Музичне мистецтво естради: до проблеми формування

Музичне мистецтво естради є важливою частиною сучасної культури. Різноманітність стильових напрямків, інтерес публіки, значна економічна доцільність цього напрямку зумовлюють

Музичне мистецтво естради: до проблеми формування

Статья

Разное

Другие статьи по предмету

Разное

Сдать работу со 100% гаранией
тадорн, Бертран де Борн, Рамбаут де Вакейрас, Пейре Відаль, Фольке Марсельський, Гіраут де Борнейль, Госельм Феді та Гіраут Рік’єр. Якщо ж звернутись до труверів, то можна навести ряд імен, хоча значна увага має бути приділена постаті Адама де ла Аля, чиї твори не лише були широко відомі серед його сучасників, але й у значній кількості дійшли до наших днів.

Сучасні дослідники А. Попова та Г. Гаценко, окреслюючи специфіку формування французької естрадної музики, влучно відмічають, що творчість французьких шансоньє зчинила неабиякий вплив на розвиток естрадного мистецтва, здійснюючи прорив у мистецькій практиці, причому можна виділити декілька своєрідних «проривів», які супроводжували цей процес. «В музичній культурі Франції на межі XVIII — XIX століть революційний підйом народу викликав розвиток мистецтва шансоньє, які відгукувалися в своїх піснях на злободенні події. Їх другий «ренесанс» відбувається в культурі XX ст., який привніс розгалужену та багатоманітну естрадну музику» [5, с. 30].

Загалом, розмірковуючи про витоки сучасної естрадної музики, не можна не згадати XIX століття. Адже саме доба романтизму постає тим періодом, коли відбувається остаточна кристалізація підґрунтя, на якому розквітає естрадна музика у XX столітті: «Безпосереднє підґрунтя до розвитку музики більш «легкої» та розважальної закладається в добу романтизму, в якій великий вплив на формування професійної музичної творчості відігравала культура міста. Саме в цей час театри легкого жанру, розважальна концертна естрада, сентиментальні міщанські романси заповнили собою художнє життя Європи» [5, с. 30].

Які ж чинники зумовлюють зміни у музичному мистецтві? Насамперед, це формування такого жанру, як масова пісня. За часів Французької буржуазної революції в умовах консолідації народних мас на перший план виходить пісенний жанр, який починає відповідати запитам широкого загалу. Саме пісня сприяє духовному згуртуванню мас та виступає в якості рушія ідеологічного ґатунку. Натомість, за часів романтизму, коли виникає інтерес до фольклору, здійснюється звернення до простих жанрів, достатньо легких для сприйняття, відбувається надзвичайне поширення програмної музики, що поступово сприяють зміненню культурного обличчя доби. Саме в цей період виникає чимало виконавців, чия концертна та гастрольна діяльність формують передумови для зародження естрадного напрямку. Проте в жодному випадку цей період не може зрівнятися з тим впливом, яке чинить естрадна музика на розвиток суспільної свідомості в умовах сьогодення. Причому досить важливе місце у її просуванні будуть відігравати не лише її музичні компоненти, а й, так би мовити, чинники більш вторинного ґатунку — як засоби масової інформації, сфера шоу-бізнесу та т. п.

Якщо казати про естрадну музику XX століття, то відзначимо надзвичайну різноманітність тих напрямків, які можна до неї віднести та її вплив на повсякдення. «Не можна не помітити, як збагатився її «жанровий фонд» порівняно з відносно недавнім минулим. Так, ніколи раніше міська музика демократичного спрямування, що розвивалася поза основного шляху музичного професіоналізму і ніби «закрита» ним, не визначала в такій мірі художній вигляд сучасності. Ніколи раніше в музичному житті Заходу легкий жанр не займав настільки «почесного» місця, як в наші дні» [3, с. 9].

О. Уварова відмічає, що розвиток естрадного мистецтва зумовлений таким чинником як збільшення міст та його населення. «Не випадково і у нас і на Заході стрімкий розвиток естрадного мистецтва пов’язаний з ростом міст. Населення Петербурга до початку століття перевалило за півтора мільйона, трохи відставала Москва. З розвитком залізниць зростало число приїжджих — гостей, котрі жадали долучитися до столичних розваг» [7, с. 7]. Так за рахунок цих соціокультурних чинників відбуваються зміни і у облаштуванні сфери музикування. Виникає ряд закладів, розрахованих на виступи виконавців, що працюють в достатньо різних жанрах — це можуть бути кафе-концерти, кабаре, кафешантани, ресторани з естрадними програмами, садово-паркова естрада, театри мініатюр.

