Недержавне пенсійне страхування в Україні: перешкоди розвитку та шляхи їх подолання

Виклад основного матеріалу. Страхування на рівні недержавного пенсійного забезпечення виступає системою третього рівня реалізації пенсійної реформи в Україні. Функціонування

Недержавне пенсійне страхування в Україні: перешкоди розвитку та шляхи їх подолання

Статья

Банковское дело

Другие статьи по предмету

Банковское дело

Сдать работу со 100% гаранией
Недержавне пенсійне страхування в Україні: перешкоди розвитку та шляхи їх подолання


Недержавне пенсійне страхування в Україні: перешкоди розвитку та шляхи їх подолання

Постановка проблеми. Демографічна ситуація в Україні свідчить про посилення процесу старіння населення, тобто зростання кількості людей похилого віку, що, у свою чергу, збільшує соціально-економічне навантаження для осіб, які працюють. Загальновідомо, що для ефективного функціонування солідарної пенсійної системи, рівень пенсії має становити 60-80% від заробітної плати, проте навіть країни з розвиненою ринковою економікою не завжди досягають таких високих показників. В Україні ж коефіцієнт пенсійного заміщення становить приблизно 40%, тому, з огляду на це, ми вважаємо, що діяльність недержавних пенсійних фондів в таких умовах є об’єктивно-необхідною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема недержавного пенсійного забезпечення відображена у працях багатьох науковців, серед яких: О.П. Кириленко, О.П. Коваль, Н.П. Ковальова, Г.І. Козак, Б.С. Малиняк, О.В. Петрушка, М.О. Змієнко та інші.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Однак, у науковій літературі розкриваються лише окремі аспекти дослідження цього питання, які не приділяють достатньої уваги щодо конкретних заходів, які здатні подолати перешкоди на шляху до розвитку недержавного пенсійного забезпечення в Україні, а також посилити довіру населення до цього виду страхування.

Мета статті полягає у виявленні найважливіших факторів, які стримують розвиток соціального страхування на рівні недержавного пенсійного забезпечення, та запропонувати заходи щодо їх подолання.

Виклад основного матеріалу. Страхування на рівні недержавного пенсійного забезпечення виступає системою третього рівня реалізації пенсійної реформи в Україні. Функціонування недержавних пенсійних інститутів є відносно новим видом фінансових послуг у нашій державі, що набуває все більшого значення у системі соціального захисту працюючої частини населення. Відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», існують три види недержавних пенсійних фондів: відкритий пенсійний фонд, корпоративний пенсійний фонд, професійний пенсійний фонд (табл. 1).

Таблиця 1 Види недержавних пенсійних фондів

Вид

фонду

Засновники

Учасники

Відкритий пенсійний фонд

Будь-які фізичні та юридичні особи (крім бюджетних установ та організацій).

Громадяни України, іноземці або особи без громадянства незалежно від місця та характеру роботи.

Корпо- ратив- ний пенсійний фонд

Юридична особа- роботодавець або декілька юридичних осіб-робото- давців.

Виключно громадяни, які перебувають у трудових відносинах із засновниками фонду.

Профе

сійний

пен

сійний

фонд

Об’єднання громадян або юридичних осіб, які утворюються за професійною ознакою.

Виключно фізичні особи, пов’язані за родом їх професійної діяльності, визначеної статутом фонду.

Джерело: [1]

Розбудова системи недержавного пенсійного забезпечення України почалась з 2004 року з прийняттям Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення». Основу такої системи становлять недержавні пенсійні фонди, аналіз основних показників яких наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 Динаміка основних показників діяльності недержавних пенсійних фондів України за 2014-2016 роки

Показники

2014 рік

2015 рік

2016 рік

Темпи приросту, %

2015/2014

2016/2015

Кількість укладених пенсійних контрактів, тис. шт.

55,1

59,7

62,6

8,3

4,9

Загальна кількість учасників НПФ, тис. осіб

833,7

836,7

834

0,4

-0,3

Загальна вартість активів НПФ, млн. грн.

2469,2

1980,0

2138,7

-19,8

8

Пенсійні внески, всього, млн. грн., у тому числі

1808,2

1886,8

1895,2

4,3

0,4

- від фізичних осіб

77,4

80,3

92,2

12,5

14,8

від фізичних осіб-підприємців

0,2

0,2

0,2

0

0

від юридичних осіб

1736,1

1806,3

1802,1

4

-0,2

Пенсійні виплати, млн. грн.

421,4

557,1

629,9

32,2

13,1

Кількість учасників, що отримали/отримують пенсійні виплати, тис. осіб

75,6

82,2

81,3

8,7

-1,1

Сума інвестиційного доходу, млн. грн.

1266,0

872,2

1080,5

-31,1

23,9

Прибуток від інвестування активів недержавного пенсійного фонду, млн. грн.

