Блоги як новий засіб масової інформації в Україні

Актуальність дослідження також обумовлена й стрімким збільшенням користувачів мережі Інтернет станом на 2017 рік. За останні два роки кількість

Блоги як новий засіб масової інформації в Україні

Статья

Журналистика

Другие статьи по предмету

Журналистика

Сдать работу со 100% гаранией

блоги як новий засіб масової інформації в Україні

Васильєва А.С.

Київський національний університет культури і мистецтв

Стаття присвячена дослідженню блогів як нового засобу масової інформації та споживацьких потенціалів серед української аудиторії. Метою дослідження було виявити рівень довіри до блогів та з’ясувати, чи можуть згодом блоги витіснити друковані ЗМІ. Досягнення мети стало можливим завдяки проведеному анкетуванню та методом аналізу, узагальнення та формалізації, що дозволили опрацювати емпіричний матеріал. У статті проаналізовані переваги і недоліки друкованих ЗМІ, блогів та їх популярність серед аудиторії. Завдяки опитуванню вдалося встановити, що лише незначна більшість українців не довіряють блогам, але читають переважно вони саме їх.

Ключові слова: блог, блогосфера, блогер, інтернет-видання, аудиторія, новітні медіа.

Постановка проблеми

Найважливішим етапом в розвитку інформаційно-комунікаційного простору сучасного суспільства став розвиток і створення глобальної мережі Інтернет. Одним з чинників популярності мережі Інтернет є можливість отримання оперативної, об’єктивної та різноманітної новинної інформації. В онлайн-середовищі джерелом новин стають не тільки професійні інтернет-видання, а й самі користувачі. Співробітники редакцій ЗМІ також активно використовують блогосферу в своїй професійній діяльності. В даному випадку, предметом обговорення є блоги — персональні сайти, в яких розміщені записи, новини, мультимедійні файли, коментарі та посилання — своєрідний гібрид онлайн-щоденника і електронного ЗМІ. На відміну від традиційних персональних веб- сторінок, блог легше створити і підтримувати, а тому він частіше оновлюється, припускаючи більш відкритий і особистий стиль, більш відверті точки зору, заохочуючи дискусії з відвідувачами і блогерами.

Загалом, блоги мають такі функції, як: комунікативна функція, функція самопрезентації, функція розваги, функція гуртування і утримання соціальних зв’язків, функція мемуарів, функція саморозвитку, психотерапевтична функція [5].

Сьогодні блоги досягли неймовірної популярності. Вони проникають в усі сфери життя, адже автори — це звичайні люди з різними поглядами, інтересами та вподобаннями. Останні десятиліття відзначаються безпрецедентним зростанням кількості блогів у глобальній мережі, які складають конкуренцію традиційним ЗМІ. Тому дослідження питання довіри до блогів та створення портрета читача блогів є актуальними, а отримані результати є цінними з огляду на їхнє практичне застосування.

Актуальність дослідження також обумовлена й стрімким збільшенням користувачів мережі Інтернет станом на 2017 рік. За останні два роки кількість користувачів Інтернету зросла майже утричі і сягає вже 17,7 мільйона осіб [11]. За результатами дослідження Інтернет Асоціації України, 64,7% українців мають доступ до всесвітньої мережі Інтернет [13].

Метою статті є визначити схильність українського медіаспоживача до читання блогів чи традиційних ЗМІ. Методологію під час проведення дослідження склали: на теоретичному рівні — аналіз літератури, на емпіричному — соціологічне опитування (анкетування).

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Перехід традиційних паперових ЗМІ в Інтернет розпочався на початку 90-х років XX століття. Першими відомими онлайновими виданнями стали американські «Nando.net» та «The Electronic Trib». В Україні ж поява інтернет-ЗМІ припадає на 1997 рік. Тоді з’являються перші інтернет- версії газет «Дзеркало тижня», «День» і «Сьогодні» [12].

Вивченням онлайнової журналістики займається значна кількість науковців, серед яких Дж. Гол, Р. Крейг, М. Лукіна, І. Фомічова, О. Калмиков, Л. Коханова, Б. Потятиник, І. Артамонова та інші. Останнім часом з’являється і багато досліджень, присвячених блогам. Це роботи В. Волохонського, Є. Горного, А. Досенко, К. Захарова, Н. Курчакової, С. Пішковція, Н. Прудкої, Т. Сазонова тощо.

В Україні блогосфера починає активно розвиватися з 2005-2006 рр. До того часу існували нечисленні блоги, які були переважно способом спілкування близького кола друзів. І серед самих блогерів, і серед дослідників, побутує думка, що процес поширення активності блогів в Україні наслідував ті самі процеси в Росії. Вплинули на цей процес і суто українські чинники, особливо — події «помаранчевої революції». Цю тенденцію відобразив вислів Х. Клінтон: «Коли ти в Інтер- неті, тобі не треба бути олігархом чи рок-зіркою, щоб мати великий вплив на суспільство» [14]. Недарма близько 34% блогерів розглядають свій блогінг як форму журналістики [7].

Американський дослідник і один з піонерів блогінгу Д. Гілмор назвав блоги «народною журналістикою, що створюється людьми для людей» [8].

