Прізвиська як соціокультурні символи

Соціальна сутність мови проявляється у тому, що вона зазнає дії соціальних факторів. Але неправомірно розглядати соціальність як щось зовнішнє стосовно

Прізвиська як соціокультурні символи

Статья

Культура и искусство

Другие статьи по предмету

Культура и искусство

Сдать работу со 100% гаранией
Інститут філології

Інститут філології

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Прізвиська як соціокультурні символи

Ніколенко О.В.

Анотації

У статті досліджено, що основною причиною утворення прізвиськних найменувань в англійській мові є сприйняття людиною навколишнього середовища як позитивно, так і негативно - соціально-оцінно: під час номінації враховується стан і роль денотата в соціальному полі. Незалежно від сфери використання (на рівні мікро - чи макросоціуму) прізвиська виконують низку соціопрагматичних функцій: соціальна ідентифікація, соціальна демаркація, соціальний контроль, соціальна ідентифікація, принижування та возвеличування.

Ключові слова: прізвисько, лексема, соціальний антропонім, комунікативна стратегія, пейоративна конотація.

В статье исследовано, что основной причиной образования прозвищных наименований в английском языке является восприятие человеком окружающей среды как положительно, так и отрицательно - социально-оценочно: при номинации учитывается состояние и роль денотата в социальном поле. Независимо от сферы использования (на уровне микро - или макросоциума) прозвища выполняют ряд соци - опрагматичних функций: социальная идентификация, социальная демаркация, социальный контроль, социальная идентификация, унижение и восхваление.

Ключевые слова: прозвище, лексема, социальный антропоним, коммуникативная стратегия, пейоративная коннотация.

The article investigates that the main reasons for the nicknames’ formation in the English language is the perception of the environment by a person both positively and negatively - socially-evaluated. While nominating, the status and role of the denotate in the society is taken into consideration. Regardless of the scope of use (on the micro or macrosocial level), the nicknames perform a number of sociopragmatic functions: social identification, social demarcation, social control, social identification, humiliation and pejorative connotation.

прізвисько англійська мова соціопрагматичний

Keywords: nickname, lexeme, social antthroponym, communicative strategy, pejorative connotation.

Постановка проблеми

Соціальна сутність мови проявляється у тому, що вона зазнає дії соціальних факторів. Але неправомірно розглядати соціальність як щось зовнішнє стосовно мови. І, певною мірою, можна вважати, що мова не існує поза соціальністю. Усі соціальні зміни по-різному впливають на мову, на її окремі рівні та характеризуються різними кількісними та якісними параметрами відповідно до соціальної природи самих чинників та особливостей рівнів мови, на які ці фактори чинять вплив. Цілком очевидно, що внаслідок дії соціальних чинників передусім змінюється лексика, а прізвиська, як жодні інші оніми, особливо насичені екстралінгвістичною інформацією. Відображаючи культуру суспільства загалом і внутрішню культуру особистості зокрема, вони створюють соціокультурні символи, культурні універсалії, що відображають традиції народу, звички, побут, смаки, ідеали тощо. Прізвиськні номінації мають високий ступінь активності нині. Суспільство, що складається з різних соціальних груп, маркує індивідуумів усередині цих груп, виокремлюючи соціальний, майновий, професійний, рольовий статус іменованих на своєрідній ієрархічній драбині; створює враження про людину, керуючи якоюсь мірою думкою інших комунікантів.

Виділення раніше невирішених частин загальної проблеми. Проте на сьогодні лінгвісти недостатньо приділяють увагу вивченню цієї антропонімічної категорії та особливостям її функціонування. Демонструючи прикметні особливості характеру, способу життя та діяльності представників тої чи іншої соціальної групи, прізвиська, незважаючи на сферу їх використання (на рівні мікро- та макросоціуму), сприяють виконанню низки комунікативних завдань і стратегій, насамперед соціальній ідентифікації, соціальній демаркації, соціального контролю, грі, зменшенню соціального напруження, принижуванню/возвеличенню, прихильності.

Мета роботи - виявити та описати соціокультурні особливості утворення та функціонування прізвиськ на матеріалі англійської мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У загальній лінгвістиці Ю.Д. Дешерієв класифікує соціальні фактори залежно від особливостей природи, способу, часу та результату впливу на мову, - соціальні чинники стихійного та свідомого впливу, діахронні та синхронні, макросоціальні (глобальні) та мікросоціальні (окремі), позитивні та негативні тощо [4]. На сьогодні особливий інтерес становлять соціальні фактори ідеологічного змісту (ідеологія та пропаганда, ідеологічне осмислення мовних одиниць, лексикон та мовлення політиків тощо), які є факторами свідомого впливу на мову, макросоціальні (масова комунікація) та мікросоціальні. Наочно відтворюючи події, засоби масової комунікації не просто фіксують і поширюють політичні та соціальні процеси, що відбуваються в суспільстві, а цілеспрямовано використовують ті чи інші лексичні, стилістичні одиниці для формування бажаної громадської думки. Останні два роки поспіль відбуваються докорінні зміни в суспільних структурах, правосвідомості, культурі, інтелектуальному та духовному житті європейського суспільства, і мова не просто відображає, а й свідомо використовується політиками для підтримки або неприйняття тих чи інших ідеологій, дій. Особливо гострим постає питання оцінки та переоцінки особистісних та загальнолюдських цінностей. Постають одвічні питання про "добро" і "зло", які насамперед пов’язуються з етичними категоріями, з поняттями моралі й моральними критеріями.

