Національна музична академія України імені П.І. Чайковського
Особливості музичної інтерпретації канонічного тексту в останньому духовному концерті Артемія Веделя
Гусарчук Т.В.
Анотація
Досліджено драматургічні особливості духовного концерту «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах» Артемія Веделя. Цьому творові належить особливе місце у спадщині композитора як останньому з відомих нам опусів, який було створеного у листопаді 1798 року, незадовго до подій, що призвели до арешту та довічного ув’язнення митця. В аналізі концерту застосовано герменевтичний підхід. Розглянуто різні тлумачення псалма 119-го та виходячи з його музичної інтерпретації зроблено висновки щодо концепції циклу. Враховуючи обставини, в яких він створювався, та уявлення про особистість композитора, можна стверджувати, що згаданий твір, гостро актуалізуючи морально-етичну проблематику, має автобіографічний підтекст. Своєї черги, це поглиблює наше розуміння того, як позиціонував себе А. Ведель в реаліях його епохи, і, відповідно, наближує до розкриття таємниць його біографії.
Ключові слова: духовний концерт, псалом, взаємодія слова і музики, творча спадщина Артемія Веделя, українське хорове мистецтво, драматургія твору.
Гусарчук Т.В. Особенности музыкальной интерпретации канонического текста в последнем духовном концерте Артемия Веделя
Исследованы драматургические особенности духовного концерта «Ко Господу, внегда скорбети ми, воззвах» Артемия Веделя. Этому произведению принадлежит особое место в наследии композитора как последнему из известных нам опусов, который был создан в ноябре 1798 года, незадолго до ареста и пожизненного заключения А. Веделя. В анализе концерта применен герменевтический подход. Рассмотрены различные толкования псалма 119-го и на основании его музыкальной интерпретации сделаны выводы относительно концепции цикла. Учитывая обстоятельства, при которых он создавался, и представления о личности композитора, можно утверждать, что данное произведение, остро актуализируя морально-этическую проблематику, имеет автобиографический подтекст. В свою очередь, это углубляет наше понимание того, как позиционировал себя А. Ведель в реалиях его епохи, и, соответственно, приближает нас к раскрытию тайн его биографии.
Ключевые слова: духовный концерт, псалом, взаимодействие слова и музыки, творческое наследие Артемия Веделя, украинское хоровое искусство, драматургия произведения.
Husarchuk T.V. peculiarities of musical interpretation of sacred text in the last spiritual concerto by Artemiy Vedel
Author has revealed dramaturgical peculiarities of the spiritual concerto To the Lord, in sorrow, praying by Artemiy Vedel. This work has a special place in the heritage of the composer as the last known composition? That was created in November 1798, shortly before the mysterious events that resulted into arrest and life imprisonment of the artist. The hermeneutic approach has been used for analysis of the concerto. Different interpretations of the psalm 119-th have been considered, and based on his musical interpretations, conclusions have been drawn regarding the concept of the cycle. Having taken into consideration the circumstances in which it had been created and the perception of the personality of the composer, we may assume, that the mentioned composition, sharply updating the moral and ethical issues, has an autobiographical context. In this respect, it deepens our understanding of how A. Vedel positioned himself in the realities of his epoch, and, accordingly, brings to the disclosure of the secrets of his biografhy.
Keywords: spiritual concerto, psalm, interaction of the word and music, Artemiy Vedel’s creative heritage, Ukrainian choral art, dramaturgy of the work.
Постановка проблеми у загальному плані
«Золота доба» української хорової музики другої половини XVIII століття постійно привертає увагу як науковців, так і виконавців, адже створені композиторами Максимом Березовським, Дмитром Бортнянським, Артемієм Веделем, Степаном Дегтярьовим шедеври є класикою вітчизняного музичного мистецтва, безцінною духовною спадщиною, на яку орієнтуються наступні покоління композиторів та хорових диригентів. Найвищі художні досягнення тієї епохи пов’язані з духовним концертом, тож саме він перебуває у центрі уваги дослідників, надаючи благодатний матеріал для вивчення стильових процесів, зокрема і становлення індивідуальних стилів. З огляду цієї проблеми надзвичайно цікавим об’єктом дослідження є творчість Артемія Веделя (1767-1808), у якій спостерігається і найяскравіший вияв національної характерності. Вінцем його творчості стали два останні духовні концерти — «Боже, законопреступниці восташа на мя» та «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах», створення яких хронологічно співпало з народженням нової української літератури — виходом перших глав «Енеїди» І. Котляревського. Отже, йдеться про 1798 рік — злам епох, завершення надзвичайно драматичного періоду в історії України, завершення доби класицизму, який в національному мистецтві тісно взаємодіяв з бароковими та новими передромантичними тенденціями. Тож згадані твори цікаві для нас не лише як високохудожні зразки жанру, а й як документи епохи, в яких знайшли віддзеркалення драматичні колізії часу, напружені духовні пошуки.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких розпочато вирішення зазначеної проблематики. Значний масив духовних концертів написано на тексти псалмів, тож проблема художнього змісту зразків цього жанру зазвичай розглядається у зв’язку з інтерпретацією псалмових сюжетів. Серед праць, у яких автори торкаються цієї проблеми, — дослідження І. Соневицького [20, с. 154], Н. Герасимової-Персидської [7], Л. Гервер [8], О. Шуміліної [30], Є. Ігнатенко [16, 17], І. Тилика [21-27], Н. Ананьєвої [1; 2], С. Літвінової [18], Т. Гусарчук [9-15].
