Маркер загального стану здоров’я людини – вітамін С

Прогалини у нашому раціоні харчування можуть заповнити дієтичні добавки, адже забезпечується організм кожного з нас потрібним набором поживних речовин

Маркер загального стану здоров’я людини – вітамін С

Статья

Безопасность жизнедеятельности

Другие статьи по предмету

Безопасность жизнедеятельности

Сдать работу со 100% гаранией


Маркер загального стану здоров’я людини – вітамін «С»

Найціннішим скарбом кожної людини є її здоров’я. Для нормальної життєдіяльності людини необхідні вітаміни. Вітаміни (з латинської «vita» – «життя») – не ліки, що необхідні при захворюванні, вони необхідні завжди, щодня.

Незважаючи на це, результати регулярних масових обстежень, проведених Інститутом харчування НАН України та деякими медичними організаціями, свідчать про недостатнє споживання вітамінів, мінеральних речовин і мікроелементів більшістю населення нашої країни. Забезпеченість організму людини вітаміном С (аскорбіновою кислотою) викликає особливе занепокоєння – у 50...80% населення виявляється його нестача, що вкрай негативно впливає на здоров’я людини. Вітамін С можна віднести до чудо-вітамінів, що визнано геніальним винаходом природи. Він є найвідомішим і найбільш вивченим вітаміном.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вітамін С відомий усім з дитинства як аскорбінова кислота, але менш відома назва антицинговий вітамін. Склад вітаміну С був офіційно зареєстрований 4 квітня 1932 року, а назва – аскорбінова кислота – з’явилася пізніше. За аналогією з грецької, вона означає: та, що діє проти скорбут. У 1937 році Альберт Сент-Д’єрдьї отримав за відкриття нової «речовини життя» Нобелівську премію. Першим вченим, хто досліджував значення вітаміну С для імунної системи був дворазовий Нобелівський лауреат доктор Лайнус Полінг, який ще в 1970 році ввів припущення про те, що регулярне вживання вітаміну С у великих дозах (значно перевищували рекомендовані добові дози) може запобігати і скорочувати тривалість простудних захворювань.

Ця теорія згодом одержала експериментальне підтвердження, хоча не була офіційно визнана, бо безліч людей почали прислухатися до рекомендацій доктора Полінга. Через кілька років потому почалося проведення медичних досліджень щодо дієвості вітаміну С. Було підтверджено, що вживання вітаміну C не тільки помітно полегшує перебіг гострих респіраторних вірусних захворювань, але і ефективно запобігає виникненню вторинних вірусних або бактеріальних ускладнень.

Альберт Сент-Д’єрдьї помітив, що вітамін С «працює» лише в комплексі. Він зазначав, що цинга не усувається кристалічним порошком аскорбінової кислоти, який він виділив, а тільки з екстрактами фруктів і овочів, що містять цей вітамін і інші синергічні речовини. Цей факт підтвердили професор біохімії Ст.А. Дадалі та О.В. Паладін – один із засновників вітчизняної біохімії, який досліджував саме біохімічний склад вітамінів А, В, С, D [2].

Переваги поживних речовин рослинного походження у 1920-х роках відкрив засновник торгової марки NUTRILITE Карл Ф. Рейнборг. У 1934 р. була створена перша багата на фіто – нутрієнти дієтичні добавка і розпочатий продаж щоденної мультивітамінної добавки на ринку США. Протягом наступних десятиліть стало відомо, що для активного життя дійсно необхідні фітонутрієнти [10]. Усі поживні речовини, що містяться в рослинах, такі як вітаміни, мінерали та сполуки, відомі під назвою фітонутрієнти.

У науковій літературі дослідження вітаміну С висвітлено у багатьох працях. Американські вчені дослідили, що вітамін C ефективний для боротьби з онкологічними захворюваннями, зокрема з лейкозами, пише New Scientist [11].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Вітаміни відносяться до групи незамінних нутрієнтів органічної природи, які необхідні для забезпечення обміну речовин. Вони майже не синтезуються в організмі (лише деякі депонуються у тканинах), тому повинні постійно надходити з їжею.

У науковому співтоваристві триває полеміка щодо удосконалення норм дозування (кількості і частоти споживання) вітаміну С для підтримки оптимального здоров’я у людей. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує споживати від 5 до 9 порцій фруктів і овочів щодня [4]. На сьогодні вчені занепокоєні тим, що фрукти та овочі, що продаються у магазинах, не такі поживні, як раніше. Через напружений графік і активний ритм життя близько 75% людей не споживають щоденну рекомендовану норму цих продуктів, у результаті чого у їхньому раціоні утворюється розбіжність між харчовою потребою і реальним споживанням. Але нам часто бракує їх різноманітності, незважаючи на те, що ми включаємо овочі та фрукти у свій раціон [9].

