Творчість Дмитра Гнатюка: сторінками особистісного

Постановка проблеми. Наукова думка сьогодення стимулює до перманентного переосмислення сталих і вже канонізованих методів та механізмів вивчення творчої біографії

Творчість Дмитра Гнатюка: сторінками особистісного

Статья

Литература

Другие статьи по предмету

Литература

Сдать работу со 100% гаранией

Національна музична академія України імені П.І. Чайковського

Творчість Дмитра Гнатюка: сторінками особистісного

Бондарчук В.О.

Анотація

театральний культура оперний гнатюк

Обрана для дослідження тема, дає можливість зануритися у сферу митецького сходження на олімп світового визнання видатної особистості національної музично-театральної культури України - Дмитра Михайловича Гнатюка. Унікальні і неповторні якості Майстра, виражені здатністю створювати навколо себе художній світ, стимулювали злет українського оперного виконавства на щаблі європейського та світового визнання.

Ключові слова: творча особистість, виконавська інтерпретація, оперне мистецтво, стильові координати, майстер сцени.

Аннотация

Выбранная для исследования тема, дает возможность окунуться в сферу искусного восхождение на олимп мирового признания выдающейся личности национальной музыкально-театральной культуры Украины - Дмитрия Михайловича Гнатюка. Уникальные и неповторимые качества Мастера, выраженные способностью создавать вокруг себя художественный мир, стимулировали всплеск украинского оперного исполнительства на ступени европейского и мирового признания.

Ключевые слова: творческая личность, исполнительская интерпретация, оперное искусство, стилевые координаты, мастер сцены.

Summary

The theme chosen for the study, gives the opportunity to plunge into the sphere of creative ascension to the Olympus world recognition of the outstanding personality of the national musical and theatrical culture of Ukraine - Dmitry Mikhailovich Gnatyuk. The unique and unique qualities of the Master, expressed by the ability to create an artistic world around them, stimulated the rise of Ukrainian opera performance at the level of European and world recognition.

Keywords: creative person, performing interpretation, opera art, style coordinates, master of stage.

Постановка проблеми. Наукова думка сьогодення стимулює до перманентного переосмислення сталих і вже канонізованих методів та механізмів вивчення творчої біографії як явища культури, закладаючи непохитні основи для розвитку гуманітаристики у просторі новітніх осягань та дискурсів. Досліджуючи творчу біографію Д.М. Гнатюка, сучасне мистецтвознавство заповнить значні прогалини національної культурно-мистецької спадщини.

Аналіз останніх досліджень, сформований на епістолярній спадщині Д. Гнатюка, його спогадах, листах, особистих записах, зокрема: спогади про участь у концерті для Сталіна [1], про М.Т. Рильського [4], О. Гончара [6], І.С. Паторжинського [5]. Закладаючи в основу дослідження першоджерело, ми маємо можливість відчути первинність в оцінки мислених подій і явищ комутативного простору Митця.

Мета дослідження полягає у дослідженні творчої біографії Д.М. Гнатюка в контексті опрацювання його епістолярної спадщини. Методологія дослідження полягає в застосуванні історичного, мистецтвознавчого та культурологічного методів, що дає можливість аналізу творчої біографії в контексті міждисциплінарного зв’язку.

Виклад основного матеріалу. Архетип українського культурно-мистецького простору ХХ століття сформований зіткненням як соціальних, політичних, ідеологічних, так і мистецьких суперечностей, тло яких увінчане контрастною багатозначністю жанрового вітчизняного розмаїття. Кожний мистецький напрям, кожний жанр стимулював до локалізації творчої особистості як феномену часу, презентуючи світові українську культуру як модель, сутність якої наповнена екзальтованим прагненням до катарсису мистецтва, до очищення його внутрішнього єства від контекстних негативних аплікацій, до формування творчої інтелехії як результату динамічних зрушень та апробацій. Феномен творчої особистості української культури ХХ століття протистоїть соціальній, економічній, ідеологічній тиранії, яка всіма засобами прирікала суспільство на перманентну вульгаризацію, безкультурщину, зневіру, забуття. Занурення у минуле мистецького простору ХХ століття дає можливість відчути динаміку генераційного протистояння у творчості Б. Лятошинського, Л. Ревуцького, ввібрати інтонації народного мелосу у композиціях К. Стеценка, В. Косенка, Платона та Георгія Майбороди, відчути екзистенційну напругу композиторської техніки В. Губаренка, В. Кирейка, Ю. Мейтуса, полинути у вимір неперевершених координат композиторської техніки М. Скорика, Є. Станковича, В. Сильвестрова, насолодитись неповторними зворотами вокальної творчості І. Шамо, О. Білаша, осмислити ідентифікацію народно-інструментальної традиції крізь оптичні проекції В. Зубицького, замислитися над проблемою протистояння особистості і часу у творчості С. Турчака, К. Симеонова, відчути сакральні лейтмотиви хорової звучності у інтерпретаціях Є. Савчука, переосмислити канони оперного виконавства завдяки співу І. Паторжинського, Є. Чавдар, З. Гайдай, А. Солов’яненка, Є. Мірошниченко, Б. Руденко, Л. Лобанової, М. Кондратюка, Г. Туфтіної, Є. Колесник, М. Стеф’юк. Кожне з названих імен являє собою віху українського професійного академічного мистецтва, яке не тільки віддзеркалює культурні та суспільно-політичні тенденції, а й звеличує мистецькі надбання України ХХ століття з потенцією їх ствердження у континуумі європейських та світових парадигм. Це ті особистості, які створюють сферу мистецького середовища, що сформувало, зростило і відпустило у простір соціального, політичного та культурного становлення постать, яка окреслила площину вітчизняних мистецьких звершень ХХ — початку ХХІ століття — Д.М. Гнатюка.

