Оцінка ефективності підходів мінімізації наслідків волатильності на фінансову стійкість банку

В статье обоснована необходимость реализации комплексных мер для обеспечения минимизации следствия влияния волатильности на финансовую стойкость банков всеми участниками

Оцінка ефективності підходів мінімізації наслідків волатильності на фінансову стійкість банку

Статья

Банковское дело

Другие статьи по предмету

Банковское дело

Сдать работу со 100% гаранией
ючи на масштабність та схожість дестабілізаційних чинників.

Отже, проведемо порівняння підходів мінімізації наслідків волатильності ринку на фінансову стійкість банку (таблиця 1).

Необхідно зазначити, що інструментарій протидії наслідкам волатильності ринків на банківську систему є результатом взаємодії ряду установ в країні де цей інструментарій запроваджується. Так, як бачимо в порівняльній таблиці, дії були проведені і Кабінетом міністрів України, і Національним банком України, і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, і Державною іпотечною установою. Саме в оперативності реагування, в системних діях в полягає ефективний результат протидії дестабілізаційним чинникам. Вітчизняна практика реагування на дестабілізаційні процеси свідчить про наявність деякої затримки по впровадженню заходів стабілізації, та консервативність дій. Враховуючи вже наявну на той час практику інших держав, що могла би бути застосована в Україні, оперативне втручання регуляторів національного ринку могло би попередити процеси втрати фінансової стійкості, що в т. ч. зменшило би ступінь загострення кризи та чисельність ліквідації банківських установ.

Поряд з цим, порівняльний аналіз антикризових заходів зарубіжних центральних банків та Національного банку України в системі заходів щодо антикризового управління, які спрямовано на забезпечення фінансово стійкого функціонування банків, свідчить про наявність деяких спільних рис по подоланню кризи в банківських системах.

Перелік заходів та їх наповнення ілюструє факт того, що в Україні проводиться лояльна, консервативна політика по відношенню до банків. Заходи не чисельні та за своєю характеристикою є більш адміністративними. Пряму участь у фінансовому оздоровленню установ держава, на прикладі, кризи 2008 року майже не приймає.

Після 2012 року Національний банк у відповідь на загострення кризи банківського ринку продовжує проводити антикризові заходи. Так за І півріччя 2013 р. Національний банк України оптимізував вимоги щодо формування банками обов’язкових резервів для подальшого стимулювання процесів коливання цін на фінансових ринках, а з 1 липня було збільшено нормативи обов’язкового резервування за залученими коштами в іноземній валюті (крім російського рубля), тоді як нормативи за коштами в національній валюті залишилися на нульовому рівні.

Слід зазначити, що стійка тенденція до зниження інфляції дає змогу Національному банку України активно застосовувати процентну політику для стимулювання процесів зниження волатильності. Зокрема, з метою підтримки ринкових тенденцій із здешевлення вартості кредитів регулятор поступово знижує облікову ставку, яка є базовою щодо інших його процентних ставок і на 1 січня 2014 р. становила 6,5% [4].

До стабілізаційних заходів, що можуть забезпечити фінансову стійкість банківської установи, відносять систему заходів, що направлені на регулювання грошового ринку.

Зважаючи на це, достатньо великої уваги потребує механізм зменшення волатильності валютного ринку. Варто зазначити, що коливання валютного ринку призводить як до соціально негативних явищ так і до зниження стійкості фінансової системи, крім цього, несе глобальну загрозу платоспроможності країни по зовнішнім боргам.

В період значних коливань валютного ринку, спостерігається відтік вкладів, що зумовлено девальваційними очікуваннями вкладників. Наслідком відтоку є виникнення загрози втрати платоспроможності у банківській установі. Саме цьому аспекті великої уваги потребують тенденції, які спостерігаються на валютному ринку.

Дослідження курсової динаміки дають підстави стверджувати, що внутрішні валюти і валюти за зовнішньою конвертацією, до яких віднесено гривню, мають тенденцію до стрімкого знецінення з таких основних причин:

    пропозиція валюти на внутрішньому ринку є зовнішнім чинником і практично не пов’язана з динамікою попиту на неї;

    країни з внутрішніми валютами або валютами зовнішньої конвертації за звичай мають нерозвинуті фінансові ринки;

    національна валюта значно поступається іноземній за рівнем ліквідності, тому власники валюти намагаються її притримувати, створюючи, таким чином, дефіцит на внутрішньому ринку [5].

Регулятор своїми діями намагається стримувати валютні коливання та, в цілому, — девальвацію. Один із основних інструментів, що використовує Національний банк — покриття дефіциту ринку за рахунок задоволення попиту запасами золотовалютних резервів. Саме по цій причині, в період економічних криз рівень золотовалютних резервів значно знижується.

