Джерелознавчі та історіографічні аспекти переяславської шевченкіани

За роки незалежності України шевченкознавство та шевченкіана збагатились не тільки новими спробами прочитання Т. Шевченка, проясненням раніше табуйованих місць його

Джерелознавчі та історіографічні аспекти переяславської шевченкіани

Статья

История

Другие статьи по предмету

История

Сдать работу со 100% гаранией
ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ТА ІСТОРІОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ


Джерелознавчі та історіографічні аспекти переяславської шевченкіани

Коркач С.О.

"Музей "Заповіту" Т.Г. Шевченка"

Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав"

Анотації

Нині існує велика кількість наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно-мистецького характеру де висвітлюється життя і творчість Т. Шевченка під час його перебування в Переяславі, але потрібно зазначити, що на сьогодні стан дослідження проблеми переяславської шевченкіани залишається недостатньо вивченим. Тема зумовлена недостатньою комплексною розробкою проблеми історіографії переяславської шевченкіани, оскільки у науковому обігу постійно з’являються нові матеріали, які потребують цілісного дослідження. Головним наповненням джерельної бази даного дослідження є сукупність наукових праць та архівних джерел, що безпосередньо стосуються вивчення життя і творчості Т. Шевченка, пов’язаних з Переяславщиною. Тому для зручності опрацювання та максимального охоплення всього комплексу джерел проведена їх систематизація відповідно до тематичного наповнення, наукової репрезентативності, цілісності та повноти висвітлення поставленої проблематики.

Ключові слова: Т. Шевченко, Переяслав, Переяславщина, творча спадщина, публікації.

На сегодняшний день существует достаточно большое количество научных исследований исторического, археологического, краеведческого, искусствоведческого направлений, в которых рассматривается жизнь и творчество Т. Шевченко во время его пребывания в Переяславе, однако именно эта проблематика остается недостаточно изученной. Выбранная тема обусловлена недостаточной комплексной разработкой проблемы историографии переяславской шевченкианы, поскольку в научном обращении постоянно появляются новые материалы, которые нуждаются в целостном исследовании. Основное наполнение источниковедческой базы данного исследования составляет совокупность научных трудов и архивных источников, которые непосредственно рассматривают период жизни и творчества Т. Шевченко, связанный с Переяславщиной. Поэтому для удобства обработки и максимального охватывания всего комплекса источников выполнена их систематизация в соответствии с тематическим наполнением, научной репрезентативностью, целостностью и полнотой освещения данной проблематики. Ключевые слова: Т. Шевченко, Переяслав, Переяславщина, творческое наследство, публикации.

Now there is a large number of scientific papers historical, archaeological, local history, literary and artistic nature, highlighting the life and work of Taras Shevchenko during his stay in Pereiaslav, but it should be noted that today the state of research problems of Pereiaslav’s Shevchenkiana remains understudied. The issue is due to the lack of complex development problems of historiography of the Pereiaslav’s Shevchenkiana, since the scientific revolution there are new materials, themed conferences, round-tables, which require holistic studies. The source base is the basis for any scientific research, so her features and character are primarily determined by the specifics of the chosen topic. The main content of the source base of this study is a set of scientific publications and archival sources that directly or indirectly relate to the study of the life and works of T. Shevchenko connected with Pereiaslav. Therefore, for ease of handling and maximum coverage of the range of sources, their systematization according to thematic content, scientific representativeness, integrity and completeness of the assigned problems.

Keywords: T. Shevchenko, Pereiaslav, artistic heritage, publishing.

Постановка проблеми

За роки незалежності України шевченкознавство та шевченкіана збагатились не тільки новими спробами прочитання Т. Шевченка, проясненням раніше табуйованих місць його біографії, а й списком імен дослідників його творчості - вітчизняних, закордонних та краєзнавчих. У зв’язку з цим варто ознайомитись з публікаціями, що розкривають значення цієї геніальної особистості для сучасності, увиразнюють постать Т. Шевченка - митця і мислителя в історичній перспективі та з позицій сьогодення, висвітлюючи його зв’язок з Переяславщиною.

Потрібно зазначити, що на сьогодні стан дослідження проблеми переяславської шевченкіани залишається недостатньо вивченим, незважаючи на значну кількість наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно-мистецького характеру.

Наукова новизна дослідження визначається тим, що на основі джерел і публікацій виокремлюється історіографія переяславської шевченкіани та вводиться до наукового обігу опрацьований матеріал.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Автор для вирішення поставленої проблеми використала опубліковані праці дослідників життя і творчості Т. Шевченка в яких наявні відомості про життя і творчість поета, пов’язаних з Переяславщиною.

Метою роботи є систематизація, узагальнення і популяризація наукових досліджень життя та творчості Т. Шевченка, пов’язаних з Переяславщиною.

