Інтерактивні видання: особливості реалізації та розповсюдження

Мета статті. Аналіз останніх досліджень і публікацій Інтерактивний мультимедійний елемент набуває популярності, наявна чітка тенденція витіснення ним із ринку

Інтерактивні видання: особливості реалізації та розповсюдження

Статья

Журналистика

Другие статьи по предмету

Журналистика

Сдать работу со 100% гаранией

Інтерактивні видання: особливості реалізації та розповсюдження

Слюсаренко Д.Я.

Київський національний університет культури і мистецтв

У статті визначено основні переваги електронних інтерактивних документів у видавничій справі. Окреслено особливості та проблеми продукту на книжковому ринку. Розглянуто види контентного наповнення інтерактивних видань. Виявлено основні види розповсюдження інтерактивної продукції. Проаналізовано причини деактивації інтерактивних видань розповсюдження на території України.

Ключові слова: електронні видання, інтерактивна книга, інтерактивний контент, видавничий бізнес, промоція видань, мультимедійність.

Постановка проблеми. Сучасна людина користується доступом до мережі будь-де. Із розвитком технологій почали з’являтись інтерактивні видання, доступні не тільки на локальних дисках, а й у режимі online. Тому зусилля виробників проектів спрямовані на створення продуктів із більшою функціональністю, удосконаленими можливостями.

Видавці, які ставлять за мету розвиток підприємства, пропозицію згідно попиту, конкурентоспроможність, мають реагувати на зміни, відстежувати тенденції. У видавничій сфері спостерігається повільний порівняно з країнами Заходу перехід до продукування, використання електронних видань. електронний інтерактивний видання

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу теми інтерактивних електронних мультимедійних видань присвячено ряд робіт вітчизняних вчених, серед яких треба виділити праці М. Єфімової, Ю. Бокаревої, В. Анохіна, М. Назаркевича, О. Сторож, І. Клюйника. та інших.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Основною проблемою в цій темі є відсутність структурованої інформації, та достатньої кількості наукових праць, через недостатній рівень вивчення цього питання, а також появою та розвитком нових технологій таких як «augmented reality».

Мета статті. Аналіз останніх досліджень і публікацій Інтерактивний мультимедійний елемент набуває популярності, наявна чітка тенденція витіснення ним із ринку друкованих видань. Дослідження можливості цифрового інгредієнту позитивно вплинути на видання, вивести сферу видавничого бізнесу на новий рівень на території України. Це стало дедалі більшою проблемою з огляду на відставання України від світового прогресу.

Виклад основного матеріалу. Для детальнішого розкриття перспектив інтерактивного видання необхідно навести визначення поняття, яке в статті вжито як термін. Серед науковців виникають дискусії щодо влучного тлумачення. Для уникнення суперечливості використано головний документ, що регулює це питання в Україні: «електронне видання — це електронний документ, який пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості та призначений для розповсюджування в незмінному вигляді» [5, с. 2].

За визначенням професійного українського редактора і видавця М. Тимошика: «електронні видання — це видання у вигляді електроннихданих що мають вихідні відомості, містять призначену для поширення в незмінному вигляді інформацію, яка пройшла редакційно-видавниче опрацювання» [12].

Перше ж офіційне визначення електронного видання було подано в міжнародному стандарті ISO 9707:1991 «information and documentation — Statistics on the production and distribution of books, newspapers, periodicals and electronic publications» в якому «електронне видання — це створений у машиночитаній формі, доступний для користувача документ, що включає файли даних та програмне забезпечення (прикладні програми); може бути записаним на магнітному, оптичному чи інших медіа-носіях призначених для обробки комп’ютером або його переферійними пристроями».

Чіткого поняття інтерактивного електронного видання не існує, але в Держстандарті є визначення інтерактивного (недетермінованого) видання, за яким це — електронне видання, параметри, зміст і спосіб взаємодії з яким визначає сам користувач за алгоритмом, заданим видавцем [5, с. 2].

Одним з найважливіших критеріїв випуску якісного видавничого електронного інтерактивного мультимедійного продукту у світ, є правильне редагування всіх існуючих сегментів контентної складової, яка впливає на цілісність, актуальність, та достовірність інформації у виданні. Сам процес редагування наближений до редагування звичайного матеріального видання, проте у мультимедійному електронному продукті зустрічаються такі види контенту, як аудіо та відеосупровід, що в свою чергу потребує особливої уваги до оригінальності матеріалу та доречності застосування цих інструментів в потрібний момент.