Таблиця 1. Порівняльний аналіз підходів мінімізації наслідків волатильності ринку на фінансову стійкість банків

Таким чином, в умовах нестабільності світових валютних ринків міжнародні резерви стають важливим інструментом антикризового регулювання, оскільки саме через них реалізується внутрішній зв’язок між станом національного валютного ринку і станом економіки та забезпечується суто економічне регулювання валютної сфери. Доларизація в Україні залишається системною проблемою вітчизняної економіки. Її поява була зумовлена високим рівнем інфляції, стрімкою девальвацією гривні та зниженням її купівельної спроможності на початку 1990-х. Унаслідок цих негативних явищ національні гроші перестали виконувати деякі свої функції.

Використання золотовалютних резервів для покриття дефіциту валюти на ринку є інструментом, що може використовуватись в короткотривалому періоді. Це пов’язано із необхідністю поповнення резервів та підтримки рівня резервів на мінімально визначеному рівні. Використання даного інструменту в довготривалому періоді може поглибити процес девальвації через покриття дефіциту резервів шляхом купівлі центробанком валюти на відкритому ринку. Тим самим відбувається надмірне зростання попиту, що призводить до змін очікувань стосовно зміни динаміки курсу національної валюти.

Ще один не малозначний фактор — наявність системи страхування депозитів. В Україні дана функція покладена на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Однією з важливих подій 2012 р. стало прийняття профільного Закону України, що регламентує діяльність установи, визначає порядок та механізм її функціонування. Зазначений документ був оцінений міжнародними експертами як один з найдосконаліших в порівнянні з країнами світу.

На сучасному етапі розвитку банківської системи повістю захищеними є «малі» та «середні» вкладники в невеликих за розмірами банках, що відповідає загальновизнаній міжнародній практиці. Треба зазначити, що Фонд розробив «Стратегію розвитку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на 2013-2017 роки», яка передбачає основні пріоритети його розвитку, зокрема, з метою захисту прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у вітчизняну банківську систему, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Серед інструментарію мінімізації наслідків волатильності ринку на фінансову стійкість банків окреме місце займає капіталізація фінансових установ. банківський облігація фінансування кредит

Капіталізація, відповідно до чинного законодавства, може бути як із залученням зовнішнього інвестора, так і шляхом розподілу додаткової емісії. Зовнішнім інвестором може виступати як Національний банк так і будь — який суб’єкт ринку. Як показує практика, входження підтримка державою капіталу банку проводиться тільки по системно важливим банкам. Дану статистику підтверджує капіталізація державою таких банків, як: Родовид, Київ, Хрещатик, Укргазбанк.

Необхідною складовою залучення капіталу через зовнішнього інвестора є наявність перспективи розвитку установи та якість активів. Дані характеристики має невелика кількість працюючих установ без ознаки проблемності, та в рідкому випадку — проблемні установи.

Капіталізація банків державою не завжди є безумовною запорукою постійної успішної роботи установи, прикладом цього є початок процедури примусового виведення з ринку таких банків, як Хрещатик та Родовід. Причина цього полягає в низькій якості активів, завдяки чому будь-який капітал буде направлений на покриття зростаючого розміру ризику.

Таким чином, рекапіталізація банків, як форма державного регулювання фінансового ринку може бути спрямовано на підтримання стабільності банківської системи, але виключно у випадках наявності потенціалу установи, наявності спроможності відновлення діяльності та у випадку загрози порушення прав кредиторів та вкладників.

Крім зовнішнього інструментарію, в процесі оцінки ефективності підходів мінімізації наслідків волатильності ринку на фінансову стійкість банку, необхідно розглянути внутрішні елементи протидії чинникам дестабілізаційного впливу.

Як вже було згадано в даному дослідженні, банки можуть використовувати наступний інструментарій:

    внутрішні ліміти та нормативи;

    комплекс заходів по управлінню проблемними активами;

    реорганізаційні дії за власною ініціативою;

    капіталізація установи;

    антикризові програми в тому числі — антикризова стратегія роботи установи.

Всі згадані заходи відносяться до системи управління ризиками банку. Так, внутрішні ліміти та нормативи обмежують ризик концентрації та тиску на капітал банку.

Ліміти можуть бути поставлені на всі активні та пасивні операції банку, даний інструмент дає можливість ефективно контролювати діяльність установи та обмежувати конкретні ризики, управління яких вимагається конкретним станом банку та конкретними загрозами.

Встановлені внутрішні нормативи банку стимулюють процес реалізації стратегії в системі визначених лімітів. Отже, даний інструмент є невід’ємним в період значної волатильності ринку.

Заходи по управлінню проблемними активами включать в себе ряд складових, таких як: методологічні, регламентаційні, організаційні, фінансово-бухгалтерські.

Існує окреми

Похожие работы

< 1 2 3 >