Завдяки суспільному характеру мови, створеної суспільством, мислення людини також набуває суспільного характеру. Кожна людина мислить тими само категоріями, якими послуговуються всі, хто розмовляє цією мовою. Звичайно, відображення довколишнього світу в окремого індивіда, незважаючи на спільність категорії мислення у всіх людей, проходить через його внутрішній, індивідуальний світ, особисте усвідомлення, що формується на основі особистої життєвої практики того чи того індивіда [3, с.24]. Індивідуальна свідомість формується під впливом умов життя людей, що належать одній епосі, класу, нації. Т.Т. Денисова вважає, що прізвиська апріорі є соціальними антропонімами, бо виникають і функціонують у вузькій соціальній сфері: у сім’ї - малому соціумі, в школі, в сільському населеному пункті, в професійному колективі, в кримінальному світі тощо [2]. Прізвиська - оцінні найменування, і вони прямо чи непрямо відображають статус особи в суспільстві та його суспільну оцінку [5, с.8].

Виклад основного матеріалу дослідження.

Усе вищесказане повною мірою стосується формування та застосування прізвиськних найменувань у певному мовному середовищі. Енді Кейв із Шефілдського університету, що в Англії, досліджуючи природу прізвиськ шахтарів із Йоркшира у статті "Communicative style as a marker of socio-occupational belonging", вказав на певну соціо-професійну ідентичність останніх. Потрібно мати спеціальні знання гірничої термінології, ієрархії робітників, характерної для цієї місцевості та взаємостосунків людей, щоб зрозуміти значення прізвиськ на кшталт "Jim the Bottomer" (a man who worked at the bottom of the mine), "Alex Cage" (operated the elevator in the shaft known as the cage), "Chockblock" (An unintelligent person, "Chocka reeves" (a man who worked with the chocks on the coalface), "Tommy Toolbox" (a man who carried lots of unnecessary tools on his waist belt for self-importance) [ (4-6 April) 2002: Sociolinguistics Symposium 14 (Ghent, Belgium)]. У наведених прикладах вторинні номінування не просто приписують ті чи інші ознаки носіям, а створюють універсальні соціо-культурні символи ідентифікації професійної належності.

Ідентифікація в соціальній перцепції - це ототожнення індивідом своєї особистості з особистістю іншого індивіда. В основі цього феномена лежить механізм порівняння предметів, образів, явищ. Ідентифікація як цілеспрямований процес закінчується визначенням схожості - різниці між двома особистостями у свідомості кожної з них. Ототожнення, яке виникає внаслідок виявленої (свідомо чи несвідомо) схожості, формує цілісність системи міжособистісних відносин. Тут вмикається емоційний компонент гармонійності, природності зв’язку, зміст якої в почутті "ми", а не "я та інші" чи "ми і вони".

Крім соціальної ідентифікації, за допомогою емоційно маркованих лінгвістичних найменувань, установлюються певні ієрархічні зв’язки між членами спільноти, применшуючи роль одних та підносячи інших. За А. Вежбицькою, вибір імені, абревіатури чи прізвиська розкриває відмінності між суто соціальним знайомством, нейтральною поведінкою, вираженням позитивної теплоти та захоплення в групі або товаристві [6, p.512]. Серед прізвиськ англійських шахтарів переважають такі, що мають чіткі демінутивні конотації, які вказують на:

    фізичні недоліки: Buffalo Head, Pig Eyes (with small, close-set eyes), The Gnome, Little Harry, Titch (very small), Fatty, Doggy Dent (stupid), Wiggy (wore a wig to work), Grave Digger Bill (with hump back), Cowhead (with a big head), Honey Monster (big and fat), Terry Toad (ugly looking), Slaphead (bald miner), Rotting Gob (with bad breath), Fairground Freak (big and ugly), Fuji (with complexion of a Japanese person).

    особливості поведінки: Crasher, Jumping Joe (hyperactive), Tommy Toolbox (carried a lot of unnecessary tools for self importance), Tackle - bary Bates (the same), Rowdy Yate, Clean D (wore gloves underground), Shirley (an idle worker), Rocket Ronnie, Governor (for a man with a domineering personality) [7].

Очевидно, що надання таких негативних характеристик адресатів спрямоване не лише на номінацію окремих представників шахтарського соціому, а й на втілення стратегії приниження у професійному спілкуванні.

Вторинні прізвиськні

Похожие работы

1 2 >