Джерелознавчі та історіографічні аспекти переяславської шевченкіани

За роки незалежності України шевченкознавство та шевченкіана збагатились не тільки новими спробами прочитання Т. Шевченка, проясненням раніше табуйованих місць його

Джерелознавчі та історіографічні аспекти переяславської шевченкіани

Статья

История

Другие статьи по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией
час поетом.

У праці зазначається, що з Пирятина до Переяслава Т. Шевченко проїхав стоверстий шлях через Яготин. Залишки стародавньої переяславської фортеці, так званого "вишнього міста" і церква Успенія, збудована на місці саме тієї, у якій Богдан Хмельницький від імені України присягав на вірність Росії, церква Михайла, Вознесенський собор, Трибратні могили, могила "батька Богдана" в околицях міста - всі ці пам’ятки старовини, були добре відомі Т. Шевченкові ще з 1845 року, коли поет приїздив до А. Козачковського і описував переяславську старовину за дорученням Археографічної комісії [6, с.56].

Не порвались дружні зв’язки Т. Шевченка з А. Козачковським і в найтяжчі для поета роки заслання, коли багато з тих, кого він вважав своїми друзями, його відцурались. Вони листувалися, Козачковський давав хворому поетові лікарські поради. Поет присвятив йому зворушливий вірш, у якому висловив надію на зустріч з другом у ріднім краї (що і відбулося у червні 1859 року) [6, с.57].

Особливої уваги заслуговують матеріали П. Жури "Труди і дні Кобзаря: Літопис життя і творчості Т.Г. Шевченка" [7], де документально вивірені автором маршрути пересування Шевченка Україною.

Збагатив П. Жур і наші уявлення про коло Шевченкових знайомств по всій Україні. Це і зустрічі на Іллінському ярмарку в Ромні, де відбувалися вистави Харківського театру за участю славетного актора К. Соленика,і знайомство з полтавськими поміщиками Оболонськими (чий син згодом публікував у своєму петербурзькому журналі "Народное чтение" вірші Шевченка та його автобіографію), і перебування в Переяславі у лікаря А. Козачковського, у с. Потоках у В. Тарновського та в Седневі у братів Лизогубів чи у В’юнищі у С. Самойлова.

У науковій праці В. Мельниченка "Тарас Шевченко: "Друзі мої єдині" (десять постатей у поетовому житті) [8] автор представляє читачеві масштабні портрети Шевченкових друзів, зокрема тих, з якими поет потоваришував у Переяславі, і через їхні біографії розповідає про національного генія. Нічого подібного ще не було у відомих життєписах Тараса Шевченка чи спеціальних працях про його стосунки з окремими особистостями. Водночас у книзі показано, як переплітаються їхні долі, що глибше розкриває дивовижний духовний космос поета. В розділі книги "Глава 2. А.О. Козачковському" автор розповідає про стосунки Т. Шевченка та А. Козачковського [8, с.54-73].

В цей час було зроблено вагомий внесок у дослідження життєвого і творчого шляху Т. Шевченка переяславського періоду, що яскраво продемонстровано у праці М. Сікорського та Д. Швидкого "На землі Переяславській" [9].

У науково-популярній праці М. Сікорського та Д. Швидкого "На землі Переяславській" автори згадують про те, що у середині XIX ст. серед прогресивної громадськості Росії формується революційно-демократичний світогляд, яскравим представником якого на Україні був Т. Шевченко [9, с.91].

Дослідники зазначають, що життя Т. Шевченка було тісно пов’язане з Переяславом. Поет бував тут неодноразово, довго мешкав як у самому місті, так і в навколишніх селах. Тут він написав славетні свої твори. В своїх повістях і віршах Т. Шевченко раз у раз згадує Переяславщину, подає чудові описи Переяслава і його околиць.

Перебуваючи в Переяславі Т. Шевченко малює Вознесенський собор, Покровську та Михайлівську церкви, давній кам’яний хрест в Борисоглібській церкві на місці вбивства князя Бориса (понад р. Альтою).

У праці згадується про те, що восени 1845 року Т. Шевченко приїздить до Переяслава вдруге. Цього разу він пробув на Переяславщині набагато довше. Цю осінь, що була надзвичайно продуктивною в житті поета, часто називають "переяславською осінню Кобзаря" [9, с.93].

У В’юнищах Т. Шевченко знайомився з побутом місцевих селян, часто зустрічався з ними, відвідував весілля. Тут в кінці грудня він тяжко захворів і був перевезений до Переяслава, до будинку А. Козачковського. Нездужаючи, він написав свій знаменитий "Заповіт".

Востаннє Т. Шевченко відвідав Переяслав двічі в 1859 р., після десятирічного виснажливого заслання. Побував він і в Козинцях на березі Дніпра. З болем відзначив поет зубожіння, до якого було доведене місто "піклування начальства". І ця гіркота вилилася у вірші "Якби то ти, Богдане." [9, ст.94].

Сюди варто віднести працю О. Журби "Київська археографічна комісія 1843-1921. Нарис історії і діяльності" [10], присвячену історії розвитку археографічної справи на Україні, чільний внесок у яку зробила Київська археографічна комісія (150-річчя заснування її відзначалося у 1993 р.), а також про внесок Т. Шевченка як співробітника цієї комісії. Так, важливе місце у діяльності поета посідало малювання історичних пам’яток Києва. Що ж до змалювання історичних пам’яток, то Т. Шевченко особливо звернув на них увагу в Переяславі.