Відзначення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячено статтю. В окремих працях було зроблено спробу поглянути на музичну драматургію духовних концертів А. Веделя крізь призму його духовного й мистецького світу. З таких позицій розглядалися концепції двох концертів «На ріках Вавилонських» ля мінор і до мінор [12, с. 45-46], та концерт «Боже, приідоша язиці в достояніє Твоє» у статті, присвяченій виявленню підтекстів суспільно-історичного змісту [12, с. 47], а також концерт «Блажен разуміваяй на нища і убога» [14]. Концерт «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах» не розглядався подібним чином, оскільки в його змісті не було помічено таких аналогій до сучасних композитору історичних обставин, як у попередніх концертах. Відзначено було лише, що у першій частині твору «окрім типових для концертів композитора лірико-драматичних висловлювань з’являється звинувачувальний пафос, <...> на початку фіналу непримиримий конфлікт добра і зла, мира і війни» [12, с. 48].
У висновках до згаданої статті стосовно цього концерту висунуто таку гіпотезу: «Як видається, в останньому концерті з автографа «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах» лірико-драматичний характер, загалом пануючий у творах А. Веделя, переростає у героїко-драматичний. Тут уже переважає не молитовний стан, а пристрасна розповідь про конфлікт, тож цей концерт може бути трактований як не менш автобіографічний, ніж попередній концерт з автографа — «Боже, законопреступниці восташа на мя» [12, с. 49]. Отже, йшлося про морально-етичний аспект змісту загальнолюдського характеру, а також про можливу аналогію до подій, що стосувалися безпосередньо самого автора. Для того, щоб підтвердити або спростувати це твердження, засноване на емпіричному сприйнятті, необхідно докладно розглянути драматургію концерту у зв’язку із утіленням канонічного тексту та з урахуванням тієї інформації, якою ми володіємо стосовно біографії та особистісного портрету митця.
Мета статті — розглянути особливості музичної інтерпретації тексту 119-го псалма в духовному концерті Артемія Веделя «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах» і за допомогою цього виявити особистісні детермінанти концепції твору.
Виклад основного матеріалу дослідження
Концерт «Ко Господу, внегда скорбіти мі, воззвах» (No12 в унікальній автографічній партитурі композитора) було створено у листопаді 1798 року, одразу після концерту «Боже, законопреступниці восташа на мя» (No11). З-поміж інших творів А. Веделя ці концерти вирізняються масштабністю, «фресковістю», складністю внутрішньої побудови частин, надзвичайно інтенсивною поліфонізацію, загостренням контрастів на різних композиційних рівнях. При цьому обидва концерти відзначаються цілеспрямованістю загального драматургічного плану і є значною мірою подібними між собою. Обидва написані в до мінорі — найчастіше вживаній тональності у творчості композитора.
Дослідження драматургії духовних концертів Артемія Веделя пов’язаний з аналізом текстів псалмів, які, своєю чергою, потребують роз’яснення. Особливо складними є ті випадки, коли у працях відомих екзегетів певні фрагменти текстів отримують різні тлумачення, адже тоді потрібно на підставі аналізу музики робити висновки щодо використання композитором того чи того тлумачення, інакше кажучи, намагатися зрозуміти, що саме хотів сказати композитор. У ряді випадків ми також будемо спостерігати в музичній концепції твору розширення змісту, безпосередньо закладеного у псалмовому тексті. Таким чином, перед нами будуть поставати завдання, вирішення яких передбачає застосування герменевтичного методу, а точніше, герменевтичного підходу, елементів герменевтики, адже остання, за визначенням Ганса-Георга Гадамера, не є окремим методом або навіть набором методів: «універсальна претензія герменевтики п
