Кримінально-правова характеристика понятійного апарату Особливої частини Кримінального кодексу України

Мета і завдання роботи. Метою є здійснення комплексної кримінально-правової характеристики понятійного апарату Особливої частини Кримінального кодексу України (як на

Кримінально-правова характеристика понятійного апарату Особливої частини Кримінального кодексу України

Дипломная работа

Юриспруденция, право, государство

Другие дипломы по предмету

Юриспруденция, право, государство

Сдать работу со 100% гаранией
1

Вступ

Актуальність теми. Аналізуючи нормативно-правові положення Кримінального кодексу України, ми весь час маємо зв'язок з його понятійним апаратом. Саме він являється передумовою для ефективного використання положень, які висвітлюються в даному нормативно-правовому акті. І тому понятійний апарат повинен бути досконалим. Але, на жаль, в Україні законодавство ще не досягло свого еталону і тому перебуває в постійному розвитку, вдосконаленню. І тому ці всі зміни відбиваються в понятійному апараті. Його потрібно не лише виробити для конкретної галузі знань, але й гарантувати ефективну взаємодію понятійних апаратів всіх джерел права. Це дуже кропітка робота. Проте саме до Кримінального кодексу має бути особливо пильна увага, адже в ньому закріплені положення про сувору відповідальність за вчинені протиправні діяння осіб. І тому кожен термін чи термінологічний зворот повинен бути адекватним та відповідати конкретно визначеним вимогам. Адже навіть одне неправильно вжите слово може повністю змінити становище злочинця. Досконалий понятійний апарат забезпечує ефективну роботу правоохоронних органів.

Проте як це б не було дивно існує багато різноманітних робіт, які характеризують протиправні діяння осіб. Проте саме понятійному апарату Кримінального кодексу України, зокрема його Особливій частині, присвячують свою увагу дуже мало науковців. Серед вчених, які ефективно працюють над цим питанням можна виділити лише декілька десятків, а саме: Андрушко П.П., Кашанина Т.В., Коржанський М.Й., Кузнецова Н., Люблинский П.И., Навроцький В.О., Тростюк З.А., Нелін О., Панько К.К., Пиголкин А.С., Чернобель Г.Т., Ситникова А.И., Ткачук А.Ф. тощо. Проте ще багато аспектів понятійного апарата Особливої частини КК України залишаються нерозкритими. Внаслідок цього виникає потреба над продовженням роботи в цьому напрямку, вдосконалення понятійного апарату за допомогою різноманітних методів та засобів. В період становлення нашого законодавства, розкриття даної теми набуває особливої актуальності.

Об’єкт дослідження – понятійний та термінологічний апарати усього законодавства як законодавства та вимоги, що висуваються до них.

Предметом дослідження даної роботи виступають структурні частини понятійного апарату у їхньому взаємозв’язку та взаємодії.

Мета і завдання роботи. Метою є здійснення комплексної кримінально-правової характеристики понятійного апарату Особливої частини Кримінального кодексу України (як на нормативному, так і на теоретичному рівнях), їх відмежування від суміжних категорії, визначення його елементів та вимог до них, а також розроблення на цій основі відповідних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення національного кримінального законодавства. кримінальний кодекс понятійний термінологічний

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- охарактеризувати поняття, ознаки та значення категорій “понятійний апарат”, “термінологічний апарат ;

- провести співвідношення понятійного апарата Особливої частини КК України з суміжними категоріями;

- виокремити та дослідити вимоги, що висуваються до понятійного апарата Особливої частини КК України;

- дослідити значення, вимоги та функції назв як структурної частини понятійного апарату;

- проаналізувати спеціалізовані неправові терміни та терміни іншомовного походження в понятійному апараті Особливої частини КК України;

- розглянути принцип єдності термінології як базовий у понятійному апараті Особливої частини КК;

- встановити доцільність вживання синонімів в понятійному апараті;

- дослідити вживання тавтології Особливій частині КК України

- виокремити та охарактеризувати вимоги, на основі яких потрібно будувати понятійний апарат кваліфікуючих та особливо кваліфікуючих ознак складів злочинів;

- вивчити поняття і види засобів вдосконалення понятійного апарата;

- проаналізувати ймовірність впровадження “термінологічної” глави, тлумачного словника та кримінально правового тезауруса в КК України;

Методика дослідження. При написанні роботи, враховуючи об’єкт та предмет дослідження, поставлені мету та завдання, було використано такі методи дослідження: історико-правовий, діалектичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, логіко-граматичний тощо.