Виклад основного матеріалу. Джерельна база складає основу для будь-якого наукового дослідження, тому її особливості та характер перш за все зумовлені специфікою обраної теми. Головне наповнення джерельної бази даного дослідження складає сукупність наукових праць та архівних джерел, що безпосередньо чи опосередковано стосуються вивчення життя і творчості Т. Шевченка пов’язані з Переяславщиною. Нині існує велика кількість наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно - мистецького характеру де висвітлюється життя і творчість Т. Шевченка під час його перебування в Переяславі. Тому для зручності опрацювання та максимального охоплення всього комплексу джерел проведена їх систематизація відповідно до тематичного наповнення, наукової репрезентативності, цілісності та повноти висвітлення поставленої проблематики. Як наслідок, джерела класифіковані за типом та часом походження, характером інформаційного навантаження та ступенем об’єктивності. На підставі цього виокремлено три групи.

До першої групи джерел віднесено наукові праці, пов’язані з вивченням життя і творчості Т. Шевченка переяславського періоду, що були опубліковані протягом ХІХ - І пол. ХХІ ст.

У цьому сегменті варто згадати працю О. Кониського "Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя".

О. Кониський у праці "Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя" [1], будучи не байдужим літописцем, перевіряв факти на основі відомих йому джерел і оцінював їх, виходячи з логіки характеру Т. Шевченка, зі своєї концепції духовного світу поета. О. Кониський, як правило, подає саме ті факти, котрі є виявом внутрішнього життя поета.

Автор у своїй праці зазначає, що враження, якого зазнав Шевченко під впливом Андрушів, Переяслава, Монастирища і Трахтемирова він вилив потім у вірші "Сон" ("Гори мої високії").

Радянський період характеризується посиленням інтересу до творчості Т. Шевченка та активізацією досліджень у працях Є. Кири - люка "Т.Г. Шевченко. Біографія" [2], П. Зайцева "Життя Тараса Шевченка" [3], І. Дзюби "Застукали сердешну волю." (Шевченків "Кавказ" на тлі непроминального минулого): До 150-річчя написання "Кавказу" [4], П. Жура "Дума про Огонь. З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка" [5], П. Жура "Третя зустріч. Хроніка останньої мандрівки Т. Шевченка на Україну" [6], П. Жура "Труди і дні Кобзаря: Літопис життя і творчості Т.Г. Шевченка" [7].

У монографії Є. Кирилюка "Т.Г. Шевченко. Біографія" [2] грунтовно і докладно висвітлюються особиста доля, творча діяльність, духовне зростання Тараса Шевченка.

Автори книги висвітлюють знайомство Т. Шевченка з А. Козачковським в Санкт-Петербурзі восени 1841 року, перебування Т. Шевченка в Переяславі, акцентуючи увагу на приїзді влітку і восени 1845 року Т. Шевченка до Переяслава, а також на листуванні під час заслання.

У праці використано широкий матеріал - як новознайдений, так і нагромаджений радянським шевченкознавством.

У монографії П. Зайцева "Життя Тараса Шевченка", яка втілила багатство всього вільного дослідження біографії Тараса Шевченка, всебічно простежується життя Т. Шевченка, розкрито цікавий повноцінний образ поета. Згадується той факт, що одним із найяскравіших вражень поета з тодішнього перебування на Переяславщині був день, проведений ним на хуторі Козачковського - Гирському, звідки товариство ходило на берег Дніпра. Шевченко любувався і краєвидом Переяслава, і видом Трахтемирова та Манастирища на правому гористому березі Дніпра, і видом із задніпрянських гір на Лівобережжя. Ця чудесна панорама дала потім поетові матеріал для повного туги за Україною "Сну", написанного вже на засланні ("Гори мої високії. ") [3, ст.173].

Відомий літературознавець Петро Жур у науковій праці "Дума про Огонь. З хроніки життя і творчості Тараса Шевченка", що вийшла друком у 1985 році, розповідає про другу подорож Тараса Шевченка на Україну в 1845-1847 рр. після закінчення Академії мистецтв у Петербурзі: про його спілкування з селянами-кріпаками, прогресивними діячами, участь у таємній політичній організації - Кирило-Мефодіївському товаристві [5]. У цей період у Переяславі та В’юнищах Т. Шевченко створив такі поетичні шедеври, як "Заповіт", "Кавказ", "Наймичка" "Єретик", "Маленькій Мар’яні", "І мертвим, і живим.", "Минають дні, минають ночі.", "Давидові псалми", "Холодний яр", "Три літа".

П. Жур у своїй праці згадує про те, що Т. Шевченко зберіг немало добрих спогадів про старий Переяслав.

У книзі "Третя зустріч. Хроніка останньої мандрівки Т. Шевченка на Україну" [6] П. Жур на основі широко вивченого, а часто невідомого архівного, мемуарного та епістолярного матеріалу переконливо розповідає про останнє перебування Т. Шевченка на Україні (1859 р.), про зустрічі поета з близькими йому людьми, про твори, написані в цей

Похожие работы

1 2 3 > >>