Прогалини у нашому раціоні харчування можуть заповнити дієтичні добавки, адже забезпечується організм кожного з нас потрібним набором поживних речовин у належній кількості. Крім того, дієтичні добавки дуже легко включити навіть у найбільш напружений щоденний графік.

Отже, у статті набуло подальшого дослідження потреба людини у вітаміні С, виявлення залежності його вмісту від спожитих продуктів харчування, лікарських засобів та дієтичних добавок.

Мета статті – є дослідження значущості вітаміну С у нашому житті, вмісту його у продуктах харчування, лікарських засобах та дієтичних добавках.

Викладення основного матеріалу. Вітамін С відноситься до групи водорозчинних вітамінів, він міститься в овочах, свіжих фруктах та ягодах – заходиться в розчиненому стані в клітинному соку (табл. 1).

У трав’янистих рослинах вітаміном С найбільш багаті листя, потім у порядку зменшення йдуть квітки, бруньки, чашолистки, плоди, коріння, черешки, стебла. У листі верхніх ярусів вітаміну С більше, ніж в нижніх.

Таблиця 1. Вміст вітаміну С у деяких харчових продуктах рослинного походження

Харчові продукти

Вміст вітаміну С, мг / 100 г

Харчові продукти

Вміст вітаміну С, мг / 100 г

Харчові продукти

Вміст вітаміну С, мг / 100 г

Журавлина

15

Слива

8

Морква

8

Капуста кольорова

75

Хрін

110–200

Персики

10

Кавун

7

Лимони

38–60

Апельсини

50

Банани

10

Брусниця

15

Сухофрукти

до 1500

Баклажани

5

Абрикоси

10

Диня

20

Мандарини

30

Малина

25

Огірки

15

Шпинат

30

Виноград

4

Редька

20

Агрус

40

Кабачки

10

Томатний сік

15

Суниця садова

60

Щавель

60

Груша

8

Вишня

15

Гранат

5

Цибуля зелена

27

Томати червоні

35

Плоди шипшини

650

Салат

15

Смородина чорна

250

Перець зелений солодкий

125

Апельсиновий сік (230 г.)

97

Яблука північних сортів

20

Картопля свіжозібрана

25

Картопля залежана

10

Горошок зелений свіжий

25

Брокколі (на 230 г.)

74

Капуста білокачанна

40

Капуста квашена

20

Смородина червона

40

Яблука, антонівка

30

Перець червоний солодкий

250

Ківі, 1 шт. середнього розміру

70

Горошок зелений, консервований

10

Таблиця 2. Відносний вміст вітаміну С у продуктах харчування тваринного походження, в мг вітаміну С на 100 г. продукту

Харчові продукти

Вміст вітаміну С, мг

Харчові продукти

Вміст вітаміну С, мг

Харчові продукти

Вміст вітаміну С, мг

Теляча печінка (сира)

36

Устриці (сирі)

30

Верблюже молоко (свіже)

5

Яловича печінка (сира)

31

Ікра тріски (смажена)

26

грудне молоко (свіже)

4

Свиняча печінка (сира)

23

Мозок баранчика (варений)

23

Коров’яче молоко (свіже)

2

Куряча печінка (сма-

13

Серце баранчика

11

Язик баранчика (тушко-

6

жена)

(смажене)

ваний)

Печінка ягняти (смажена)

12

Наднирники теляти (сирі)

11

Козяче молоко (свіже)

2

Вивчено вплив факторів зовнішнього середовища на накопичення вітаміну С: у межах ареалу рослин у північних районах вирощування накопичується більше аскорбінової кислоти; при зниженні температури, тобто в прохолодний сезон, накопичується більше вітаміну С; збільшення вологості сприяє накопиченню вітаміну С, але надлишок вологи діє негативно; накопиченню вітаміну С сприяють збільшення освітленості, азотні та комплексні добрива, ґрунти родючі легкі суглинисті і супіщані; культура і селекція призводять до зниження накопичення вітаміну С [8].

Трави, багаті вітаміном С – люцерна (herba lucerni), коров’як (herba verbasci), корінь лопуха (radix bardana), піщанка (herba gerbili), очанка (folia eyebrighti), насіння фенхелю (semen foeniculum), пажитник сінний (fucus), хміль (humulus lupulus), хвощ (equisetum arvense), ламінарія (laminaria saccharina), м’ята перцева (menthae piperita), кропива (urtica dioica), овес (semina avena), кайенский перець (Cayenne piper), червоний перець (capsicum annuum), петрушка (folia petroselini), соснові голки (pinus acus), деревій (millefolium achilla), подорожник (plantago major), лист малини (folium rubus), червона конюшина (trifolium rubrum), плоди шипшини (fructus rosae), шлемник (herba scutellarie), листя фіалки (folium viola), щавель (folia rumex).

Таблиця 3. Збереження вітаміну С під час кулінарної

Лучшие

Похожие работы

1 2 3 4 > >>