Пісні з репертуару Явдохи Зуїхи у контексті проблеми кордоцентризму

A significant role in understanding the problem of Ukrainian cordocentrism is played by the inter-scientific approach by which the

Пісні з репертуару Явдохи Зуїхи у контексті проблеми кордоцентризму

Статья

Культура и искусство

Другие статьи по предмету

Культура и искусство

Сдать работу со 100% гаранией
ко, Н. Більчук, Я. Гнатюк, К. Дубровіна, Т. Закидальський, Л. Кияновська, С. Кримський, В. Михалевич, Д. Слободянюк, С. Ярмусь та ін.).

Кордоцентризм, як компонент української ментальності, має риси світоглядного начала, а також відіграє мотиваційну роль в житті українців. «В українській кордоцентричній парадигмі серце є уособленням принципу свободи, а розум — необхідності» [6, с. 15]. Український науковець Я. Гнатюк так пояснює цю тезу: Саме в серці укорінена релігійна віра. Віра в Бога — це шлях до свободи, оскільки Бог не скутий необхідністю й для нього все можливо, а, відповідно, все можливо для віруючої людини. Розум же — слуга необхідності, й тому людина, яка покладається на нього, знає лише несвободу, рабство, а саме раціональне пізнання множить тільки кількість ланцюгів, котрими людина прикута до буття. Власне тому характерну для українського кордоцентризму перевагу серця над розумом варто інтерпретувати, як перевагу свободи над необхідністю. «Таким чином, в українському кордоцентризмі найбільш яскраво виражена волелюбність українського народу, його прагнення до правди і свободи» [6, с. 15]. Кордоцентризм пов’язаний із сердечним ставленням до природи рідного краю, до землі лагідної, доброї, щедрої, родючої. Рідна природа, рідний край, рідна земля — це не абстрактні поняття для українця, а Батьківщина, ненька Україна, що переживається глибокими почуттями. В ній радощі й печалі, доля та воля кожного. Кордоцентризм пов’язаний і з поняттям «любов» у всіх гранях розуміння цього слова.

Не можна не погодитись з думкою відомого українського мистецтвознавця Л. Кияновською, котра стверджує, що якщо не розуміти втілення «філософії серця» в нашій музичній спадщині, то можна поставитись до національних композиторів, до фольклору, взагалі до всього звукового середовища, яке нас оточує, з певною долею зверхності. «Врешті-решт, яка різниця, що за музика звучить довкола, є ж більш нагальні справи, війна, економічна криза, зубожіння мільйонів наших співгромадян!» [9]. Але існує логічний ланцюжок: музичні архетипи народу — ментальний код у його музичних символах і знаках — сучасний звуковий простір України... В сердечній мудрості музичної культури закладено багато, адже саме в її різних формах і проявах зберігалась національна ідентичність. Відтак, без осягнення своєї музичної сутності ми можемо опинитись перед небезпекою втратити себе.

Наразі, повертаючись до постаті непересічної виконавиці українських народних пісень Явдохи Зуїхи розглянемо пісні з її репертуару, спираючись на класифікацію «сердечності», запропоновану Н. Більчук, яка зазначає: «В області онтології “сердечність” орієнтує на розгляд світу через власне буття людини, обумовлюючи їхню діалектичну єдність. У гносеології “серцеве” пізнання являє собою почуттєвий та морально обумовлений акт переживання, який розкриває сутність об'єкта через його аксіологічну значущість для людини. У сфері антропології “сердечність” виділяє чуттєво-емоційний та морально-етичний аспекти сутності людини; визначає саморозвиток як моральне удосконалення, зберігаючи свободу, відповідальність і підкреслюючи значення індивідуальності особистості. У соціальній філософії “сердечність” уособлює мету морального удосконалення людини, результати розвитку якої повинні проявлятися в суспільній діяльності (“сродній праці”)» [3, с. 10].

Отже «онтологічну сердечність», що орієнтує на розгляд світу через власне буття людини «зустрічаємо» у рекрутських піснях, зокрема «Гей, зажурився сивий соколонько», «Зійшла зоря ізвечора та й зазорілася», «Не бачу парня молодого» та ін. У рекрутських піснях народ висловлював своє ставлення до нових історичних та політичних обставин, що були неприйнятними для українців, суперечили їхній національній психології селян-хліборобів. Солдатчина і рекрутчина, як форми військової організації, що впали на селянство разом із панщиною (в Австрії та Російський імперії) стала страшним тягарем для українського селянства. Як відомо, непомірною була сама тривалість служби: за Петра І вона була довічною, згодом термін зменшився і в 1793 р. був скорочений до 25 років, у 1834 — до 20, а пізніше — 15, 12, 10 років. З 1874 р., коли була введена всезагальна військова повинність, служба тривала 7 років. Тому не дивно, що з'явились рекрутські голосіння, якими супроводжувався відхід хлопця до війська. Голосіння майже не відрізнялись від поховальних, бо пожиттєва чи довготривала служба у війську фактично означала кінець його життя у родині, рідному селі і знаменувала перехід зі «свого» світу в «чужий», де діють інші закони, де чекає невідоме майбутнє. На військову службу йшли молоді, здорові хлопці, але багато з них не доживали до завершення строку: гинули у війнах, від знущань, покарань, важких умов життя, хвороб та ін. Ті, кому щастило повернутися з війська, приходили додому каліками, хворими, зламаними фізично і морально. Тут з'являються виразні жіночі образи матері, дружини, коханої дівчини: «Не бачу я парня молодого, / Бо в солдати узяли. / Як узяли та й погнали / Все битими шляхами. / Стоїть дівка на воротях, / Умивається сльозами...» [10]. Або: «Ой в городі буркун-зілля, / Вже й лист опадає. /Мати сина, мати сина / В військо виряджає.» [11]; «Ой піду я понад круті гори, / Відвідаю свої близькі роди. /— Мій милий друже, люблю тебе дуже. / Серденятко моє, покидаєш мене, / А вже ж мені забувати за тебе.» [12]. Отже, кожне слово рекрутських пісень породжене болем та відчаєм, і відбиває ці, мовою Я. Гнатюка, ланцюги, котрими людина прикута до буття.