Отже, види контенту (інформаційного сприймання) видання можуть бути різнобічними, що має певні переваги через різноманітний вид подачі інформації, та її впливу на різні органи чуттів. Інтерактивне наповнення електронного видання буває таких видів [6]:

    Ілюстративний матеріал інтерактивного видання, значно розширює спектр можливостей сприйняття людиною. Таке зображення можна анімувати з метою підвищення конкурентоспроможності, та збільшення інформативності. За допомогою gif технологій та сучасного програмування, розробники інтерактивних видань мають змогу, в прямому сенсі, оживити потрібне зображення, зробити його рухливим не залежно від дій користувача, або ж інтерактивним, запрограмованим на рухи, дотики, голос, чи взаємодію з іншими електронними пристроями, гцо в свою чергу, може вплинути на подальший розвиток події, яка пов’язана з ним. Інтерактивна ілюстрація надає можливість створення галерей із коментарями, що сприяє зручності в користуванні, містить більше інформації порівняно з текстовим, але займає менше місця на сторінці, ефективніше впливає на почуття людини.

Швидкість сприйняття ілюстративної інформації вище, ніж текстового матеріалу. Це насамперед пов’язано з особливостями візуального сприйняття інформації людиною. Зорові образи у виді графічних об’єктів сприймаються цілком і безпосередньо заносяться в довгострокову пам’ять без проміжного перетворення в поняття, як це відбувається з текстом [3]. Спектр колірної тами інтерактивної ілюстрації, значно більший, ніж друкованого видання. Окрім основного змістового навантаження та естетичного задоволення, ілюстративний матеріал у будь-якому виді видання може слугувати й іншими, не такими очевидними на перший погляд функціями. Наприклад, додатково популяризувати саме видання, його автора, художника і видавця. Тут одразу слід зауважити, що йдеться про ілюстрації та оформлення, зокрема як про природне продовження змістового наповнення видання, і жодним чином не про нівелювання текстової інформації, також це оформлення обов’язково повинно бути якісним та естетичним, щоб вірно виконувати поставлену задачу.

Окремі видавничі осередки формують певне коло авторів та ілюстраторів, чий стиль частково стає їхньою візитівкою, де часто ілюстративний матеріал може сприяти створенню впізнаваного образу видавництва. До яскравого прикладу якісного ілюстративного контенту можна віднести українське видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛАМА-ГА», де стиль зображень продукції вирізняється, тому їх важко сплутати з роботами інших видавництв.

    Звуковий супровід, який значною мірою впливає на сприйняття та запам’ятовування людиною. Це авторський текст або ремарки, шумові ефекти, що ілюструють зазначені в тексті події, роблять їхній опис більш реалістичним [7]. Звук супроводжує включені у книжку відеокадри або анімацію, відтворюється під час відкриття певної сторінки видання, а з допомогою звуків, можливо максимально чітко передати потрібний настрій, вплинути на вибір, розвинути увагу. Такий супровід може бути звичайною музикою, яка підібрана чи написана спеціально до теми видання, голосом, який відтворює певний текст у виданні, чи повідомляє про певні правила користування, або звуком що супроводжує певну дію, прикладом можуть слугувати клікабельні кнопки інтерфейсу чи перегортання сторінки. Також часто такі звуки супроводжуються включенням у книжку відеокадрів або анімації, що відтворюється під час відкриття певної сторінки видання, або взаємодії з користувачем. Реалізація застосування аудио-супроводу залежить цілком від задуму автора, і чим доречніше від буде підібраний і практично застосований при певних потрібних обставинах, тим краще він вплине на сприйняття користувача, розширить його знання з певної теми, чи занурить у потрібну атмосферу, впливаючи на емоції та почуття.

    Відеоматеріали, що відіграють допоміжну роль, сприяють наочності опису, кращому розумінню та запам’ятовуванню матеріалу, можуть слугувати й основним джерелом інформації, та можуть виступати у ролі основного джерела інформації, яке в свою чергу активізує одразу два органи відчуттів, зоровий і слуховий.

Аудіосупровід та відеоматеріали можуть значно збагатити знання або покращати розуміння певної події, особливо якщо використовуються в інтерактивному виданні направленому на розвиток чи навчання читача. Також не менш важливим є факт економлений часу, адже такі види комунікативного сприйняття інформації значно швидше впливають на надання потрібних знань користувачу.

Все більшої популярності набуває тема під назвою «доповнена реальність» («augmented reality») — яка виступає певним середовищем з прямим або непрямим доповненням фізичного світу за допомогою цифрових даних, де відбуваються певні процеси в режимі реального часу, а провідниками служать цифрові пристрої — планшети, смартфони, «розумні» окуляри або аксесуари зі спеціальним програмним забезпеченням. Такі технології ще не набули масової відомості, проте їхній розвиток все більше привертає увагу як спеціалістів науковців так і звичайних користувачів, адже ідея дуже проста і полягає в тому, що кожен користувач смартфону чи планшету, взаємодіючи на апаратному та програмному рівні з тими чи іншими об’єктами може розширювати межі видимого простору. На рівні взаємодії користувача з пристроєм все відбувається просто, потрібний пристрій через звичайну камеру чи інший інтерфейс (Bluetooth або

Похожие работы

1 2 3 > >>