовлює, перш за все, яка «маса губ» задіяна в процесі звуковидобування. Об’єм, глибина й форма чашки мундштука впливає на інтонацію — чим більший об’єм, тим нижчий строй. На тембр звука також впливає величина радіусу переходу від чашки до устя мундштука. мундштук амбушур тромбоніст гра звук
Таким чином, ми визначили деякі фактори, що впливають на точність строю й настроювання інструмента. Разом з тим, інтонаційна чистота при грі на духових інструментах в значній мірі залежить від самого виконавця, і головне значення в процесі інтонування мають губи музиканта або його «амбушур», що буде розглянуто у дальшому матеріалі.
З приводу постановки і розміщення мундштука на губах існують вкрай протилежні думки і розбіжності як у педагогів, так і у виконавців на мідних духових інструментах. Більшість педагогів одностайно вважають, що мундштук трубача, валторніста, або тромбоніста має розташовуватися точно по центру губ, однак відносно питання, на якій губі — нижній або верхній — розміщується більша частина губ у виконавців, думки розходяться. Деякі з них рекомендують розміщати мундштук рівномірно на обидві губи, інші вважають, що найкраще положення це таке, при якому одна третина чашки знаходиться на одній губі, а дві третини — на іншій. Професор В. Блажевич у своїй «Школі гри на цуг-тромбоні» пише: «Більша частина мундштука — приблизно три п’ятих, тримається на верхній губі, а на нижній залишається дві п’ятих мундштука» [2, 4].
Відомий французький корнетист — віртуоз, автор знаменитої «Повної школи для корнета-пістона і саксофона» Жан-Батіст Арбан писав: «Мундштук має розміщуватися посередині рота так, щоб дві третини його були на нижній губі, і одна третина — верхній; таке, принаймні, положення, яким я звик користуватися, і вважаю його найкращим» [3, 7].
Професор С. Петербурзької консерваторії В. Венгловський у роботі «Основи раціональної постановки при грі на тромбоні» радить: «...за рідким виключенням, що викликане індивідуальними особливостями амбушура окремих виконавців, мундштук прикладається до губ приблизно у розрахунку дві третини на верхню губу і одна третина — на нижню» [4, с. 58].
Зарубіжні педагоги, зокрема професор Паризької консерваторії А. Лафос, англієць Д. Уік, американець Е. Кляйнхаммер вважають, що за умови відносно нормальних зубів і губ мундштук має розміщатися у співвідношенні: дві третини його чашки верхній губі і одна третина — на нижній.
Професор Б. Манжори у методичній роботі вказує: «Найчастіше мундштук дещо піднімається догори і більше спирається на верхню губу. (на 3/5 або, навіть, 2/3 знаходиться на верхній губі.). Можливі також відхилення від центру рота вправо або вліво, а іноді зміщення на нижню губу. Зрештою, все залежить від будови губ» [5, с. 28].
Таким чином, проаналізувавши рекомендації відомих музикантів і педагогів можна дійти висновку, що їх об’єднує загальний підхід щодо вірного положення мундштука на губах. В той же час, в методичній літературі зустрічається багато рекомендацій щодо цього питання. Всі вони базуються на багаторічному досвіді конкретних педагогів і виконавців, і всі мають право на існування, оскільки кожній конкретній людині притаманні індивідуальні характерні риси побудови губ, зубів, язика, м’язів обличчя тощо.
На думку автора, значний вплив на формування амбушюра і постановку мундштука складає форма прикусу виконавця. Сучасна стоматологія вирізняє чотири форми прикусу: ортогнатичний, прогенічний, біопрогнастичний і прямий.
Фізіологічні особливості видів прикусу
Ортогнатичний прикус характеризується тим, що фронтальні зуби верхньої щелепи перекривають однойменні зуби нижньої щелепи, і у цьому випадку вони мають певний нахил уперед відносно неї;
Прогенічний прикус характеризується тим, що фронтальні зуби нижньої щелепи перекривають зуби верхньої щелепи, при цьому фронтальні зуби щелеп розміщені дещо спереду відносно самої щелепи;
Біопрогнатичний прикус характеризується ножицеподібним співвідношенням різців і фронтальних зубів обох щелеп;
Прямий прикус — це коли зуби обох щелеп розміщені вертикально відпов
