Особливості розвитку невизнаної Республіки Абхазія

В статье исследуются особенности Республики Абхазия как непризнанного государства мира. Освещена история ее возникновения и функционирования. Раскрыто развитие государства

Особливості розвитку невизнаної Республіки Абхазія

Статья

Экономика

Другие статьи по предмету

Экономика

Сдать работу со 100% гаранией
зьких до них народностей (наприклад, убихів), які тепер тут не проживають [2, с. 186]. У минулому столітті в Абхазії сталися глибокі зміни, які зробили абхазців етнічною меншістю – 17,8% в 1989 р. За роки окремого від Грузії розвитку кількість абхазців на території невизнаної республіки знову зросла. Як свідчать переписи населення, у 2003 р. їх було вже 43,8%, а в 2011 р. – 50,71% [16, с. 4]. Тепер загальна кількість населення РА – 240 тис. осіб [11]. З точки зору абхазців, незалежність Республіки юридично базується на конституції 1994 р. і волевиявленні на референдумі 1999 р., коли більшість мешканців проголосували за незалежність від Грузії.

Розвиток демократії в Абхазії є неоднозначним. Як відомо, однією з визначальних ознак демократії є вибори, які відбуваються періодично і на яких мешканці можуть обирати представників від декількох політичних партій -конкурентів. З одного боку, електоральна демократія може бути лише зовнішнім атрибутом, за яким криються недемократичні процеси, а з іншого, чесні і справедливі вибори є серйозним кроком на шляху до побудови громадянського суспільства.

Вибори в РА відбувалися заангажовано упродовж довгого часу. Так, політик В. Ардзинба був єдиним кандидатом на всіх президентських виборах протягом 90-х років ХХ ст. У березні 2002 р. прихильники президента Владислава Ардзинби перемогли на парламентських виборах з переважною більшістю, оскільки дві опозиційні партії – Народна партія Абхазії і Рух відродження зняли своїх кандидатів на знак протесту проти маніпуляцій під час передвиборчої кампанії. Усі засоби масової інформації перебували під сильним контролем держави, проводили серед виборців проурядову пропаганду. Зміни в сфері демократичних перетворень почали відбуватися в 2004 р., коли В. Ардзинба не зміг взяти участь у виборах за станом здоров’я і на політичну арену вийшли нові політичні сили [14, с. 3]. Чинним президентом РА є Р. Хаджимба, що прийшов до влади як кандидат від опозиції в результаті виборів 2014 р.

Ознаки демократизації політичного режиму з’явилися в Абхазії протягом останніх декількох років. Згідно з результатами реалізації проекту "Свобода в світі 2018", опублікованого міжнародною неурядовою організацією "Фрідом хаус", Абхазія належить до частково вільних або частково демократичних держав. Її сукупна оцінка – 41 бал за шкалою, де 100 – найкращий результат демократії в країні, а 0 – найгірший. Показник, який визначає рівень політичних прав і громадянських свобод становить 4,5 з 7 балів (1 – найвищий рівень демократії, а 7 – найнижчий) [11]. Цікаво, що показники Абхазії суттєво вищі за показники Росії, але нижчі ніж Грузії.

Процес демократизації в Абхазії триває дотепер. В. Копечек, Т. Хоч і В. Баар вважають, що демократизація РА має низку взаємопов’язаних причин. Перша – тривале існування Абхазії як держави де-факто. Друга – критика громадянського суспільства і плюралізм політичного оточення. Після гомогенізації політичного суспільства, спричиненої війною 90-х років ХХ ст., на початку нового тисячоліття з’явилась нова можливість для плюралізації думок. На тлі збідніння багатьох жителів і очевидного збагачення політичної еліти, приховувати які у регіоні з невеликою площею і населенням неможливо, дедалі гучніше лунали голоси критики режиму. Роки відносної стабільності у ситуації "ні війни, ні миру" поглибили невдоволення жителів внутрішньою ситуацією і корупцією державних службовців. Третьою причиною була неспроможність абхазьких лідерів утримувати відносно авторитарну систему влади в дії, через нестійке економічне становище і міжнародну ізоляцію держави. Четвертою причиною стала політична еліта, яка прийшовши до влади 2004 р., під впливом обставин розпочала втілювати стратегію "демократизація заради визнання". Спочатку політична еліта вважала внутрішню демократизацію та лібералізацію продовженням боротьби за незалежність, однак згодом визнала процес демократизації передумовою міжнародного визнання незалежності Абхазії. За цією логікою абхазькі політики почали порівнювати в своїх офіційних заявах рівень демократії у їхній країні не з рівнем демократії в Грузії, а в Косово [14, с. 95]. Серед невизнаних політичних утворень є різні за ступенем демократії держави, однак багато політиків вважають, що лише ті утворення, які продемонстрували економічне процвітання і побудували демократичну державу, мають шанс стати міжнародно визнаними.

