Приватно-спадкове капітанство Нова Лузитанія як форпост португальської колонізації північно-східної Бразилії

З огляду на постійно зростаючий економічний, політичний і демографічний потенціал цієї самобутньої країни західної півкулі, її активну участь в

Приватно-спадкове капітанство Нова Лузитанія як форпост португальської колонізації північно-східної Бразилії

Статья

История

Другие статьи по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией
діанками, наслідком чого почали з’являтися діти змішаної крові — мамелюки. Без цього португальці не були здатні активізувати колонізацію земель і забезпечувати розвиток господарства. Жероніму мав дітей мамелюків від доньки індіанського вождя. Його приклад наслідували і інші представники португальської знаті в Пернамбуку [18, с. 172].

Відносно проблем, пов’язаних із колонізацією, цікавими для нашого аналізу є дані, наведені у листах Дуарті Коелью королю Жоао ІІІ, вміщені у джерелах [16, с. 309—з2і; 17, с. 70—82]. Його листи засвідчують: наслідки інтенсивної вирубки лісів дерева пау-бразіл за ініціативи французьких контрабандистів, які доручали це робити союзним їм індіанцям; незаконну контрабанду пау-бразіл португальськими комерсан-тами, які заради швидкого власного збагачення ставили у ризиковане становище майбутнє капітанства; систему оподаткування, в умовах інсталяції якої у колонії надмірні податки могли перешкодити господарській ініціативі колоністів (Дуарті Коелью намагався тримати систему оподаткування в законних рамках, встановлених королівським форалом); безлад, що вчиняли розжалувані чини та різні кримінальні елементи; фінансові збитки та неврахування фіскальною політикою королівського казначейства скудності майна королівських васалів у капітанстві; протистояння португальських колоністів з індіанцями; необхідність захисту і оборони цукрових енженьо в капітастві, для чого існувала гостра потреба у постачанні зброї, пороху та іншої військової амуніції у капітанство, про що донатарій ходатайствував перед королем. При цьому капітандонатарій прохав у короля будь-якої допомоги припинити цей безлад.

Португальська корона взяла за практику висилання із метрополії кримінальних злочинців у незаселені заморські колонії з метою скорочення і економії витрат на утримання в’язниць, що, безумовно, спричиняло дестабілізацію життя колоністів і, навіть, загрожувало існуванню самих капітанств. Король заохочував донатаріїв різноманітними привілеями за умови, якщо вони будуть сприяти відправці із метрополії засуджених або соціально небезпечних представників суспільства в їхні спадкові колоніальні володіння. Звертаючи свою увагу на цю проблему, Дуарті Коелью виражав занепокоєння фактами виникнення невдоволення і підозри серед індіанців по відношенню до португальських колоністів. Завдяки аналізу листів ми приходимо до висновку, що донатарію вдавалося приборкувати кримінал в капітанстві, жорстко переслідувати правопорушників, багато з яких тікали за межі капітанства у сусідні володіння інших капітанів-донатарій або в іспанські колонії, щоб уникнути португальського правосуддя. При цьому Дуарті Коелью примушував колоністів, у тому числі і розжалуваних, важко і наполегливо працювати. Завдяки суворості, жорсткості і наполегливості донатарія Нової Лузитанії вдалося утримати ситуацію в колонії під жорстким контролем, тим більше, це і забезпечило з самого початку сталий розвиток капітанства у порівнянні з іншими володіннями донатаріїв в Бразилії.

Висновки дослідження. Таким чином, нами у статті з’ясовано, що португальська стратегія колонізації Бразилії у 30-40 рр. XVI ст. передбачала інсталяцію на її прибережній смузі системи приватно-спадкових капітанств як автономних феодальних сеньйорій, які були пожалувані королем Португалії дворянам. В королівських жалуваних грамотах вказані дворяни називалися капатанами-донатаріями. Одним із найуспішніших у справі колонізації Бразилії був донатарій Дуарті Коелью Перейра, якому вдалося в північно-східній Бразилії створити власне капітанство Нова-Лузитанія. Цей автономний домініон досяг найбільшого розквіту у порівнянні з іншими приватно-спадковими капітанствами. Головним сектором господарства, що приносив найбільший прибуток його донатарію і португальській короні було культивування цукрової тростини та її переробка на заводах — енженьо.