«Гносеологічна сердечність», за Н. Більчук, відбиває акт переживання, який розкриває сутність об'єкта через його аксіологічну значущість для людини. Слід зазначити, що, на мою думку, під цю класифікацію можна віднести усі народні пісні. Щодо «сердечності» в антропологічному сенсі, в якій Н. Більчук виділяє чуттєво-емоційний та морально-етичний аспекти, а також «саморозвиток як моральне удосконалення, зберігаючи свободу, відповідальність і підкреслюючи значення індивідуальності особистості» [3, с. 10], то тут можна виокремити історичні пісні, балади, пісні родинного життя, безперечно, материнські пісні, пісні про любов до батьківщини.

Висновки та подальші перспективи

Найбільш цікавими, на мій погляд, є пісні, які можна віднести до «соціальної сердечності», що «уособлює мету морального удосконалення людини, результати розвитку якої повинні проявлятися в суспільній діяльності (“сродній праці”)» [3, с. 10]. П. Куліш, підкреслюючи провідну роль серця в діяльності людини, наголошував, що «найперша річ — серце щире й якийсь голос із душевної глибини, котрий велить чоловікові йти вгору, а розум — слуга того голосу» [4, с. 112]. Отже, до цієї категорії («соціальної сердечності») можна віднести і календарно-обрядові пісні, і гумористичні. До речі, щодо «сродної праці». Цей «мотив» займає важливе місце в байках Г. Сковороди, на думку якого, праця — це природна, органічна потреба кожної людини. Тільки тоді людина буде щасливою, коли пізнає себе, розпізнає своє покликання, нахили чи обдарування, зрозуміє, який рід діяльності зможе принести їй моральне задоволення. Сам процес роботи, а не її результати мають давати втіху. Згідно з думкою Г. Сковороди, «сродна праця» принесе суспільству матеріальне і духовне багатство, а людям — щастя і задоволення. В якості прикладу, можна навести пісню з репертуару Явдохи Зуїхи «Вже ж бо ми пшениченьки дожали, / Найми нам музиченьків з Варшави. / Ой з Варшави, не з Варшави — із селян, / Щоб нашим женчикам заграли...» [5]. Тут поєднується і ідея «сродної праці», і присутня гумористична складова, яка часто виступає в якості однієї з форм залицяння та взаємопізнання між парубками та дівчатами.

Отже, кордоцентризм — одна з характерних рис українського народу, що відбита в українських народних піснях, у тому числі й з репертуару Явдохи Зуїхи, рис, що включає в себе ідею цілісної людини як єдності духу, душі й тіла, духовне народження та вдосконалення, патріотизм, почуття любові до України, рідної мови та пісні, а також прагнення до свободи.

Список літератури

    Бензюк О.О. Відкрита інтерпретація в логіці творчого процесу: культурологічний аналіз : дис. ... канд. культурології : 26.00.01 / Олександр Олексійович Бензюк. - К., 2017. - 197 с.

    Бичко 1. Ментальна співзвучність української та європейської філософських традицій: «кордоцентричні мотиви» / 1. Бичко // Київські обрії: історико-філософські нариси. - К.: Стилос, 1997. - С. 316-337.

    Більчук Н.Л. Кордоцентризм як методологічний принцип цілісного розуміння людини та її місця в суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філос. Наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / Н.Л. Більчук. - Харків, 2001. - 19 с.

    Вибрані листи Пантелеймона Куліша українською мовою писані / П. Куліш. - Нью-Йорк, Торонто: Українська Вільна Академія Наук у США, 1984. - 326 с.

    Вже ж бо ми пшениченьки дожали. // Пісні Явдохи Зуїхи. - К.: Наукова Думка, 1965. // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: М1р://ргогМпе.сот/Українські 20народні.

    Гнатюк Я.С. Український кордоцентризм: історико-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. філос. наук : спец. 09.00.05 «Історія філософії» / Я.С. Гнатюк. - Львів, 2005. - 18 с.

    Гнатюк Я.С. Український кордоцентризм у конфлікті міфологій та інтерпретацій : Монографія / Я.С. Гнатюк. Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2010. - 184 с.

    Закидальський Т.Д. Поняття серця в українській філософській думці / Т.Д. Закидальський // Філос. і соціол. думка. - К., 1991. - No 8. - С. 127-138.

    Кияновська Л.О. Кордоцентризм в українській музичній ментальності

    Не бачу я парня молодого... // Пісні Явдохи Зуїхи. - К.: Наукова Думка, 1965

    Ой в городі буркун-зілля. // Пісні Явдохи Зуїхи. - К.: Наукова Думка, 1965

    Ой піду я понад круті гори. // Пісні Явдохи Зуїхи. - К.: Наукова Думка, 1965

    Преподобный Исаак Сирин. Слова по

Похожие работы

< 1 2 3 >