Наукова новизна дослідження: на основі системного аналізу понятійного апарату Кримінального кодексу України та суміжних галузей знань охарактеризовано понятійний апарат Особливої частини КК; виокремлено вимоги та принципи, на основі яких він повинен будуватися. Висвітлено питання про структурні частини понятійного апарату та їх недоліки. Виявлено необхідність вдосконалення понятійного апарату Особливої частини КК України за допомогою різноманітних засобів та способів, зокрема введенням “термінологічної” глави, тлумачного словника та кримінально правового тезауруса в КК України.

Практична значущість результатів дослідження: викладені в роботі пропозиції щодо вдосконалення понятійного апарату Особливої частини КК України можуть стати підґрунтям наступних досліджень у цьому напрямі, а також можуть бути застосовані: у правотворчості – для удосконалення законодавства України, в тому числі кримінального; у правозастосовній діяльності - при вирішенні питань щодо який термін чи термінологічний зворот варто застосовувати в конкретному випадку,; у навчальному процесі – при підготовці відповідних розділів навчальних посібників та при викладанні курсу Особливої частини кримінального права.

Робота складається зі вступу, 3 розділів, що містять 12 підрозділів, висновків; містить 112 сторінок тексту. Список джерел включає 142 нормативно-правових актів, спеціальної літератури, електронних публікацій та матеріалів практики.

1. Теоретичні передумови дослідження понятійного апарата особливої частини КК України

1.1 Поняття, ознаки та значення категорій «понятійний апарат», «термінологічний апарат» Особливої частини КК України

Кримінальне право України – це одна із провідних галузей законодавства України. Проте, щоб чітко розуміти положення, закріплені в даній галузі потрібно, щоб був досконалий понятійний апарат. Адже чим глибше і досконаліше розроблені (сформовані) правові поняття і категорії юридичної науки, тим досконаліше саме право як таке, тим точніше і якісніше воно здатне регулювати відповідні суспільні відносини. Над цим працюють законодавці при ухваленні нових норм права та вдосконалення існуючих. Це одне із завдань, які стоять перед сучасною теорією кримінального права. Досконалий понятійний апарат кримінального права повинен існувати не лише в даній галузі, а й в інших також, особливо це стосується кримінальних наук. Незважаючи на певну автономність, у значній частині їх понятійні апарати співпадають, тому виникає потреба у визначенні їх співвідношення. Очевидно, що визначальну роль у них відіграє понятійний апарат кримінального закону. Для вказівки на акти кримінально-правового характеру використовуються різні терміни: кримінальний закон, кримінальне законодавство.

У кримінально-правовій літературі остаточно не визначене співвідношення понять «кримінальний закон» і «кримінальне законодавство». Науковці в своїх поглядах на дане питання мають дві позиції. Одні ототожнюють дані поняття, інші ж їх розрізняють. Проте і тут існують розбіжності. Так, деколи поняттям «кримінальний закон» охоплюють всі акти кримінально-правового характеру [44, c.131], подекуди навпаки під «кримінальним законодавством» розуміють широке коло актів, включаючи сукупність систематизованих та окремих законодавчих актів Верховної Ради України, що визначають загальні положення, підстави і межі кримінальної відповідальності, види злочинних діянь і передбачених за них покарань, підстави призначення покарання, звільнення від покарання чи відповідальності; а також це – сукупність положень міжнародних договорів, імплементованих у кримінальне законодавство України як його невід’ємна частина. [124, c.89-90] В свою чергу ще в 1998 р. Конституційний Суд України своїм рішенням у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство»), розтлумачив, що термін «законодавство» треба розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції та законів України [22]

Ми схиляємося до думки стосовно розмежування даних понять і тому в цій роботі аналіз понятійного апарата Особливої частини КК України та термінів і термінологічних зворотів, в яких він виражений, включає в себе дослідження лише тих положень, які регламентовані в Особливій частині КК України, містяться в законах, якими вносяться зміни та доповнення в цей акт, та пропонуються до включення в Особливу частину КК України.

Також існують різні думки стосовно назви, яка застосовується для позначення системи відповідних правових понять: категоріальний апарат, понятійно-категоріальний апарат, понятійний апарат, термінологічний апарат. Проте найбільш доречнішим являється вживання останніх двох. Адже назва «категоріальний апарат» є занадто вузькою, бо категорії є найзагальніші поняття, які не піддаються визначенню в рамках однієї теорії, а часто і в цілому науковому напрямку, дисципліні. Тому використання цієї назви презюмує, що такий апарат буде об’єднувати лише категорії, відкидаючи при цьому поняття як найбільшу та узагальнюючу категорію. Назва «категоріально-понятійний апарат» - невиправдане поєднання слів, що утворюють родово-видові відношення, а це є одним з видів тавтології. Щодо «понятійного» та «термінологічного» апарату, то в їх основі ле

Похожие работы

1 2 3 4 5 > >>