Список літератури

1. Глинкин А.Н. Новейшая история Бразилии (1939-1959) / А.Н. Глинкин. - М.: Издательство ИМО, 1961. - 403 с.

2. Давыдов В.М., Бобровников А.В. Роль восходящих гигантов в мировой экономике и политике (шансы Бразилии и Мексики в глобальном измерении) / В.М. Давыдов, А.В. Бобровников. - М.: ИЛА РАН, 2009. - 234 с.

3. Калмыков Н.П. Диктатура Варгаса и бразильський рабочий класс / Н.П. Калмыков. - М.: Наука, 1981. - 230 с.

4. Караваев А.П. Бразилия: прошлое и настоящее периферийного капитализма / А.П. Караваев. - М.: Прогресс, 1989. - 277 с.

5. Коваль Б.И. Бразилия вчера и сегодня / Б.И. Коваль. - М.: Наука, 1975. - 176 с.

6. Комиссаров Ю.Н. Русские источники по историографии Бразилии первой трети ХІХ в. / Ю.Н. Комиссаров. - Л.: Наука, 1977. - 168 с.

7. Мартынов Б.Ф. Бразилия - гигант в глобализирующемся мире / Б.Ф. Мартынов. - М.: Наука, 2008. - 320 с.

8. Мартынов Б.Ф. Золотой канцлер. Барон де Рио-Бранко - великий дипломат Латинской Америки / Б.Ф. Мартынов. - М.: ИЛА РАН, 2004. - 160 с.

9. Окунева Л.С. Бразилия: особенности демократического проекта. Страницы новейшей политической истории латиноамериканского гиганта / Л.С. Окунева. - М.: МГИМО, 2008. - 823 с.

10. Очерки истории Бразилии / За ред. В.И. Ермолаева. - М.: Издательство социально-экономической литературы, 1962. - 571 с.

11. Слёзкин Л.Ю. Земля Святого Креста. Открытие и завоевание Бразилии / Л.Ю. Слёзкин. - Л.: Наука, 1970. - 160 с.

12. Alguns documentos do archive nacional da Torre do Tombo acerca das navegaзхes e conquistas portuguezas. - Lisboa: Imprensa Nacional, 1892. - 555 p.

13. Deus G.M. Memorias para historia da capitania de Sro Vicente, hoje chamada Sro Paulo / G.M. Deus. - Lisboa: Typografia da Academia, 1797. - 244 p.

14. Documentos historicos: Em 112 vol. - Rio de Janeiro: Augusto Porto & Co., 1929. - Vol. 13. - 500 р.

15. Historia da colonizagäo portuguesa do Brasil: Em 3 vol. / P. Azevedo, A. Baiäo, C.M. Dias, J de Freitas, P. Merea. - Porto: Litografia Nacional, 1924. - Vol. 3: A idade media brasileira. - 396 p.

16. Gama J.B.F. Memorias historicas da provincia de Pernambuco: Em 4 T. - Pernambuco: Na typographia de M.F. de Faria, 1844. - T. 1. - 302 p.

17. Prado J.F. A Pernambuco e as capitanias do Norte do Brasil (1530-1630): Em 3 T. - Sao Paulo, Rio de Janeiro, Recife, Porto Alegre: Companhia Editora Nacional, 1939. - T. 1. - 370 р.

18. Salvador F.V. Historia do Brasil. - Rio de Janeiro: Tyrographia de G. Leuzinger & Filhos, 1889. - 271 p.

Похожие работы

<< < 1 2 3