Пісні з репертуару Явдохи Зуїхи у контексті проблеми кордоцентризму

A significant role in understanding the problem of Ukrainian cordocentrism is played by the inter-scientific approach by which the

Пісні з репертуару Явдохи Зуїхи у контексті проблеми кордоцентризму

Статья

Культура и искусство

Другие статьи по предмету

Культура и искусство

Сдать работу со 100% гаранией
Київський національний університет культури і мистецтв

Київський національний університет культури і мистецтв

Пісні з репертуару Явдохи Зуїхи у контексті проблеми кордоцентризму

Павлюченко П.Г.

Анотація

Значну роль в осмисленні проблеми українського кордоцентризму відіграє міжнауковий підхід, за допомогою якого здійснюється аналіз заявленої проблеми з залученням наукових доробків істориків філософії, культурологів, етнологів, мистецтвознавців. Необхідний для вирішення поставленого завдання аналіз українських народних пісень в контексті проблеми українського кордоцентризму, виконаний за допомогою герменевтичного методу. Для аналізу пісень з репертуару Явдохи Зуїхи позицій класифікації, запропонованої Н. Більчук, було обрано порівняльний та контекстний підходи.

Ключові слова: кордоцентризм, український кордоцентризм, народна пісня, Явдоха Зуїха.

Аннотация

Значительную роль в осмыслении проблемы украинского кордоцентризма играет межнаучный подход, с помощью которого осуществляется анализ заявленной проблемы с привлечением исследований историков философии, культурологов, этнологов, искусствоведов. Необходимый для решения поставленной задачи анализ украинских народных песен в контексте проблемы украинского кордоцентризма, выполнен с помощью герменевтического метода. Для анализа песен из репертуара Явдохи Зуихи с позиций классификации, предложенной Н. Бильчук, был избран сравнительный и контекстный подходы.

Ключевые слова: кордоцентризм, украинский кордоцентризм, народная песня, Явдоха Зуиха.

Summary

A significant role in understanding the problem of Ukrainian cordocentrism is played by the inter-scientific approach by which the analysis of the stated problem with the involvement of scientific developments of historians of philosophy, cultural scientists, ethnologists, and art historians is carried out. An analysis of Ukrainian folk songs in the context of the problem of Ukrainian cordocentrism, carried out with the help of the hermeneutic method, is necessary for solving the task. Comparative and context-based approaches were chosen for the analysis of songs from the repertoire of Yavdokha Zuykha in the positions of classification proposed by N. Bilchuk.

Keywords: cordocentrism, Ukrainian cordocentrism, folk song, Yavdokha Zuykha.

кордоцентризм зуїха пісня серце

Постановка проблеми. В українській гуманістиці в останні десятиріччя була розпочата дискусія навколо українського кордоцентризму як українського філософського вчення про серце. Характерна риса кордоцентризму прагнення знайти підхід, в якому цілісність внутрішнього світу людини забезпечує взаємозв'язок особистості й суспільства. Кордоцентризм як принцип цілісного розуміння особистості, що включає в себе проблеми духовності, моральності і єдності внутрішнього світу людини, є свого роду підґрунтям розуміння творчої діяльності того чи іншого митця. Завдяки розуму людина здатна пізнавати навколишній світ, але лише серцем вона може побачити дійсно величні та не одразу помітні речі. «Сердечний» світогляд мав значний вплив на розвиток етичних та естетичних ідей українського народу, а відтак і на народну творчість, однією з яскравих представниць якої, є українська народна співачка, фольклористка Явдоха Зуїха Євдокія Микитівна Сивак. Виконавська творчість Явдохи Зуїхи в контексті проблеми кордоцентризму в українській гуманістиці не розглядалась, чим і обумовлена актуальність обраної теми дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питання кордо центризму як філософського явища піднімається в працях авторитетних дослідників Г. Биченко [2], Н. Більчук [3], Я. Гнатюка [6; 7], Л. Кияновської [9]. Проте дані праці стосуються виключно кордоцентризму, як філософського явища, котре доречно розглянути в контексті ґрунтовної творчої спадщині Явдохи Зухи.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Завдяки розуму людина здатна пізнавати навколишній світ, але лише серцем вона може побачити дійсно величні та не одразу помітні речі. «Сердечний» світогляд мав значний вплив на розвиток етичних та естетичних ідей українського народу, а відтак і на народну творчість, однією з яскравих представниць якої, є українська народна співачка, фольклористка Явдоха Зуїха Євдокія Микитівна Сивак. Виконавська творчість Явдохи Зуїхи в контексті проблеми кордоцентризму в українській гуманістиці не розглядалась, чим і обумовлена актуальність обраної теми дослідження.

Мета статті. Дослідити кордоцентричні риси українських пісень з репертуару Явдохи Зуїхи.

Викладення основного матеріалу. Значну роль в осмисленні проблеми українського кордоцентризму відіграє міжнауковий підхід, за допомогою якого здійснюється аналіз заявленої проблеми з залученням наукових доробків істориків філософії, культурологів, етнологів, мистецтвознавців. Необхідний для вирішення поставленого завдання аналіз українських народних пісень в контексті проблеми українського кордоцентризму, виконаний за допомогою герменевтичного методу. Для аналізу пісень з репертуару Явдохи Зуїхи позицій класифікації, запропонованої Н. Більчук, було обрано порівняльний та контекстний підходи.

