Тримірне моделювання великих кратерів моря Ясності

Для вивчення поверхні Місяця було здійснено 65 офіційних запусків, в т.ч. автоматичних міжпланетних станцій, які були оснащені посадочними модулями,

Тримірне моделювання великих кратерів моря Ясності

Курсовой проект

Геодезия и Геология

Другие курсовые по предмету

Геодезия и Геология

Сдать работу со 100% гаранией
алізу розглянемо будову поверхні моря Ясності.

Неоднорідність гіпсометричного рівня поверхні пояснюється тим, що на фотокартах тональне забарвлення площі "моря" неоднакова. Світліші ділянки – піднесені, більш темні – мають більш низький рівень. Територія в загальному ізометрична. Обрамлена вона надзвичайно розчленованими гірськими системами, поверхня яких густо покрита кратерами різного розміру, що створює враження хаотичного розміщення форм рельєфу.

Про рельєф дна улоговини моря Ясності можна судити по фотокарті з горизонталями, складеної в масштабі 1: 1 000 000 в США в 1963 р. Горизонталі проведені через 300 м. Виділено горизонти 2400, 2100 і 1800 м. Горизонталь 240.0 м окреслює саму улоговину і піднесені ділянки в її межах. Горизонталі 2100 і 1800 м дозволяють виділити три рівні поверхні: 2400-2100, 2100-1800 і нижче 1800 м. Найбільш знижені ділянки дна улоговини аж ніяк не розташовуються в її центральній частині, фіксуючи поступове пониження до центру моря. Центральна частина дна залягає в межах 1800-2100 м,. тобто гіпсометричний рівень її фактично такий же, як і крайових частинах улоговини. Знижені ділянки утворюють сегменти більш-менш правильних обрисів на південному – заході і роздроблені на окремі ділянки на північному – сході площі дна.

Крім цього, на території моря Ясності знаходяться кілька невисоких гірських гряд з відміткою більше 2100 м, які оконтурюють субмеридіональну структуру, що нагадує деформований овал. Паралельно крайовій зоні моря, розташовуються довгі вузькі хребти, відносне перевищення яких над загальним рівнем дна улоговини не більше 300 м. Одні хребти виражені досить чітко, інші, більш давні, мають значною мірою розмиті обриси і розташовуються ближче до центру котловин. Схематично цю крайову зону можна представити у вигляді ряду субпаралельних гірських хребтів, представлених ланцюгоподібно розташованими грядами неправильних обрисів, але в загальному формуючи гігантську кільцеву структуру, що оздоблює дно улоговини.

Якщо всі ці "кільця" вважати залишками крайових гірських споруд, подібних тим, які в теперішній час оточують море Ясності, то така будова крайової зони говорить про неодноразове оновлення цієї великої морфоструктури. Причому розміри пракотловини були меншими, судячи з того, що концентри, розташовані з внутрішнього боку структури, представлені найбільш розмитими грядами. У наступних етапах формування контури площі, які опускались, розширювалися і опускання, якому зобов'язані сучасні форми рельєфу, було найбільшим за площею. Рельєф дна улоговини зобов'язаний не тільки опусканням, але й іншим більш протяжним переміщенням.

За співвідношенням різновисотних ділянок в межах площі моря Ясності визначено положення рельєфоутворюючих розломів, переміщення по яких могли б створити сучасний рельєф поверхні. Рельєфоутворюючі переміщення, їх знак і амплітуда відновлювалися на основі тих самих передумов, що і для описаних ділянок земної поверхні – за різницею гіпсометричних рівнів сусідніх ділянок. За мінімальну різницю висот було прийнято єдиний можливий перетин в 300 м, через який і проведені горизонталі.

Найбільш пізніми рельєфоутворюючими розломами тут є:

- лінійний розлом, який проходить в північно-західному напрямку і перетинає площу морського дна по діагоналі;

- кільцевий розлом, що заходить в межі розглядуваної території його південною частиною.

Вікові співвідношення розломів між собою визначити важко, у зв'язку з тим що на даній площі вони не перетинаються.

Перший з цих розломів відновлений по деформації центральної овалоподібної структури, а також за різницею гіпсометричних рівнів контактуючих по ньому ділянок. Судячи з конфігурації цього розлому, можна припустити, що рухливим був східний бік, який, отже, і був піднятий.

Кільцевій розлом, підковоподібною лінією перетинаючи північно-західну частину площі, проведений з більшими підставами – всюди вздовж нього ділянки, що відносяться до внутрішнього контуру, припідняті, з чого можна зробити висновок, що по ньому відбулося сводове підняття.

Трохи більш ранній – інший кільцевий розлом, оперізуючи розглянуту структуру, в зв'язку з чим значення його як рельєфоутворюючого особливо велике. Перетинаючись із згаданими розломами, він також не зміщується, тобто їх вікові співвідношення неясні. На всьому протязі цей кільцевий розлом фіксується виразною різницею гіпсометрічних рівнів: усюди внутрішні ділянки опущені, що і характеризує його як опускання. Винятком є ділянка, де лінія опускання суміщена з підняттям по більш пізньому лінійному розлому і відбулася компенсація переміщень. Вся ця ділянка виявилася вище рівня 1800м. Лінія кільцевого розлому орієнтована тут по ланцюжку дрібних кратерів, які помітно тяжіють до ліній розломів.

