Драматургія Федеріко Ґарсія Лорки в українських перекладах: інтертекстуальність і католицька символіка

Питання особистої релігійності Лорки не раз хвилювало іспаномовний науковий дискурс. Але не можна розглядати це вузько, у рамках атеїзму

Драматургія Федеріко Ґарсія Лорки в українських перекладах: інтертекстуальність і католицька символіка

Статья

Литература

Другие статьи по предмету

Литература

Сдать работу со 100% гаранией

Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського

Драматургія Федеріко Ґарсія Лорки в українських перекладах: інтертекстуальність і католицька символіка

Смольницька О.О.

Анотація

Досліджено вибрані драматичні твори Лорки в перекладах українською мовою. Виокремлено шар народного католицизму. Аналізується символіка. Наголошується на зв’язку творчості Лорки з андалузьким фольклором, у тому числі пісенним. Для практичного завдання здійснено український переклад вірша Ґабріели Містраль з метою зіставлення з п’єсою «Ієгова».

Ключові слова: драматургія, Лорка, андалузький, архетип, народний католицизм.

Постановка проблеми

Творчість іспанського драматурга, поета, критика, режисера Федеріко Ґарсія Лорки (Federico Garcia Lorca, 1898-1936) популярна в англомовному, іспаномовному дискурсі (де, зокрема, обговорюється питання релігійності автора — J. Pont та ін.) і аналізується в українській науці, яка поповнюється практичними здобутками — зокрема, перекладами.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Це й перекладені тексти Лорки (В. Стусом, В. Вовк, Д. Дроздовським та ін. [4, 11]), і дискусії про постать митця, і про переклади українською його поезії (критика представником Нью-Йоркської групи Ю. Тарнавським перекладів М. Лукаша [12, с. 405-409], [18]) — у тому числі дискусії про відтворювання українською іспанського 1 (напівпом’якшеного, але не м’якого) в його прізвищі ([4-5]). У своїй статті дотримуємося написання «Лорка», але в посиланнях, де є інший варіант, — «Льорка».

Виокремлення раніше нерозв’язаних частин загальної проблеми. Лорка як різноаспектний автор цікавить молодих українських дослідників. Зокрема, з нового покоління варто виокремити С. Коровченко, яка комплексно розглядає лірику і драматургію Лорки, посилаючись на праці Н. Зборовської (а саме — беручи до уваги юнгіанський аналіз, застосований цим українським психоаналітиком і літературознавцем), гностицизм, здійснює релігійний дискурс, а також зіставляючи переклади з оригіналом. Аналітик пише про Лорку: «Саме слово «метафізичний» наводить нас на думку про питання першооснов буття людини і матриці цього світу. Питання стосунків людини з Богом, пошуку першопричин, цінності життя (як людини, так і тварини-рослини-каменя), питання любові (як вияву сексуального-материнського інстинкту чи любові раціональної, гармонійної, божественної), скінченності життя й потойбічного світу (пекла-раю-реінкарнації), вибору й сумніву і т. д. Такі питання споконвічно досліджувала релігія та філософія і мені здається, що кожна людина задумується над ними, усвідомлюючи скінченність власного існування й необхідність пошуку «правильного» способу прожиття відведеного їй часу» (з неопублікованого архіву С. Коровченко, 2017). Узагалі треба зазначити про інтерес молодої генерації до іспаністики, увагу до оригіналів та вмотивовані перекладознавчі розвідки на цю тему.

Мета статті — з’ясувати інтертекст і католицьку символіку у вибраних п’єсах Лорки. Завдання: 1) окреслити ситуацію з українськими перекладами Лорки; 2) схарактеризувати феномен іспанськості та андазулької культури в аналізованих текстах; 3) зосередити увагу на біблійній символіці — як явній, так й імпліцитній — у п’єсах, виокремивши католицький шар; 4) проаналізувати відгомін народного католицизму в текстах; 5) порівняти драматургію Лорки з творами М. Костомарова, М. Метерлінка, Дж. Орвелла, Ґабріели Містраль, В. Вовк, а також здійснити інтермедіальний аналіз (для порівняння — фільми Л. Бунюеля, який навчався разом з Лоркою в єзуїтському коледжі).

Виклад основного матеріалу. Драматургія Лорки має універсальну проблематику, стосуючись усього людства (хоча автор передусім змальовував рідну йому Іспанію), але вона водночас і виразно іспанська, тому при аналізі треба враховувати цю специфіку. Слід позбутися міфу про іспанське та наблизитися до об’єктивного розуміння зображуваної письменником реальності. Недарма іспанський історик та етнолог Х. Каро Бароха не без гумору стверджував: «Половина всіх дурниць, сказаних про Іспанію та іспанську душу, належить іспанцям. Інша половина — іноземцям» [7, с. 11], Homo Hispanicus як дискусійне питання [3]. Творчість Лорки — приклад національної ідентичності. В іспаноі англомовних джерелах постає термін «іспанськість» або «іспанство», «іспанська спільнота» (La Hispanidad, автор терміна єпископ Сакаріас де Віскарра, 1926), а також gente de razon («раціональний народ» [22]): останній вислів існував з доби Конкісти і часто вживався відповідно до самовизначення не лише етнічних іспанців, але й креолів у Латинській Америці (носіїв іспанської культури; докладніше про ці питання: [20-21]).

