Стаття з теми:
Формування електронних колекцій та фондів документів як новий напрям інформаційного обслуговування користувачів публічних бібліотек
Колоскова Г.В. Харківська державна академія культури
Проаналізовано особливості формування, зберігання, використання та розвитку електронних фондів і колекцій документів як нового напряму інформаційного обслуговування користувачів публічних бібліотек. Визначено роль і місце електронних фондів та колекцій документів в інформаційному просторі бібліотеки. Розглянуто перспективи подальшого створення, формування, використання, розвитку електронних фондів та колекцій публічними бібліотеками з метою задоволення інформаційних потреб реальних та віддалених користувачів.
Ключові слова: електронні фонди, електронні колекції, публічна бібліотека.
Постановка проблеми
Нині можна відзначити, що все більше сучасних користувачів, особливо молодшого віку, надають перевагу читанню електронних книг на персональних комп’ютерах, рідерах, смартфонах, планшетах. Саме тому вважаємо, що для більшості бібліотек, настав той час, коли крім традиційних фондів та форм роботи, спрямованих на задоволення інформаційних потреб читачів, необхідно починати створювати електронні фонди та колекції документів, а також застосовувати хмарні технології й сервіси у своїй діяльності. Створення, формування, використання електронних фондів і колекцій документів можна розглядати як новий та перспективний напрям роботи публічних бібліотек і важливе доповнення до традиційних інформаційних ресурсів підчас обслуговування реальних та віддалених користувачів, за умов переходу бібліотеки до моделі сучасного інформаційно-комунікаційного центру в традиційному та електронному середовищах.
Аналіз останніх досліджень і публікацій свідчить про те, що формування, використання електронних фондів та колекцій документів у бібліотеках привертає увагу багатьох науковців. Теоретичні основи створення, використання, упорядкування фондів електронних документів вивчали українські та зарубіжні дослідники: А. Антопольський, О. Баркова, А. Земсков, Т. Майстрович, Ю. Нохрін, І. Павлуша, І. Резниченко, Ю. Столяров, С. Трифонов, Я. Шрайберг. Адаптуючись до нових викликів, бібліотеки стають одним із головних провідників до науково-значущої інформації в традиційній та електронній формах, незалежно від того, де вона знаходиться. На проблематику довготермінового зберігання авторитетних джерел, сприяння розвиткові міжкультурних комунікацій, вільного доступу до глобальних ресурсів, звертають увагу І. Антоненко, В. Горовий, І. Давидова, В. Ільганаєва, Л. Костенко, О. Онищенко, А. Соляник, Л. Філіпова, Т. Ярошенко, Т. Єременко, О. Лаврик, Т. Майстрович.
Важливими джерелами дослідження сучасних тенденцій та перспектив розвитку електронних форм бібліотек стали наукові напрацювання вітчизняних та зарубіжних учених: Г. Киричек, О. Кузьмінської, Б. Ленга, О. Луганського, І. Мор- генштерна, Ч. Опенгейма, Г. Шемаєвої. Як зазначає М. Дворкіна, бібліотеки є важливим інститутом інформаційно-документаційного простору, до складу якого входить і електронний компонент. Він може складатися з електронних фондів та колекцій документів. І саме тому формування, використання, розвиток електронних колекцій документів у публічних бібліотеках можна розглядати як новий напрям інформаційного обслуговування реальних і віддалених користувачів.
Отже, мета статті — виявити основні етапи формування, використання та розвитку електронних фондів і колекцій документів як нового напряму інформаційного обслуговування користувачів публічних бібліотек. Визначити роль і місце електронних фондів та колекцій документів в інформаційному просторі бібліотеки. Проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку, запропонувати заходи щодо подальшого розвитку електронних фондів та колекцій у публічних бібліотеках з метою задоволення інформаційних потреб реальних та віддалених користувачів.
Виклад основного матеріалу дослідження
Останнім часом під впливом інтенсивного розвитку цифрових технологій у публічних бібліотеках ближнього зарубіжжя активну позицію поряд із традиційними друкованими виданнями посідають видання електронні. Згідно з ДСТУ 7157:2010 «Видання електронні. Основні види та вихідні відомості», електронне видання — це електронний документ, що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, має вихідні відомості та вихідні дані та призначений для розповсюджування в незмінному вигляді [2].
За словами Ю. Столярова, виникнення електронного документа істотно розширило можливості формування й використання бібліотечного фонду, якісно змінило технологію обслуговування користувачів, проте повністю зберегло сутність бібліотеки як документально-комунікаційної системи. Фонд електронних документів є не конкурентом звичайним книгам, а важливим доповненням до традиційного фонду документів [13].
