Музика зсередини

Життя доводить, що в складних умовах, в умовах, що постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка,

Музика зсередини

Статья

Разное

Другие статьи по предмету

Разное

Сдать работу со 100% гаранией
ті вібрації та відчуття, що називаються грумом [7].

    Ми підійшли до наступної складової музики. Динаміка — це поняття, пов’язане з відтінками гучності, звучання в музиці. Від дуже тихо (pp) до дуже голосно (FF). Динаміка є важливим виражальним засобом, здатним впливати на сприймання музики, викликати різні асоціації у слухачів. Музика, яка немає динаміки, не здатна довго утримувати увагу аудиторії. Якраз різна динаміка (від піано до форте) дає музиці життя, емоції, викликає інтерес та увагу у слухачів. А це означає, що відбувається зв'язок виконавця та аудиторії, обмін емоціями, енергетикою. Це підсилює ефект дії музики на усіх учасників даного процесу. Людська мова є живою завдяки динаміці та індивідуальною залежно від темпераменту, характеру, настрою, фізичного та духовного станів. В музиці динаміка має ту саму дію, тільки ще з більшою силою.

    Тон (тембр) — це забарвлення звуку. Кожна людина є індивідуальною. На Землі не знайти Вашого двійника, якщо Ви не маєте брата чи сестру-близнюка. В цьому полягає природна унікальність кожної особи. В музиці індивідуальність це те, що цінується найдужче. Тон (тембр) — одна з основних складових індивідуальності. Тембр дається виконавцю природою та фізіологічними даними, але ця якість розвивається і направляється в потрібне русло залежно від «смакових якостей» виконавця. «Хороший смак» — дуже цінна якість, яка дозволяє музиканту отримати цікавий звук, тембр, манеру. І це дуже сильні аргументи. Інколи кілька простих нот мають магічну силу завдяки цим якостям поняття хорошого звуку (тону) цінується серед музикантів і для цього вони купують дорогі інструменти, технічні прибори (сучасні інструменти потребують підсилення передачі звуку). Для цього існує дуже широкий вибір. Важливо розумітись на цьому і мати «хороший смак» [7].

    Ритм-темп. Ритм — це оформлення музики в часі. В музиці використовується таке поняття, як метро-ритм, має виражальні та можливості, які пов’язані з особливостями нашого організму та рушійними процессами в природі. художні Все, пов’язане з рухом (нашим власним чи природнім) може мати художнє відображення в метро- ритмі(наша ходьба, спів птахів, мова людини, хвилі моря...)Існують сильні та слабі долі метроритму, що утворюють різні розміри. Трактуватись мелодія може в простих розмірах (2/4, 3/4, 4/4) і буде мати різний колорит. Сьогодні в джазі популярні складні, змішані розміри (5/4, 7/4, 9/4, 11/8). Вони надають музиці особливе, незвичне звучання. Людська мова теж має свій метро-ритм, темп. Її можна оформити на нотному папері. Чиясь розповідь буде дуже мелодійною, красивою, в розмірі 3/4, 4/4, інша — напруженою, схвильованою, в розмірі 7/8, 9/8. А хтось розмовляє повільно, задумливо, в розмірі 2/2, 3/2. В ритмічному розвитку звуку важливе значення має темп, що вказує на точну тривалість звуків. Наприклад звучання одної четверті в темпі Andante дорівнюватиме 76 ударів за хвилину, а в темпі Allegro — 152 удари. З допомогою цих позначень передаються художні наміри композитора [7].

    Фразування. В людській мові є наголоси на певні слова та букви, крапки, коми, знаки оклику, запитання... Вони існують для того, аби легше та точніше висловлювати свою думку в розмові. Фразування в музиці — це ті самі крапки, коми, висловлення мовою музики відчуттів, переживань та ідей. Музичне фразування допомагає висловити тривогу короткими, рваними фразами; спокій — монотонними, одноплановими музичними лініями в малому нотному діапазоні; радість — скачко подібними квартовими та секстовими фразами. Фразування допомагає виробити індивідуальний стиль. Воно має дві складові: ритмічну та мелодичну.

Фраза залежить від ритмічного малюнку і зву- ковисотності нот, що відповідають цьому ритму. Вона може бути довгою, короткою чи середньою. Поєднання таких фраз дає різні поєднання в музиці. Первинною у фразі є ритмічна основа, зву- ковисотність додає забарвлення. Фразування в музиці працює за принципом людської мови, допомагає бути оригінальним та неповторним.