Сам Лорка називав свої драматичні твори «театром неможливого» [9], вважаючи, що вони занадто складні для сцени (те ж саме стверджували про драматургію Лесі Українки). Але досвід режисури показує протилежне. До того ж, драма Лорки — це й література, поезія, суголосна традиціям ще Золотого віку Іспанії, коли «театр був театром поетів і непомітно став народною школою вірша» [6, с. 586]. Сам Лорка вважав: «Театр — це поезія, яка покидає книги і втілюється у людині» [6, с. 586]. Тому немає дисонансу у прочитанні та слуханні (а також спостеріганні «вживу» вистав) п’єс Лорки: їхній стиль гармонійний, афористичний, а сюжети захопливі, але водночас спрямовують реципієнта на інтелектуальну підготовку або на пригадування вже відомого — з огляду на численні алюзії в цих творах. Також фрази у Лорки часто ритмічні (наприклад, п’єса «Ієгова» явно стилізована під біблійні вірші), що особливо помітно в оригіналі.

Питання особистої релігійності Лорки не раз хвилювало іспаномовний науковий дискурс. Але не можна розглядати це вузько, у рамках атеїзму чи нігілізму. Специфіка у тому, що проблематика драматургії цього автора часто пов’язана з народним католицизмом (про це докладніше нижче), що не дивно, враховуючи і традиції народного театру (а також «літературного» — наприклад, режисерський досвід Лорки у постановці «Життя є сон» Кальдерона), бароко, саму фольклорну стихію Андалузії, а також виховання автора в єзуїтському коледжі. Роздуми письменника — рефлексія героя ХХ ст., під час зміщення парадигм: догматизм поступився новим випробовуванням часу, як розвитку техніки, війнам (точніше, Першій Світовій війні, яка докорінно змінила систему мислення, а відтак, і втілення у мистецтві), революціям та іншим змінам. Одне з питань, яке стривожило навіть віруючу інтелігенцію: як Господь міг припустити, щоб відбулися такі трагедії. Відповідно, християнська база і клерикалізм, закладені з дитинства у Лорці та інших та сумовані досвідом численних поколінь (є підстава казати про християнські архетипи), були переосмислені.

Упадає у вічі протиставлення Лоркою Старого Завіту і Нового: до цієї опозиції автор неодноразово повертався. Так, показова п’єса «Початкове ауто сентиментальне» («El primitivo auto sentimental», 1918), одна з проблем якої — як прийти до Бога. Фактично п’єси Лорки часто переходять в алегоричний діалог, що базується на релігійних традиціях (у тому числі ауто). Інтелектуальні метафізичні діалоги ведуть такі персонажі, як Янгол, Смерть (з косою — тобто традиційне уявлення; так зображали її і на гравюрах, і у скульптурах), Пугачі, Привиди, «силасиленна тіней» [10, с. 18]. П’єса виразно біблійна та психоаналітична: тіні збираються у долині — чи не Йосафатовій? Це загробний світ, сон — «ніч душі» (св. Йоанн від Хреста), душа прагне пробудження. Безлюдна нічна пустеля — і біблійний образ, і пустинь відлюдників, і образ психоаналітичних картин (тобто образотворчого мистецтва). Також Тінь — юнгіанський архетип. Душі прагнуть вийти з Тіні. Тобто Анімус і Аніма одержимі Тінню і вже відчувають це. Також у Лорки натякається і на первородний гріх, через який зіпсута людська природа. Люди прагнуть колишньої невинності, віднайдення раю, з якого їх вигнано.

У люблені пташині персонажі у Лорки — це пугач, соловейко і голубка. Птах — символ духу і душі [19, с. 404]. У письменника названі птахи — фольклорні та метафізичні. До них наближається образ Янгола. Янгол і Пугач у Лорки — відповідно, протиставлення високого і низького, але детальніший аналіз показує, що у п’єсі це не так просто. Пугач, який сидить на дереві, стверджує у відповідь на слова Янгола («Ваше спасіння — віра в Господа» [10, с. 19] — тут і далі український переклад коротких п’єс — Д. Дроздовського): «Це як сказати. Справжнісіньке світло вище від Пана Отця. Так навчав учитель Пугач, який прийшов до нас із Місяця, помер у кігтях власних дітей і потому знову воскрес, аби повернутися до світла» [10, с. 19]. Слова Пугача явно мають на увазі Христа, а також можна вибудувати модель в автора: Новий Завіт проти Старого. Традиційно пугач — цвинтарний птах, у віруваннях — зловісний (його крик уночі передрікає смерть [7, с. 265]), але означає і мудрість (утім, з останньою більше асоціюється фемінітив — сова, емблема Атени Паллади). У Лорки пугачі мудрі, але їхня мудрість не зігріває (за винятком наївно-мудрих і справжніх християнських одкровень Маленького Пугача про святість місячного світла: «Світлом тінь маємо здолати і йти до нього...» [10, с. 21]). Проте у словах старого Пугача насторожує фраза, що вчитель цих птахів прийшов з Місяця. Асоціація з пугачем (пущиком, совою, сичем...) — ніч, а, відповідно, і місяць як світило мертвих і зворотний бік реальності. Протилежність дню — ніч, сонцю — місяць, а християнству, відповідно, — сатанізм: «Він навчав нас любити ніч і зневажати егоїстичні примхи твого Пана Отця, Господа Всемогутнього» [10, с. 19]. У цих словах явна антитеза християнству. У принципі, ніч можна розуміти і не як морок чи асоціацію з дияволом (шабаш тощо), а і як несвідоме, розкутість інтуїції, романтичне натхнення поета. Також бог, який умирає і воскресає, відомий у міфології різних народів. Звідси можна згадати тенденції наукових досліджень кінця ХХІ — першої половин

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 4 > >>