У художньо-документальній повісті М. Махінчука "Переяславський скарб Михайла Сікорського" автор описує маловідомі сторінки життя і діяльності Тараса Шевченка, доля якого була пов’язана з Переяславом.

Науковець повідомляє, що на Переяславщині Т. Шевченко зібрав багатий фактичний матеріал про участь місцевого населення у гайдамацькому русі 1768 року. Чимало розповідей про це чув поет саме від в’юнищенських старожилів. Вони й лягли в основу вірша "Холодний Яр" [11, с.150].

переяславська шевченкіана творчість шевченко

У В’юнищі поширена легенда про те, як був написаний вірш Т. Шевченка "Маленькій Мар’яні". Одного морозного дня Шевченко йшов вулицею села. Назустріч маленька дівчинка, одягнена в лахміття, несла воду на коромислі. Дівчинка розказала, що вона сирітка, служить у багатих Крячків за харчі, а звуть її Мар’яною.Т. Шевченко дав їй монету, щоб купила собі хустку. А ввечері того ж самого дня народився вірш Т. Шевченка про нещасну долю кріпачки "Маленькій Мар’яні" [11, с.151].

Історичний роман В. Дарди "Переяславські дзвони" [12] веде читача тими дорогами, місцями, де бував Тарас Шевченко у свій другий приїзд в Україну 1845 року. Під час цих відвідин рідної землі поет і художник дуже багато малював, бо хотів видати, за словами М.О. Максимовича, "мистецьку енциклопедію українського народу".

Багато важливої інформації зосереджено в джерелах даної групи, в них розглянуто широкий спектр проблем, пов’язаних з життєвим і творчим шляхом Т. Шевченка під час перебування на Переяславщині.

Вищезгадувані праці мали важливе значення для вивчення життя і творчості Т. Шевченка як дослідника (період перебування у Київській археографічній комісії), художника, поета і письменника.

Наступна група джерел представлена працями, опублікованими в періодичних наукових виданнях, тематичних збірниках та збірниках матеріалів конференцій. Вона є найчисельнішою та демонструє широкий спектр питань у сфері дослідження життя і творчості Т. Шевченка переяславського періоду. Серед них важливе значення мають спеціалізовані збірники та журнали, пов’язані з переяславським періодом життя і творчості Т. Шевченка.

Досить велика кількість публікацій, автори яких розглядали автобіографічні, історичні, краєзнавчі, літературно-мистецькі, художні праці Т. Шевченка й інших науковців, що безпосередньо вивчали життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, міститься у періодичних виданнях історичного, археологічного та краєзнавчого характеру: "Український історичний журнал", "Київська старовина", збірник наукових праць молодих вчених "Український історичний збірник" та інші.

Вагомий внесок у популяризацію творчості Т.Г. Шевченка зробив літератор, громадський і церковний діяч, основоположник української періодики Феофан Гаврилович Лебединцев (1828-1888), уродженець села Зелена Діброва (нині - Городищенський район) - один з родини Лебединцевих, який у 1882 році разом із братом Петром заснував історико-етнографічний та літературний часопис "Киевская старина" і до грудня 1887 року був його редактором.

На сторінках "Киевской старины" (1882-1887) за роки його редакторства було опубліковано чимало біографічних та художніх творів Т.Г. Шевченка. В перший рік видання журналу в ньому було вміщено п’ять матеріалів, які започаткували біографічну Шевченкіану і дали поштовх до її розвитку. Цей напрям редакція розвивала і в подальших своїх випусках, певною мірою його розширюючи. Так, за час редакторства Ф.Г. Лебединцева в журналі було надруковано твори Т.Г. Шевченка, написані на Переяславщині або про неї: "Наймычка", "Близнецы", "Художник".

Окрім того, важливе значення для розробки теми наукового дослідження мають збірники наукових праць ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди" "Наукові записки з української історії" [13] та науковий збірник НІЕЗ "Переяслав" - "Переяславіка" [14]. Саме в них, протягом всього часу їх існування інтенсивно та систематично публікувалися й публікуються результати досліджень життя і творчості Т. Шевченка. Вони яскраво демонструють роль та внесок місцевих науковців у вивчення широковідомих і маловідомих особливостей творчого доробку Т. Шевченка.

До другої групи джерел віднесені збірники матеріалів та повідомлень конференцій, де розглядалися й аспекти досліджень різних науковців як безпосередньо творчості Т. Шевченка, так і інших дослідників, які вивчали біографічні й творчі набутки поета, зокрема переяславського періоду. До таких збірників варто віднести: "Збірник праць першої і другої наукових шевченківських конференцій (К., 1954), "Збірник праць четвертої наукової шевченківської конференції" (К., 1956), "Збірник праць шістнадцятої наукової шевченківської конференції" (К., 1969), "Збірник праць сімнадцятої наукової шевченківської конференції" (К., 1970), "Збірник праць дев’ятнадцятої наукової шевченківської конференції" (К., 1971), "Збірник праць 20-ї наукової шевченківської конференції" (К., 1973; Ужгород, 1971), "Збірник праць 24-ї наукової шевченківської конференції" (К., 1982), "Збірник праць 26-ї наукової шевченківської конференції" (м. Ульяновск, 3-5 березня 1983), "Збірник праць 5-ї наукової шевченківськ

Похожие работы

< 1 2 3 >