Нині публічну бібліотеку можна розглядати як сучасний інформаційно-комунікаційний центр, інформаційний простір якого поділяється на дві частини. Перша — фонд традиційних документів, друга складається з електронного фонду та колекцій документів. Основні види електронних видань, які можуть входити до складу електронних фондів публічних бібліотек та бібліотек в мережі Інтернет, подані в таблиці 1.
Нині публічні бібліотеки не мають значних досягнень та високого рівня фінансування програм створення електронних бібліотек. Причиною того є неналежне фінансування, відсутність техніки, персоналу та інші фактори. І тому власні проекти бібліотек, спрямовані на створення електронних фондів та колекцій документів, можуть бути одним з варіантів отримання необхідного фінансування від держави або спонсорів.
Однак фінансування не єдина проблема. Перешкодою на шляху формування електронних фондів стає авторське право, зокрема відсутність у законодавстві чіткого визначення прав книгозбірень з приводу зберігання і надання можливості користуватися електронними версіями друкованих видань з науковою, освітянською і культурологічною метою в режимі онлайн. Закон про авторське право надає дозвіл сканування друкованих видань і репродукування з архівними цілями, проте можливість операцій обмежена. Тому нині бібліотекам необхідно отримувати від авторів ліцензію на зберігання, необмежений перегляд, завантаження і друкування матеріалів, що залежить від наявності коштів.
Досвід роботи книгозбірень зарубіжних країн свідчить: електронні книги вже стали важливою формою читання. Аналіз сайтів бібліотек ближнього зарубіжжя засвідчив, що наприклад, колективом фахівців Центральної міської бібліотеки м. Таллін, створена власна електронна бібліотека ELLU — це інформаційна система, призначена для зберігання та використання електронних видань. Е — бібліотека дозволяє користувачам читати книги з домашнього комп’ютера, планшета або смартфона. Е — бібліотека Over Drive Таллінської ЦБ пропонує користувачам читати чи слухати електронні книги російською, або англійською мовами. Е — книги видаються читачам на 21 день і далі автоматично повертаються до бібліотеки [10]. Також можна відзначити загальнодоступну Електронну бібліотеку Корпоративної мережі бібліотек м. Санкт-Петербург, доступ до якої надає своїм читачам Центральна Міська публічна бібліотека імені В.В. Маяковського [11]. Також, більшість російських публічних бібліотек надають користувачам безплатний доступ до великого контенту електронних видань видавництва «ЛітРес».
Саме тому спробуємо визначити основні етапи створення, формування, зберігання електронних фондів документів і колекцій публічних бібліотек, дослідити роль в обслуговуванні користувачів і інформаційному просторі бібліотеки за умов переходу бібліотеки до моделі інформаційно-комунікаційного центру в звичайному та електронному середовищах.
Фонд електронних копій документів можна розглядати як розподілену інформаційну систему, що забезпечує створення, зберігання, використання документів в електронному форматі і можливість мережевого доступу до них у державних публічних бібліотеках [13].
Електронні колекції та фонди бібліотеки формують за допомогою оцифрування документів, тому можна запропонувати такі моделі процесу організації оцифрування документів: аутсорсинг та самостійна робота бібліотеки з оцифрування документів.
Використання моделі аутсорсингу дозволить бібліотекам за необхідних витрат на оплату послуг сторонньої організації значно економити кошти, оскільки в цьому випадку немає необхідності купувати дороге обладнання й оплачувати навчання бібліотекарів. При самостійній роботі бібліотеки над оцифруванням документів — виникає потреба значних витрат на придбання обладнання та програмного забезпечення, навчання персоналу, але це надає бібліотекам наступні переваги: гарантовану легітимність електронних документів, оскільки сама бібліотека вирішує всі юридичні питання з правовласниками; повний контроль над матеріалами та їх обробленням; відсутність ризиків, пов'язаних із транспортуванням документів; швидку оцінку якості кінцевого продукту; відсутність будь-яких зобов'язань перед третьою стороною в разі виникнення суперечок [8].
З погляду створення, формування та використання електронних колекцій документів та організації доступу до них, а також нових форм інформаційного обслуговування користувачів заслуговує уваги досвід роботи колективу фахівців Архангельської Обласної Універсальної Наукової бібліотеки. Електронна бібліотека має такі електронні колекції: «Электронная библиотека Русский Север», «Культурное наследие Архангельской области», «Электронная экологическая библиотека», «Ваш помощник Интернет», «Издания АОНБ имени Н.А. Добролюбова [9].
Таблиця 1 - Основні види електронних видань
No
з. п.
За ознаками
Види електронних видань
1.
За наявністю друкованого еквівалента
Електронний аналог (копія, версія) друкованого видання; самостійне електронне видання