Тренди, що змінюють сучасну журналістику і медіасистему, описує К. Доктор [6]. Про інтер- нет-журналістику як нову сферу пропрофесійної діяльності комунікаторів в Інтернеті ґрунтовно міркує А. А. Калмиков [9].

Нині існує багато версій типології і класифікації блогів, авторами яких виступають як науковці, так і самі блогери. Найбільш вдалою і логічною видається класифікація Н. Прудкої, оскільки вона враховує різні критерії поділу: за типом знакових систем, за типом авторства, за специфікою контенту. Так, за типом знакових систем можна виокремити текстові, фото- та відеобло- ги; за типом авторства — персональні та колективні. Колективні блоги дослідниця визначає як «об’єднання декількох користувачів під одним ім’ям, яке часто називають «комьюніті» [10].

Блоги, розраховані на масову аудиторію, у свою чергу пропонують розподіляти на професійні журналістські та аматорські (або «народні» чи «громадянські», як називають науковці цей тип журналістики). Такі блоги можуть існувати на окремому блог-хостингу або на сайтах інтернет-ЗМІ, як, наприклад, у випадку з мережевими виданнями «Українська правда» [2] та «Кореспондентів!» [1].

Реалізація інформаційної функції у блогах має свою специфіку, стосовно цього Д. Богданов зауважує: «Багато блогів побудовані фактично як стрічки новин: автори подорожують глобальною мережею, знаходять для себе щось цікаве і публікують на своїй персональній сторінці щоденника. Проте читачі не можуть бути повністю переконані у правдивості інформації. Неодноразове копіювання чужих статей із додаванням у них власних роздумів спотворює реальне джерело інформації іноді кардинально» [3]. Утім, слід зазначити, що більшість блогів на сайтах онлай- нових ЗМІ все ж таки містять оригінальний, тобто створений самим автором контент.

Якщо у традиційних ЗМІ тематику і проблематику видань визначали виключно професійні журналісти, нові медіа надають таку можливість своїм читачам, що також сприяє розвитку громадянської журналістики. За спостереженнями І. Фомічової, формування інформаційного «порядку денного» у блогах веде за собою і визначення основних ціннісних пріоритетів, тобто блоги одночасно виконують ціннісно-регулятивну функцію [16].

Завдання блогосфери помітно відрізняються від журналістики, блогосфера перетинається і з громадянською журналістикою, яку визначають як різновид журналістики, який розвивається в Мережі. Якщо раніше були досліджені відмінні блоги в цілому та відмінність традиційних ЗМІ від блогів, то саме рівень довіри аудиторії ще лишився невивченим. Окрім вітчизняного вкладу в науку, отримані результати матимуть і неабияке практичне значення: їх можна використовувати для підвищення ефективності блогів.

Виклад основного матеріалу

У блозі можна зустріти як особисту думку автора, так і подієву замітку, яка має громадянську позицію автора, його ставлення до даної проблеми. Найактивніші блогери, які мають понад тисячу читачів прийнято називати «блогерами-тисячниками». Блоги цих авторів найбільш схожі на ЗМІ, оскільки вони не тільки поширюють інформацію, а й мають певну аудиторію. Під час анкетування респондентам було запропоновано обрати один із двох варіантів відповідей на сім питань. Загальна кількість респондентів — 129 осіб. Більшість опитаних — віком від 18 до 25. Серед опитаних виявилося 79,3% жінок та 20,7% чоловіків. Більшість — 69% — мають повну вищу освіту, ще 31% — здобувають вищу освіту.

Результати анкетування показали, що наразі блоги читають 65,5% з опитаних осіб і це не дивно, адже сьогодні Інтернет має велику кількість переваг у порівнянні з будь-яким окремо взятим ЗМІ, адже його технічна основа розвивається неймовірно швидкими темпами. Мережеві ресурси оновлюються щомиті, окрім тексту мають всі види мультимедійної інформації (відео, зображення, аудіо, фото), підтримують зворотній зв’язок з користувачем в режимі реального часу, організовують опитування, голосування тощо.

Блог дозволяє будь-кому спробувати свої сили у ролі вільного автора. Такі можливості дає Інтернет, який значно знизив поріг входження на ринок авторської журналістики. Все влаштовано набагато простіше, ніж у традиційному виданні. Читач в Інтернеті знаходить свого чи своїх блогерів незалежно від їх приналежності до якого- небудь видання, бо видання як такого власне немає: Інтернет і є фактично видання і телеканал. Водночас блогер з самого початку має те, чого ніколи не мав журналіст будь-якого видання — незалежність та можливість самому вибирати теми, стиль, способи подачі та самопрезентації.

Окрім читання блогів, важливим є рівень довіри до блогів, як до нового засобу масової інформації. Половина респондентів з невеликим відривом довіряє текстам в Мережі (51,7%). Саме тому можна говорити про те, що блоги можуть існувати й далі, але невирішеним залишається питання законодавчого регулювання та перевірки інформації, яка викладається в Інтернет.

На даному етапі спостерігається якась конкурентна боротьба між інтернет — ЗМІ і блогами, хоча ті й інші займають різні ніші в електронному просторі. Але нерідко їх шляхи перетинаються. Також медіа іноді використовують блоги в якості джерел інформації. Зустрічаються випадки, коли користувачі першими розповідають про

Похожие работы

1 2 >