Наступний за віком – кільцевий розлом, який, судячи по радіусу його кривизни, охоплює значно більшу площу, ніж головний для морфоструктури моря Ясності кільцевий рельєфоутворюючий розлом. У вигляді дуже виположеної дуги, відкритої на північ, він відокремлює південне гірське підняття від дна улоговини моря Ясності. По конфігурації цього великої, що виходить за межі розгляданої площі розлому чітко видно, що по ньому була опущена північна частина, тобто вся морфоструктура моря Ясності. Час його виникнення визначається на тій підставі, що він зміщується при перетині з розломом північно-західного простягання.

Крайня західна частина площі піднята по лінійному розлому. Дуже наближено визначено контур опускання по розлому, розташованому в північно-західній частині площі. Опускання цієї ділянки моря Ясності безсумнівне – його гіпсометричний рівень значно нижчий сусідніх, не дивлячись на те що він був піднятий на останніх стадіях рельєфоутворення. Але загальні контури опущеної ділянки неясні.

Одними з ранніх є розломи, в результаті яких була сформована овалоподібна структура, яка ускладнюює центр дна улоговини. Ця морфоструктура простежується у вигляді ланцюжка вузьких гряд. Там, де ці гряди перетинають площу, що знаходиться нижче рівня горизонту 2100 м, висота їх більше 2400 м. Там же, де вони розташовуються на ділянках нижче рівня 1800 м, їх гіпсометричний рівень більше 2100 м. Таким чином, перевищення всюди однакове – близько 300 м. Наявність такого примхливо вигнутого ланцюжка височин краще всього пояснити поєднанням двох рельєфоутворюючих переміщень: спочатку сводового підняття, потім – опускання. При цьому контури останнього були незначно зміщені до центру цієї морфоструктури, в результаті чого і сформувалася овалоподібна гірська гряда. Подібні співвідношення не рідкість і для земних структур.

До найбільш ранніх, судячи з характеру перетину з іншими розломами, відноситься розлом, перетнувший дно моря Ясності в північно-східному напрямку. По конфігурації розлому важко визначити, який з боків його був тектонічно активним – опущений північно-західний або випробував підняття південно-східний? Ясно тільки, що перевищення південно-східного боку розлому фіксується на всіх його відтинках достатньо виразно. Морфоструктура моря Ясності на багатьох ділянках зміщується молодими розломами.

Отже, рельєф поверхні дна моря Ясності зобов’язаний цілому ряду переміщень. Визначальним для даної морфоструктури служить кільцевий розлом. Приблизно сегментарне розміщення різновисотних ділянок дна, яке дуже кидається в очі, пов'язане з двома навхрест розташованими розломами, що перетинають майже по діагоналі поверхню котловин.

Реставрувати процес формування рельєфу гірських територій Місяця значно складніше в зв’язку з відсутністю тут ясно вираженого орієнтування окремих гірських хребтів, великою кількістю гряд найрізноманітнішого простягання, а також з-за локальних височин, пов'язаних з кратерними валами. Одне ясно – проводити лінії тектонічних порушень, намагаючись возз'єднати дрібні елементи рельєфу – окремі хребти, пасма або тріщини, помилково. Перш за все це вельми суб'єктивно, так як при достатку дрібних елементів рельєфу і різноманітності їх простягання практично можна майже через будь-яку точку гірської країни провести лінії в декількох напрямках. Крім того не можна абстрагуватися від кратерних валів і складаючих їх маленьких хребтів, явно не тектонічного походження (вулканічного або метеоритного). Ймовірно, і для таких площ правильніше орієнтуватися на розміщення великих елементів рельєфу, що виявляються за різницею гіпсометричних рівнів.

Як приклад подібної розшифровки проведено морфометричний аналіз однієї з гірських областей, що примикає зі сходу до моря Ясності. Тут головна роль у формуванні рельєфу належить переміщенням по кільцевих розломах.

Отже, причиною виникнення великих форм місячної поверхні, так само як і земного рельєфу, слугують брилові переміщення по рельєфоутворюючих розломах. Але, як місячний рельєф не схожий на земний? Частково це викликається тим, що на Місяці кожний новий етап рельєфоутворення наступав раніше повного згладжування морфоструктур попереднього етапу, завдяки чому поверхня характеризується надзвичайною порізаністю, особливо в межах гірських територій. Порізаність місячної поверхні значно збільшується і завдяки великій кількості кратерів. Але найголовніша відмінність в тому, що характерні форми місячного рельєфу створені кільцевими опусканнями в загальній ізометричній формі (місячні моря, а не кратери), а на Землі (виключаючи зони регіональних прогинів) головною тектонічною формою буде підняття, яке ускладнюється наступними переміщеннями більш дрібного порядку. Це настільки характерно, що говорячи про тектонічний процес формування рельєфу земної поверхні, зазвичай використовують термін "горотворення". Однією ж з найголовніших проблем формування рельєфу Місяця є "мореутворення".

Ізометричні форми, круті, нерівні схили, нерідко з кількома обривами, а також порівняно плоске дно місячних "морів" дозволяють з більшою мірою упевненості вважати їх структурами обрушення і просідання. А ось від чого вони утворюються, поки що не відомо.

Заг

Похожие работы

<< < 1 2 3 4 5 6 7 > >>