Варто зазначити, що попри досить негативне ставлення з боку деяких дослідників до естрадного мистецтва, не можна не відмітити, що в ньому наявна здатність швидко долати відстань між глядачем та мистецьким твором і попри те, що в них досить часто наявні елементи дещо побутового рівня, вони можуть легко поєднуватися з більш високим художнім твором. Причому надзвичайно багато залежить від особистості виконавця, який здатний надати новий зміст твору та максимально наблизити його до публіки. «Більш того, в естрадному мистецтві, ймовірно, як ні в якому іншому, дистанція від «низького» до «високого» невелика та важко схоплюється. Поширені, улюблені широкою публікою стереотипи, «блоки» несподівано збагачуються, наповнюються новим змістом, набувають високу духовність завдяки особистості виконавця. Сильна індивідуальність переробляє матеріал, підпорядковує його своїй власній темі, одухотворяє і облагороджує власною радістю і болем. Так одна і та ж пісня, один і той же монолог в різному виконанні можуть набувати діаметрально протилежних якостей — в одному випадку дарувати відкриттями, в іншому — знижуватися до стереотипності, банальності» [7, с. 302].

Висновки з даного дослідження та подальші перспективи

Музичне мистецтво естради є значною частиною культури сьогодення. Процес його формування нерозривно пов’язаний з розвитком світського музикування. Соціокультурні чинники сприяли виникненню різних аспектів мистецької практики, вони зумовлювали появу певних жанрів, закладів культури, певної тематики. Головною ознакою музичного мистецтва естради є орієнтація на широкі слухацькі смаки, відповідність запитам суспільства, інтерес в тематиці до сфери почуттів, лірики, можливість викликати відповідну реакцію у аудиторії, балансування на межі «низького» та «високого».


Список літератури

    Азарова Л. Г. Формування жанру естрадної вокальної музики // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.stattionline.org.ua/pedagog/104/18004-formuvannya-zhanru-estradnoї-vokalnoї-muziki.html.

    Калмыкова С. Музыкальная эстетика в античной философии и раннем христианстве / С. Калмыкова // Универсум платоновской мысли: Неоплатонизм и христианство. Апологии Сократа. - СПб., 2001, - С. 42-50.

    Конен В. Третий пласт. Новые массовые жанры в музыке ХХ века / В. Конен. - М.: Музыка, 1994. - 160 с.

    Ливанова Т. История западноевропейской музыки до 1789 года: Учебник в 2 т. XVIII век / Т. Ливанова. - М., 1983. - Т. 1. - 696 с.

    Попова А. Б. Історичні передумови формування естрадної вокальної музики Франції / Попова А. Б., Га- ценко Г. С. // Сучасне вокальне мистецтво в Україні: кол. монографія / [ред.-упоряд. В. В. Сінельникова, А. Б. Попова]. - Київ: Ліра-К, 2017. - С. 22-30.

    Тормахова А.М. Філософія музики в контексті європейської музичної культури 19-20 ст.: Дис. ... канд. філософських наук. Спец. 09.00.08 - естетика / Тормахова А.М.; КНУТШ. - Киев, 2009. - 201 с.

    Уварова Е. Д. Эстрадный театр: Миниатюры, обозрения, мюзик-холлы (1917-1945) / Е.Д. Уварова. - М.: Искусство, 1983. - 320 с.

Хлопотова А.А., Юрчук В.В.

Киевский национальный университет культуры и искусств

Войченко О.Н.

Киевский университет культуры

МУЗЫКАЛЬНОЕ ИСКУССТВО ЭСТРАДЫ: К ПРОБЛЕМЕ ФОРМИРОВАНИЯ

Аннотация

В статье раскрыты основные этапы и предпосылки формирования музыкального искусства эстрады. Даже во времена древнего мира можно разделить музыку на ту, что апеллирует к рациональному и эмоциональному началам. Отмечено, что непосредственные истоки эстрадной музыки связаны с развитием искусства, ориентированного на эмоционально-аффективную сторону. В эпоху средневековья с появлением светского музыцирования и творчеством трубадуров, труверов и миннезингеров закладываются определенные признаки вокального творчества, которые будут впоследствии присущи и эстраде настоящего. Отмечено, что социокультурные факторы способствовали возникновению различных аспектов художественной практики - определенных жанров, учреждений культуры, тематики. Главным признаком музыкального искусства эстрады является ориентация на широкие слушательские вкусы, интерес к сфере чувств, лирики, возможность вызвать реакцию у аудитории, балансируя на грани «низкого» и «высокого».

Ключевые слова: музыкальное искусство, эстрада, песня, развлекательное начало.

Khlopotova A.A., Yurchuk V.V.

Kiev National University of Culture and Arts

Voichenko O.M.

Kiev University of Culture

MUSICAL VARIETY ART: TO THE PROBLEM OF FORMATION

Summary

The article reveals the main stages and preconditions for the formation of musical art of pop. Even in ancient times, music can be divided into one that appeals to rational and emotional beginnings. It is noted that the direct origins of pop music are related to the development of art oriented on the emotional and affective side. In the Middle Ages, with the advent of secular music and the creativity of troubadours, trumpeters and minnesingers, certain signs of vocal creativity are laid down, which will later be inherent in the stage of the present. It was emphasized that socio-cultural factors contributed to the emergence of various aspects of artistic practice - certain genres, cultural institutions, subjects. The main feature of the musical art of the stage is the orientation towards broad listening tastes, interest in the sphere of feelings, lyrics, the ability to trigger a reaction of the audience, balancing on the verge of «low» and «high». Keywords: musical art, pop, song, entertaining beginning.

Похожие работы

< 1 2