Одержимість мистецтвом, фанатичне і повне занурення у сутність поняття з глибоким і виваженим переосмисленням механізмів його організації та структурованості в просторі часової реальності — це ті координати, що окреслили феномен особистості Д.М. Гнатюка у непорушних вимірах естетичної та етнічної ідентифікації України ХХ — початку ХХІ століття.

Дмитро Гнатюк — особистість, сформована реаліями потужних зламів ідеологічних, соціальних, політичних, культурних та мистецьких векторів парадоксального і жорсткого часу для країни, часу, що представлений в історії генераційним протистоянням фашизму крізь призму втрат у Велику Вітчизняну війну; пекучим Сталінським тоталітаризмом; екстазом його руйнації та відлигою М. Хрущова, відлуння якої впевнено формує риторику ренесансу нації, її традицій та самобутності; період, що окреслений стихією шістдесятників, світоглядні моделі котрих були ледве помітними крізь оптику чіткої девальвації національної самобутності; періоду, в якому хаотична зміна векторів соціальної, політичної та ідеологічної деформації стимулює до творчої реабілітації нації 80-х років, її досягнень та пріоритетів у літературі, кінематографі, освіті, науці, музичному мистецтві; періоду, який пронизаний потужним протистоянням національної свідомості хаотичним програмно-структурованим моделям тоталітарної ідеології радянської організованості з подальшим проголошенням незалежності України 1991 року; періоду, завуальовані і заангажовані координати якого стануть в основі породження невпинної синонімічної анархії у вигляді пафосних гасел «вільна особистість», «творчий художник», «культурно-мистецька реанімація» і т.д.; періоду, в якому мистецький олімп буде представлений видатним конгломератом С. Турчака, Є. Мірошниченко, А. Солов’яненка, які сформують естетичні моделі національного надбання українців, винесуть його у простір європейського та світового визнання; періоду, в якому жага до національного відродження та визнання, потреба у переосмисленні та ідентифікації цінностей нації будуть обрамлені помаранчевим протистоянням та кривавими подіями революції гідності; періоду, в якому постать Дмитра Гнатюка відчує занурення у різні соціальні, політичні, ідеологічні та мистецькі стихії, вбираючи їх енергію та невпинно закарбовуючи у тло мистецтва, освіти, науки та соціальної парадигми.

Феномен Д.М. Гнатюка як творчої особистості наповнений багатогранністю проявів у різних сферах суспільної організації. Ми без сумнівів можемо розглядати постать митця в контексті циклічних моделей: митець — час, митець — політика, митець — мистецтво, митець — освіта, митець — митець і т.д. Така багатовекторна і розгалужена концепція дає можливість зруйнувати сталі стереотипи щодо творчої особистості, як моделі, що аналізується однобічно, що поринула у світ мистецтва, інтерпретуючи його лише стильовими координатами та жанровими детермінаціями музичного мистецтва. Всі ці циклічні моделі дадуть можливість розгледіти у складних вимірах ХХ століття постать, яка стала інструментом конструювання людських особистостей часу, взірцем суспільної ідентифікації, мірилом оперної, режисерської та освітньої практики.

Д.М. Гнатюк — постать, сутність якої формувалася рефлексією глобальних деформацій історії з її динамікою до відродження та інерцією у втриманні сформованих часом політичних та суспільних позицій; культури, основа котрої поставала крізь призму потужної етнічної девальвації і була визнана світовою мистецькою спільнотою.

Світоглядні засади Д. Гнатюка формувалися під гаслами румунської ідеології, що у переплетінні з канвою радянських стереотипів, вкарбували у його внутрішній простір відчуття генетичної належності та самобутності. Такі зрушення визначили потенцію митця до переоцінки етико-моральних цінностей дійсності, сформували напрямки подальшої самореалізації та самоактуалізації. Дмитро Михайлович згадує: «Коли у 1940 році Радянська армія звільнила Буковину і вона воз’єдналася із Радянської Буковиною, мої мрії були недалекі від здійснення, але почалася Велика Вітчизняна війна і вони знову відсунулися на довгий час» [2]. Культурно-мистецьке середовище, як простір формування творчої особистості Д. Гнатюка, зазнає перманентного втручання механізмів зовнішньої політики держави, системно конструюючи вектори його становлення та розвитку. Події Великої Вітчизняної війни доповнюють сутніст

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 > >>