Протягом століть багатьма теоретика порушувалися проблеми провідних світоглядних тенденцій в українській культурі. З плином часу думки мінялися поряд зі зміною ідей розвитку української культури. Кордоцентризм, або «філософія серця» вважалась центром, стрижнем української філософсько-світоглядної думки, адже серце — це орган не лише почуттів, але і своєрідний провідник між почуттями та розумом. Розум вважався лише механізмом обдумування, планування дій, а серце — безпосереднім виконавцем. Як слушно відзначає Я. Гнатюк, «фундатори українського кордоцентризму як національної філософії Г. Сковорода, М. Гоголь, П. Юркевич й П. Куліш одними з перших в історії християнської філософії Заходу створили самобутню й оригінальну ідею першості серця перед розумом. Засновник українського кордоцентризму як національної філософії Г. Сковорода сформулював цю ідею у такому вигляді: “Голова всього в людині — людське серце”, оскільки “без зерна горіх є ніщо, а людина без серця”» [7, с. 16]. Слід зазначити, що традиція пов'язує «філософію серця» з релігійною філософією, тому поняття «кордоцентризм» відображує пізнавальні здібності «серця», тобто чуттєво-емоційне та морально-етичне відношення людини до об'єкта пізнання Бога. В українській філософській традиції кордоцентризм розуміють як національну особливість (морально-емоційне, «сердечне» бачення світу). Однак, не можна не погодитись з Н. Більчук, яка зауважує, що така інтерпретація є однобічною і не відбиває специфіки кордоцентризму, ототожнюючи його з ученнями про «серце» та з «філософією серця», у якій визначено «серце» як поняття й принцип філософських побудов і позначено його методологічну функцію. У цьому плані перспективним є комплексний аналіз і розвиток з урахуванням соціальної проблематики «філософії серця», у якій центральне поняття — «серце» дозволяє органічно поєднати в людині її духовну, моральну, почуттєву та вольову сутності в єдине ціле й представити як цілісну особистість. Взагалі «ідеї серця», мають свої давні коріння (праці античних мислителів, християнська філософія часів Київської Русі). Так, як зазначає Я. Гнатюк, «представники протоісихастської традиції — Євгарій Понтійський, Макарій Єгипетський, Ісаак Сірин, Максим Сповідник, Іван Ліствичник й Симеон Новий Богослов та ісихастської традиції — Григорій Синаїт й Григорій Палама, а також інституту російських ченців — Ніл Сорський, Тихон Задонський, Серафим Саровський, Феофан Затворник й Ігнатій Брянчанінов теоретично розробляли й практично послідовно застосовували метод читання в серці, чи кардіогносію й психофізичний метод особистої молитви, або, іншими словами, молитви серця, безперервної молитви, молитви Ісусової: спочатку метод читання в серці, для його очищення та збереження, а потім психофізичний метод особистої молитви, для закликання Ісуса Христа, Святої Трійці у своє очищене серце, аби разом із ними боротися зі злом, поборювати ворога роду людського» [7, с. 16]. Тут можна згадати і пораду Ісаака Сірина, яку він дав для збереження серця: «Увійшовши у виноградник серця свого, працюй в ньому, знищуй в душі твої пристрасті, старайся не знати зла людського» [13, с. 262]. Українській теоретик Д. Слободянюк зауважує, що у Західній Європі філософія серця поширюється під назвою «кордоцентризм» через Екгардта, Сузо, Таулера, Беме. «Зрілої форми західноєвропейська традиція кордоцентризму набуває в протистоянні схоластичному раціоналізму Суареса і “казуїстиці” Ескобара-і-Мендози — в рамках протистояння Реформаційного руху (німецький пієтизм і французький янсенізм) та ренесансного раціоналістичного натуралізму. На противагу нав’язаному Ренесансом культу розуму янсеніст Паскаль, визначаючи важливу роль розуму в пізнанні, наголошує на незаперечному пріоритеті серця («логіки серця» перед «логікою голови» (розуму)). Цей мислитель впевнений, що ми пізнаємо істину не лише одним розумом, але й і серцем. При чому саме серцем осягаються перші начала, на які потім спирається розум» [14].

В передромантичний період ідеї «серця» набули розвитку під назвою «кордоцентризм»: у Західній Європі — у поглядах Ж.-Ж. Руссо, представників німецького напряму «Sturm und Drang», в Україні, як вже зазначалось, у вченні Г. Сковороди. Особливого сенсу «ідея серця» набуває в епоху Романтизму завдяки характерному культу «емоційності» і «моральності», які, згідно з теорією кордоцентризму, знаходяться у серці людини. «“Філософії серця” присвячені роботи й відомого філософа та богослова П. Юркевича, котрий співвідношення ролі розуму й сердечної любові у моральності індивідуума порівнює, посилаючись на Євангеліє від Матвія, зі світильником і єлеєм, що його живить» [1, с. 131].

У сучасній науковій думці теорія кордоцентризму активно розробляється українськими науковцями (І. Бич

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 > >>