    Простір в музиці — це напевно сама проста і магічна річ. Якщо б не було пауз, ми не змогли б відділити одну ноту від іншої. В природі кожна річ відділяється від іншої простором. В музиці простір це те, за допомогою чого вона дихає, а значить живе. Дуже важливо, щоб простору в музиці було достатньо. Паузи дозволяють слухачеві почути, оцінити та зрозуміти значення зіграних нот. Лише дуже досвідчені музиканти володіють почуттям простору в музиці, майстерно використовуючи паузи створюють певний стан, малюють образи, творять картини. Ця, на перший погляд проста складова музики, має надзвичайно чарівну дію [7].

    Однією з найважливіших складових музики є слухання, вміння чути, відчувати. Усі вищезгадані складові втрачають свій зміст якщо музикант не володіє останньою — вмінням чути та розуміти ідею, забарвлення, настрій та суть музики чи партнерів, які стоять поряд. Вміння чути містить в собі такі поняття як толерантність, смак, інтелект, культура виконання та інші елементи музики. Вміння слухати і чути — це основна і найважливіша якість музиканта. Завдяки йому оволодівши техніками виконання, знаннями про гармонію, мелодію, стилі, музикант може стати справжнім професіоналом та розмовляти мовою музики цікаво, індивідуально та переконливо.

Отже, крім знань про ноти, мелодію, акорди та гармонію в музиці існують як мінімум ще 9 складових: артикуляція, техніка, відчуття, динаміка, тон, ритм, фразування, простір та слухання. Лише той виконавець, який володіє усіма вищевказаними поняттями, може створювати справжню музику, яка впливає на нас духовно та фізично, робить нас кращими. Лише та музика, яка містить в собі ці елементи, живе довго та надихає.

З середини XX століття об'єктом спеціального інтересу стала можливість музики зцілювати людину на фізіологічному чи психічному рівні. Свідчення про цілющі властивості музики в літературі численні, і найчастіше приписуються музиці В. А. Моцарта, проте в окремих працях йдеться і про лікування більш екзотичними музичними явищами, як наприклад дзвоном дзвонів чи навіть п'єси Джона Кейджа «4'33"» (твір американського композитора Джона Кейджа для вільного складу інструментів, який складається з трьох частин. Тривалість твору відповідає його назві: по частинах це, починаючи з першої, — 30 секунд, 2 хвилини 23 секунди і 1 хвилина 40 секунд, відповідно. Упродовж всього виконання твору учасники ансамблю не утворюють жодних звуків зі своїх інструментів [1, с. 103-104].

Стверджується, що музика здатна, напри клад, впливати на рецептори шкіри, активізувати функції нервової системи, зменшувати больовий поріг, регулювати виділення гормонів, що знижує стрес, впливати на серцевий ритм і пульс, підвищувати і знижувати кров'яний тиск, знижувати м'язову напругу і покращувати координацію рухів [6].

Інтегративна дисципліна, що вивчає цілющий вплив музики на здоров'я людини, а також сама практика отримала назву музикотерапії.

Засвоєння музичної культури та створення цієї категорії мовлення можливе лише за музичної активності індивідуума. Музична педагогіка виділяє три види творчої музичної діяльності, з яких складається інститут музичної культури — це діяльність композитора, виконавця і слухача. Мова музики передбачає всі ці види діяльності. «Емоційно естетичний зміст, що існує у свідомості композитора, знаходить своє висловлення мовою музики шляхом кодування в музичній мові» [3, с. 58].

Висновки з даного дослідження і перспективи

Отже, крім знань про ноти, мелодію, акорди та гармонію в музиці існують як мінімум ще 9 складових: артикуляція, техніка, відчуття, динаміка, тон, ритм, фразування, простір та слухання. Лише той виконавець, який володіє усіма вищевказаними поняттями, може створювати справжню музику, яка впливає на нас духовно та фізично, робить нас кращими. Лише та музика, яка містить в собі ці елементи, живе довго та надихає.


Список літератури

    Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л. Трофімова. - 5-те вид., стереотип. - К.: Либідь, 2005. - 560 с.

    Рудницька О.П. Формування музичного сприйняття в системі розвитку педагогічної культури майбутнього вчителя. Дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / О.П. Рудницька. - К., 1994. - 431 с.

    Словник музичної термінології / НАН України, Ін-т енциклопедичних дослідж. НАН України. - К.: Інститут енциклопедичних досліджень, 112 с.

    Холопова В.Н. Область бессознательного в восприятии музикального содержания - М., 2002. 23 с.

    Шабутін С., Хміль С., Шабутіна І. Зцілення музикою. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2008.

    Victor Wooten "Groove Workshop"(Video school) Hudson Music LLC 2008.

    Виконавське музиканство: Енциклопедичний довідник / Укл. М.А. Давидов. - Луцьк: Волинська обласна друкарня; К.: Національна музична академія України ім. П. Чайковського, 2010. - 399 с.

Похожие работы

< 1 2