1095,0

657,0

834,8

-40

27,1

Сума витрат, що відшкодовуються за рахунок пенсійних активів, млн. грн.

171,0

215,2

245,7

25,8

14,2

Джерело: розроблено авторами за даними [2]

Як видно з даних таблиці 2, більшість показників мають позитивну тенденцію до росту. Негативною є тенденція скорочення загальної кількості учасників недержавних пенсійних фондів (далі — НПФ), а також кількості учасників, що отримують пенсійні виплати. Так, у 2016 році у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року вони зменшились на 0,3% та 1,1% відповідно. У 2015 році відносно 2014 року негативна тенденція просліджується і щодо загальної вартості активів, а також сумою інвестиційного доходу та прибутку від інвестування активів недержавного пенсійного фонду.

На наш погляд, найважливішими факторами, які стримують розвиток страхування на рівні недержавного пенсійного забезпечення, є наступні:

    відсутність системи гарантування і збереження пенсійних активів громадян;

    низька зацікавленість юридичних-осіб роботодавців щодо створення корпоративних або професійних пенсійних фондів;низький рівень доходів громадян, а також загроза втрати заощаджень і недовіра до інститутів НПФ;

    низький рівень розвитку фінансового ринку, а також відсутність державної фінансової підтримки щодо розвитку НПФ.

Говорячи про надійність недержавних пенсійних фондів, то вітчизняним законодавством передбачено одразу потрійний нагляд за ринком НПФ. За компаніями, які беруть участь у пенсійному страхуванні, спостерігають ДКРРФП і ДКЦПФР, а за утримувачами активів — НБУ. Варто зауважити, що НПФ несуть повну відповідають за своїми зобов’язаннями перед пенсійним фондом всім майном, яке належить їм на праві власності. Крім того, законодавством передбачено чіткий контроль за пенсійними активами. Так, вони можуть бути використані лише на цілі, виключний перелік яких встановлений Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення», законодавство вимагає обов’язкове відокремлення активів засновників пенсійного фонду, роботодавців-вкладників та осіб, які обслуговують пенсійний фонд, від пенсійних активів фонду з метою унеможливлення його банкрутства [1].

Однак, не дивлячись на визначений у законодавстві державний нагляд та контроль за діяльністю недержавних пенсійних фондів, однією з головних проблем розвитку добровільного пенсійного забезпечення залишається система гарантування і збереження пенсійних активів, надійність якої може значно посилити довіру потенційних учасників недержавних пенсійних фондів. У таблиці 3 зображено гарантії у системі добровільного пенсійного забезпечення в різних країнах.

Таблиця 3 Гарантії у системі добровільного пенсійного забезпечення в різних країнах

Країна

Гарантія інвестиційного доходу

Примітка

Чехія

Компанії з управління активами (далі-КУА) зобов’язані гарантувати збереження номінальної вартості пенсійних внесків кожного року.

-

Бельгія

Професійні пенсійні плани повинні забезпечувати річний дохід не менше 3,75% за внесками працівників і 3,25% за власними внесками.

Фактичний ринковий дохід застосовується, якщо він вищий за мінімально гарантований.

Словач

чина

КУА пенсійних фондів зобов’язані гарантувати інвестиційний дохід в розмірі 0% кожні 6 місяців.

Плата за послуги КУА нараховується тільки при отриманні позитивної ставки доходу.

Швейца

рія

Мінімальний інвестиційний дохід, гарантований пенсійними фондами, становить 1,5%.

Гарантія забезпечується на двох етапах: при переході в інший фонд та при виході на пенсію.

Угорщина

Пенсійні фонди повинні забезпечувати мінімальний інвестиційний дохід на рівні 85% дохідності державних облігацій.

-

Польща

Гарантії дохідності встановлені в діапазоні: 50% середнього інвестиційного доходу всіх фондів або середній номінальний інвестиційний дохід мінус 4%.

Нестача покривається за рахунок власних ресурсів фондів.

Словенія

Мінімальний інвестиційний дохід встановлено на рівні 40% середньорічної ставки дохідності за державними облігаціями.

-

Малайзія,

Сінгапур

Мінімальний інвестиційний дохід складає 2,5% річних.

-

Чилі

Рівень гарантованого інвестиційного доходу диференціюється за типом плану.

-

Проаналізувавши таблицю 3, ми дійшли висновку, що у практиці різних країн застосовуються гарантії абсолютної або відносної інвестиційної дохідності на пенсійні активи. Якщо перший вид передбачає здебільшого повернення номінальної або реальної вартості пенсійних активів, то другий дозволяє забезпечити дохідність, наближену до середньоринкової [4]. Для України вважаємо за до

Лучшие

Похожие работы

1 2 >