Бухгалтерський облік і оподаткування неприбуткових організацій: особливості та порядок проведення в Україні

Вивчення проблем бухгалтерського обліку та оподаткування неприбуткових організацій займає одне з провідних місць в наукових працях ряду вітчизняних вчених,

Бухгалтерський облік і оподаткування неприбуткових організацій: особливості та порядок проведення в Україні

Статья

Бухгалтерский учет и аудит

Другие статьи по предмету

Бухгалтерский учет и аудит

Сдать работу со 100% гаранией
мується у вигляді тимчасового перевищення доходів над витратами або, навпаки, збитку). Загалом неприбуткові організації не повинні мати прибутку або збитку, і навіть прибуток від комерційної діяльності має спрямовуватися на виконання завдань основної діяльності, що дає змогу не збільшувати членських та інших внесків для виконання статутних завдань такої організації [10].

Щодо інших складових капіталу, то кредитні спілки формують пайовий капітал, а окремі житлово-будівельні кооперативи (ЖБК) дотепер обліковують житловий будинок у складі статутного капіталу, що не відповідає принципам та чинній методології бухгалтерського обліку.

Відповідно до цього, практично не застосовуються рахунки власного капіталу 40 «Зареєстрований (статутний) капітал», 45 «Вилучений капітал», 46 «Неоплачений капітал» і рідко рахунок 43 «Резервний капітал».

Облік більшості зобов’язань у неприбуткових організаціях суттєво не відрізняється від комерційних підприємств: відбувається нарахування та виплата заробітної плати, відпускних та лікарняних, нарахування та сплата податків та зборів (єдине їх склад та обсяг обмежені). Обсяг розрахунків з постачальниками та іншими кредиторами за отримані активи чи послуги також у більшості випадків обмежений, і податковий кредит з ПДВ за основною діяльністю вони не відображають. Окремий виняток щодо обсягу та порядку відображення становлять розрахунки з постачальниками комунальних послуг, здійснювані частиною ЖБК та об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) [10].

Саме тому, серед рахунків зобов’язань не використовуються або практично не використовуються рахунки 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», 49 «Страхові резерви», 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями», 67 «Розрахунки з учасниками», рахунки класу 5 «Довгострокові зобов’язання»; обмежено використання рахунків 60 «Короткострокові позики», 62 «Короткострокові векселі видані».

Важливою особливістю неприбуткових організаціях є те, що вони можуть вести як неприбуткову, так і прибуткову діяльність. Відповідно до цього вони зобов’язані організувати окремо облік доходів і витрат за різними видами діяльності. Всі отримані неприбутковою організацією доходи умовно поділяються на цільові та нецільові, від чого і залежить порядок їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

Таблиця 2 - Порядок визнання цільового фінансування в бухгалтерському обліку та для оподаткування *

Вид цільового фінансування

Включення до доходу для оподаткування податком на прибуток (п. 137.2 ПКУ)

Порядок включення до доходу в бухгалтерському обліку (П(С)БО 15 «Дохід»)

Фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування без визначення умов витрачання коштів

Включаються до доходу при отриманні коштів (пп. 137.2.2)

Включаються до доходу при нарахуванні (п. 19)

Не робиться запис із нарахування, в дохід включаються при отриманні (п. 16)

Фінансування капітальних інвестицій

Визнається дохід при нарахуванні амортизації в сумі нарахованої амортизації (пп. 137.2.1)

Визнається дохід при нарахуванні амортизації (п. 18)

Інші види цільового фінансування

Включаються до доходу при витрачанні коштів (пп. 137.2.3)

Визнається доходом при витрачанні коштів у сумі витрачених коштів (п. 17)

Джерело: [3; 7]

У таблиці 2 розкрито порядок визнання різних видів цільового фінансування в бухгалтерському обліку та з метою оподаткування із зазначенням відповідних пунктів Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та ПКУ.

Бухгалтерський облік цільових джерел фінансування, в тому числі отриманої гуманітарної допомоги, неприбуткових організацій ведеться на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» [8]. До якого у неприбуткових організаціях можуть відкриватися такі субрахунки:

481 «Кошти, вивільнені від оподаткування»;

482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів»;

483 «Благодійна допомога»;

484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень».

Отримані неприбутковою організацією нецільові, пасивні доходи, а також доходи від проведення основної або іншої статутної неприбуткової діяльності відображаються в бухгалтерському обліку з використанням відповідних рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності» [8] та визнаються доходами звітного періоду, якщо відповідають критеріям визнання доходів, передбачених П(С)БО 15 «Дохід» [7]. У такому випадку рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» не застосовується.

Для відображення в бухгалтерському обліку інформації про понесені витрати неприбуткові організації можуть використовувати рахунки класу 8 «Витрати за елементами», класу 9 «Витрати діяльності» або одночасно рахунки обох класів. Для неприбуткової організації видатки варто розділити на ті, які здійснюються безпосередньо за основною діяльністю, і ті, які йдуть на утримання самої організації, використавши для цього рахунки 23 «Виробництво» та 91 «Загальновиробничі витрати» з наступним списанням накопичених витрат у дебет рахунка 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» та рахунків класу 7 [9].

Такий розподіл пояснюється вимогою про не перевищення витрат на утримання неприбуткової організації 20% її кошторису.

Поряд з вивченням особливостей здійснення бухгалтерського обліку у неприбуткових організаціях важливим є розуміння і чітке дотримання порядку оподаткування цих суб’єктів господарювання, який регламентується нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з ПКУ не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою організацією за умови, що кошторис такої організації передбачає зазначені доходи. При цьому доходи у вигляді сум кредиту або безповоротної фінансової допомоги повинні використовуватись виключно для фінансування видатків, передбачених кошторисом, на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами [3].

Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток [3].

Пасивні доходи у вигляді відсотків від вкладу по депозиту, отримані неприбутковою організацією, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що ці доходи використовуються такою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Неприбуткові благодійні організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів (в т.ч. від підприємницької діяльності), отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ) [3]. Сума коштів, отримана громадською неприбутковою організацією від надання в оренду приміщень, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток за умови, що такі кошти спрямовуються на ведення її статутної діяльності.

Внесене до Реєстру неприбуткових організацій ОСББ не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такого ОСББ, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами (пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ), без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів ОСББ, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб, а також, установчі документи повинні містити передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) (пп. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 ПКУ) [3].

Якщо неприбуткова організація отримує доходи від діяльності, яка не пов’язана зі статутною (у т. ч. здійснює продаж основних засобів), та не використовує їх для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, то така неприбуткова організація втрачає свій неприбутковий статус відповідно до пп. 133.4.3 ПКУ [3].

Встановлення контролюючим органом відповідно до норм ПКУ факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені установчими документами, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до норм Кодексу. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються, починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення (п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ) [3].

Положення п. 133.4 ПКУ не містять застережень щодо перебування неприбуткової організації в Реєстрі платників податку на додану вартість. Тому якщо неприбуткова організація має (п. 181.1 ПКУ) або бажає (п. 182.1 ПКУ) зареєструватися платником ПДВ, це не впливає на статус неприбутковості. При цьому операція неприбуткової організації з постачання послуг є об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо неприбуткова організація здійснює операції з постачання послуг, що підлягають оподаткуванню, загальний обсяг яких протягом останніх 12 календарних місяців перевищує 1 млн. грн., то вона повинна подати заяву

Похожие работы

< 1 2 3 >