За досягнутим рівнем економічного розвитку РА належить до країн з перехідною економікою. Обсяг ВВП в Республіці, за оцінкою Управління державної статистики РА, 2015 р. становив 28569,2 млн рос. руб., а обсяг ВВП з розрахунку на одного жителя – 117,3 тис. руб. [5]. В урядовій програмі під назвою "25 кроків з розвитку економіки Республіки Абхазія до 2025 року", опублікованій 2016 р., зазначено, що економіка демонструє позитивну динаміку, однак загальні показники економічного розвитку перебувають на низькому рівні. Економічне відставання Республіки зумовлене комплексом взаємопов’язаних проблем. Серед них несприятливі базові умови (обмеженість внутрішнього ринку, позбавленість доступу на світовий фінансовий ринок, нерозвинена транспортна інфраструктура, доступність і брак кадрів); недостатньо розвинені інститути (вагома частка тіньового сектора в економіці, низький рівень доступності фінансування, неефективна система держуправління, низький рівень безпеки); повільний розвиток інфраструктури (обмеженість доступу до землі і нерухомості для іноземних інвесторів у зв’язку з ускладненими процедурами оформлення права власності на землю і нерухомість, низька якість електропостачання, транспортної інфраструктури) [3, с. 2].

РА має сприятливі для розвитку економіки географічне розташування, рельєф, кліматичні умови, запаси корисних копалин. Приблизно три четверті території Абхазії вкриті горами, а на абхазькому узбережжі Чорного моря приблизно 250 км пляжів. Відновлення Чорноморського узбережжя як курортної зони обіцяє великі вигоди для економіки Республіки. Інші сектори економіки, зокрема сільське господарство (виноробство, чаївництво, виробництво цитрусових) та енергетика (нафта на шельфі Чорного моря і гідроенергетика), завдяки чудовому клімату також володіють значним потенціалом для розвитку. Крім того, Абхазія має значні поклади кам’яного вугілля, торфу, мармуру, граніту і вапняку.

У вже згаданій програмі окреслені можливості і напрями економічного розвитку Абхазії, серед яких географічна близькість до великого російського ринку, що відкриває значні експортні перспективи, уможливлює інтеграцію РА в Чорноморський туристичний кластер і розвиток нових видів туризму, нарощування експорту і зниження імпорту продукції с/г і харчової промисловості та ін.; застосування сучасних методів регулювання, податкового і митного режимів; залучення абхазької діаспори в РФ і Туреччині, спроможної послужити джерелом додаткових інвестицій в економіку РА [3, с. 2].

Абхазія є маріонетковою державою Росії. Відтоді як РФ визнала незалежність Абхазії 2008 р. її роль як головного партнера і спонсора цієї дефакто держави суттєво зросла. Росія виступає не лише гарантом її безпеки, а й головним спонсором державного бюджету і пенсійної системи. Більше ніж 50% абхазького бюджету офіційно надходить у формі російської допомоги, в той час як значна частина решти надходжень – з інших потоків допомоги або від торгівлі з Росією [9, с. 8]. Зв’язки між Абхазією та Росією особливо зміцніли після того, як до влади прийшов В. Путін: прикордонний режим було лібералізовано і на початку 2000-х років російський уряд започаткував політику надання російських паспортів абхазцям. Приблизно 80% жителів Абхазії тепер мають російські паспорти [6, с. 3]. Росія є ключовим торговельним партнером Абхазії. У Республіці усвідомлюють ціну залежності регіону від російської допомоги. Приймаючи її від Росії в різних сферах, Абхазія водночас не бажає приєднання до неї. Тому абхазьке керівництво, з одного боку, зміцнює стратегічне партнерство своєї держави з Росією, схвалюючи усі ініційовані нею елементи інтеграційного процесу, а з іншого, – абхазькі лідери, окресливши чіткі межі інтеграції з Росією, надають перевагу отриманню повної незалежності.

Другим за обсягами торгівлі та інвестицій партнером РА є Туреччина. Протягом останніх років економічні та торговельні зв’язки між Туреччиною та Абхазією інтенсифікувалися: турецькі інвестиції зросли, а неофіційна торгівля щороку сягає вищих показників. Туристичний бізнес Туреччини має свої офіси в Абхазії, переміщення осіб зростає. Абхазька політична еліта намагається використати турецьку підтримку для забезпечення політичної міцності всередині Абхазії. Це, своєю чергою, призвело до розчарування Туреччиною в середовищі грузинської політичної еліти. Водночас Туреччина підтримує територіальну цілісність Грузії в рамках міжнародно визнаних кордонів [13, с. 56].

Абхазія провадить торгівлю морськими шляхами за допомогою турецьких суден, які йдуть з турецьких портів Стамбула, Самсуна і Трабзона й офіційно прямують до Сочі. Після прибуття в Сочі або іноді змінюючи маршрут, судно прямує до Сухумі і повертається в турецькі порти з абхазькими експортними товарами. Туреччина експортує нафту, продовольчі товари, текстиль і будівельні матеріали, а імпортує вугілля і деревину. Більшість суден, які курсують між Абхазією і Туреччиною, є власністю турецьких громадян, але не плавають під турецькими прапорами. Ці судна регулярно вимикають свої прилади автоматичної ідентифікаційної системи прямуючи до Сухумі і назад, щоб грузинські правоохоронці не змогли їх розпізнати [13, с. 60]. Такі відносини є для невизнаних держав спорадичними, оскільки можуть викликати невдоволення з боку материнської держави – визнаного члена міжнародного співтовариства і сприяти охолодженню її зв’язків з акторами, які демонструють лояльність до невизнаної держави. Абхазія розуміє, що її шанси отримати широку міжнародну підтримку невисокі, але докладає зусиль, щоб здобути більшу підтримку у світі.

Оскільки Абхазія не отрима

Похожие работы

< 1 2 3 >